Реєстра­то­ри роз­ра­хун­ко­вих опе­рацій

Необхідність застосування реєстраторів розрахункових операцій (далі — РРО) є загальновизнаною, водночас слід констатувати недосконалість чинного законодавства України з цього питання. А оскільки контроль за використанням РРО здійснює податкова, то, як підказує практика, підприємцям не уникнути тлумачення будь-якої неузгодженості не на їхню користь. Залишилося розібратися з тим, що передбачає законодавство та які ризики можуть бути у зв’язку із неоднозначністю окремих його норм.

Ю. Ла­в­ре­ха, юрист,
ЮК Jurimex

За­галь­не про РРО
За за­галь­ним пра­ви­лом, РРО зо­­бов’я­­зані ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти усі суб’єк­ти гос­по­да­рю­ван­ня, які здійсню­ють роз­ра­хун­кові опе­рації у готівковій та/або без­готівковій формі (із за­сто­су­ван­ням платіжних кар­ток і чеків, же­тонів то­що) під час про­да­жу то­варів (на­данні по­слуг) у сфері торгівлі, гро­мадсь­ко­го хар­чу­ван­ня та по­слуг, а та­кож опе­рації з прий­ман­ня готівки для по­даль­шо­го її пе­ре­ка­зу (ст. 3 За­ко­ну Ук­раїни «Про за­сто­су­ван­ня реєст­­­­­­­­­­­­­­­­ра­торів роз­ра­хун­ко­вих опе­рацій у сфері торгівлі, гро­мадсь­ко­го хар­чу­ван­ня та по­слуг»).
З цьо­го пра­ви­ла пе­ред­ба­чені ви­нят­ки: суб’єкти, які мо­жуть не за­сто­со­ву­ва­ти РРО, та що­до ок­ре­мих видів опе­рацій — для будь-яких суб’єктів.
Термін «роз­ра­хун­ко­ва опе­рація» виз­на­че­ний у ст. 2 вка­за­но­го за­ко­ну. Так, роз­ра­хун­ко­вою опе­рацією є прий­ман­ня від по­куп­ця готівко­вих коштів, пла­тіж­них кар­ток, платіжних чеків, же­тонів то­що за місцем ре­алізації то­варів (по­с­луг), ви­да­ча готівко­вих коштів за по­вер­ну­тий по­куп­цем то­вар (не­на­да­ну по­слу­гу), а у разі за­сто­су-­ван­ня банківської платіжної карт­ки — оформ­лен­ня від­повідно­го роз­ра­хун­ко­во­го до­ку­мен­та що­до оп­ла­ти в без­готів­ковій формі то­ва­ру (по­слу­ги) бан­ком по­куп­ця або у разі по­вер­нен­ня то­ва­ру (відмо­ви від по­слу­ги) — оформ­лен­ня роз­ра­хун­ко­вих до­ку­ментів що­до пе­ре­ра­ху­ван­ня коштів у банк по­куп­ця.
У цьо­му виз­на­ченні «по­ку­пець» тлу­ма­чить­ся ши­ро­ко і вклю­чає та­кож осіб, яким на­да­ють­ся по­слу­ги.

Хто не за­сто­со­вує РРО
Згідно з п. 296.10 ст. 296 По­дат­ко­во­го ко­дек­су Ук­раїни, реєст­ра­то­ри роз­ра­хун­ко­вих опе­­­­­­­­рацій не за­­сто­­­со­ву­ю­ть­ся плат­­­ни­ка­­­ми єди­но­го
по­дат­ку:
   пер­шої гру­пи;
   дру­гої і тре­тьої груп (фізичні осо­би — підприємці), не­за­леж­но від об­ра­но­го ви­ду діяль­ності, об­сяг до­хо­ду яких про­тя­гом ка­лен­дар­но­го ро­ку не пе­ре­ви­щує 1 млн грн.
У разі пе­ре­ви­щен­ня в ка­лен­дар­но­му році вка­за­но­го об­ся­гу до­хо­ду плат­ни­ки єди­но­го по­дат­ку ІІ і ІІІ груп зо­бов’язані за­сто­со­ву­ва­ти РРО з пер­шо­го чис­ла пер­­­­шо­го міся­ця квар­та­лу, на­ступ­но­го за ви­­ник­нен­ням та­ко­го пе­ре­ви­щен­ня, та у всіх на­ступ­них по­дат­ко­вих періодах про­тя­гом дії свідоцтва плат­ни­ка єди­но­го по­дат­ку.
Та­ким чи­ном, усі плат­ни­ки єди­но­го по­дат­ку І гру­пи ма­ють пра­во не за­сто­со­ву­ва­ти РРО під час здійснен­ня роз­ра­хун­ко­вих опе­рацій, а плат­ни­ки ІІ і ІІІ груп звільнені від за­сто­су­ван­ня РРО ли­ше до пер­шо­го ви­пад­ку пе­ре­ви­щен­ня об­ся­гу до­хо­ду в 1 млн грн за ка­лен­дар­ний рік. Факт пе­ре­ви­щен­ня зо­бов’язує та­ких плат­ників прид­ба­ти та на­леж­ним чи­ном за­­реєст­­ру­ва­ти РРО, а в по­даль­шо­му фіксу­ва­ти че­рез ньо­го роз­ра­хун­кові опе­ра­ції, на­­віть як­що про­тя­гом інших ка­лен­дар­них років об­сяг до­хо­ду мен­ший ніж 1 млн грн.

