Спецможливості
Технології

Пік літа... Турботи сільськогосподарських виробників та рекомендації щодо їх вирішення

05.06.2008
493
Пік літа... Турботи сільськогосподарських  виробників та рекомендації щодо їх вирішення фото, ілюстрація
Пік літа... Турботи сільськогосподарських виробників та рекомендації щодо їх вирішення

Пік літа... Турботи сільськогосподарських виробників та рекомендації щодо їх вирішення

За прогнозами Інституту “Агроресурси”, погода в липні очікується прохолодна (від’ємна теплова аномалія) з відхиленням середньомісячної температури від кліматичної норми в бік зниження. Як наслідок, накопичення суми ефективних температур вище 10°С буде нижчим за наростаючим підсумком на 80—90°С. Тенденція від’ємної теплової аномалії прогнозується включно до вересня, що зумовить пізніш на півтора-два тижні терміни дозрівання та збирання врожаю. Тому напруженість заходів захисту рослин від шкодочинності організмів дещо подовжиться в часі.

Основним, найбільш відповідальним завданням у середині літа є жнива: початок або й успішне їх завершення. Але до них необхідно готуватися заздалегідь.
Із хімічних засобів на посівах зернових колосових культур можливе лише застосування гербіцидів (Утал, Гліфоган та Раундап), норма витрати яких для всіх препаратів однакова — 3 л/га), за умов, коли дводольні бур’яни вийшли у верхній ярус, а їх кількість перевищує рівень відліку шкодочинності (РВШ). Цим заходом, який проводять за два тижні перед збиранням урожаю, підсушують бур’яни, які частково гинуть, що полегшує процес збирання врожаю та підвищує його якість.
Щоб не допустити втрат зерна зернових колосових, в т. ч. і головної з них культури — озимої пшениці, необхідно встановити залежно від фітосанітарного стану посіву, особливостей сорту та стадії дозрівання строки та способи збирання врожаю. Слід врахувати, що в першу чергу, відповідно до строків дозрівання, треба збирати насіннєві посіви, найбільш цінні сорти та площі, відведені під повторні посіви.
Що ж до способів збирання, то перевагу слід віддавати прямому комбайнуванню, а роздільним способом збирають тільки забур’янені посіви.
Надалі, після збирання врожаю, головним завданням буде забезпечення умов зберігання якості зерна. Тобто недопущення перезараження та посилення ураженості його хворобами (фузаріоз, бактеріальні хвороби, пліснявіння). Для цього проводять очищення та просушування зерна на токах, зерносховищах до вологості 14% та розміщення його окремими партіями за ступенем ураженості фузаріозом.
Аналогічне завдання необхідно вирішувати і під час збирання врожаю гороху. При цьому збудники хвороб зерна гороху (аскохітоз, бактеріоз, пероноспороз, фузаріоз) знищуються повітряно-тепловою обробкою, а знешкодження горохового зерноїда у насіннєвому матеріалі проводять фумігацією (бромистий метил, 98,5%, 30—100 г/м3) відповідно до інструкції.
Посівам просапних культур (кукурудза, цукрові буряки, соняшник) найсильніше дошкулятиме такий багатоїдний шкідник, як лучний метелик, найбільше розмноження і поширення якого слід очікувати по всій степовій та східній частині лісостепової (Полтавська, Сумська та Харківська області) зон.
Цей шкідник може дати до чотирьох поколінь за період вегетації. Другий літ метелика, відповідно до прогнозу, розпочнеться наприкінці червня — на початку липня.
Особливу увагу слід приділити таким шкідникам на посівах просапних культур, у т. ч. і на посівах кукурудзи, як саранові в Криму, Степу та східній частині Лісостепу.
