Правила використання коліс та шин
За річного навантаження трактора 1500 мото-год ресурс шин вичерпується на 20 – 25% за рік, тобто «з’їдається» їхня четверта частина вартості. Недотримання правил використання коліс та нехтування заходами систематичного догляду за ними вичерпує до 40% їхнього ресурсу. Високоефективна експлуатація можлива лише за глибокого знання конструкцій коліс і дотримання експлуатаційних вимог, чіткого володіння прийомами монтажу-демонтажу, рекомендованими в інструкціяхі правилах використання, за умілого користування відповідним інструментом.
Вплив стану коліс на спрацювання шини
Слід пам’ятати, що технічний стан коліс чинить великий вплив на спрацювання шин, надійність і економічність роботи сільгосптехніки у цілому.
Тому до колеса ставлять такі основні експлуатаційні вимоги:
— за геометричними розмірами, формою, вантажопідйомністю колесо має відповідати конструкції шини, сільгоспмашини і умовам їхньої роботи;
— колесо має надійно працювати протягом усього терміну служби машини, що обумовлено вимогами безпеки, оскільки раптова відмова колеса може бути причиною аварії;
— відхилення розмірів і форми конструктивних елементів, що, перш за все, з’єднуються з шиною і маточиною не мають перевищувати допустимих норм, (що призводить до «биття», розбалансування) передбачених технічною документацією на колесо, шину чи сільгоспмашину.
Підвищене «биття» і дисбаланс є основними причинами, що призводять до коливання коліс і надмірних навантажень, які діють на них та, відповідно, негативно впливають на роботу шин і засобів механізації, особливо під час руху техніки на великих швидкостях. Допустимі значення «биття» і розбалансування за збільшення швидкості знижуються.
Колесо має бути таким, щоб монтаж і демонтаж шини, а також установлення і зняття самого колеса з маточини потребували мінімальних затрат сил і часу, оскільки ці операції мають великий вплив на трудомісткість обслуговування машини; лакофарбове покриття коліс має бути міцним і запобігати корозії протягом тривалого часу.
До коліс для безкамерних шин ставлять додаткові вимоги щодо герметичності і надійності утримання бортів шини, особливо на полицях зовнішньої сторони ободів коліс.
Перевантаження спостерігають за перевезення сипких матеріалів без тари, тобто в разі, коли важко точно визначити масу вантажу, призначеного для перевезення. Часто перевантаження коліс і шин виникають на машинах, що мають навісні знаряддя, які працюють без додаткових опор, при цьому все навантаження передається на шини і колеса. У таких випадках оператори повинні особливо ретельно стежити за станом коліс і не допускати перевантажень під час роботи. Нерівномірне розподілення вантажу і надмірне навантаження навісних знарядь зумовлюють перевантаження шин і ободів із дисками, що призводить до появи у них тріщин, а це, своєю чергою, може стати причиною аварії, особливо за руху машини на високих швидкостях.
Перевантаження обода бездискового колеса спричинює передчасний вихід його з ладу через появу тріщин у замковій частині. Пошкоджений обід може не руйнуватися тільки тому, що навантаження, зумовлене тиском повітря в шині, частково сприймається елементами кріплення обода до маточини. У такому разі не можна відкручувати гайки для зняття колеса із маточини без попереднього випускання повітря із шини, інакше його окремі частини під дією тиску будуть викинуті з великою силою і можуть заподіяти серйозну травму.
Основним осередком руйнування дискового колеса є зони кріпильних і технологічних отворів, а також деталі кріплення.
Експлуатація коліс із тріщинами у диску, бортовій закраїні або замковій канавці недопустима, оскільки це може призвести до раптового повного руйнування диска або обода і спричинити аварійну ситуацію.
За перевантажень коліс спостерігається швидше ослаблення загвинчування деталей кріплення коліс до маточини. У результаті невчасного підтягування кріпильних шпильок розбиваються кріпильні отвори дисків коліс, зрізуються або розриваються шпильки кріплення. Одним із важливих чинників у забезпеченні безвідмовної роботи і подовження терміну служби шин і коліс є правильне проведення їхніх монтажу і демонтажу.
