Спецможливості
Технології

Почорніння деревини винограду

08.05.2009
290
Почорніння деревини винограду фото, ілюстрація

Останнім часом, зважаючи на нестачу в Україні сертифікованого садивного матеріалу винограду власного виробництва, зросла кількість саджанців, завезених із Франції, Італії, Німеччини, країн колишньої Югославії, в тому числі й хворих на латентну форму небезпечних хвороб.

Останнім часом, зважаючи на нестачу в Україні сертифікованого садивного матеріалу винограду власного виробництва, зросла кількість саджанців, завезених із Франції, Італії, Німеччини, країн колишньої Югославії, в тому числі й хворих на латентну форму небезпечних хвороб.

Однією з таких особливо небезпечних хвороб, яка була імпортована зараженим посадковим матеріалом в Одеську область, є почорніння деревини винограду (Bois noir). Збитки від цієї хвороби дуже значні. За шкідливістю почорніння деревини належить до катастрофічних хвороб, які часто набувають характеру епіфітотій. Закладення виноградників зараженим садивним матеріалом призводить не тільки до зменшення їхньої продуктивності та якості продукції, а й до послаблення росту й розвитку кущів, зниження їхньої стійкості проти несприятливих умов довкілля.
Збудником почорніння деревини винограду є фітоплазмоподібні організми, які живуть здебільшого у флоемі винограду й здатні до самостійної репродукції.
Клітини фітоплазми оточені лише плазматичною мембраною завтовшки приблизно 10 мм, що зумовлює їхню пластичність і різноманітність обрисів. Клітини мають відносно малі розміри. Колонії, які вони утворюють на щільних поживних середовищах, дуже дрібні, приблизно від 0,5 до 1-2 нм діаметром, і мають характерний вигляд "випускної яєчні". Почорніння деревини винограду належить до захворювань типу "жовтуха".
Збудник почорніння деревини винограду поширюється зараженим посадковим матеріалом: саджанцями, чубуками. За вегетативного розмноження хворих лоз збудник переноситься на здоровий компонент щепленням або інструментами під час сухого обрізання та виконання зелених операцій, чи в разі садіння здорових рослин в інфікований грунт. Фітоплазми здатні проникати в клітини рослин безпосередньо через пошкоджену кореневу систему. Патоген може перебувати в рослинах латентно, а заражені чубуки можуть бути заготовлені на рослинах без симптомів захворювання.
У природних умовах збудник почорніння деревини винограду переноситься цикадкою Hyalesthes obsoletus, в якій циркулює й розмножується. У заражених переносниках цей збудник може зберігатися взимку, як і в багаторічних рослинах, які слугують резерваторами фітоплазм.
Боротьба з цикадкою Hyalesthes obsoletus за допомогою інсектицидів неможлива. Личинки цієї цикадки перебувають у землі. Боротьба з нею на виноградниках зводиться до боротьби з рослинами-резерваторами, які можуть бути джерелом зараження винограду.
Цю хворобу називають "почорніння деревини винограду", тому що недозрілі частини пагонів взимку чорніють і відмирають. Симптоми виявлення почорніння деревини на хворих кущах доволі характерні й дуже схожі на карантинну хворобу "золотисте пожовтіння", хоча, як і за будь-якої фітопатологічної проблеми, вони можуть різнитися залежно від сорту, кліматичних умов регіонів та агротехніки.
Надійно захистити виноградники від цієї хвороби можна тільки за повного знання особливостей біології, географічного поширення, шкодочинності, застосовуючи комплекс заходів, а саме: фітосанітарний контроль імпортного садивного матеріалу, знання зовнішніх ознак, оптимальний термін проведення обстежень на всіх етапах технологічного процесу вирощування винограду.
Найхарактерніші ознаки почорніння деревини винограду проявляються в другій половині липня й посилюються до кінця вегетації винограду. На уражених рослинах спостерігається скручування листків донизу, листя набуває жовтого забарвлення із золотистим відливом, урожай на кущах незначний або його зовсім немає, грона всихають, цукристість знижується, кислотність ягід зростає.
За період 2002-2008 рр. співробітники ДСКВПК ІЗР УААН та ІВіВ ім. В.Є. Таїрова проводили обстеження промислових виноградників на наявність почорніння деревини винограду в господарствах Одеської області.
Обстежено понад 600 га виноградних насаджень як рядових, так і французьких клонів сортів Шардоне, Каберне Совіньйон, Мерло рожевий, Піно чорний (таблиця).
Під час обстеження виноградників, які закладено імпортованим садивним матеріалом, вперше було виявлено окремі кущі сорту Шардоне із симптомами почорніння деревини в господарстві АСТ "УкрАгро" (2002 р.). Уражених кущів виявили 0,89%, а вже 2008 року їх зафіксували 52,8%. Згодом ураженість фітоплазмою було виявлено й на інших сортах винограду.
