Перспективна колійна технологія вирощування та збирання цукрових буряків

Перспективна колійна технологія вирощування та збирання цукрових буряків

Інститутом цукрових буряків у співдружності з Тернопільським комбайновим заводом і ВІСГОМом, якими були надані вивільнюючі енергетичні засоби ЭС-220 і ВЭС-150, було створено перспективні широкозахватні комбіновані 18-рядні агрегати для одночасного передпосівного обробітку грунту, внесення гербіцидів і висіву з технологічною колією під ходові колеса завширшки 70 см.

Створені комбіновані агрегати забезпечували високоякісне виконання технологічного процесу, підвищення продуктивності в 1,5–2 рази й зменшення затрат праці та палива.
За одночасного передпосівного обробітку грунту і висіву комбінованим агрегатом середнє арифметичне відхилення від осьової лінії рядка на 25 м відрізку становило лише 1,5 см, глибина передпосівного обробітку грунту відповідала заданим параметрам — 3—4 см, а ширина сліду від ходових коліс енергетичних модулів за ЭС-220 була 41,9 см, а ВЭС-150 — 35,4 см. Під час використання культиватора КОЗР-9,1 з енергетичним модулем ЭС-220 ширина захисної зони була лише 4,61 см. Тому заширока технологічна колія — 70 см — створювала для механізатора можливість “вихляти” ходовими колесами, що призводило за міжрядного обробітку до вирізання лапами культиватора рослин буряків у рядках. Виробничими дослідами з використанням звільнюючих енергетичних модулів ЭС-220 і ВЭС-150, трактора ЛТЗ-145 та універсальних 18-рядних культиваторів та сівалок встановлено доцільність обладнання ВЭС або енергонасичених тракторів ведучими колесами розміром 9–42”, що дає можливість звузити міжряддя (технологічну колію) для проходу коліс до 580–600 мм, скоротивши втрати довжини рядків буряків до 3,1% замість 12,1%, або взагалі виключити потребу у технологічно широких міжряддях. Ідея створення конче потрібного виробничникам інтегрального трактора в Інституті цукрових буряків зароджувалася і виношувалася майже водночас із відпрацюванням та вдосконаленням науково обгрунтованої перспективної інтенсивної технології вирощування та збирання цукрових буряків на базі нових комбінованих високопродуктивних агрегатів вітчизняного виробництва. І як один із варіантів мобільного енергетичного засобу ХТЗ дообладнав серійний гусеничний трактор Т-150 передньою навіскою, п’ятим котком гусениці та перевів його колію з 1430 на 1350 мм.
Для масштабнішого впровадження перспективної технології вирощування цукрових буряків із використанням нових машин (грунтообробних, посівних, збиральних тощо) у складі комбінованих агрегатів ХТЗ розробив і почав виробництво орно-просапних тракторів ХТЗ-120/121 і ХТЗ-161/163 класу 3.
ІЦБ УААН перспективна технологія вирощування цукрових буряків із використанням інтегрального трактора ХТЗ-161, УкрНДІСГОМівського грунтооброблювального комплексу у кіровоградських сівалок ССТ-18В випробовувалася як в Українському НДІ з прогнозування та випробування техніки й технологій для сільськогосподарського виробництва (смт Дослідницьке Васильківського району Київської області), так і впродовж останніх років у ДГ “Пархомівське” ІЦБ УААН Краснокутського району Харківської області.
Використання орно-просапного трактора ХТЗ-120/121, ХТЗ-161 для виконання робіт загального призначення зменшувало різномарочність енергозасобів у комплексі машин для вирощування просапних культур.
Продуктивність агрегатів збільшувалася на основному обробітку грунту, ранньовесняному і передпосівному, та сівбі цукрових буряків, догляду за посівами, на збиранні цукрових буряків і транспортуванні коренеплодів. Завдяки комплектуванню комбінованих агрегатів одноопераційними машинами забезпечувалося скорочення термінів проведення робіт, витрат палива і поліпшення якості виконання технологічних операцій. Для зменшення питомого тиску ходової частини трактора на грунт використовували широкопрофільні шини низького тиску (0,3 кг/см2) моделі Ф-229НС-6 або здвоєні шини серійного трактора Т-150К із тиском повітря, зниженим до 0,6 кг/см2, що зменшувало питомий тиск до рівня тиску гусеничного трактора. Залежно від природно-кліматичних умов регіонів випробування використовували два способи осіннього обробітку грунту — напівпаровий і поліпшений. Напівпаровий спосіб обробітку грунту використовували в умовах достатньої вологості й забур’яненості однорічними бур’янами. Після дворазового лушення стерні проводили глибоку оранку у першій половині серпня, поверхневий обробіток грунту в міру випадання опадів та появи бур’янів.
