Спецможливості
Досвід господарств

Досвід роботи агрогосподарства ТОВ «Ресіліент»

12.11.2020
1789
Досвід роботи агрогосподарства ТОВ «Ресіліент» фото, ілюстрація

ТОВ «Ресіліент» — відоме в Київській області господарство. Працює в ньому головним агрономом Дмитро Носанчук, справжній син щедрої української землі. Його життєвій енергії, запалу й ентузіазму може позаздрити будь-хто, так само як і доглянутим посівам, за якими він щоденно пильнує вже впродовж двадцяти років. І нива щедро віддячує за це врожаями. Чи є якісь секрети такої двосторонньої самовіддачі? Наша редакція поцікавилася в успішного агронома, як йому вдається вже протягом багатьох років отримувати хороші врожаї.

 

 

Дмитре, з чого починався Ваш шлях до успіху? Звісно, спочатку було фахове навчання. А якими були Ваші сходинки в кар’єрі?

— Так, свій агрономічний шлях я розпочав із закінчення Білоцерківського аграрного університету 1998 року (факультет «Агрономія»). Спочатку я працював у радгоспі ім. Першої кінної армії Погребищенського району Вінницької області. А 2003 року перейшов працювати в агрохолдинг ДП «Новофастівське». Однак на той період я вже пару років не працював агрономом. Коли мені запропонували стати в цьому господарстві головним агрономом, відразу погодився.

Так сталося, що 2017 року почав працювати у ТОВ «Ресіліент», про що досі ні разу не пожалкував. А загалом на землі працюю вже двадцять років.

Я дуже люблю землю. Приваблює дивовижна здатність співпраці людини й природи: з весни ти бачиш чисте поле, а потім за певний період даєш життя рослині. І це справжнє диво: вона розвивається, квітне, починає плодоносити, а потім ти отримуєш урожай. Ти бачиш певний цикл розвитку й можеш ним керувати, наскільки це можливо. Професія агронома — це покликання. Свою професію я люблю. Це щоденне спілкування із землею і людьми. Погода змінюється, практично кожен рік все в нас відбувається по-новому. А якщо подивитись за час усієї роботи, то в агрономії відбувся значний прогрес: набагато зменшилось застосування в агровиробництві ручної праці, а агротехнологічні процеси значно пришвидшились.

 

 Розкажіть, будь ласка, детальніше про господарство, в якому працюєте.

Озиму пшеницю висіваємо переважно німецької селекції— ТОВ «Ресіліент» було створене на базі агрофірми «Білоцерківська», яка до цього працювала вже 14 років. На початку своєї діяльності агрофірма займалася виробництвом овочевих культур (буряки, морква), які тут вирощували на значних площах. Навіть були поля під зрошенням. Однак на сьогодні цього вже немає, на превеликий жаль. Згодом у агрофірмі почали, в основному, вирощувати агрокультури та займатися тваринництвом. Тваринницький напрям розвивали, щоправда, недовго — «завдяки» Білоцерківській районній раді. Тому що районне керівництво вирішило визнати всі ферми, крім двох, непридатними для вирощування тварин (тварини були хворі на туберкульоз). На той час така ситуація була не тільки в нас у районі, а скрізь. Стояло завдання знищити тваринництво в нашій державі...

На сьогодні в нашому господарстві 1820 га орної землі, весь земельний банк — це пайові ділянки. А 2017 року ТОВ «Ресіліент» залучилося чеськими інвестиціями, і завдяки їм у господарстві відбулися зміни. Які саме? Була оновлена вся техніка, зокрема закупили сівалки — просапну й вузькорядну, трактори, нові причепи, самохідний обприскувач, побудували ангар для зберігання врожаю. Тобто створили міцну основу для перспективного господарювання. На сьогодні ми з чехами співпрацюємо вже третій рік поспіль. Наше господарство має від цього значний плюс, та й не тільки наше. Чеські інвестори є одними з кращих платників податків у районі. Вони вкладають інвестиції не тільки в наше господарство, а й ще в три інші.

 

На які культури робите більші ставки?

— У нашому господарстві ставок на якусь окрему культуру ми не робимо. Тому що дотримуємося сівозміни. Застосовуємо «п’ятипілку»: озима пшениця, кукурудза, соя, соняшник, ріпак. Так, цього року висіяли 409 га озимої пшениці, 221 — ріпаку, 450 — кукурудзи, 300 — сої і соняшнику — 400 га. Однак наступного року переходимо на «чотирипілку»: виведемо із сівозміни соняшник, для того щоб збільшити площі під ріпаком. Тому що всі ми знає­мо, що соняшник є поганим попередником для ріпаку — ці культури мають спільні хвороби та шкідників.

Однак у нашій країні на це ніхто не звертає уваги. Деякі агровиробники можуть багато років сіяти соняшник по соняшнику й при цьому отримувати доволі хороші результати. Але що в кінцевому результаті?.. Наприклад, на Півдні України за такої «сівби» настіль­ки поширився соняшниковий вовчок, що ще пару років — і з ним уже ніхто не зможе впоратися.

