Спецможливості
Архів

Перлина степу

07.06.2010
295
Перлина степу фото, ілюстрація

Справжньою фабрикою виробництва м'яса й молока став промисловий комплекс СТОВ ім. Енгельса. Загальний валовий дохід від реалізації продукції тваринництва по господарству в 2008 році становив понад 32,6 млн грн, а чистий прибуток - близько 7,1 млн гривень.

Справжньою фабрикою виробництва м'яса й молока став промисловий комплекс СТОВ ім. Енгельса. Загальний валовий дохід від реалізації продукції тваринництва по господарству в 2008 році становив понад 32,6 млн грн, а чистий прибуток - близько 7,1 млн гривень.

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю (СТОВ) ім. Енгельса, яке працює в зоні спекотного Півдня України (с. Кам'янка, Новопсковський район, Луганська область), засновано в травні 2002 р. Під сільськогосподарськими угіддями тут зайнято 6698 га (які взято в оренду). В їхній структурі рілля становить 82,9%, сінокоси й пасовища - 17,1, зрошувальних земель усього 580 гектарів.
Останні три роки (2006-2008) в господарстві щорічно в середньому виробляли понад 3,2 тис. т зерна, близько 2 - насіння соняшнику, понад 6,6 тис. т молока та реалізували понад 1130 т ВРХ у живій масі, що становить 100% у загальній реалізації.
У тому, що село Кам'янка відоме сьогодні не лише в районі, в області, а й у державі як перлина степу й долі людської, як оазис степу, велика заслуга колишнього керівника - Івана Івановича Запорожця. Бо це з ним кам'янчани, незважаючи на всі випробування, що випали на їхню долю за 37 років, змінили село до невпізнанності: тепер тут зручно жити, працювати й відпочивати.

Кормова база
У структурі посівних площ кормові культури останні три роки становлять 63,5%. У структурі посіву кормових культур під багаторічні трави за цей період відводили 30,8%, під кукурудзу на силос і зелений корм - 55,9, однорічні трави - 12,6 та кормові коренеплоди - 0,7 відсотка.
Відносно непогані врожаї більшості кормових культур у цій степовій (часто посушливій) зоні дають можливість практично на 100% забезпечувати тваринництво високоякісними кормами власного виробництва.
Корми як коровам, так і всьому молодняку великої рогатої худоби роздають мобільними кормороздавачами КТУ-10 К, гній з корівників видаляють щоденно трактором з лопатою, а з приміщень для молодняку ВРХ (відгодівлі) - гідрозмиванням у відстійники (за територію ферми до 100 м). Корів та весь молодняк великої рогатої худоби напувають із проточних групових поїлок.

