Підтрим­ка фер­мерів — від слів до діла (Но­тат­ки з кон­фе­ренції «Фер­мерсь­ке підприємництво 2015»)

Пра­цю­ва­ти по двад­цять го­дин на до­бу не оз­на­чає от­ри­ма­ти бажаний при­бу­ток. І про це до­б­ре зна­ють ук­раїнські фер­ме­ри. Що ж сьо­годні за­ва­жає віт­чиз­­­ня­но­му фер­ме­рові бу­ти успішним і що не­обхідно, аби ефек­тив­но гос­по­да­рю­ва­ти?

Відповіді на ці та інші пи­тан­ня мож­на бу­ло от­ри­ма­ти на кон­фе­ренції «Фер­мерсь­ке підприємництво 2015», що про­хо­ди­ла 30 ве­рес­ня в Одесі і зіб­ра­ла по­над 300 фер­мерів та аг­рар­них ек­с­пертів. Захід бу­ло ор­ганізо­ва­но ком­панією «Інфоіндустрія» та Ук­раїнським про­ек­том бізнес-роз­вит­ку пло­до­овочів­ництва UHBDP (про­ект ре­алізується за фінан­со­вої підтрим­ки уря­ду Ка­на­ди (DFATD) у парт­нерстві з Ізраїльським цен­т­ром міжна­род­но­го співробітництва MASHAV)) за підтрим­ки Міністер­ст­ва аг­рар­ної політи­ки та про­до­воль­ст­ва Ук­раїни.
Про­гра­ма кон­фе­ренції скла­да­ла­ся з ви­с­тупів низ­ки спеціалістів, що бу­ли по­ділені на сесії: «Про­бле­ми, пер­спек­ти­ви та особ­ли­вості роз­вит­ку фер­мер­ст­ва в Ук­раїні» та «Еко­номічні ас­пек­ти ве­ден­ня фер­мер­ст­ва в Ук­раїні». На за­вер­шен­ня був про­ве­де­ний круг­лий стіл за те­мою: «Збе­ре­же­мо ук­раїнське се­ло».
У рам­ках за­хо­ду та­кож пра­цю­ва­ла виїзна ла­бо­ра­торія, де ко­жен ба­жа­ю­чий міг про­ве­с­ти ек­с­прес-аналіз грун­ту та рос­лин.
Ос­нов­ною ідеєю ви­с­тупів був за­клик фер­мерів до кон­солідації, що підви­щить кон­ку­рен­то­с­про­можність та рен­та­бель­ність пе­ре­дусім дрібних гос­по­дарств.
   Захід відкрив Юрій Гур­тов­ник, за­ступ­ник ди­рек­то­ра де­пар­та­мен­ту аг­ро­про­мис­ло­во­го роз­вит­ку ОДА. «У світі 500 млн фер­мерсь­ких гос­по­дарств, наші 8 тис. фер­мерів Одесь­кої об­ласті — це кру­пин­ка, але се­к­рет успішної діяль­нос­ті од­на­ко­вий у всіх: по­вин­на бу­ти на­ла­го­д­же­на си­с­те­ма ве­ден­ня бізне­су. Віт­чиз­­ня­но­му фер­ме­ру вий­ти на світові рин­ки не­мож­ли­во без кон­солідації зу­силь. Про­ект UHBDP роз­ши­рює мож­ли­вості фер­мерів», — ска­зав пан Гур­тов­­ник і обіцяв аг­раріям підтрим­ку ад­міністрації та про­ек­ту UHBDP.
Во­ло­ди­мир Тер­новсь­кий, за­ступ­ник керівни­ка про­ек­ту UHBDP, та­кож за­кли­­кав фер­мерів до кон­солідації: «За­в­дан­ня про­ек­ту — роз­ши­рен­ня мож­ли­во­с­тей ство­рен­ня до­дат­ко­вої вар­тості та підви­щен­ня кон­ку­рен­то­с­про­мож­ності на світо­вих рин­ках про­дукції са­ме дріб­них сільгоспви­роб­ників, з кількістю об­роб­лю­ва­ної землі від 0,5 до 10 га. У нас є кон­суль­тан­ти з ви­ро­щу­ван­ня і збу­ту пло­до­ово­че­вої про­дукції, звер­тай­те­ся, з радістю до­по­мо­же­мо».