З метою зниження шкодочинності гусені лучного метелика уже при слабкому льоті метеликів (0,2—1 екз. на 10 кроків) слід використовувати весь комплекс агротехнічних заходів (розпушування міжрядь та присипання зони рядків), що обмежують шкодочинність і розмноження шкідника. За умов середнього, сильного та масового льоту метеликів (відповідно, 1,1—10, 10—50 і більше 50 екз. на 10 кроків), крім комплексу агротехнічних заходів, необхідно застосувати біологічні (випуск трихорами) (табл.), і хімічні (застосування інсектицидів) та організаційно-господарські заходи (постійне спостереження за ходом розвитку шкідника з метою вирішення зниження його шкодочинності).
Для знищення гусені лучного метелика на посівах цукрових буряків застосовують інсектициди: Волатон 500, 50% к.е. (1,5 г/га), Дурсбан 480, 48% к.е. (1,5—2,0 л/га), Сумітіон, 50% к.е. (0,6—1,2 г/га), а на посівах соняшнику — Децис, 2,5% к.е. (0,25 л/га) та Штефесин, 2,5% к.е. (0,25 л/га). За умов:
m коли загроза від гусені відсутня (сила льоту метеликів до 0,2 екз. на 10 кроків), боротьба не проводиться;
m коли кількість гусені шкідника нижче ЕПШ (сила льоту метеликів 0,2—1 екз. на 10 кроків), — боротьба обмежується лише агротехнічними заходами.
Дуже небезпечним багатоїдним шкідником на посівах кукурудзи, соняшнику, проса і навіть цукрових буряків, як і в попередньому році, залишається стебловий (кукурудзяний) метелик на всій території країни, але найнебезпечнішим він є для рослин кукурудзи, особливо в Степу і Лісостепу, за умов прогнозованого помірно теплого літнього періоду вегетації культури та достатньої кількості опадів.
Основними засобами боротьби з гусінню стеблового (кукурудзяного) метелика в літній період є обробка посівів інсектицидами за умови заселення понад 18% рослин кукурудзи гусінню шкідника та використання вогнівкової форми трихограми (біологічний метод).
Для зниження шкодочинності гусені стеблового (кукурудзяного) метелика в період їх масового відродження (виплоджування) застосовують інсектициди Децис, 2,5% к.е., Шерпа, 25% к.е. і Карате, 5% к.е., норма витрати яких, відповідно, становить 0,5—0,7 л/га, 0,26—0,38 і 0,2 л/га.
Випуск трихограми проводять у два строки: на початку (перша половина червня) і в період масового відкладання яєць шкідником (літ метелика триває 2 місяці).
Слід пам’ятати, що своєчасно проведений біологічний метод захисту посівів від стеблового (кукурудзяного метелика) знижує пошкодженість стебел кукурудзи в середньому на 50, а качанів — на 60%.
Норма випуску трихограми проти кукурудзяного метелика така сама, як і проти лучного. Тобто, випускаючи трихограму на поле, слід дотримуватися співвідношення між самками трихограми (паразит) і яйцями шкідника (живитель) — 1 самиця на 10 яєць шкідника.
Відповідно до прогнозу, виплоджування личинок саранових цього року буде дещо запізнілим, а їх розвиток подовженим в часі й триватиме близько 45—60 днів, проходячи за цей час 4—5 віків. Отже, саме на червень-липень припаде період боротьби з сарановими в Степу та східному Лісостепу, особливо в Запорізькій, Луганській, Одеській та Херсонській областях.
З метою визначення площ, заселених сарановими, чисельності цих комах, необхідно, починаючи з другої половини травня, провести обстеження місць їх яйцекладок (ворочок): пасовища, багаторічні трави, лісосмуги, неорні землі тощо.
За умов високої щільності ворочок слід, де це можливо (перелоги, пасовища, узбіччя доріг), провести боротьбу з сарановими агротехнічними прийомами: оранка, дискування, боронування. На площах під зерновими культурами в разі виявлення 1—2 і більше яйцекладок на м2 проводиться суцільна обробка інсектицидами, а за наявності личинок саранових у кількості 0,02—0,03 особини на м2 обробку посівів інсектицидами необхідно провести вибірково — лише у вогнищах високої чисельності (див. табл.). Суцільна обробка здійснюється також і на зернових при виявленні 5—10 личинок нестадних саранових першого-другого віків.
