Спецможливості
Досвід господарств

Пар як акумулятор вологи або Strip-till для Півдня

21.03.2017
2430
Пар як акумулятор вологи або Strip-till для Півдня фото, ілюстрація

Одне із господарств, що розміщене на Півдні України, замість запланованих прибутків, вже не перший рік отримує лише збитки, з надією, що  наступного року все буде добре. А основна причина цього —  катастрофічна нестача вологи. Під таку ситуацію потрапляють і інші аграрії цього регіону, і їх чимало. До вашої уваги варіанти розв’язання цієї проблеми в господарстві, яке вирішило поділитися своїм досвідом.

 

 

 

Для аг­ро­ви­роб­ників цен­т­раль­ної ча­с­ти­ни та північної зо­ни Ук­раїни се­ред­ня уро­жайність, скажімо, ку­ку­руд­зи — 15 ц/га, пше­ниці — 15, со­няш­ни­ку — 10 ц/га бу­де ви­гля­да­ти як най­жах­ливіший сон за час ве­ден­ня аг­робізне­су. Фер­ме­ри півдня Ук­раїни гос­по­да­рю­ють і от­ри­му­ють та­ку уро­жайність, і при­чо­му не уві сні, а на­справді, а при­чи­на цьо­му — відсутність до­стат­ньої кількості грун­то­вої во­ло­ги. Більшість із них ба­жа­ють от­ри­му­ва­ти знач­но вищі уро­жаї, то­му  пе­ре­бу­ва­ють у постійно­му по­шу­ку та­кої тех­но­логії, яка бу­де не ли­ше во­ло­гоз­беріга­ю­чою,  а й дасть змо­гу  істот­но зни­зи­ти ви­т­ра­ти під час ви­роб­ництва з ме­тою от­ри­ман­ня більшо­го при­бут­ку. Од­ну із та­ких тех­но­логій впер­ше ми­ну­ло­го ро­ку впро­ва­д­жу­ва­ли в гос­по­дарстві «ВВІ-Аг­ро», що зна­хо­дить­ся у Коб­ле­во Ми­ко­лаївської об­ласті Бе­ре­зансь­ко­го р-ну. Далі роз­повідає Юрій Цу­ка­нов, ви­роб­ни­чий ди­рек­тор гос­по­дар­ст­ва «ВВІ-Аг­ро».

— На­ше гос­по­дар­ст­во пра­цює 10 ро­­­­ків. В об­робітку маємо близь­ко 2 тис. га, ос­новні куль­ту­ри, які ви­ро­щуємо — це зер­нові ко­ло­сові та технічні: со­няш­ник, ози­мий ріпак. На по­чат­ку діяль­ності ви­ро­щу­ва­ли ще і ку­ку­руд­зу, потім від неї відмо­ви­ли­ся че­рез низь­ку вро­жайність за відсут­ності до­стат­ньої кількості опадів за ве­ге­таційний період. Мак­си­маль­на уро­жайність, яку нам вда­ва­ло­ся до­сяг­ти — 25, у се­ред­нь­о­му — 20 ц/га. Ос­танніми ро­ка­ми по­вер­таємо­ся зно­ву до цієї куль­ту­ри, про­буємо якось ви­ро­щу­ва­ти.

Юрій Цу­ка­нов, ви­роб­ни­чий ди­рек­тор гос­по­дар­ст­ва «ВВІ-Аг­ро»По­за­ми­ну­ло­го ро­ку ми засіва­ли 80% ози­ми­ми зер­но­ви­ми куль­ту­ра­ми. Ми­ну­ло­го ро­ку посіви со­няш­ни­ку ста­но­ви­ли 400 га, ози­мої пше­ниці — 600, ози­мо­го яч­ме­ню — 300, яро­го яч­ме­ню — 200, ку­ку­руд­зи — 350 га. Ми­ну­лий, 2014 р., ви­я­вив­ся для нас повністю про­валь­ним. Се­ред­ня уро­жайність ози­мої пше­ниці ста­но­ви­ла 15 ц/га, со­няш­ни­ку — 10, ку­ку­руд­зи — 14 ц/га.  Грун­ти у гос­по­дарстві суг­ли­нисті, на різних по­лях є кращі, є гірші. Згідно з нор­мою, у грунті по­вин­но на­ко­пи­чу­ва­ти­ся від 250 до 400 мм річних опадів. По­за­ми­ну­лу зи­му ви­па­ло 150 мм, влітку — близь­ко 50 мм. Фак­тич­но, взим­ку 2013-го ви­па­ло 50 мм опадів, ра­зом із льо­дя­ною кіркою, і про­тя­гом ве­ге­та­ційно­го періоду (як­що все скла­с­ти до ку­пи) — не більше 40 мм, усь­о­го — 90 мм.