Люд­ми­ла Кле­ба­но­ва, го­ло­ва Ра­ди жінок-фер­мерів Ук­раїни зга­да­ла історію ста­нов­лен­ня ук­раїнсько­го фер­мер­ст­ва: «Фер­мер­ст­во от­ри­му­ва­ло по­туж­ну підтрим­ку від дер­жа­ви у 1993–1998 рр., ко­ли в країні спо­с­терігав­ся бурх­ли­вий ріст фер­мерсь­ких гос­по­дарств, про­те ос­таннім де­ся­тиліттям держпідтрим­ку фер­мерів фак­тич­но при­пи­не­но».
Пані Люд­ми­ла повідо­ми­ла, що аг­рарії півден­них регіонів Ук­раїни втра­ти­ли рин­ки збу­ту в РФ і АР Кри­м і на­разі ма­ють ос­во­ю­ва­ти нові рин­ки або вза­галі при­пи­ня­ти свою діяльність. Го­ловні пер­спек­ти­ви для фер­мерів Люд­ми­ла Кле­ба­но­ва вба­чає не в ЄС, а країнах Близь­ко­го Схо­ду.
Та­кож ек­с­перт за­стерігає що­до ско­ро­чен­ня в Ук­раїні ово­че­во­го сек­то­ру ви­роб­ництва, який завжди був тра­дицій­ною нішею для фер­мерів. «Ми втра­чаємо і внутрішній ук­раїнський ри­нок. Мені бо­ля­че ди­ви­ти­ся, ко­ли в Ук­раїну імпор­ту­ють овочі бор­що­во­го на­бо­ру і в країні ско­ро­чу­ють­ся посівні площі під цими ово­ча­ми. У 1999 році в Біляївсько­му рай­оні Одесь­кої об­ласті жінки-фер­ме­ри успіш­но роз­ви­ва­ли га­лузь овочівництва, але до 2015 ро­ку во­ни пе­рей­ш­ли на ви­ро­щу­ван­ня зер­но­вих. При­чи­на — не­має рин­ку збу­ту», — нарікає пані Кле­ба­но­ва.

  Дрібні аг­рарії, як пра­ви­ло, не мо­жуть от­ри­ма­ти кре­дит у бан­ку, і си­ту­ація що­ро­ку тільки погіршується. «По­зи­ко­вий капітал у ціло­му настільки не­рівномірно роз­поділе­ний се­ред аг­рар­них підприємств Ук­раїни, що на 50% за­галь­ної кількості підприємств, які є найдрібніши­ми, при­па­дає мен­ше 5% за­галь­но­го об­ся­гу цьо­го капіта­лу, і цей відсо­ток із ро­ку в рік зни­жується», — коментує Оле­на Олійник, док­тор економічних на­ук, ек­с­перт з кре­ди­ту­ван­ня НУБіПУ.
Однією з при­чин, що пе­ре­шко­д­жає до­сту­пу не­ве­ли­ких фер­мерів до кре­дит­них ре­сурсів, є не­до­три­ман­ня ба­га­ть­ма з них пра­вил бух­гал­терсь­ко­го обліку в гос­по­дар­ст­вах. «Як­що фер­ме­ри хо­чуть пра­цю­ва­ти на пер­спек­ти­ву, то по­винні вкла­да­ти гроші не тільки в тех­но­логію, але й у бух­гал­терію. Потрібно по­ка­зу­ва­ти у звітності всі ак­ти­ви і всю зем­лю, що сьо­годні ча­с­то не до­три­мується фер­ме­ра­ми», — за­зна­чив Юрій Трофінчук, на­чаль­ник відділу із ро­бо­ти з кор­по­ра­тив­ни­ми клієнта­ми «Креді Агріколь Банк».
«Утім, не все так по­га­но, ад­же є ре­альні мож­ли­вості виріши­ти про­бле­му кре­ди­ту­ван­ня фер­мерсь­ких гос­по­дарств. Зо­к­ре­ма, за­пуск відкри­то­го рин­ку сільсько­го­с­по­дарсь­ких зе­мель, — вва­жає Андрій Ко­шиль, пре­зи­дент Зе­мель­ної cпілки. — Ска­су­ван­ня мо­ра­торію на про­даж сільсько­го­с­по­дарсь­ких зе­мель дасть по­штовх роз­вит­ку фер­мерсь­ких гос­по­дарств, ад­же зем­ля в та­ко­му разі змо­же ви­с­ту­па­ти банківською за­ста­вою, що роз­ши­рить мож­ли­вості аг­раріїв з от­ри­ман­ня банківсько­го кре­ди­ту».