Навіть досвідчений шиномонтажник не завжди може правильно поєднувати певні частини обода, якщо вони не мають відповідного маркування, тим більше що в господарствах шини, колеса й елементи коліс (замкові і бортові кільця) різних типів і розмірів можуть зберігатися разом. Варто пам’ятати, що основа обода, бортове і замкове кільця мають бути у повній взаємній відповідності, щоб уникнути аварій під час накачування шини й експлуатації колеса.
Трудомісткість монтажу-демонтажу значною мірою залежить від стану коліс, якості лакофарбового покриття, ступеня корозії контактних поверхонь, стану деталей кріплення, а також від ступеня «прикипання» посадочних поверхонь обода до бортів шини.
Недотримання правильних прийомів під час проведення монтажно-демонтажних робіт призводить до витрати значних зусиль і спричинює механічні пошкодження елементів шин і коліс. Зокрема, застосування несправного або нестандартного монтажного інструменту — порізи і розриви посадочних бортів і герметизуючого шару шин, камер і ободових стрічок, механічні пошкодження закраїн, посадочних полиць ободів і дисків коліс.
Однією з причин скорочення термінів служби шин і коліс є потрапляння всередину шини під час монтажно-демонтажних робіт піску, бруду, сторонніх дрібних предметів, які руйнують камери і пошкоджують окремі нитки корду внутрішнього шару каркаса. Для їхнього видалення потрібно проводити додаткові монтажно-демонтажні роботи, а це може призвести до пошкодження елементів обода.
Технічне обслуговування коліс
Обслуговування коліс і шин досить трудомістке, оскільки включає великий обсяг робіт. Найскладніші в цьому плані монтажно-демонтажні операції — їхня частка становить 40–50%. Тому на кожному сільгосппідприємстві, що здійснює експлуатацію автомобілів, тракторів, сільськогосподарських машин або іншої колісної техніки, необхідно організувати шиномонтажний майданчик, ділянку або цех, які мають бути оснащені відповідним устаткуванням та інструментом залежно від кількості експлуатованих коліс і їхньої номенклатури.
Ручне виконання монтажно-демонтажних робіт знижує продуктивність праці і збільшує простої машин.
Застосування пересувних і стаціонарних верстатів підвищує продуктивність у 5–10 разів, знижує фізичні зусилля монтажника, а також виключає механічні пошкодження шин і коліс.
Слід зазначити, що необхідність широкої механізації монтажно-демонтажних робіт обумовлюється й іншими особливостями: зростанням попиту на колеса з розширеним ободом із конічними або тороїдальними посадочними полицями (борти шин на такому ободі мають збільшений натяг, що ускладнює демонтаж шин з ободів); широким застосуванням безкамерних шин (із метою попередження механічних пошкоджень герметизуючого шару шин і закраїн ободів монтаж-демонтаж слід проводити на верстатах або із використанням спеціального монтажного інструменту); зростанням застосування надпотужних тракторів, маса ободів яких у зборі з великогабаритними шинами сягає понад 300 кг.
У зв’язку зі збільшенням випуску автомобілів особливо великої вантажопідйомності шиномонтажні цехи у господарствах потрібно оснащувати допоміжним устаткуванням для обслуговування великогабаритних шин – пристроями для відсмоктування повітря із камер і спеціальними розширювачами бортів шин.
Технологічний процес у шиномонтажному цеху включає такі роботи:
— приймання коліс із шинами у зборі;
— очищення, миття і сушіння шин і коліс у зборі;
— демонтаж шин (ручний або за допомогою верстатів і пристосувань);
— огляд і сортування шин, камер, ободових стрічок, ободів із дисками та кілець;
— перевірка герметичності камер;
— ремонт дрібних пошкоджень покришок, камер і ободових стрічок;
— очищення і дрібний ремонт деталей коліс, їхнє фарбування;
— комплектування шин і коліс;
— монтаж шин;
— накачування і контроль внутрішнього тиску повітря в шинах;
— видавання коліс із шинами у зборі;
— зберігання коліс із шинами у зборі, а також окремо шин і деталей коліс.
