Спецможливості
Досвід господарств

Пар як акумулятор вологи або Strip-till для Півдня

21.03.2017
4204
Пар як акумулятор вологи або Strip-till для Півдня фото, ілюстрація

Одне із господарств, що розміщене на Півдні України, замість запланованих прибутків, вже не перший рік отримує лише збитки, з надією, що  наступного року все буде добре. А основна причина цього —  катастрофічна нестача вологи. Під таку ситуацію потрапляють і інші аграрії цього регіону, і їх чимало. До вашої уваги варіанти розв’язання цієї проблеми в господарстві, яке вирішило поділитися своїм досвідом.

 

 

 

Для аг­ро­ви­роб­ників цен­т­раль­ної ча­с­ти­ни та північної зо­ни Ук­раїни се­ред­ня уро­жайність, скажімо, ку­ку­руд­зи — 15 ц/га, пше­ниці — 15, со­няш­ни­ку — 10 ц/га бу­де ви­гля­да­ти як най­жах­ливіший сон за час ве­ден­ня аг­робізне­су. Фер­ме­ри півдня Ук­раїни гос­по­да­рю­ють і от­ри­му­ють та­ку уро­жайність, і при­чо­му не уві сні, а на­справді, а при­чи­на цьо­му — відсутність до­стат­ньої кількості грун­то­вої во­ло­ги. Більшість із них ба­жа­ють от­ри­му­ва­ти знач­но вищі уро­жаї, то­му  пе­ре­бу­ва­ють у постійно­му по­шу­ку та­кої тех­но­логії, яка бу­де не ли­ше во­ло­гоз­беріга­ю­чою,  а й дасть змо­гу  істот­но зни­зи­ти ви­т­ра­ти під час ви­роб­ництва з ме­тою от­ри­ман­ня більшо­го при­бут­ку. Од­ну із та­ких тех­но­логій впер­ше ми­ну­ло­го ро­ку впро­ва­д­жу­ва­ли в гос­по­дарстві «ВВІ-Аг­ро», що зна­хо­дить­ся у Коб­ле­во Ми­ко­лаївської об­ласті Бе­ре­зансь­ко­го р-ну. Далі роз­повідає Юрій Цу­ка­нов, ви­роб­ни­чий ди­рек­тор гос­по­дар­ст­ва «ВВІ-Аг­ро».

— На­ше гос­по­дар­ст­во пра­цює 10 ро­­­­ків. В об­робітку маємо близь­ко 2 тис. га, ос­новні куль­ту­ри, які ви­ро­щуємо — це зер­нові ко­ло­сові та технічні: со­няш­ник, ози­мий ріпак. На по­чат­ку діяль­ності ви­ро­щу­ва­ли ще і ку­ку­руд­зу, потім від неї відмо­ви­ли­ся че­рез низь­ку вро­жайність за відсут­ності до­стат­ньої кількості опадів за ве­ге­таційний період. Мак­си­маль­на уро­жайність, яку нам вда­ва­ло­ся до­сяг­ти — 25, у се­ред­нь­о­му — 20 ц/га. Ос­танніми ро­ка­ми по­вер­таємо­ся зно­ву до цієї куль­ту­ри, про­буємо якось ви­ро­щу­ва­ти.

Юрій Цу­ка­нов, ви­роб­ни­чий ди­рек­тор гос­по­дар­ст­ва «ВВІ-Аг­ро»По­за­ми­ну­ло­го ро­ку ми засіва­ли 80% ози­ми­ми зер­но­ви­ми куль­ту­ра­ми. Ми­ну­ло­го ро­ку посіви со­няш­ни­ку ста­но­ви­ли 400 га, ози­мої пше­ниці — 600, ози­мо­го яч­ме­ню — 300, яро­го яч­ме­ню — 200, ку­ку­руд­зи — 350 га. Ми­ну­лий, 2014 р., ви­я­вив­ся для нас повністю про­валь­ним. Се­ред­ня уро­жайність ози­мої пше­ниці ста­но­ви­ла 15 ц/га, со­няш­ни­ку — 10, ку­ку­руд­зи — 14 ц/га.  Грун­ти у гос­по­дарстві суг­ли­нисті, на різних по­лях є кращі, є гірші. Згідно з нор­мою, у грунті по­вин­но на­ко­пи­чу­ва­ти­ся від 250 до 400 мм річних опадів. По­за­ми­ну­лу зи­му ви­па­ло 150 мм, влітку — близь­ко 50 мм. Фак­тич­но, взим­ку 2013-го ви­па­ло 50 мм опадів, ра­зом із льо­дя­ною кіркою, і про­тя­гом ве­ге­та­ційно­го періоду (як­що все скла­с­ти до ку­пи) — не більше 40 мм, усь­о­го — 90 мм.