Без­готівкові роз­ра­хун­ки
Ви­хо­дя­чи з виз­на­чен­ня роз­ра­хун­ко­вих опе­рацій, у разі роз­ра­хун­ку че­рез банк РРО не потрібен. Зо­к­ре­ма, як­що по­ку­пець на­дає готівку в банк для пе­ре­ра­ху­ван­ня на ра­ху­нок про­дав­ця або пе­­ре­во­дить ко­ш­ти зі сво­го ра­хун­ку на ра­­ху­нок про­дав­ця, в по­даль­шо­му та­ка опе­рація не по­тре­бує фіксації че­рез РРО про­дав­цем.
Про­те як­що по­ку­пець на­дає платіж­ну карт­ку чи платіжні че­ки про­дав­цю для роз­ра­хунків з ним, про­да­вець зо­бов’яза­ний про­во­ди­ти роз­ра­ху­нок че­рез РРО.

Якщо замість сплати орендної плати за землю  надаються послуги
або товари
Оскільки, як вка­за­но ви­ще, підста­вою для за­сто­су­ван­ня РРО є здійснен­ня роз­ра­хун­ко­вих опе­рацій та опе­рацій
з прий­ман­ня готівки для по­даль­шо­го пе­­ре­ка­зу, а при на­данні по­слуг та/або ре­а­­­лізації то­ва­ру як оренд­ної пла­ти за зем­лю готівкові роз­ра­хун­кові опе­рації фак­тич­но не здійсню­ють­ся, то РРО
у та­ких ви­пад­ках за­сто­со­ву­ва­ти
не потрібно.
Вод­но­час та­кий обмін має бу­ти офор­­м­­­ле­ний. На­при­клад, між сто­ро­на­ми ук­ла­дається до­­говір, де пе­ред­ба­че­но, що оренд­на пла­та спла­чується шля­хом ви­ко­нан­ня робіт, на­дан­ня по­слуг або пе­ре­дачі то­варів. Як­що ж орен­да землі та пе­ре­да­ча то­ва­рів, ви­ко­нан­ня робіт пе­ред­ба­чені в різних оп­лат­них до­го­во­рах, до­стат­ньо повідо­млен­ня від однієї сто­ро­ни іншій про за­ра­ху­ван­ня од­но­рід­них зустрічних ви­мог за умо­ви, що су­ма по до­го­во­рах збігається.
   Які опе­рації звільне­но
Стат­тя 9 За­ко­ну Ук­раїни «Про за­­сто­су­ван­ня реєстра­торів роз­ра­хун­ко­вих опе­рацій у сфері торгівлі, гро­мадсь­ко­го хар­чу­ван­ня та по­слуг» пе­ред­ба­чає опе­рації, під час здійснен­ня яких реєстра­то­ри роз­ра­хун­ко­вих опе­рацій та роз­ра­хун­кові книж­ки не за­сто­со­ву­ють. Ці ви­нят­ки по­ши­рю­ють­ся на всіх суб’єктів гос­по­да­рю­ван­ня.