Є в Ук­раїні й аль­тер­на­ти­ви банків­сько­му кре­ди­ту­ван­ню для ма­лих фер­мерсь­ких гос­по­дарств. Олег Оса­у­люк, керівник Agro Capital Management (АКМ), повідо­мив, що ук­раїнські фер­ме­ри за­вдя­ки за­кор­дон­ним про­гра­мам мо­жуть прид­ба­ти си­с­те­ми кра­пель­но­го зро­шен­ня, яго­ди (роз­са­ду ма­ли­ни, по­лу­­ниці й ожи­ни), теп­лиці, трак­то­ри, хо­ло­диль­не об­лад­нан­ня та за­со­би ма­лої ме­ханізації. «Не­обхідно вне­сти аван­со­вий платіж, який ста­но­вить 20% вар­тості ба­жа­ної по­куп­ки, і роз­ра­ху­ва­ти­ся за неї про­тя­гом 12 або 24 місяців. Це кре­ди­ту­ван­ня здійснюється за “гнуч­ким” графіком у прив’язці до от­ри­ман­ня вро­жаю. Звер­тай­те­ся до нас!» — за­кли­кав пан Оса­у­люк. За сло­ва­ми па­на Оле­га, за час ро­бо­ти ком­панії за цією схе­мою профінан­со­ва­но по­над 1200 фер­мерів, які за до­по­мо­гою АКМ об­ла­ш­ту­ва­ли більше 30 га теп­лиць та 26 су­час­них схо­вищ, за­кла­ли по­над 200 га ви­но­град­ників. За­галь­на ж су­ма кре­ди­ту­ван­ня перевищила 12 млн дол. США.
Прак­тиці оформ­лен­ня землі в Одеській об­ласті при­свя­ти­ла свою до­повідь зем­лев­по­ряд­ник Ка­те­ри­на Ба­ко­ва, ди­рек­тор підприємства «Зем­сервіс». Пані Ба­ко­ва ак­цен­ту­ва­ла ува­гу на про­блемі ви­мо­роч­но­го (віду­мер­ло­го) май­на, че­рез яку в Ук­раїні ба­га­то зе­мель­них паїв «підвіше­но у повітрі», тобто вони не ма­ють влас­ни­ка, але вод­но­час не мо­жуть бу­ти пе­ре­дані дер­жаві, ад­же для цьо­го не роз­роб­ле­но не­обхідних ме­ханізмів.
Німець­ким досвідом ор­ганізації діяль­ності фер­мерсь­ких гос­по­дарств поділи­ла­ся Марія Ярош­ко, ек­с­перт про­ек­ту «Німець­ко-ук­раїнський аг­ро­полі­тич­ний діалог».
«У Німеч­чині при­ват­ний влас­ник має у во­лодінні в се­ред­нь­о­му 110 га. В Ук­раїні, за роз­ра­хун­ка­ми на­шо­го про­ек­ту, цей по­каз­ник ста­но­вить 3–4 га. І тут наші роз­ра­хун­ки не збіга­ють­ся з офіційною дер­жав­ною ста­ти­с­ти­кою, про­те ми вва­жаємо за потрібне вра­хо­ву­ва­ти індивіду­альні гос­по­дар­ст­ва на­се­лен­ня, оскільки, на­при­клад, у них зо­се­ре­­дже­но ос­нов­не ви­роб­ництво ук­раїнської кар­топлі», — роз­повіла пані Ярош­ко. Ек­с­перт відміти­ла су­час­ну тен­денцію до ук­руп­нен­ня гос­по­дарств Німеч­чи­ни і спокійне став­лен­ня до фак­ту зник­нен­ня дрібних фер­мерсь­ких гос­по­дарств. «Євро­пейсь­ка прак­ти­ка по­ка­зує, що дер­жа­ва не підтри­мує малі фор­ми гос­по­да­рю­ван­ня, як­що во­ни низь­ко­рен­та­бельні і не­життєздатні. Щоб от­ри­ма­ти держ­під­трим­ку, євро­пейсь­ко­му фер­ме­ру по­трібно ду­же ба­га­то по­пра­цю­ва­ти», — засвідчи­ла пані Ярош­ко.