— Яку во­ло­гоз­беріга­ю­чу тех­но­логію ви за­сто­со­вуєте у се­бе в гос­по­дарстві і чи знай­ш­ли якусь аль­тер­на­ти­ву?

— Близь­ко вось­ми років то­му ми відмо­ви­ли­ся від плу­га, про­во­ди­мо рихлен­ня грун­ту на гли­би­ну 30–35 см. Як­що бу­дуть опа­ди, то че­рез нарізані щіли­ни во­ло­га глиб­ше  про­ни­ка­ти­ме у грун­то­вий го­ри­зонт і та­ким чи­ном на­ко­пи­чу­ва­тись. На­весні про­во­ди­мо пе­ред­посівну куль­ти­вацію та сівбу. Вже до­сить три­ва­лий час ми пе­ре­бу­ваємо у по­шу­ках во­ло­гоз­беріга­ю­чої тех­но­логії,  яка б да­ла нам мож­ливість підви­щи­ти уро­жайність ви­ро­щу­ва­них куль­тур, а та­кож зе­ко­но­ми­ти ре­сур­си, тоб­то  змен­ши­ти ви­роб­ничі ви­т­ра­ти. Ми по­чу­ли про тех­но­логію стрічко­во­го об­робітку грун­ту та роз­по­ча­ли по­шук ком­паній, які про­да­ють такі аг­ре­га­ти. Все ж вий­ш­ли на по­ста­чаль­ни­ка цієї техніки на ви­с­тавці у Кіро­во­граді. Керівництвом од­ра­зу бу­ло прий­ня­то рішен­ня що­до купівлі аг­ре­га­ту в ком­панії «Грінко-Аг­ро». Во­се­ни 2013-го ми прид­ба­ли один та­кий аг­ре­гат, яко­го «тя­гає» трак­тор потужністю не мен­ше 300 к. с., у да­но­му разі це Case-340. По­точ­ної осені про­ве­ли об­робіток грун­ту: 200 га — під со­няш­ник і 300 га — під ку­ку­руд­зу із вне­сен­ням нітро­­амо­фо­с­ки. У про­цесі ви­роб­ництва з’яви­ли­ся свої склад­нощі із пе­ре­об­лад­нан­ням та ор­ганізацією, але це не суттєво.       

— Вам спо­до­ба­ла­ся ро­бо­та аг­ре­га­ту на ва­ших грун­тах, зо­к­ре­ма, якість об­робітку смуг?    

— У нас ні із чим порівню­ва­ти ро­бо­ту са­мо­го аг­ре­га­ту, оскільки ро­бо­ту інших ми не ба­чи­ли і у на­шо­му регіоні не­має в ко­го по­ди­ви­ти­ся. Ну, ніби­то пра­цює, вза­галі нам по­до­бається. Грунт роз­пу­шуємо на гли­би­ну 25 см, во­се­ни, в ос­нов­ний об­робіток, вно­си­мо три ви­ди до­б­рив: хло­ри­с­тий калій — 30 кг,  кар­бамід — 100, N10P26K26 — 60 кг. На­весні, за на­стан­ня оп­ти­маль­них тем­пе­ра­тур, роз­по­чи­наємо висіван­ня ку­ку­руд­зи із гу­с­то­тою 30–40 тис./га та со­няш­ни­ку — 45–50 тис./га. (Раніше ми висіва­ли со­няш­ник з гу­с­то­тою 65–70 тис./га і от­ри­му­ва­ли уро­жайність 30–35 ц/га. Для то­го, аби збільши­ти пло­щу жив­лен­ня куль­тур, ми ви­му­шені піти на зни­жен­ня гу­с­то­ти рос­лин.) Ку­ку­руд­зу ми висіваємо кулісним ме­то­дом — 70×210.  Та­кож цьо­го ро­ку про­ве­ли ек­с­пе­ри­мент: висіва­ли ку­ку­руд­зу із міжряд­дям 70 см і кулісним ме­то­дом — 70×210 як за гли­бо­ко­го рихлен­ня, так і за сму­го­во­го об­робітку. То кулісний ме­тод сівби по­ка­зав кра­щий ре­зуль­тат, ніж висів із міжряд­дям 70 см. 