— Яку во­ло­гоз­беріга­ю­чу тех­но­логію ви за­сто­со­вуєте у се­бе в гос­по­дарстві і чи знай­ш­ли якусь аль­тер­на­ти­ву?

— Близь­ко вось­ми років то­му ми відмо­ви­ли­ся від плу­га, про­во­ди­мо рихлен­ня грун­ту на гли­би­ну 30–35 см. Як­що бу­дуть опа­ди, то че­рез нарізані щіли­ни во­ло­га глиб­ше  про­ни­ка­ти­ме у грун­то­вий го­ри­зонт і та­ким чи­ном на­ко­пи­чу­ва­тись. На­весні про­во­ди­мо пе­ред­посівну куль­ти­вацію та сівбу. Вже до­сить три­ва­лий час ми пе­ре­бу­ваємо у по­шу­ках во­ло­гоз­беріга­ю­чої тех­но­логії,  яка б да­ла нам мож­ливість підви­щи­ти уро­жайність ви­ро­щу­ва­них куль­тур, а та­кож зе­ко­но­ми­ти ре­сур­си, тоб­то  змен­ши­ти ви­роб­ничі ви­т­ра­ти. Ми по­чу­ли про тех­но­логію стрічко­во­го об­робітку грун­ту та роз­по­ча­ли по­шук ком­паній, які про­да­ють такі аг­ре­га­ти. Все ж вий­ш­ли на по­ста­чаль­ни­ка цієї техніки на ви­с­тавці у Кіро­во­граді. Керівництвом од­ра­зу бу­ло прий­ня­то рішен­ня що­до купівлі аг­ре­га­ту в ком­панії «Грінко-Аг­ро». Во­се­ни 2013-го ми прид­ба­ли один та­кий аг­ре­гат, яко­го «тя­гає» трак­тор потужністю не мен­ше 300 к. с., у да­но­му разі це Case-340. По­точ­ної осені про­ве­ли об­робіток грун­ту: 200 га — під со­няш­ник і 300 га — під ку­ку­руд­зу із вне­сен­ням нітро­­амо­фо­с­ки. У про­цесі ви­роб­ництва з’яви­ли­ся свої склад­нощі із пе­ре­об­лад­нан­ням та ор­ганізацією, але це не суттєво.       

— Вам спо­до­ба­ла­ся ро­бо­та аг­ре­га­ту на ва­ших грун­тах, зо­к­ре­ма, якість об­робітку смуг?    

— У нас ні із чим порівню­ва­ти ро­бо­ту са­мо­го аг­ре­га­ту, оскільки ро­бо­ту інших ми не ба­чи­ли і у на­шо­му регіоні не­має в ко­го по­ди­ви­ти­ся. Ну, ніби­то пра­цює, вза­галі нам по­до­бається. Грунт роз­пу­шуємо на гли­би­ну 25 см, во­се­ни, в ос­нов­ний об­робіток, вно­си­мо три ви­ди до­б­рив: хло­ри­с­тий калій — 30 кг,  кар­бамід — 100, N10P26K26 — 60 кг. На­весні, за на­стан­ня оп­ти­маль­них тем­пе­ра­тур, роз­по­чи­наємо висіван­ня ку­ку­руд­зи із гу­с­то­тою 30–40 тис./га та со­няш­ни­ку — 45–50 тис./га. (Раніше ми висіва­ли со­няш­ник з гу­с­то­тою 65–70 тис./га і от­ри­му­ва­ли уро­жайність 30–35 ц/га. Для то­го, аби збільши­ти пло­щу жив­лен­ня куль­тур, ми ви­му­шені піти на зни­жен­ня гу­с­то­ти рос­лин.) Ку­ку­руд­зу ми висіваємо кулісним ме­то­дом — 70×210.  Та­кож цьо­го ро­ку про­ве­ли ек­с­пе­ри­мент: висіва­ли ку­ку­руд­зу із міжряд­дям 70 см і кулісним ме­то­дом — 70×210 як за гли­бо­ко­го рихлен­ня, так і за сму­го­во­го об­робітку. То кулісний ме­тод сівби по­ка­зав кра­щий ре­зуль­тат, ніж висів із міжряд­дям 70 см. 