Слід зауважити, що всі роботи по знищенню саранових необхідно проводити вранці та ввечері не тільки тому, що цей час передбачений технікою безпеки, а ще й тому, що в цей час проходить їх інтенсивне живлення.
Усі роботи по знищенню саранових треба закінчити до окрилення, тобто в 3—4 віці стадних і в останньому (5 віці) — нестадних видів.
Хімічний захист посівів цукрових буряків від шкідників (листкові попелиці, мінуючі мухи, міль та ін.) необхідно проводити за результатами обстежень на наявність шкідників і при їх кількості, що становить або перевищує економічні пороги шкодочинності.
Особливу увагу слід звернути на такого шкідника, як бурякова листкова (бобова) попелиця в західних районах бурякосіяння. За наявності 15% заселених ними рослин у липні слід провести обприскування посівів інсектицидами відповідно до результатів обстежень — або ж тільки крайових смуг, або ж усе поле.
Обробку посівів цукрових буряків у середині літа з метою зниження шкодочинності таких шкідників, як бурякова листкова попелиця, мінуючі мухи (ЕПШ дорівнює 30% заселених рослин і 3—5 личинок на рослину) та сисних шкідників (бурякова або бобова попелиця, буряковий та польовий клопи, павутинний кліщ, цикадки) проводять інсектицидами: Актелік, 50% к.е. (1,0 л/га), Бі-58 новий, 48% к. (0,5—1,0 л/га), Волатон 500, 50% к.е. (0,8 л/га), Данадим, 40% к.е. (0,5—1,0 л/га), Дурсбан 480, 48% к.е. (0,8 л/га), Діазинон, 60% к.е. (0,8 л/га), Золон, 35% к.е. (1,0 л/га), Сумітіон, 50% к.е. (0,6—1,2 л/га), Фуфанон, 57% к.е. (1,0—2,5 л/га).
Агротехнічними заходами (розпушування міжрядь з підгортанням у більш пізні фази вегетації і без підгортання — в ранні) можна значно знизити не тільки забур’яненість посівів, а й шкодочинність твердокрилих (звичайний буряковий довгоносик, хрущі, ковалики), лускокрилих (совки листогризучі та підгризаючі, лучний метелик, мінуюча міль) шкідників, бурякової нематоди, кореневих попелиць та таких хвороб коренів, як гниль і парша. Обов’язковими і, особливо, ефективними є міжрядні розпушування посівів цукрових буряків за ущільненного грунту.
Крім того, для боротьби з лускокрилими шкідниками під час льоту метеликів і відкладання ними яєць (див. табл.) необхідно проводити випуск трихограми (2—3 прийоми), застосовувати біопрепарати та обробляти посіви інсектицидами, за умов, коли чисельність шкідників дорівнює або перевищує ЕПШ.
За передбачуваної погоди літнього періоду (наявність високої відносної вологості та помірних температур повітря) з усіх хвороб цукрових буряків найбільшого розвитку та поширення набудуть пероноспороз (несправжня борошниста роса) та фомоз (зональна плямистість), яка проявляється в липні і прогресує до кінця вегетації на посівах з недостатньою та незбалансованою кількістю мінеральних та органічних добрив.
Шкодочинність пероноспорозу знижують, обробляючи посіви Акробатом МЦ, 69% з.п. (2,0 кг/га) та Ридомілом, 25% з.п. (1,0 кг/га).
У разі виявлення хвороб цукрових буряків (поява перших ознак пероноспорозу, церкоспороз — 3—5% уражених рослин, борошниста роса — 5—10% уражених рослин) необхідна обробка посівів фунгіцидами, а за необхідності і повторна. Причому, повторні обробки бажано проводити іншими препаратами.
Для зниження ураженості рослин цукрових буряків зазначеними хворобами посіви обробляють фунгіцидами. Причому такі препарати, як Бенлат, 50% з.п. (0,6—0,8 кг/га), Імпакт, 25% к.с. (0,25 л/га), Ріас, 30% к.е. (0,3 л/га), Скор, 25% к.е. (0,4 л/га), Танго, 50% к.е. (0,6—0,8 л/га), Топсин М, 70% з.п. (0,6—0,8 кг/га) та Фундазол, 50% з.п. (0,6—0,8 кг/га) використовують проти таких хвороб, як борошниста роса та церкоспороз. Крім зазначених хвороб фунгіцид Альто 400, 40% к.с. (0,2 л/га) знижує ураженість рослин ще й іржею; Байлетон, 25% з.п. (0,6 кг/га і Байлетон, 5% з.п. (3,0 кг/га) — борошнистою росою та іржею; Імпакт, 12,5% к.с. (1,0 л/га) — фомозом; Рекс, 49,7% к.е. (0,4—0,6 л/га) — рамуляріозом.
