Спецможливості
Новини

Пасічник з Луганщини продовжив улюблену справу на Вінниччині

19.08.2022
350
Пасічник з Луганщини продовжив улюблену справу на Вінниччині фото, ілюстрація
Михайло Гребенник

Серед вимушених переселенців, які оселилися на Вінниччині, є пасічник з Луганщини Михайло Гребенник. Його предки займалися бджільництвом ще з 1880 року. Тепер їхню справу продовжує пан Михайло.

Про це пише propozitsiya.com з посиланням на Голос України.

Медом Гребенника під торговою маркою «Своя пасіка» смакували не тільки на Луганщині, а й за межами регіону. Він постійно брав участь у фестивалях крафтової продукції. Декілька років організовував проект «Економічна підтримка Східної України». У 2021 році доправив зразки своєї продукції, як каже, на пробу, японцям. На жаль, повномасштабне вторгнення рф перекреслило плани.

Спершу чоловік вивіз сім'ю, мав намір повернутися на рідну Біловодщину, щоб забрати вулики з бджолами, мед, інвентар, але зробити це було уже неможливо, не став ризикувати життям.

Партнери з Вінниці запропонували підтримку пасічнику. Надали декілька вуликів з бджолосім'ями, місце для їх утримання. Чоловік з радістю взявся за звичну справу. Сам став майструвати вулики. Нині на пасіці переселенця їх 35. Він уперше викачав подільський мед.

Пан Михайло щиро вдячний підприємству «Мед Поділля», керівництво якого підтримало його у цей непростий час. Він із задоволенням ділиться досвідом з місцевими пасічниками. Водночас сам побачив, як працює велике виробництво, яке експортує цілющу продукцію у низку країн.

«У гостях добре, а вдома все одно краще», — час від часу повторює Михайло Гребенник. Каже, після Перемоги неодмінно повернеться на свою малу батьківщину, щоб відробити втрачену пасіку і продовжити справу, якою займалося декілька поколінь його предків. Поки що День пасічника уперше відзначатиме, як каже, не зі своїми бджілками.

Інтерв'ю
Георгій Гелетуха, голова правління Біоенергетичної асоціації України
Ідея спалювати в котлах ТЕЦ солому ще в 80-х здалася б смішною. Однак зараз учені бачать не тільки можливість замінити ним, кукурудзяним і соняшним бадиллям дві третини газу, але й доводять, що тепло
Виробники добрив та аграрії не можуть дійти згоди у питанні справедливого ціноутворення на добрива вітчизняного виробництва. Ця ситуація викликає занепокоєння.

1
0