I. РРО та роз­ра­хун­кові книж­ки не за­сто­со­ву­ють під час здійснен­ня торгівлі про­дукцією влас­но­го ви­роб­ництва під­приємства­ми, ус­та­но­ва­ми і ор­гані­зація­ми усіх форм влас­нос­ті, крім підприємств торгівлі та гро­мад­сь­­­ко­го хар­чу­ван­ня, у разі про­ве­ден­ня роз­ра­хунків у ка­сах цих підприємств, ус­та­нов і ор­ганізацій з оформ­лен­ням при­бут­ко­вих і ви­дат­ко­вих ка­со­вих ор­­дерів та ви­да­чею відповідних кви­тан­цій, підпи­са­них і завіре­них пе­чат­кою у вста­нов­ле­но­му по­ряд­ку.
Ос­новні ви­мо­ги вклю­ча­ють:
  влас­не ви­роб­ництво ре­алізо­ва­ної про­дукції;
  плат­ник не є підприємством торгівлі чи гро­мадсь­ко­го хар­чу­ван­ня;
  роз­ра­хун­ки про­во­дять­ся в касі підприємства.
То­варами влас­но­го ви­роб­ництва вважається про­дукція, яка ви­роб­ляється та ре­алізується плат­ни­ком по­дат­ку са­­мостійно в єди­но­му тех­но­логічно­му про­цесі з ви­ко­ри­с­тан­ням влас­ної або най­ма­ної ро­бо­чої си­ли.

II. Суб’єкти гос­по­да­рю­ван­ня не по­винні за­сто­со­ву­ва­ти РРО у та­ких ви­пад­ках:
   під час здійснен­ня фізич­ни­ми осо­ба­ми торгівлі про­дук­то­ви­ми або про­мис­ло­ви­ми то­ва­ра­ми за готівкові ко­ш­ти на рин­ках;
   при про­да­жу во­ди, мо­ло­ка, ква­су, олії та жи­вої ри­би з ав­то­ци­с­терн, ци­с­терн, бо­чок та бідонів; страв та бе­зал­ко­голь­них на­поїв у їдаль­нях і бу­фе­тах за­галь­но­освітніх на­вчаль­них за­кладів і про­­­фесійно-технічних на­вчаль­них за­кладів під час на­вчаль­но­го про­це­су.

III. РРО не за­сто­со­ву­ють, як­що в місці от­ри­ман­ня то­­­варів (на­дан­ня по­слуг) опе­рації з роз­ра­хунків у готівковій формі не здійсню­ють­ся (на­при­клад, оп­то­ва торгівля то­що).
Нор­ма п. 12 ст. 9 За­ко­ну Ук­раїни «Про за­сто­су­ван­ня реєстра­торів роз­ра­хун­ко­вих опе­рацій у сфері торгівлі, гро­мадсь­ко­го хар­чу­ван­ня та по­слуг» сто­сується ви­падків на­дан­ня по­слуг не за місцем здійснен­ням готівко­вих роз­ра­хунків. При цьо­му оп­то­ва торгівля, за якої роз­ра­ху­нок здійснюється в касі підприємства, а відпуск то­ва­ру — на оп­то­во­му складі, є од­ним з та­ких при­кладів.
Та­ким чи­ном, як­що готівкові роз­ра­хун­ки за на­дані по­слу­ги про­во­дять­ся не за місцем на­дан­ня по­слуг, РРО та­кож не по­ви­нен за­сто­со­ву­ва­ти­ся.
Вод­но­час для мінімізації ри­зиків, пов’яза­них із за­сто­су­ван­ням відпо­відаль­ності за по­ру­шен­ня ка­со­вої дис­ципліни, вар­то звер­ну­ти ува­гу на об­грун­ту­ван­ня на­яв­ності об’єктив­них при­чин на­дан­ня по­слуг не за місцем здійснен­ня роз­ра­хунків.