Утримання
Велику рогату худобу в господарстві утримують на двох фермах: на молочній фермі (комплексі) в с. Кам'янка - 5500 голів, у тому числі 2300 корів, та фермі № 1 (теж у Кам'янці) - близько 1000 голів, де утримують телят на вирощуванні до шести-семи місяців (середня жива маса 1 голови - близько 150 кг).
У господарстві запроваджено потоково-цехову систему виробництва молока та відтворення стада. Дійне стадо корів (на 01.06.2009 р. - 2325 голів) утримують на одній фермі. Корів доять на доїльній установці УДМ-8 "Тандем" двічі, навантаження на одного оператора машинного доїння - 100 голів.
У господарстві корови та молодняк ВРХ усіх вікових груп цілорічно утримують у приміщеннях безприв'язно, з вільним виходом в загони біля приміщень, крім молодняку (живою масою не менше 350 кг), який прив'язують і ставлять на заключну (інтенсивну) відгодівлю на три-чотири місяці.
Важливим технологічним приміщенням на молочній фермі є родильне відділення, яке працює за принципом "вільно-зайнято". Тільних корів за десять діб до отелення переводять у родильні приміщення (цех розтелення), де раціон тварин складається із 16-18 кг доброякісного силосу, 7-8 кг сінажу та 1,5-2 кг концкормів. Після отелення корів тут утримують до семи діб. Потім їх переводять у цех виробництва молока.
Новонароджених телят материнським молоком (молозивом) випоюють тричі (1 добу), потім сім діб - молоком корів-годувальниць, за якими закріплено троє-п'ятеро телят, а потім 12 діб їх випоюють незбираним молоком від раніше розтелених корів. З 20-денного віку (середня жива маса - 38-45 кг) телят переводять на ферму № 1 з вирощування молодняку, тут їх уже не напувають незбираним молоком, а дають свіжі відвійки, які виготовляють у господарстві.
Утримання телят групове, по 10-12 голів у станку, до досягнення живої маси 150 кг. За досягнення нормативних показників вирощування молодняку, у віці сім-вісім місяців, його переводять на відгодівельний комплекс, де й триває заключний етап дорощування та відгодівлі телят до середньої живої маси однієї голови не менше 400-420 кілограмів.
Економіка
Останні три роки господарство щорічно в середньому реалізує на м'ясо майже 2675 голів ВРХ, у т. ч. 2008 року - 3067 голів. Середня жива маса однієї голови під час реалізації на м'ясо (за вказаний період) становила 422 кг, у т. ч. у 2008 р. - 408 кг. Щорічно господарство реалізує на переробні підприємства в середньому близько 46% великовагової худоби, за що з Державного бюджету отримує значні кошти.
У 2006 році собівартість 1 ц реалізованого молока становила 80,4 грн і 1 ц реалізованої ВРХ у живій масі на м'ясо - 672,3 грн; в 2007 році, відповідно, 109,2 і 809,6 грн, а 2008 року - 188 і 1106,3 грн. Важливу роль у відносно невисокій собівартості реалізованих молока та яловичини відіграє те, що на підприємстві за мінімальних затрат вирощують непогані для спекотного Півдня України врожаї більшості кормових культур. Так, у 2006 році собівартість 1 ц силосу становила 13 грн, 1 ц сінажу - 9,9, зеленої маси багаторічних трав - 6,74, зеленої маси однорічних трав - 12,36 та зернофуражу власного виробництва - 57,1 грн; у 2007 році, відповідно, 10,4; 19,7; 7; 20,49 і 91,41 грн; у 2008 році - 17,35; 13,05; 6,20; 15,86 і 64 гривні.
Якщо 2006 року від реалізації ВРХ у живій масі на м'ясо в кількості 871,3 т одержали 22 тис. грн прибутку і рентабельність становила 0,4%, то у 2007 році від реалізації 1272,5 т ВРХ у живій масі одержали 944 тис. грн збитку, а рентабельність дала мінус 9,2%. А вже наступного, 2008 року, від реалізації 1250,3 т ВРХ у живій масі одержали 4253 тис. грн прибутку (разом з дотацією та доплатами), а рентабельність зросла до 30,7%. Збитковість яловичини у 2007 році пояснюють украй низькими закупівельними цінами, які не відшкодували затрати на її виробництво.
Отже, можна зробити висновок: цей досвід заслуговує на широке впровадження у виробництво. Зростання кількості таких спеціалізованих господарств дасть можливість повніше забезпечити населення України продуктами харчування тваринного походження.

Д. Микитюк,
канд. с.-г. наук
О. Биков,
директор СТОВ ім. Енгельса
М. Геймор,
учений-зоотехнік

Advertisement

Інтерв'ю
Николай Орлов
До кінця 2016 року парламент повинен прийняти Закон про обіг земель сільськогосподарського призначення. Цей закон має відкрити ринок землі в Україні. 
Ольга Насонова, ресторанний експерт, концептолог і аналітик
В Європі та Америці вже давно цінується все, що відрізняється від масового продукту в маркетах, так званий hand made, до якого відносяться в тому числі і продукти, вирощені на приватних фермерських

1
0