— Як Ви вва­жаєте, чи пра­виль­но ви роз­ра­ху­ва­ли нор­му вне­сен­ня міне­раль­них до­б­рив, на­при­клад під со­няш­ник чи ку­ку­руд­зу, ад­же у ва­шо­му ви­пад­ку, ко­ли у грунті май­же відсут­ня во­ло­га, та­ка їхня  кількість мо­же при­зве­с­ти до фіто­ток­сич­ності рос­лин?

— Осо­би­с­то ми вва­жаємо, як­що та­ка кількість до­б­рив вне­се­на з осені на гли­би­ну 20 см і глиб­ше, то до вес­ни, про­тя­гом зи­мо­во­го періоду, во­ни повністю роз­­­­кла­дуть­ся. Завжди сподіваємо­ся на те, що на­ступ­ний рік бу­де з до­стат­нь­ою кількістю опадів і до­б­рим уро­жаєм. Ще яки­хось три ро­ки то­му ми зби­ра­ли по 50 ц ози­мої пше­ниці на круг, по 40 ц ози­мо­го ріпа­ку, але ж у ті ро­ки во­ло­ги бу­ло ого-го для на­шої зо­ни.

На­разі єди­ний ва­­ріант на­ко­пи­чення во­ло­ги — пар. По па­ру цьо­го ро­ку ми от­ри­ма­ли пше­ниці 50 ц/га, яч­ме­ню — 43 ц/га, тоді як після со­няш­ни­ку — 12 ц/га. Це го­во­рить про те, що пар є аку­му­ля­то­ром во­ло­ги, ад­же на фор­му­ван­ня 1 т насіння со­няш­ник ви­­но­сить із грун­ту 1,3 т во­ло­ги (ку­ку­руд­за, на­при­клад, — 600–800 л).

— А як розв’язуєте про­бле­му із бур’яна­ми?

— На ку­ку­рудзі за кулісно­го спо­со­бу висіву міжряд­дя (210 см) ми об­роб­ляємо фре­зою, на со­няш­ни­ку цю про­бле­му вирішуємо з до­по­мо­гою гербіцидів.

— Але ж фре­за ви­су­шує грунт?

— Ми об­роб­ляємо не глиб­ше 5 см, у цьо­му шарі во­ло­ги май­же не­має, то­му втра­ча­ти тут нічо­го.

— І як се­бе про­яви­ла тех­но­логія «стрип-тілл» у ва­ших грун­то­во-кліма­тич­них умо­вах у пер­ший рі­к за­сто­су­ван­ня?   

— Як­що порівню­ва­ти уро­жайність, на­при­клад, по со­няш­ни­ку за тех­но­логією, що вже три­ва­лий час за­сто­со­вується у на­шо­му гос­по­дарстві, та за тех­но­логією «стрип-тілл», що уп­ро­ва­д­жуємо нещодавно, — різниці по­ки що ми не по­ба­чи­ли ніякої. Уро­жайність за тех­но­логії «стрип-тілл» ста­но­ви­ла 10–13 ц/га. Що сто­сується ку­ку­руд­зи, то за гли­бо­ко­го роз­пу­шен­ня во­на да­ла ви­щу уро­жайність, але різни­ця бу­ла не суттєвою. Мож­ли­во, нас іще підвів  GPS, ад­же висів був про­ве­де­ний із зміщен­ням об­роб­лю­валь­ної сму­ги, і це якось впли­ну­ло на вро­жайність. А так, фак­тич­но, по­каз­ни­ки за обома куль­ту­рами та обо­ма тех­но­логіями зна­хо­дять­ся на однаковому рівні. Хо­четь­ся відміти­ти те, що ку­ку­руд­за на то­му полі, де пра­цю­вав гли­бо­ко­роз­пу­шу­вач, по­ча­ла скоріше роз­ви­ва­ти­ся на по­чат­ко­во­му етапі рос­ту та роз­вит­ку. Це, ма­буть, пов’яза­но із тим, що за суцільно­го об­робітку кра­ще «стрель­ну­ла» ко­ре­не­ва си­с­те­ма і, відповідно, швид­ше по­ча­ла рос­ти над­зем­на ма­са, тоді як за сму­го­во­го об­робітку ут­во­ри­ла­ся об­ме­же­на зо­на роз­вит­ку ко­ре­не­вої си­с­те­ми.