— Як Ви вва­жаєте, чи пра­виль­но ви роз­ра­ху­ва­ли нор­му вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив, на­при­клад під со­няш­ник чи ку­ку­руд­зу, ад­же у ва­шо­му ви­пад­ку, ко­ли у грунті май­же відсут­ня во­ло­га, та­ка їхня  кількість мо­же при­зве­с­ти до фіто­ток­сич­ності рос­лин?

— Осо­би­с­то ми вва­жаємо, як­що та­ка кількість до­б­рив вне­се­на з осені на гли­би­ну 20 см і глиб­ше, то до вес­ни, про­тя­гом зи­мо­во­го періоду, во­ни повністю роз­­­­кла­дуть­ся. Завжди сподіваємо­ся на те, що на­ступ­ний рік бу­де з до­стат­нь­ою кількістю опадів і до­б­рим уро­жаєм. Ще яки­хось три ро­ки то­му ми зби­ра­ли по 50 ц ози­мої пше­ниці на круг, по 40 ц ози­мо­го ріпа­ку, але ж у ті ро­ки во­ло­ги бу­ло ого-го для на­шої зо­ни.

На­разі єди­ний ва­­ріант на­ко­пи­чення во­ло­ги — пар. По па­ру цьо­го ро­ку ми от­ри­ма­ли пше­ниці 50 ц/га, яч­ме­ню — 43 ц/га, тоді як після со­няш­ни­ку — 12 ц/га. Це го­во­рить про те, що пар є аку­му­ля­то­ром во­ло­ги, ад­же на фор­му­ван­ня 1 т насіння со­няш­ник ви­­но­сить із грун­ту 1,3 т во­ло­ги (ку­ку­руд­за, на­при­клад, — 600–800 л).

— А як розв’язуєте про­бле­му із бур’яна­ми?

— На ку­ку­рудзі за кулісно­го спо­со­бу висіву міжряд­дя (210 см) ми об­роб­ляємо фре­зою, на со­няш­ни­ку цю про­бле­му вирішуємо з до­по­мо­гою гербіцидів.

— Але ж фре­за ви­су­шує грунт?

— Ми об­роб­ляємо не глиб­ше 5 см, у цьо­му шарі во­ло­ги май­же не­має, то­му втра­ча­ти тут нічо­го.

— І як се­бе про­яви­ла тех­но­логія «стрип-тілл» у ва­ших грун­то­во-кліма­тич­них умо­вах у пер­ший рі­к за­сто­су­ван­ня?   

— Як­що порівню­ва­ти уро­жайність, на­при­клад, по со­няш­ни­ку за тех­но­логією, що вже три­ва­лий час за­сто­со­вується у на­шо­му гос­по­дарстві, та за тех­но­логією «стрип-тілл», що уп­ро­ва­д­жуємо нещодавно, — різниці по­ки що ми не по­ба­чи­ли ніякої. Уро­жайність за тех­но­логії «стрип-тілл» ста­но­ви­ла 10–13 ц/га. Що сто­сується ку­ку­руд­зи, то за гли­бо­ко­го роз­пу­шен­ня во­на да­ла ви­щу уро­жайність, але різни­ця бу­ла не суттєвою. Мож­ли­во, нас іще підвів  GPS, ад­же висів був про­ве­де­ний із зміщен­ням об­роб­лю­валь­ної сму­ги, і це якось впли­ну­ло на вро­жайність. А так, фак­тич­но, по­каз­ни­ки за обома куль­ту­рами та обо­ма тех­но­логіями зна­хо­дять­ся на однаковому рівні. Хо­четь­ся відміти­ти те, що ку­ку­руд­за на то­му полі, де пра­цю­вав гли­бо­ко­роз­пу­шу­вач, по­ча­ла скоріше роз­ви­ва­ти­ся на по­чат­ко­во­му етапі рос­ту та роз­вит­ку. Це, ма­буть, пов’яза­но із тим, що за суцільно­го об­робітку кра­ще «стрель­ну­ла» ко­ре­не­ва си­с­те­ма і, відповідно, швид­ше по­ча­ла рос­ти над­зем­на ма­са, тоді як за сму­го­во­го об­робітку ут­во­ри­ла­ся об­ме­же­на зо­на роз­вит­ку ко­ре­не­вої си­с­те­ми.