 

Які у Вас ґрунти і якій системі ґрунтообробітку віддаєте перевагу?

— В основному, переважають звичайні чорноземи. Система обробітку — традиційна, однак торік почали практикувати глибоке розпушення за допомогою чизеля. Порівняно з оранкою, цей спосіб обробітку землі має декілька позитивних моментів, а саме: часткове збереження рослинних решток на поверхні поля та руйнування плужної підошви. І такі зміни дали змогу отримати набагато кращі результати, ніж завжди. Для того, щоб краще переконатися в ефективності чизельного обробітку ґрунту, ми на одному з полів заклали дослідні ділянки. Суть цього дослідження полягала в порівнянні результатів обробітку ґрунту плугом і чизелем. Руйнування чизелем плужної підошви, яка за нашими вимірами залягає на глибині 35–40 см, дало змогу покращити вологонакопичення в міжсезоння. Після цього на дослідних ділянках було висіяно кукурудзу. Різницю в стані посіву кукурудзи ми помітили відразу. Так, на тій ділянці, де було проведено звичайний обробіток ґрунту, рослини в початкові фази вегетації відставали в рості на 15–20 см. Проте на сьогодні кукурудза вирівнялася за всіма показниками. На мою думку, такий результат став можливий завдяки достатній кількості опадів (300 мм), які випали в період, коли кукурудза потребувала найбільше вологи.

Цьогоріч після збирання культур плануємо провести ґрунтову діагностику полів. Тому що хочемо в своєму господарстві впровадити точне землеробство, завдяки якому зможемо відкрити реальні можливості виробництва якіс­ної продукції. Як показує досвід багатьох господарств, такий підхід до вирощування агрокультур забезпечує набагато більший економічний ефект та дає змогу підвищити ефективність процесу відтворення ґрунтової родючості й рівень економічної чистоти сільськогосподарської продукції.

На сьогодні зростають ціни на насіння, мінеральні добрива, засоби захисту, техніку — це призводить до пошуку нових шляхів у веденні сільського господарства, зокрема рослинництва, які сприяли б зменшенню виробничих витрат. Тому точне землеробство допоможе нам знайти оптимальне рішення застосування добрив і хімікатів у рослинництві, а також визначення доз їхнього внесення, що запобігатиме негативному впливу на ґрунт. Однак основною перевагою буде те, що ми зможемо зрозуміти, яку ж їхню кількість потрібно купувати кожного року для наших полів, аби не мати зайвих витрат і працювати ефективно.

 

Яку технологію вирощування застосовуєте в господарстві?

— Використовуємо лише інтенсивну технологію вирощування, тому максимально намагаємось взяти лише найкраще від наявних на ринку України технологій. Наприклад, для висівання зернових культур використовуємо сівалку Horsch Focus, основне призначення якої — це робота за технологією Strip-till, принаймні виробник так її декларує. Але, знову ж таки, ми не працюємо нею прямо по стерні. Перед тим, як висівати, ми проводимо дискування, а вже потім виконуємо сівбу. Основною перевагою цієї машини, окрім, звісно ж, зменшення часових і фінансових затрат на обробіток ґрунту та висівання, є наявність потужних лап, які дають змогу обробляти ґрунт на глибину до 35 см і тим самим руйнувати наявну плужну підошву. Крім того, ми маємо можливість вносити локально добрива лише в зону обробітку, до того ж — у різні горизонти, що робить їх доступними впродовж усього терміну вегетації культурних рослин.

Висіваємо на своїх посівах переважно гібриди та сорти зарубіжної селекції. Причому не віддаємо перевагу якійсь одній відомій насіннєвій компанії. Я вважаю, що висівати потрібно насіння різ­ної селекції — таким чином буде змога побачити, який гібрид і якої саме компанії буде найбільше пристосований до наших умов вирощування. Наприклад, з-поміж гібридів ріпаку вже багато років висіваємо насіння селекції компанії «Лімагрейн», а цього року — до звичного асортименту додали ще й посівний матеріал від компанії «Монсанто».

Озиму пшеницю висіваємо переважно німецької селекції (КВС, «Заатбау», головною її перевагою є більша стійкість сортів до хвороб і висока врожайність. На своїх посівах завжди маємо 7–8 сортів пшениці. Чому так? Тому що, коли в господарстві 100 га озимини, які розміщені в одному місці, то можна висівати один-два сорти. Але ж ми маємо кожного року близько 400–500 га озимини й наші поля розкидані по всьому Білоцерківському районі, який сам по собі є немалим. Наприклад, одного року в нас було поле біля річки Рось — там протягом вегетації пшениці йшли дощі, а на іншому полі, біля одеської траси, опадів зовсім не було. І ці два поля були засіяні насінням однакового сорту. Так от на полі, розміщеному біля річки, ми отримали майже вдвічі вищу врожайність, та й якість насіння на ньому була краща. Після цього я зрозумів, що потрібно на кожному полі висівати різні сорти пшениці, тому що кожен із них має свої унікальні особливості. І таким чином у непередбачуваних погодно-кліматичних умовах, попри все, завжди є шанс «виграти» бодай на котромусь із них.