IV. Ви­пад­ки звільнен­ня від за­сто­су­ван­ня РРО пе­ред­ба­чені та­кож у По­ста­нові Кабіне­ту Міністрів Ук­раїни від 23 серп­ня 2000 р. № 1336 «Про за­без­пе­чен­ня ре­алізації статті 10 За­ко­ну Ук­раїни “Про за­сто­су­ван­ня реєстра­торів роз­ра­хун­ко­вих опе­рацій у сфері торгівлі, гро­мадсь­ко­го хар­чу­ван­ня та по­слуг”».
Для та­ких опе­рацій пе­ред­ба­че­но обов’яз­ко­ве ви­ко­ри­с­тан­ня роз­ра­хун­ко­вих кни­жок та книг обліку роз­ра­хун­ко­вих опе­рацій, а для ок­ре­мих — гра­нич­ні річні об­ся­ги здійсне­них опе­рацій, за до­сяг­нен­ня яких плат­ник зо­бов’яза­ний за­сто­со­ву­ва­ти РРО.
Зо­к­ре­ма, звільня­ють­ся від за­сто­су­ван­ня РРО та­кож роз­ра­хун­ки за на­дан­ня по­бу­то­вих по­слуг на те­ри­торії се­ла, при­чо­му без ліміту річно­го розміру роз­ра­хун­ко­вих опе­рацій.
Орієнти­ром під час виз­на­чен­ня при­на­леж­ності по­слуг до по­бу­то­вих є п. 291.7 ст. 291 По­дат­ко­во­го ко­дек­су Ук­раїни. Зо­к­ре­ма, по­бу­то­ви­ми по­слу­га­ми є: ви­го­тов­лен­ня взут­тя, одя­гу, ки­­лимів, меблів за індивіду­аль­ним за­мов­лен­ням; ре­монт одя­гу, взут­тя, му­зич­них інстру­ментів, еле­к­т­ро­по­бу­то­вої техніки за індивіду­аль­ним за­мов­лен­ням; ви­го­тов­лен­ня ме­та­ло­ви­робів та ювелірних ви­робів за індивіду­аль­ним за­мов­лен­ням; про­кат ре­чей осо­би­с­то­го ко­ри­с­ту­ван­ня та по­бу­то­вих то­­варів; ви­ко­нан­ня фо­то­робіт; по­слу­ги, пов’язані з сільсь­ким та лісо­вим гос­по­дар­ст­вом; ри­ту­альні по­слу­ги та ін.
Що­до суб’єктів, під час на­дан­ня по­слуг яким такі по­слу­ги вва­жа­ють­ся по­бу­то­ви­ми, за­ко­но­дав­ст­во не дає чітких кри­теріїв. Ви­хо­дя­чи з суті по­бу­то­вих по­слуг, мож­на го­во­ри­ти, що во­ни на­да­ють­ся ли­ше фізич­ним осо­бам для осо­би­с­тих по­треб, а не у зв’яз­ку з під­приєм­ниць­кою діяльністю. Про­те пря­мо за­ко­но­дав­ст­во та­кої ви­мо­ги
не вста­нов­лює.
Так са­мо без об­ме­жень в об­ся­гах опе­рацій без РРО здійснюється про­даж бу­лоч­них, кон­ди­терсь­ких і порційних кулінар­них ви­робів, мо­ро­зи­ва, бе­зал­ко­голь­них на­поїв, су­венірів, ігра­шок і на­дув­них ку­ль­ок із роз­но­сок та руч­них візків у те­а­т­раль­но-ви­до­вищ­них та спор­тив­них за­кла­дах.
Для ок­ре­мих опе­рацій вста­нов­ле­но гра­нич­ний об­сяг опе­рацій у 200 тис. грн на один суб’єкт гос­по­дарсь­кої діяль­ності про­тя­гом ка­лен­дар­но­го ро­ку. Зо­к­ре­ма, се­ред та­ких опе­рацій пе­ред­ба­чені:
   роздрібна торгівля че­рез за­со­би пе­­ре­сув­ної тор­го­вель­ної ме­режі (ав­то­ма­га­зи­ни, ав­то­роз­воз­ки, ав­то­ци­с­тер­ни, ци­с­тер­ни, боч­ки, бідо­ни, низь­ко­тем­пе­ра­турні лот­ки-при­лав­ки, візки, роз­но­с­ки, лот­ки, сто­ли­ки), що розміщені за ме­жа­ми стаціонар­них приміщень;
   роздрібна торгівля на рин­ках, яр­мар­ках (за ви­нят­ком розміще­них на їхній те­ри­торії ма­га­зинів, кіосків, па­ла­ток, павільйонів, приміщень кон­тей­нер­но­го ти­пу);
   про­даж страв та бе­зал­ко­голь­них на­поїв у бу­фе­тах ВНЗ, у їдаль­нях і бу­фе­тах підприємств УТОС та УТОГ;
   про­ва­д­жен­ня діяль­ності у сфері торгівлі, гро­мадсь­ко­го хар­чу­ван­ня та по­слуг суб’єкта­ми підприємниць­кої діяль­ності на те­ри­торії сіл і се­лищ місько­го ти­пу зі ста­ту­сом гірських.
Для двох ви­падків вста­нов­ле­но гра­нич­ний об­сяг ви­руч­ки в сумі 75 тис. грн на один струк­тур­ний (відо­крем­ле­ний) підрозділ (пункт про­да­жу то­варів, на­­дан­ня по­слуг) про­тя­гом ка­лен­дар­но­го ро­ку:
   роздрібна торгівля та гро­мадсь­ке хар­чу­ван­ня на те­ри­торії се­ла, що здійснюється підприємства­ми спо­жив­чої ко­о­пе­рації, а та­кож сільсько­го­с­по­дарсь­ки­ми то­ва­ро­ви­роб­ни­ка­ми, які ви­ко­ри­с­то­ву­ють про­дукцію влас­но­го ви­роб­ництва;
   роздрібна торгівля ме­дич­ни­ми і фар­ма­цев­тич­ни­ми то­ва­ра­ми та на­дан­ня ме­дич­них і ве­те­ри­нар­них по­слуг на те­ри­торії се­ла.
За­ко­но­дав­ст­во та­кож пе­ред­ба­чає де­які інші ви­нят­ки за­сто­су­ван­ня РРО, на­при­клад під час торгівлі залізнич­ни­ми квит­ка­ми, купівлі-про­да­жу іно­зем­ної ва­лю­ти то­що.
У ви­пад­ках од­но­час­но­го звільнен­ня від за­сто­су­ван­ня РРО за підста­ва­ми, од­на з яких об­ме­же­на гра­нич­ним об­ся­гом ви­руч­ки, а інша — ні, гра­нич­ний об­сяг роз­ра­хо­вується що­до тих опе­рацій, які підпа­да­ють тільки під звільнен­ня з об­ме­жен­ням в об­сязі.
   Як­що для здійснен­ня од­них роз­ра­хунків потрібне РРО, а інших — ні
Під час здійснен­ня опе­рацій, роз­ра­хун­ки за які ма­ють про­во­ди­ти­ся че­рез РРО, суб’єкт гос­по­да­рю­ван­ня зо­бов’я­за­ний за­сто­со­ву­ва­ти РРО в усіх ви­пад­ках здійснен­ня роз­ра­хун­ко­вих опе­ра­цій, у то­му числі до опе­рацій, звільне­них за ст. 9 За­ко­ну Ук­раїни «Про за­сто­су­ван­ня реєстра­торів роз­ра­хун­ко­вих опе­рацій у сфері торгівлі, гро­мадсь­ко­го хар­чу­ван­ня та по­слуг» та за По­ста­но­вою КМУ від 23.08.2000 р. № 1336. Так са­мо як­що осо­ба до­б­ровільно вста­но­ви­ла та за­реєстру­ва­ла РРО, во­на зо­бов’я­за­на йо­го за­сто­со­ву­ва­ти до всіх роз­ра­хун­ко­вих опе­рацій.

