Південноамериканська томатна міль в Україні —реальна небезпека
Свіжі овочі та фрукти, як і низка інших продуктів харчування, завжди мали великий попит в українських споживачів. І якщо влітку-восени українці здебільшого купують плодоовочеву продукцію вітчизняного виробництва, то з настанням холодів багато хто надає перевагу імпортованим плодам.
Свіжі овочі та фрукти, як і низка інших продуктів харчування, завжди мали великий попит в українських споживачів. І якщо влітку-восени українці здебільшого купують плодоовочеву продукцію вітчизняного виробництва, то з настанням холодів багато хто надає перевагу імпортованим плодам.
А. Челомбітко, заступник начальника,
О. Башинська, завідувач інформаційно-методичного відділу,
Укрголовдержкарантин
Серед великого різноманіття видів імпортних овочів можна виокремити кілька, які, зазвичай, мають високу популярність у споживачів, а отже, їх найбільше завозять в Україну. Це огірки, перець, картопля, різноманітна зелень, прянощі та помідори. Обсяги завезення останніх становлять понад 50% загальної кількості імпортних овочів (рис. 1).
Поряд із безперечною користю для здоров’я людей овочі імпортного походження можуть бути носіями небезпечних карантинних шкідників, хвороб і нематод, які у разі акліматизації на території України можуть завдати значних економічних збитків вітчизняним виробникам. Адже загальновідомо, що, потрапляючи в нове середовище, шкідливий організм веде себе вкрай агресивно, інтенсивно розмножується і пошкоджує рослини.
Одним із таких небезпечних організмів є карантинний шкідник — південноамериканська томатна міль (наукова назва — Tuta absoluta Meyr.). Походить міль із Південноамериканського континенту: у 1964 р. з’явилася перша інформація щодо виявлення цього шкідника в Аргентині. Згодом південноамериканська томатна міль розповсюдилася майже в усі країни Південної Америки, крім Гайани та Суринаму.
Перші відомості про T. absoluta в Європі з’явилися з Іспанії, де у 2006 р. виявили пошкодження томатів, завдані шкідником у провінції Валенсія та на Ібіці. Згодом, у 2008 р., міль виявили вже в Албанії, Франції та Італії. У тому самому році відмічено появу T. absoluta в Африці (Туніс та Алжир).
У країнах Азії шкідник відомий з 2009 р., його вперше виявили в Ізраїлі. Наразі він поширений також в Іраку, Катарі, Сирії та Саудівській Аравії.
У Російській Федерації томатну міль уперше виявили в теплицях Краснодарського краю у 2010 р. Наступного року цього шкідника виявили вже у відкритому грунті в чотирьох районах Краснодарського краю та в одному районі Республіки Адигея.
Того самого, 2010-го, року вогнища південноамериканської томатної молі вперше виявили й в Україні (АР Крим та Одеська область) як у відкритому грунті, так і в одному тепличному господарстві, на загальній площі 9 га.
У 2012 р. у результаті проведеного моніторингу вперше вогнища шкідника виявили на Херсонщині: карантинний режим встановлено у двох районах і в обласному центрі на загальній площі 79 га. У цій області міль виявили у феромонних пастках на посівах томатів у двох господарствах і на території трикілометрової зони Херсонського морського торговельного порту.
За даними Служби звітів Європейської і Середземноморської організації з карантину і захисту рослин (ЄОКЗР), на сьогодні T. аbsoluta, крім Південної Америки, розповсюджена у багатьох країнах Європи, Африки й Азії (рис. 2).
Як видно з рис. 2, майже в усіх країнах, що мають вихід до Атлантичного океану, Середземного та інших морів (у т. ч. Україна та Росія), шкідник присутній або у відкритому грунті, або в теплицях. Це, безперечно, свідчить про те, що розселення південноамериканської томатної молі відбувається здебільшого морським шляхом. Першими заселяються приморські країни, й уже згодом шкідник потрапляє до інших країн.
Гусениці шкідника живляться на всіх частинах рослин томатів і пошкоджують рослини на всіх стадіях росту. Вони утворюють великі міни на листках, вигризають довгі ходи в стеблах і пагонах, зелених і дозрілих плодах, спричинюючи значні втрати врожаю як у теплицях, так і у відкритому грунті. Це дуже небезпечний шкідник, здатний за напрочуд короткий термін знищити від 50 до 100% урожаю.