Кукурудзу висіваємо переважно компаній «Монсанто», «Лімагрейн» і бренда «Піонер» — компанії «Кортева». Соняшник у цьогорічних посівах — переважно компанії «Лімагрейн». Тому що торік, завдяки їхньому гібриду ЛГ 6357, ми отримали понад 5 т/га соняшникового насіння. Хороші результати отримуємо також і від висі­ву відомого гібрида ЕС Белла селекції компанії «Євраліс» та гібрида НК Бріо — «Сингенти».

Ви запитаєте, чому не віддаємо перевагу вітчизняній селекції? Тому що наша селекція значно відстає за рівнем розвитку та врожайністю від гібридів зарубіжної селекції. З пропозиції вітчизняного посівного матеріалу висі­ваємо вітчизняні сорти озимої пшениці — вони інтенсивного типу вирощування й пристосованіші до ґрунтово-кліматичних умов нашого регіону. Однак вони не такі стійкі, порівняно із зарубіжними, до різних патогенів (хвороби) та шкідників. А отже, потрібно вдвічі більше використовувати засоби захисту рослин, що економічно невигідно. Ще одним мінусом української селекції є те, що у вітчизняних установ, де виводять сорти пшениці, немає такого супроводу, як у відомих закордонних компаній. Представники останніх надають кваліфіковані слушні поради щодо вирощування цієї культури, а також можуть запропонувати конкретні дієві засоби захисту, які в поточних умовах будуть найпридатніші для застосування на тому чи тому сорті.

 

Як ви проводите захист посівів?

— Застосовуємо хімічні засоби захисту провідних компаній: «Байєр», «Сингента», «Август» і «Адама». Конкретного плану щодо захисту рослин господарство не має. Переважно звертаємо увагу на погоду, стан рослин, стан поля, беремо до уваги інші параметри — лише тоді приймаємо рішення про проведення тієї чи іншої обробки. Для вчасного реагування в разі потреби захисту рослин у нас на складі лежать різні препарати названих вище компаній, які ми закупляємо заздалегідь. Але якщо в них немає потреби, то їх і не використовуємо. Наприклад, на одному полі можуть бути кращі умови, а на іншому ж — знову зійшли бур’яни, появилися хвороби чи шкідники й потрібна додаткова обробка, тоді й беремо відповідні препарати. Одного разу це можуть бути засоби однієї хімічної групи, наступного разу — з іншої, тобто намагаємося їх чергувати, щоб не виникало резистентності. Все це дуже індивідуально: конкретне рішення під конкретну ситуацію.

Наступного року плануємо закласти демоділянки з посівами таких культур, як ріпак озимий і пшениця. Висіватимемо насіння цих культур селекції як зарубіжного, так і вітчизняного походження. На демонстраційних посівах не тільки будуть висіяні гібриди, а й проведено всю систему захисту, яка потрібна для цих культур — від протруювання насіння до збирання врожаю. Для чого ми це робимо? Для того, щоб побачити економічну вигідність вирощування того чи іншого гібрида (сорту) та переконатися в ефективності їхнього захисту від патогенів тим чи іншим препаратом. Ми надіємося, що вивчимо це питання і результати дослідження послугують не тільки нам, а й допоможуть ефективно господарювати й іншим агровиробникам.

 

Дайте слушну пораду колегам-агровиробникам.

— Найголовніше — чітко дотримуватися технології вирощування. Звичайно ж — консультуватися із фахівцями. Не потрібно вирощувати агрокультури, покладаючись лише на чийсь досвід чи книжну теорію, тобто так, як «прописано» в наукових монографіях — чітко за теорією. Потрібно насамперед спиратися на результати практики. Тому що на сьогодні є без­ліч різних технологій вирощування, проте без кваліфікованого спеціаліста — не обійтися. Потрібно відвідувати різні заходи (Дні поля, виставки, семінари, тренінги тощо), які організовують провідні сільськогосподарські компанії, і не тільки. Якщо ти ніде не буваєш, ти не бачиш, як працюють інші люди, не можеш перейняти їхній досвід, відкрити для себе нові горизонти, убезпечитися бодай від поширених помилок. На таких заходах можна ознайомитися з новітніми підходами в агровиробництві, перейняти практичний досвід, зрозуміти, які виклики можуть стати перед тобою в процесі вирощування певної культури.

 

 

І. Катеринчук, канд. с.-г. наук, і.katerincyk@univest-media.com

Журнал «Пропозиція», №9, 2019 р.

Ключові слова: глубокое рыхление

Інтерв'ю
Статуя кохання в Батумі "Алі та Ніно"
Нещодавно Україну відвідав заступник директора «Агросервіс центру» при Міністерстві сільського господарства Аджарії Леван Болгвадзе. Користуючись нагодою, propozitsiya.com поспілкувалась із
Наскільки важливо дбати про якість зерна? Що таке нотифікації і чому їх варто боятися Україні? Які хвороби зернових є загрозою для іміджу української сільгосппродкції propozitsiya.com розповів 

1
0