Щороку відсоток уражених кущів збільшувався, проте сорт Шардоне виявився найчутливішим до патогена. Це пов'язано не лише з інфікованим садивним матеріалом, а й з наявністю на території Одеської області переносника фітоплазми - цикадки Hyalesthes obsoletus.
Для підтвердження ураженості виноградних кущів фітоплазмою та вивчення її локалізації було проведено електронно-мікроскопічне дослідження ультратонких зрізів жилок листків, відібраних з уражених кущів винограду. Під час перегляду ультратонких зрізів жилок листя винограду сорту Шардоне в клітинах паренхіми флоеми спостерігали плеоморфні мікроорганізми переважно округлої, овальної та витягнутої форм. Вони містилися в жилках листя, яке відбирали наприкінці липня, коли симптоми хвороби тільки починали проявлятися. У зрізах, виготовлених із зразків листків винограду, відібраних у серпні, теж було виявлено фітоплазми, розмір яких коливався в межах 500-1000 нм. За морфологічними ознаками фітоплазми, які ми виявили, належать до "зрілих тіл". Не всі рослинні клітини містили фітоплазми. Деякі з них мали вигляд морфологічно не ушкоджених. У клітинах здорових рослин їх не було.
Для оздоровлення здерев'янілих чубуків або саджанців винограду від фітоплазми та пригнічення патогена застосовують водну терапію. Термообробку слід проводити за температури води 50°С протягом 30 хв, але до термотерапії треба ставитися з обережністю й дотримуватися таких правил:
n термотерапію лози слід здійснювати безпосередньо перед щепленням, наприкінці періоду зберігання. Обробка перед складанням лози на зберігання або у період зберігання недопустима. Після проведення термотерапії тривале зберігання може спричинити утворення плісняви на поверхні лози й затримку вегетації;
n перед термотерапією лоза протягом 12-24 годин має перебувати в умовах кімнатної температури, у вологих та аерованих умовах;
n після 30-хвилинного занурення лози у воду (t° - 50°С) температуру не слід міняти. У воду не можна додавати будь-які фунгіциди. Воду для термотерапії треба міняти щодня;
n після термотерапії лозу слід знову утримувати за кімнатної температури протягом 12-24 годин у вологій та аерованій камері, уникаючи її контакту з холодною водою. Лише після цього її можна на короткий час перед щепленням помістити в сховище.
Звичайно, крім зазначених вище, важливі й ті чинники, які теж можуть уплинути на термообробку: сорт і період заготівлі лози. Лоза, яку заготували одразу після листопаду, значно краще сприймає термотерапію, ніж заготовлена пізніше. Лозу слід зберігати в поліетиленових мішках з отворами без води за температури 1...2°С. Зберігання за вищої температури може сприяти розвитку Botritis cinerea та інших патогенів. Лоза для термотерапії має бути повністю визрілою. Її слід одразу ж перевозити до розсадника. Транспортувати треба так, щоб уникнути зневоднення пагонів. Отже, термотерапія є ефективним засобом захисту виноградних саджанців від фітоплазмової хвороби.
Підсумовуючи сказане вище, зазначимо: профілактика почорніння деревини винограду полягає в проведенні заходів, спрямованих на убезпечення від його появи й поширення для отримання здорового садивного матеріалу й створення високопродуктивних насаджень. Заходи з профілактики хвороби винограду такі:
n суворий фітосанітарний контроль під час увезення імпортованого садивного й прищепного матеріалу винограду;
n обстеження виноградних насаджень на наявність почорніння деревини винограду в другій половині вегетаційного сезону (липень-вересень), оскільки в цей час симптоми захворювання проявляються найчіткіше;
n для убезпечення від фітоплазмової хвороби та подальшого її поширення у виноградниках кущі треба обрізати до початку сокоруху. Переходячи від куща до куща, інструменти дезінфікуйте в 5%-ному розчині формаліну;
n для боротьби з переносниками почорніння деревини слід здійснювати заходи зі знищення бур'янів - резерваторів фітоплазми - на виноградниках і в лісосмугах;
n для оздоровлення виноградної лози та саджанців проти почорніння деревини винограду треба вдаватися до 30-хвилинної термотерапії за температури води 50°Цельсію.

Л. Кульмінська,
ст. наук. співробітник,
Дослідна станція карантину винограду і плодових культур ІЗР УААН
Л. Конуп,
канд. біол. наук,
ННЦ "Інститут виноградарства і виноробства ім. В. Є. Таїрова"

Advertisement

Інтерв'ю
З кожним роком український агробізнес стає більш інноваційним, високотехнологічним та складним. Такі глобальні зміни у колись звичному й традиційному для України секторі вимагають від управлінця нових підходів до ведення бізнесу й... Подробнее
Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України
Ідея спалювати в котлах ТЕЦ солому ще в 80-х здалася б смішною. Однак зараз учені бачать не тільки можливість замінити ним, кукурудзяним і соняшним бадиллям дві третини газу, але й доводять, що тепло

1
0