І най­го­ловніше: відповідальність за по­ру­шен­ня за­ко­но­дав­ст­ва що­до РРО
За не­про­ве­ден­ня роз­ра­хун­ко­вих опе­рацій че­рез РРО з фіскаль­ним ре­жи­мом ро­бо­ти пе­ред­ба­че­но такі штра­фи:
   вчи­не­не впер­ше — 1 грн;
   вчи­не­не вдру­ге — 100% вар­тості про­да­них з по­ру­шен­ня­ми, вста­нов­ле­ни­ми цим підпунк­том, то­варів (по­слуг);
   за кож­не на­ступ­не вчи­не­не по­ру­шен­ня — у п’яти­крат­но­му розмірі вар­тості про­да­них з по­ру­шен­ня­ми, вста­нов­ле­ни­ми цим підпунк­том, то­варів (по­слуг).
По­тре­бує уточ­нен­ня по­нят­тя «пер­ше вчи­нен­ня по­ру­шен­ня». З од­но­го бо­­ку, не­про­ве­ден­ня пев­ної кількості роз­ра­хун­ко­вих опе­рацій че­рез РРО про­тя­гом періоду ча­су оз­на­чає, що та­ке по­ру­шен­ня по­ля­гає в бездіяль­ності, а от­же, це  пра­во­по­ру­шен­ня оди­нич­не і є три­ва­ю­чим та закінчується за ви­яв­лен­ня та­ко­го по­ру­шен­ня. Про­те не ви­клю­че­но, що по­дат­ко­ва бу­де тлу­ма­чи­ти «пер­ше вчи­не­не пра­во­по­ру­шен­ня» як та­ке, що по­ля­гає у відсут­ності фіксації однієї (пер­шої) опе­рації, а всі на­ступні опе­рації ста­но­ви­ти­муть, на дум­ку кон­тро­лерів, пра­во­по­ру­шен­ня, вчи­не­не вдру­ге і так далі — із за­сто­су­ван­ням най­су­воріших санкцій.