Після демонтажу обода бортові і замкові кільця оглядають і розподіляють на групи. Водночас слід звернути увагу на механічні пошкодження, особливо в області замкової частини.
Дефекти можуть бути такі:
— деформації в області основи обода і замкових кілець;
— загальна деформація цих частин;
— тріщини в області кріпильних або ручних отворів диска замкової частини обода, замкового або бортового кілець;
— корозія складових колеса, яка погіршує безпеку установлення кілець і зменшує надійність монтажу.
Після цього деталі коліс розподіляють на такі групи: придатні до експлуатації; такі, що потребують усунення дефектів; такі, що вийшли із ладу, і такі, що слід направити в металобрухт.
Незначні тріщини, виявлені у диску або ободі, усувають за допомогою газо- чи електрозварювання. Вм’ятини, задирки, забоїни й інші механічні пошкодження окремих елементів коліс усувають за допомогою різних сталевих облямовувань, гладилок, молотків, слюсарного інструменту. Під час проведення цих маніпуляцій слід обережно поводитися із посадочними поверхнями обода, щоб уникнути їхніх пошкоджень.
Іржу із коліс видаляють за допомогою піскоструминного апарата, ручної або механічної щітки, наждачної шкірки або у ванні із мийним розчином. Після зачищення колеса фарбують і просушують. Ободи коліс потрібно регулярно підфарбовувати. Особливо це стосується коліс із безкамерними шинами.
Особливу увагу слід приділяти збереженню у належному стані поверхні обода, що взаємодіє із безкамерною шиною. На поверхні не має бути ні іржі, ні бруду. Їхня наявність заважає щільному приляганню бортів шини до обода і призводить до дисбалансу і нерівномірного спрацювання шин. Унаслідок корозії нерівномірно зменшується товщина обода, що спричинює витікання повітря із шин.
Правила монтажу і демонтажу шин
Особливу увагу потрібно звертати на важливі моменти, що визначають у багатьох випадках якість виконання монтажно-демонтажних операцій:
— правильна взаємна орієнтація деталей колеса і шини на всіх стадіях процесу;
— використання монтажного струмка обода для розміщення відповідної ділянки борта шини;
— правильне (відповідно до інструкції) використання монтажного інструменту, що забезпечує максимальний ефект і запобігає пошкодженню бортів шини.
Аналіз процесів монтажу і демонтажу шин з ободом різних конструктивних схем (нерозбірних, із монтажним струмком і розбірних, багатокомпонентних) показує, що цим процесам властиві загальні риси, яким доцільно приділити особливу увагу. Із практики відомо, що найбільш складними і трудомісткими для обслуговуючого персоналу процесами є зняття (зрушення) бортів шини із посадочних полиць обода (для нерозбірного обода), витягання обода із шини (демонтаж) і попередній їхній монтаж. Так, складність виконання операції зрушення обумовлена вже згадуваним явищем «прикипання» шини до обода, а також високим ступенем деформації її елементів під час встановлення на нероз’ємний обід. Необхідність виконання певних операцій монтажу-демонтажу визначається у багатьох випадках типом обода (нероз’ємний, роз’ємний), його профілем, а також схемою роботи монтажних верстатів, конструкцією ручного монтажного інструменту.
Варто пам’ятати, що стиснене повітря у порожнині шини створює постійне внутрішнє зусилля, що за певних умов може призвести до аварійного руйнування колеса. Швидше за все, це може відбутися у процесі монтажу або демонтажу шини. Тому під час монтажу або демонтажу коліс необхідно дотримуватись основних правил, що наведені вище.
Висновок
Отже, за якісного використання і технічного обслуговування та зберігання шин можна отримати максимум потенціалу як від сільгосптехніки (щодо продуктивності та економічності роботи), так і від основного засобу виробництва у сільському господарстві — грунту.
А. Рубець,
Білоцерківський аграрний національний університет