— Із Ва­шо­го не­ве­ли­ко­го досвіду, наскільки тех­но­логія «стрип-тілл» є еко­номічно вигіднішою від тієї, що Ви за­сто­со­вуєте у своєму гос­по­дарстві (гли­бо­ке роз­пу­шен­ня та пе­ред­посівна куль­ти­вація)?  

— Як­що бра­ти за кількістю опе­рацій, то за за­сто­су­ван­ня «стрип-тілл» ми не про­во­ди­мо пе­ред­посівної куль­ти­вації, а це 5 л/га ди­зель­но­го паль­но­го. Ос­нов­на еко­номія в «стрип-тілл»  — на до­б­ри­вах. Так, під ку­ку­руд­зу та со­няш­ник ми вне­сли їх на 30% мен­ше ли­ше то­му, що до­б­ри­ва вно­сять­ся у зо­ну ряд­ка і не потрапля­ють у міжряд­дя, де ни­ми жив­лять­ся бур’яни. За ку­­лісно­го спо­со­бу висіву ку­ку­руд­зи та­ке ло­каль­не вне­сен­ня до­б­рив є особ­ли­во ак­ту­аль­ним, ад­же у міжрядді 210 см во­ни там вза­галі не­до­речні та не­до­сяжні для куль­ту­ри. Для то­го, аби зро­зуміти «стрип-тілл», потрібно років зо три по­пра­цю­ва­ти із ним. Ос­нов­ний при­бу­ток слід от­ри­му­ва­ти не ли­ше від підви­щен­ня уро­жай­ності, але й від еко­номії в аг­робізнесі.

— Окрім во­ло­гоз­беріга­ю­чої тех­но­логії, си­с­те­ми зро­шен­ня, яка ще є аль­тер­на­ти­ва що­до на­ко­пи­чен­ня во­ло­ги?   

— Я ве­ли­кий при­хиль­ник па­ру, і в нашій зоні він має бу­ти, ад­же  не­да­ром у ра­дянські ча­си тут ви­ма­га­ли ут­во­рен­ня чи­с­тих, до­б­ре «за­прав­ле­них» парів, після яких  от­ри­му­ва­ли 50–60 ц/га, а  ре­ш­та пе­ре­кри­ва­лась ку­ку­рудзою та іншими куль­ту­рами, і цьо­го бу­ло до­стат­ньо для до­б­рих по­каз­ників.

На­разі у на­шо­му гос­по­дарстві пар ста­но­вить 10% об­роб­лю­валь­ної площі (при­близ­но 200 га). Мож­ли­во, ми прий­де­мо до то­го, що роз­ши­ри­мо пло­щу під ним до 20–30%.

У Шта­тах, у ду­же по­су­ш­ли­вих регіонах, фер­ме­ри висіва­ють куль­ту­ри че­рез рік, за­сто­со­ву­ю­чи пар. У своєму гос­по­дарстві після чор­но­го па­ру ми от­ри­му­ва­ли уро­жайність ози­мої пше­ниці за 4 т, ку­ку­руд­зи — та­кож за 4 т, со­няш­ни­ку — 2,5 т/га.

— Чо­му Ви не пе­рей­маєте досвід Штатів?

— У на­шо­му варіанті навіть як­що поділи­ти пло­щу 50/50 (1000 га пу­с­ти­ти під чор­ний пар, ре­ш­ту по­ло­ви­ни — під ви­ро­щу­ван­ня куль­тур), то пар бу­де силь­но до­ро­го об­хо­ди­ти­ся. Ад­же, за­­леж­но від ро­ку, по­ле потрібно об­роб­ля­ти від двох до ше­с­ти разів. Як­що опа­ди відсутні — до­стат­ньо ли­ше дві-три куль­ти­вації, ко­ли є хоч якась во­ло­га — очікується по­ява знач­ної кількості бур’янів. По­руч у нас є гос­по­дар­ст­во, яке ви­ро­щує куль­ту­ри по «ну­лю», то навіть і у них є пло­ща під чор­ним па­ром, тільки во­ни замість куль­ти­вації бур’яни зни­щу­ють гербіцид­ни­ми об­роб­ка­ми.