— Із Ва­шо­го не­ве­ли­ко­го досвіду, наскільки тех­но­логія «стрип-тілл» є еко­номічно вигіднішою від тієї, що Ви за­сто­со­вуєте у своєму гос­по­дарстві (гли­бо­ке роз­пу­шен­ня та пе­ред­посівна куль­ти­вація)?  

— Як­що бра­ти за кількістю опе­рацій, то за за­сто­су­ван­ня «стрип-тілл» ми не про­во­ди­мо пе­ред­посівної куль­ти­вації, а це 5 л/га ди­зель­но­го паль­но­го. Ос­нов­на еко­номія в «стрип-тілл»  — на до­б­ри­вах. Так, під ку­ку­руд­зу та со­няш­ник ми вне­сли їх на 30% мен­ше ли­ше то­му, що до­б­ри­ва вно­сять­ся у зо­ну ряд­ка і не потрапля­ють у міжряд­дя, де ни­ми жив­лять­ся бур’яни. За ку­­лісно­го спо­со­бу висіву ку­ку­руд­зи та­ке ло­каль­не вне­сен­ня до­б­рив є особ­ли­во ак­ту­аль­ним, ад­же у міжрядді 210 см во­ни там вза­галі не­до­речні та не­до­сяжні для куль­ту­ри. Для то­го, аби зро­зуміти «стрип-тілл», потрібно років зо три по­пра­цю­ва­ти із ним. Ос­нов­ний при­бу­ток слід от­ри­му­ва­ти не ли­ше від підви­щен­ня уро­жай­ності, але й від еко­номії в аг­робізнесі.

— Окрім во­ло­гоз­беріга­ю­чої тех­но­логії, си­с­те­ми зро­шен­ня, яка ще є аль­тер­на­ти­ва що­до на­ко­пи­чен­ня во­ло­ги?   

— Я ве­ли­кий при­хиль­ник па­ру, і в нашій зоні він має бу­ти, ад­же  не­да­ром у ра­дянські ча­си тут ви­ма­га­ли ут­во­рен­ня чи­с­тих, до­б­ре «за­прав­ле­них» парів, після яких  от­ри­му­ва­ли 50–60 ц/га, а  ре­ш­та пе­ре­кри­ва­лась ку­ку­рудзою та іншими куль­ту­рами, і цьо­го бу­ло до­стат­ньо для до­б­рих по­каз­ників.

На­разі у на­шо­му гос­по­дарстві пар ста­но­вить 10% об­роб­лю­валь­ної площі (при­близ­но 200 га). Мож­ли­во, ми прий­де­мо до то­го, що роз­ши­ри­мо пло­щу під ним до 20–30%.

У Шта­тах, у ду­же по­су­ш­ли­вих регіонах, фер­ме­ри висіва­ють куль­ту­ри че­рез рік, за­сто­со­ву­ю­чи пар. У своєму гос­по­дарстві після чор­но­го па­ру ми от­ри­му­ва­ли уро­жайність ози­мої пше­ниці за 4 т, ку­ку­руд­зи — та­кож за 4 т, со­няш­ни­ку — 2,5 т/га.

— Чо­му Ви не пе­рей­маєте досвід Штатів?

— У на­шо­му варіанті навіть як­що поділи­ти пло­щу 50/50 (1000 га пу­с­ти­ти під чор­ний пар, ре­ш­ту по­ло­ви­ни — під ви­ро­щу­ван­ня куль­тур), то пар бу­де силь­но до­ро­го об­хо­ди­ти­ся. Ад­же, за­­леж­но від ро­ку, по­ле потрібно об­роб­ля­ти від двох до ше­с­ти разів. Як­що опа­ди відсутні — до­стат­ньо ли­ше дві-три куль­ти­вації, ко­ли є хоч якась во­ло­га — очікується по­ява знач­ної кількості бур’янів. По­руч у нас є гос­по­дар­ст­во, яке ви­ро­щує куль­ту­ри по «ну­лю», то навіть і у них є пло­ща під чор­ним па­ром, тільки во­ни замість куль­ти­вації бур’яни зни­щу­ють гербіцид­ни­ми об­роб­ка­ми.