У за­ході та­кож взя­ла участь Одесь­ка національ­на ака­демія хар­чо­вих тех­но­логій. Із до­повіддю на те­му «Ос­новні кри­терії оцінки якості хар­чо­вих про­дуктів» ви­с­ту­пи­ла кан­ди­дат с.-г. на­ук Оле­на Да­ни­ло­ва. Зо­к­ре­ма, пані Оле­на ак­цен­ту­ва­ла ува­гу на не­до­три­манні аг­раріями пра­вил зберіган­ня овочів і фрук­­тів, підня­ла про­бле­му ан­ти­санітарії на скла­дах. За сло­ва­ми ек­с­пер­та, одеські хіміки ма­ють чи­ма­ло на­уко­вих роз­ро­бок, які мож­на і потрібно впро­ва­д­жу­ва­ти у тех­но­логії зберіган­ня хар­чо­вої про­дукції на рівні сільгоспви­роб­ництв.

  Дру­гий день кон­фе­ренції аг­рарії про­ве­ли спільно з аг­рохіміка­­ми, зібрав­шись на «Східно-Євро­пейсь­кий фо­рум із питань живлення та за­хи­с­ту рос­лин’2015». З до­повідя­ми ви­с­ту­пи­ли пред­став­ни­ки ком­паній «Аг­ро­центр ЄвроХім Ук­раїна», «Пав­ло­градсь­ка зер­но­ва ком­панія», «Но­во­ферт», Quantum, «БТУ-Центр», «Інтікал», «Но­по­сон-Аг­ро», «Іри­га­тор». У за­ході та­кож взя­ли участь учені з Інсти­ту­ту фізіології рос­лин і ге­не­ти­ки НАН Ук­раїни, УкрНДІНа­нобіотех­но­логій. Ек­с­пер­ти об­го­во­рю­ва­ли особ­ли­вості ви­ко­ри­с­тан­ня аміаку в Ук­раїні, хе­лат­них мікро­до­б­рив, досвід ро­бо­ти з КАС, шля­хи підви­щен­ня за­своєння еле­ментів жив­лен­ня із вне­се­них міне­раль­них до­б­рив, тех­но­логії піджив­лен­ня та за­хи­с­ту посівів ози­мої пше­ниці, пи­тан­ня за­сто­су­ван­ня гліфо­са­ту в се­зоні’2015.
За­вер­ши­ла цикл за­ходів ек­с­курсія в ле­ген­дар­ний Інсти­тут ви­но­гра­дар­ст­ва і ви­но­роб­ст­ва ім. В.Є. Таїро­ва, де учас­ни­ки змог­ли про­де­гу­с­ту­ва­ти унікальні таїровські ви­на.

коментар від ком­панії «БТУ-Центр»

Во­ло­ди­мир Білко,
аг­ро­ном ком­панії «БТУ-Центр»:
— В Одесі 1–2 жовт­ня відбу­ла­ся Тре­тя міжна­род­на кон­фе­ренція «Східно-Євро­пейсь­кий фо­рум із питань жив­лен­ня та за­хи­с­ту рос­лин’2015».
У ній, се­ред інших ком­паній та ус­та­нов, взя­ли участь і пред­став­ни­ки біо­тех­­­­но­логічної ком­панії «БТУ-Центр» з пре­зен­тацією «Роль біоп­ре­па­ратів у підви­щенні ро­дю­чості грун­ту та ефек­тив­ності міне­раль­них до­б­рив».
До­повідь бу­ло націле­но на по­пу­ля­ри­зацію біологічних пре­па­ратів. Ак­ту­альність те­ми виз­на­ча­ли на­сам­пе­ред фак­то­ри, які на­разі за­ва­жа­ють от­ри­му­ва­ти га­ран­то­вані вро­жаї сільгоспкуль­тур, зо­к­ре­ма ек­с­т­ре­мальні по­су­хи, що ос­танніми ро­ка­ми ста­ли ча­с­ти­ми «гос­тя­ми» в Ук­раїні. Го­ло­вна ідея, яку фахівці ком­панії «БТУ-Центр» спро­мог­ли­ся до­не­с­ти до ау­ди­торії, — це ро­зуміння ролі ко­рис­них грунтових мікро­ор­ганізмів та позитивного впливу, який вони справляють на грунт для полипшення його агрохімічних показників, і як наслідок, найголовніше — для підви­щен­ня вро­жаю та йо­го якості.