— Яка по­вин­на бу­ти уро­жайність у вашій зоні, аби гос­по­дар­ст­во бу­ло при­бут­ко­вим? Ад­же, на­при­клад, фер­ме­ри  цен­т­ральної ча­с­тини як­що от­ри­му­ють, скажімо, ку­ку­руд­зи 6 т, то ви­хо­дять на ну­ль­о­ву рен­та­бельність.

— У них інша про­бле­ма, во­ни зби­ра­ють ку­ку­руд­зу із во­логістю 25–30% і ду­­­же ба­га­то коштів іде на до­су­шу­ван­ня зер­на. У нас зби­ран­ня ку­ку­руд­зи про­во­дить­ся за во­ло­гості ниж­че 14%, то­му стат­тя за­трат на до­су­шу­ван­ня відпа­дає. Далі да­вай­те по­ра­хуємо: за те­перішньої ціни на за­со­би ви­роб­ництва, орен­ду то­­­­що потрібно як мінімум 8 тис. грн/га. Для то­го, аби от­ри­ма­ти ці 8 тис., по­­тріб­но зібра­ти 4 т по 2 тис. грн.  Тож, аби вий­ти хо­ча б на мінімаль­ну рен­та­бе­ль­ність, потрібно, щоб уро­жайність бу­ла не мен­шою 5–6 т/га.

— Що спо­ну­кає Вас до ве­ден­ня аг­робізне­су в та­ких не­лег­ких умо­вах гос­по­да­рю­ван­ня?     

— Як­що до­вко­ла є ве­ли­ка кількість землі, то чим же ще зай­ма­ти­ся, як не аг­робізне­сом?! Тим па­че у нашій про­блемній зоні, як­що все пра­виль­но за­сто­со­ву­ва­ти і не ста­ви­ти собі за­да­чу от­ри­ма­ти, скажімо, пше­ниці 60–70, ку­ку­руд­зи 100–130 ц/га, а все це роз­ра­ху­ва­ти та вирівня­ти (ви­ко­ри­с­то­ву­ю­чи вітчиз­ня­ну, бю­д­жет­ну, техніку — не «роз­га­ня­ю­чись» на імпорт­ну, оскільки її ут­ри­ман­ня ду­же до­ро­ге), то,  в прин­ципі, мож­на пра­цю­ва­ти і, як то ка­жуть, ма­ти і на хліб і до хлібу. Не­зва­жа­ю­чи на те, що в пер­ший рік тех­но­логія «стрип-тілл» не по­ка­за­ла суттєвих ре­зуль­татів, ми не роз­ча­ру­ва­ли­ся, ад­же це один із на­ших шляхів у по­шу­ку во­ло­гоз­беріга­ю­чої тех­но­логії. А для то­го, щоб от­ри­ма­ти всі пе­ре­ва­ги від «стрип-тілл», потрібен не один рік...

Про­аналізу­вав­ши цю кон­крет­ну си­ту­ацію, мож­на зро­би­ти такі вис­нов­ки що­до пе­ре­ваг двох найбільш аль­тер­на­тив­них во­ло­гоз­беріга­ю­чих тех­но­логій — «стрип-тіллу» та чор­но­го па­ру — для гос­по­дарств Півдня Ук­раїни.  Най­б­лиж­чим ча­сом най­кра­щим варіан­том у півден­них регіонах бу­де поєднан­ня тех­но­логії «стрип-тілл» із чор­ним па­ром. 

 

Г. Жолобецькийg.zholobetskiy@univest-media.com

Інтерв'ю
Співзасновники компанії Андрій Марійчин та Олексій Голуб.
«НОВИЙ ЕЛЕВАТОР» свою діяльність розпочав 12 років тому із надання послуг сушіння зерна на обладнанні відомих іноземних виробників. Особливістю роботи цієї компанії, її підходів до роботи, було використання в якості палива для отримання... Подробнее
Український агрокомплекс відзначає експортна орієнтованість. Тому логістична складова для аграріїв має не менше значення, ніж власно агровиробництво. Зокрема, протягом врожайного минулого року обсяги перевалки зерна в українських портах... Подробнее

1
0