— Яка по­вин­на бу­ти уро­жайність у вашій зоні, аби гос­по­дар­ст­во бу­ло при­бут­ко­вим? Ад­же, на­при­клад, фер­ме­ри  цен­т­ральної ча­с­тини як­що от­ри­му­ють, скажімо, ку­ку­руд­зи 6 т, то ви­хо­дять на ну­ль­о­ву рен­та­бельність.

— У них інша про­бле­ма, во­ни зби­ра­ють ку­ку­руд­зу із во­логістю 25–30% і ду­­­же ба­га­то коштів іде на до­су­шу­ван­ня зер­на. У нас зби­ран­ня ку­ку­руд­зи про­во­дить­ся за во­ло­гості ниж­че 14%, то­му стат­тя за­трат на до­су­шу­ван­ня відпа­дає. Далі да­вай­те по­ра­хуємо: за те­перішньої ціни на за­со­би ви­роб­ництва, орен­ду то­­­­що потрібно як мінімум 8 тис. грн/га. Для то­го, аби от­ри­ма­ти ці 8 тис., по­­тріб­но зібра­ти 4 т по 2 тис. грн.  Тож, аби вий­ти хо­ча б на мінімаль­ну рен­та­бе­ль­ність, потрібно, щоб уро­жайність бу­ла не мен­шою 5–6 т/га.

— Що спо­ну­кає Вас до ве­ден­ня аг­робізне­су в та­ких не­лег­ких умо­вах гос­по­да­рю­ван­ня?     

— Як­що до­вко­ла є ве­ли­ка кількість землі, то чим же ще зай­ма­ти­ся, як не аг­робізне­сом?! Тим па­че у нашій про­блемній зоні, як­що все пра­виль­но за­сто­со­ву­ва­ти і не ста­ви­ти собі за­да­чу от­ри­ма­ти, скажімо, пше­ниці 60–70, ку­ку­руд­зи 100–130 ц/га, а все це роз­ра­ху­ва­ти та вирівня­ти (ви­ко­ри­с­то­ву­ю­чи вітчиз­ня­ну, бю­д­жет­ну, техніку — не «роз­га­ня­ю­чись» на імпорт­ну, оскільки її ут­ри­ман­ня ду­же до­ро­ге), то,  в прин­ципі, мож­на пра­цю­ва­ти і, як то ка­жуть, ма­ти і на хліб і до хлібу. Не­зва­жа­ю­чи на те, що в пер­ший рік тех­но­логія «стрип-тілл» не по­ка­за­ла суттєвих ре­зуль­татів, ми не роз­ча­ру­ва­ли­ся, ад­же це один із на­ших шляхів у по­шу­ку во­ло­гоз­беріга­ю­чої тех­но­логії. А для то­го, щоб от­ри­ма­ти всі пе­ре­ва­ги від «стрип-тілл», потрібен не один рік...

Про­аналізу­вав­ши цю кон­крет­ну си­ту­ацію, мож­на зро­би­ти такі вис­нов­ки що­до пе­ре­ваг двох найбільш аль­тер­на­тив­них во­ло­гоз­беріга­ю­чих тех­но­логій — «стрип-тіллу» та чор­но­го па­ру — для гос­по­дарств Півдня Ук­раїни.  Най­б­лиж­чим ча­сом най­кра­щим варіан­том у півден­них регіонах бу­де поєднан­ня тех­но­логії «стрип-тілл» із чор­ним па­ром. 

 

Г. Жолобецькийg.zholobetskiy@univest-media.com

Інтерв'ю
У березні Асоціація «Укрсадпром» обрала нового голову. Ним став Юрій Вахель. Про себе він розповідає, що «родом з олійно-зернового бізнесу». Сайт «Пропозиція» розпитав у нового голови асоціації про поточну ситуацію з арештом рахунків... Подробнее
Горіхівництво залишається чи не найприбутковішим напрямком садівництва
Цікавість до горіхівництва як до прибуткового бізнесу зростає. Про особливості цього сегменту розповідає директор Інституту горіхоплідних культур Віталій Радько.     

1
0