Т. absoluta — найперший за шкодочинністю шкідник томатів, що завдає найбільшої шкоди у Південній Америці як у полі, так і в теплицях (ЄОКЗР, 2005; CABI, 2007). У 2007 р., за рік після першого виявлення, T. absoluta завдала значних збитків у провінції Валенсія (Іспанія). Тут за кілька зимових місяців втрати врожаю томатів становили майже 100%. Збитки, спричинені пошкодженнями плодів томатів унаслідок живлення шкідника, становлять потенційну загрозу для всіх іспанських виробників томатів і нині.
Аналіз фітосанітарного ризику (АФР) щодо цього шкідника, який проведено у 2010 р. Службою карантину і захисту рослин Нідерландів для території Північно-Західної Європи з особливим акцентом на Нідерланди та Велику Британію, встановив пряму залежність між інтродукцією південноамериканської томатної молі та великими фінансовими втратами для виробників томатів цих країн. Оскільки присутність шкідника в теплицях може призвести до неприпустимих рівнів збитків, цілком імовірно, що першою реакцією стане інтенсивніше використання інсектицидів. У найгіршому разі (за умови, що всі теплиці заражені), за оцінками спеціалістів, для контролю T. absoluta в нідерландських теплицях потрібно 13–15 додаткових обробок, у Великій Британії цей показник може становити 18. Орієнтовна вартість цих додаткових обробок інсектицидами для Нідерландів становить 4 млн євро/рік. Очікується, що інсектицидний контроль Т. absoluta негативно вплине на агентів біологічної боротьби та джмелів. Як наслідок, виробникам доведеться повернутися до інтенсивного механічного запилення та використання інсектицидів замість біологічних агентів боротьби. За висновками експертів, очікується, що міль не можна буде повністю контролювати й, попри вжиті заходи регулювання, втрати врожаю оцінюються в 1–5% (5–25 млн євро/рік для Нідерландів).
Вантажі свіжих томатів, баклажанів, перцю, а також садивний матеріал рослин-господарів (розсада, декоративні Solanaceae в горщиках) імпортного походження вважаються основними шляхами проникнення південноамериканської томатної молі. Не останнє значення для можливості проникнення шкідника має країна походження імпортних пасльонових. Так, за дев’ять місяців 2012 р. до України імпортовано майже 40 тис. т томатів, більшість із яких — турецького походження.
У 2010 р. було зафіксовано майже 250 випадків виявлення у вантажах томатів із Туреччини та Сирії небезпечних карантинних шкідників: картопляної та південноамериканської томатних молей. Тоді спроби завезення заражених томатів спостерігались у багатьох областях України (шкідників виявляли в Києві, 13 областях та АР Крим). З огляду на це, з червня 2010 р. було введено мораторій на імпорт пасльонових із Туреччини та Сирії.
Проте вже на кінець 2010 р. Туреччина повністю переглянула роботу своїх тепличних комплексів із вирощування пасльонових. І після спільних інспектувань виробничих потужностей Державна служба з карантину рослин України ухвалила рішення про зняття заборони на ввезення пасльонових із Туреччини (січень 2011 р.).
Пасльонові з Сирії поки що залишаються під забороною. Зняти заборону на імпорт можна буде лише тоді, коли сирійська сторона усуне всі недоліки, а місця виробництва пасльонових перевірять вітчизняні інспектори.
Останнім часом серйозно непокоїть фітосанітарний стан овочевої продукції, зокрема томатів, які надходять із Туреччини та Іспанії. Так, цього року спеціалісти з карантину рослин виявили південноамериканську томатну міль у томатах із Туреччини (сім випадків) та з Іспанії (п’ять випадків). Іспанські томати завозили як реекспортні вантажі через Польщу та Словаччину. В усіх цих випадках заражені міллю вантажі не допустили до розвантаження та вільного обігу в Україні, до них застосували фітосанітарні заходи (знезараження), а кілька вантажів було повернуто імпортерові.
Зважаючи на досвід колег із Нідерландів, де Т. absoluta потрапила до тепличних господарств із зараженим пакувальним матеріалом і тарою, які потім використовували для пакування власного врожаю, можна зробити висновок про реальну можливість проникнення цього шкідника до вітчизняних теплиць, особливо якщо до них потрапляють плоди чи тара імпортного походження. І якщо в теплиці, у разі виявлення шкідника, його можливо знищити за один-два роки (провести, наприклад, виморожування і зміну культури), то у відкритому грунті це зробити буде надзвичайно складно.