Поліпшений спосіб обробітку грунту використовували в умовах недостатньої вологості й забур’яненості багаторічними бур’янами. Спершу проводили дворазове лущення стерні, потім плоскорізний обробіток грунту і знищення бур’янів, а глибоку оранку — у першій половині жовтня.
Весь комплекс робіт у системі основного обробітку грунту виконується одним і тим самим трактором, що спрощує організацію проведення польових робіт і поліпшує якість виконання технологічних операцій. З осені проводили вирівнювання поверхні грунту комбінованими машинами типу “Європак”, щоб навесні якісно використати високопродуктивне знаряддя АРВ-8,1-01 для зменшення втрат вологи. У разі потреби напередодні зими проводили глибоку культивацію без борін із нарізанням на поверхні грунту гребенів.
Для оранки використовували плуги з регульованою шириною захвата ПУН-5-40 або оборотний плуг ПО-5-40, які виключали можливість утворення похибок і забезпечували раціональне завантаження трактора у різних умовах проведення робіт завдяки можливості регулювання ширини захвата. Це сприяло зменшенню витрат палива та поліпшенню якості оранки.
Навесні за перший прохід інтегрального трактора типу ХТЗ-161 з грунтообробною машиною АРВ-8,1-01 виконують чотири технологічні операції: вирівнювання грунту, розпушування грунту на глибину 2–3 см, подрібнювання грудочок і шлейфування. Швидкість руху агрегату перевищує 10 км/год, що забезпечує обробіток площі до 100 га за світловий день за витрат палива близько 2 кг/га. За другий прохід агрегату виконують також чотири технологічні операції: передпосівну культивацію, подрібнення грудочок, шлейфування та висівання. Для цього на передню навіску трактора навішують культиватор АРВ-8,1-0,2, а на задню — сівалку ССТ-18В. На трактор монтується обприскувач ОМП-1200, який водночас із передпосівним обробітком грунту і сівбою забезпечує стрічкове внесення гербіцидів, зменшуючи їх потребу до 60%. Сошники сівалки розташовують на рамі по шість штук у трьох блоках, відстань між крайніми сошниками блоків збільшується із 45 см до 58–60 см. За такої схеми розміщення сошників створюються технологічні колії, які використовуються для проходу коліс трактора під час сівби та догляду за посівами цукрових буряків. Із використанням на тракторі широкопрофільних шин низького тиску секції сівалок переміщуються по слідах коліс, загортаючи насіння у грунт відповідно до вимог агротехніки, а тому немає потреби регулювати колію трактора для використання його водночас у технологіях вирощування інших сільськогосподарських культур. Із використанням на тракторі серійних шин колія його встановлюється завширшки 2950 мм із допомогою спеціальних проставок, що виключає переміщення сошників сівалки по слідах коліс трактора. Проведення високоякісної підготовки грунту створює умови для висіву цукрових буряків на кінцеву густоту (10—12 шт./п.м.) і виключається потреба у проведенні формування густоти рослин, що сприяє зменшенню потреби у насінні. Суцільне розпушування грунту проводять на четвертий-п’ятий день по закінченні сівби не більш як на 2/3 глибини загортання насіння, коли бур’яни перебувають у фазі білої ниточки. При утворенні на поверхні грунтової кірки розпушування проводять у більш ранній термін. Для суцільного розпушування використовують комбіновану машину АРВ-8,1-01 лише з пружинними боронами. Перший міжрядний обробіток грунту (шарування) проводять культиватором КОЗР-8,1-01, який за один прохід агрегату забезпечує обробіток міжряддя із захисною смугою до 10 см, і розпушування грунту голчастими роторами. Другий і третій міжрядні обробітки виконують культиватором КОЗР-8,1-02. Технологічні колії сприяють збільшенню продуктивності агрегатів на міжрядних обробітках грунту завдяки зменшенню витрат часу на заїзди агрегатів у міжряддя і збільшення швидкості їх руху, яке пов’язане з розширенням міжрядь. Наявність на тракторі обприскувача ОМП-1200 дає змогу вносити гербіциди та рідинні добрива водночас з міжрядним обробітком або самостійно локальним чи суцільним способом.