За­вдя­ки на­уко­вим пра­цям та­ких відо­мих грун­тоз­навців та мікробіологів, як В.В. До­ку­чаєв, Є.М. Мішустін, су­час­них на­уковців Ук­раїни, зо­к­ре­ма Г.А. Іутинської, та інших, підтвер­д­же­но, що співпра­ця мікро­ор­ганізмів та рос­лин три­ває з мо­мен­ту за­ро­д­жен­ня жит­тя на нашій пла­неті. Про­те в умо­вах інтен­сив­но­го аг­ро­ви­роб­ництва з ви­ко­ри­с­тан­ням по­туж­ної хімізації та ме­ханізації ця спів­пра­ця руй­нується. То­му за­вдан­ням аг­раріїв є мак­си­маль­на до­по­мо­га у її віднов­ленні. Са­ме від цьо­го за­ле­жить кінце­вий ре­зуль­тат їхньої праці — фор­му­ван­ня кра­щої вро­жай­ності сільгоспкуль­тур.
За пра­виль­ної ро­бо­ти грун­то­вої мікро­ф­ло­ри всі грун­тові про­це­си на­бу­ва­ють мак­си­маль­ної зба­лан­со­ва­ності як щодо міне­ралізації, так і щодо відтво­рен­ня ор­ганічних ре­чо­вин — гуміно­вих кис­лот та фуль­во­кис­лот. Та­кож за­вдя­ки дії мікро­ор­ганізмів у грунті ак­тивізу­єть­ся не ли­ше біологічна, а й фізи­ко-хімічна скла­дова. А це сприяє фор­му­ван­ню унікаль­но­го вбир­но­го грун­то­во­го ком­плек­су, на­ко­пи­чен­ню, ут­ри­ман­ню та пра­виль­но­му роз­поділу во­ло­ги в ор­но­му шарі, за­хи­с­ту від про­цесів ерозії, за­со­лен­ня та за­кис­лен­ня грунтів.
Са­ме у цьо­му по­ля­гає фе­но­мен дії біоп­ре­па­ратів ви­роб­ництва ком­панії «БТУ-Центр». Ро­бо­та з ци­ми біоп­ре­па­ра­та­ми при­не­се чи­ма­лу ко­ристь кож­но­му аг­рарію. Не­ве­ликі фер­ме­ри, у яких не так ба­га­то коштів, змо­жуть зба­лан­су­ва­ти жив­лен­ня рос­лин за ра­ху­нок ро­бо­ти азотфікса­торів, фо­с­фор- та каліймо­біліза­торів, «підтяг­ну­ти» ос­новні еле­мен­ти жив­лен­ня, аку­му­ль­о­вані в грунті ро­ка­ми, але не­до­ступні рос­ли­нам. Та­кож до­по­мо­жуть змен­ши­ти пе­с­ти­цид­не на­ван­та­жен­ня за ви­ро­щу­ван­ня різно­манітних куль­тур за­вдя­ки дії фунгіцид­ної мікро­ф­ло­ри.
У ве­ли­ких гос­по­дар­ст­вах пре­па­ра­ти на ос­нові мікро­ор­ганізмів та­кож не­обхідні. І аг­ропідприємства Ук­раїни, які співпра­цю­ють з ком­панією «БТУ-Центр» вже не один рік, постійно пе­ре­ко­ну­ють­ся в цьо­му. Ефек­тивність до­б­рив, які во­ни ма­ють змо­гу вне­сти в до­статній кількості, «відкри­вається» на 30–40% кра­ще, ніж без за­сто­су­ван­ня біоп­ре­па­ратів. При­чо­му підви­щен­ня ефек­тив­ності дії спо­с­терігається не вза­галі, а са­ме на тій куль­ту­рі, під яку їх вно­си­ли, за­ли­ша­ю­чи по­зи­тив­ну після­дію ще на два-три ро­ки. Мікро­ор­ганізми да­ють змо­гу по­туж­но роз­кри­ти при­род­ний по­тенціал уро­жаю зер­но­вих, бо­бо­вих, технічних та всіх інших куль­тур, що ви­ро­щу­ють в Україні.
За мікроб­ни­ми біоп­ре­па­ра­та­ми май­бутнє. Це по­тро­хи по­чи­на­ють ро­зуміти вітчиз­няні аг­рарії та дав­но зро­зуміли в Європі, де біоп­ре­па­ра­ти ста­ли пер­шо­чер­го­ви­ми еле­мен­та­ми тех­но­логій, без яких не­мож­ли­во обій­тись, як, на­при­клад, немож­ли­во обійтись без насіння та міне­раль­них до­б­рив і мікро­е­ле­ментів. І це бу­ло ос­нов­ною ме­тою до­повіді від ком­панії «БТУ-Центр».