Хімічну боротьбу з лускокрилими шкідниками (підгризаючі та листогризучі совки, лучний метелик, мінуюча міль) проводять весь літній період і закінчують за 30 днів до збирання врожаю. Обробку посівів проводять, починаючи з середини літа за наявності: гусені совок підгризаючих — 1—2 екз. на м2 у період змикання листків у рядках; гусені совок листогризучих другої генерації — 5—6 екз. на рослину; гусені лучного метелика другої генерації — 5—6 екз. на рослину; личинок мінуючої молі — 2—3 екз. на рослину, гусениць лучного метелика другої генерації — 5—6 екз. на рослину.
Повсюди в районах вирощування на посівах соняшнику погодні умови літніх місяців (несталий тепловий режим та зволоження в межах норми і вище) будуть сприятливими для подальшого розвитку і поширення таких хвороб, як гнилі (сіра та біла) та несправжня борошниста роса, а в районах східного Степу та центрального Лісостепу — фомоз, осередково в зоні Лісостепу — аскохітоз та септоріоз. Ще досить нова для України хвороба фомопсис поряд з гнилями зустрічатиметься в ряді областей Правобережної України.
Оптимальна система живлення та ефективна боротьба з бур’янами — основні чинники, що обмежують шкодочинність хвороб соняшнику.
Коли ж на початку цвітіння виникає загроза епіфітотії гнилей, то посіви соняшнику обробляють фунгіцидом (Ровраль Фло, 25,5% к.с., 3,0 л/га). За необхідності рекомендовано повторно обприскати посіви через 2 тижні.
Вогнищами в Степу і більшості областей Лісостепу можливі пошкодження посівів соняшнику гусінню підгризаючих і листогризучих совок, лучного метелика, личинками саранових.
Для зниження шкодочинності лускокрилих шкідників ефективним буде випуск вогнівкової форми трихограми під час відкладання цими шкідниками яєць або ж застосування інсектицидів під час живлення гусені в разі, коли випуск трихограми не дав бажаного ефекту, за наявності 8—10 гусениць першого покоління та 20 гусениць другого покоління на м2 (Децис, 2,5% к.е., 0,25 л/га та Штефесин, 2,5% к.е., 0,25 л/га).
Повсюдно за масової міграції на посіви соняшнику і відродження личинок під час утворення кошиків значної шкоди зможе завдати геліхризова попелиця, знизити шкодочинність якої можна, обробивши посіви Фуфаноном (0,6 кг/га). Обробку інсектицидами потрібно проводити, як завжди, за результатами обстежень: осередково, крайові смуги або ж всуціль усе поле.
Зимова ожеледь та промерзання грунту були основними факторами, що стримували розвиток мишовидних гризунів, але погодні умови весни сприяли подальшому розмноженню тих особин шкідника, що перезимували. Тому для запобігання їх літнього активного розмноження слід провести обстеження після скошування багаторічних трав та травостою на узбіччях доріг і ліквідувати осередки їх розмноження. Єдиним, найефективнішим заходом для досягнення цієї мети буде заливання нір аміачною водою 150—200 мл в нору з одночасним їх затоптуванням, адже за наявності зеленого корму мишовидні гризуни (кориці та полівки) на зернові принади фактично не реагують. Заливання нір аміачною водою слід проводити за наявності 3—5 жилих колоній на 1 га.

О. Безручко,
Інститут “Агроресурси”

Інтерв'ю
Наталія Гордійчук, засновниця компанії "Агрітема"
"Агріте­ма" своїми біорішен­ня­ми кар­ди­наль­но змінює підхід до зем­ле­роб­ст­ва. Про біоінно­вації, які по­над 10 років компанія на­дає аг­раріям, розповідає засновниця — Наталія Гордійчук.
Про перспективи вирощування не ГМО сої в Україні, а також потенційно цікаві ніші соєвих продуктів для українських виробників у інтерв’ю рropozitsiya.com розповіла представник  Асоціації

1
0