Для збирання буряків використовують вітчизняні комплекси, які передбачають збирання їх дво- і трифазним способом. Технологія вирощування цукрових буряків не виключає можливості використання серійної гичкозбиральної машини БМ-6Б і самохідних коренезбиральних машин і комбайнів МКК-6, КС-6Б, КБ-6 і КСБ-6 “Збруч”.
Результати техніко-економічної оцінки наведено в таблицях 1,2.
Отже, що на основному обробітку грунту затрати палива та кількість нормо-змін із використанням перспективної технології зростають через те, що проведення операції шлейфування та вирівнювання грунту перенесено з весни на осінь, щоб не ущільнювати пухкий структурний грунт навесні.
На ранньовесняному і передпосівному обробітку грунту та сівбі цукрових буряків затрати праці на перспективній технології, порівняно з традиційною, зменшуються в 4,08 раза, кількість нормо-змін — учетверо, а палива — в 2,58 раза через застосування нових вітчизняних машин (культиваторів АРВ-8,1-0,2, сівалок ССТ-18В, обприскувача ОП-2000) і тракторів ХТЗ-161 у складі комбінованих агрегатів.
На технологічному процесі — догляд за посівами — затрати праці за перспективної технології становлять 225,6 люд.год (1,256 люд.год/га), а за традиційної — зростають до 323,2 люд.год (1,84 люд.год/га), кількість нормо-змін, відповідно, — з 32,22 до 46,17.
Витрати палива в розрахунку на 180 га посіву за традиційної технології становили 4,039 т, що менше на 337 кг порівняно з перспективною — 4,376 т. Це свідчить про доцільність застосування у процесі догляду за посівами менш енергоємних тракторів.
На технологічному процесі — збирання цукрових буряків і транспортування коренеплодів — затрати праці з використанням перспективної технології, порівняно з традиційною, знижуються з 1783,24 люд.год (9,90 люд.год/га) до 1093,9 люд.год (6,075 люд.год/га), тобто в 1,63 раза, кількість нормо-змін зменшується з 254,7 до 156,20, майже в 1,5 раза. Тільки затрати палива при цьому зменшуються з 14,46 т до 9,401 т, тобто в 1,54 раза. У цілому за перспективної технології затрати праці, порівняно з традиційною, — 3056,3 люд.год (17,0 люд.год/га), — зменшуються до 2047,6 люд.год (11,36 люд.год/га), тобто в 1,5 раза, а кількість нормо-змін скорочується з 436,6 до 292,5 — також у 1,5 раза. Затрати палива у цілому при цьому зменшуються з 34,806 т (193,4 кг/га) за традиційної технології до 28,14 т (156,3 кг/га) за перспективної, тобто в 1,24 раза.
Впровадження у виробництво тракторів ХТЗ-120/121, ХТЗ-161 із набором нових вітчизняних сільськогосподарських машин забезпечує зниження прямих витрат з 3799,33 грн/га до 3471,44 , тобто на 327,89 грн/га.
З урахуванням урожайності коренеплодів та експериментальних підтверджень встановлено, що найменших затрат праці на 1 т коренеплодів — 0,262 люд.год і низької собівартості 1 т коренеплодів — 80,1 грн — можна досягти за впровадження перспективної технології на базі нових вітчизняних універсальних сільськогосподарських машин і тракторів ХТЗ-120/121 і ХТЗ-161/163 за використання їх у складі комбінованих агрегатів.
Проведені експериментальні дослідження у ДГ “Пархомівське” Інституту цукрових буряків свідчать, що впровадження у виробництво перспективної колійної технології, порівняно з традиційною, забезпечує збільшення врожайності цукрових буряків на 12%. За цін на матеріально-технічні ресурси та коренеплоди, які склалися у 2001 році, виробництво цукрових буряків є високорентабельним (32—100%) за врожайності, відповідно, 250—400 ц/га.

М. Роїк, академік УААН,
А. Мазуренко, провідний наук. співробітник ІЦБ УААН, канд. техн. наук,
С. Гудзь, гол. інженер ВАТ “ХТЗ”,
С. Абдула, гол. конструктор ВАТ “ХТЗ”,
В. Пащенко, канд. техн. наук
ХДАУ ім. Докучаєва,
С. Корнієнко, канд. с.-г. наук, директор ДГ “Пархомівське” ІЦБ УААН