Спецможливості
Агробізнес

«Ноу-тілл»: еко­номічна ефек­тивність за ви­ро­щу­ван­ня ози­мої пше­ниці

04.12.2014
849
«Ноу-тілл»: еко­номічна ефек­тивність за ви­ро­щу­ван­ня ози­мої пше­ниці фото, ілюстрація

Система нульового обробітку грунту, або, як її ще називають, технологія «ноу-тілл», набирає широкого застосування в Україні незалежно від географічного розміщення господарства. Аграрії все більше уваги звертають на витрати, пов’язані з процесом передпосівної підготовки грунту — намагаються економити на пальному та використанні технічних засобів. Як зазначають в Українському клубі аграрного бізнесу, практика роботи за «ноу-тілл» показує, що економія не тільки виправдовує себе, а й дає змогу збільшити кількість зібраного врожаю із розрахунку на гектар.

Система нульового обробітку грунту, або, як її ще називають, технологія «ноу-тілл», набирає широкого застосування в Україні незалежно від географічного розміщення господарства. Аграрії все більше уваги звертають на витрати, пов’язані з процесом передпосівної підготовки грунту — намагаються економити на пальному та використанні технічних засобів. Як зазначають в Українському клубі аграрного бізнесу, практика роботи за «ноу-тілл» показує, що економія не тільки виправдовує себе, а й дає змогу збільшити кількість зібраного врожаю із розрахунку на гектар.

А. Ку­чер, канд. пед. на­ук, чл.-кор. АЕ­НУ, завіду­вач сек­то­ру еко­номічних досліджень,
ННЦ «Інсти­тут грун­тоз­нав­ст­ва та аг­рохімії імені О.Н. Со­ко­ловсь­ко­го»,
Л. Ку­чер, канд. екон. на­ук, ст. на­ук. співробітник,
Харківський національ­ний аг­рар­ний універ­си­тет ім. В.В. До­ку­чаєва

Ос­нов­не при­зна­чен­ня ну­ль­о­вої тех­но­логії — це змен­шен­ня ви­т­рат за од­но­час­но­го підви­щен­ня ефек­тив­ності об­робітку грун­ту. Во­на за­без­пе­чує віднов­лен­ня і підви­щен­ня грун­то­вої ро­дю­чості, що дасть змо­гу май­бутнім по­колінням гос­по­да­рю­ва­ти на землі із до­стат­ньо ви­со­ким рівнем ро­дю­чості, а от­же — от­ри­му­ва­ти більші вро­жаї за мен­ших ви­т­рат. «Ноу-тілл» — це інтен­сив­на на­укомістка біологічна тех­но­логія
ХХІ ст. — епо­хи біотех­но­логій.
На підставі всебічно­го аналізу пе­ре­ваг і вад тех­но­логії «ноу-тілл» вчені за­зна­ча­ють, що є по­тре­ба от­ри­ман­ня но­вих об’єктив­них на­уко­вих і прак­тич­них ре­зуль­татів що­до ефек­тив­ності си­с­те­ми під час вив­чен­ня про­блем міні­маль­­но­го об­робітку грун­ту в су­час­но­му йо­го ро­зумінні, ко­ли ос­нов­ним за­со­бом ме­ханізації ста­ють не грун­то­об­робні зна­ряд­дя, а спеціаль­но скон­ст­руй­о­вані сівал­ки. Од­нак та­ка мож­ливість галь­мується відсутністю ос­танніх у роз­по­ря­д­женні на­уко­вих ус­та­нов, то­му вис­вітли­мо ре­зуль­та­ти аналізу еко­номічної ефек­тив­ності ви­ро­щу­ван­ня ози­мої пше­ниці за тех­но­логією «ноу-тілл».
Ре­зуль­та­ти аналізу на­уко­вих дже­рел свідчать про варіативність, а ча­с­то й не­од­но­значність оцінок еко­номічної ефек­тив­ності й доцільності за­сто­су­ван­ня цієї тех­но­логії. На­при­клад, де­які дослідни­ки за­зна­ча­ють, що знач­ною про­бле­мою під час за­сто­су­ван­ня тех­но­логії «ноу-тілл» є ви­со­ка ціна ос­нов­но­го технічно­го за­со­бу — сіва­лок для пря­мо­го висіву, яких нині в Ук­раїні май­же не ви­роб­ля­ють. Як­що вра­ху­ва­ти ціну та­ких висівних ком­плексів (ти­пу «Horsch-Аг­ро-Со­юз»), їхню амор­ти­зацію та спла­ту відсотків за кре­дит на прид­бан­ня цієї техніки аг­рар­ни­ми підприємства­ми, то ефек­тивність тех­но­логії «ноу-тілл», порівня­но із кла­сич­ною, мо­же бу­ти по­став­ле­на під сумнів. Як свідчать роз­ра­хун­ки, без ура­ху­ван­ня у тех­но­логічно­му циклі вар­тості міне­раль­них до­б­рив і за­собів за­хи­с­ту за тех­но­логії «ноу-тілл», порівня­но із кла­сич­ною, мож­на зе­ко­но­ми­ти до 37% ре­сурсів, а за тех­но­логії «міні-тілл» — до 20%, що, за твер­д­жен­ням де­я­ких дослідників, є не настільки ре­сур­со­ощад­ним чин­ни­ком. Із цим нам важ­ко по­го­ди­ти­ся, особ­ли­во за су­час­них умов, ко­ли ціни на ре­сур­си зро­с­та­ють ви­пе­ре­д­жаль­ни­ми тем­па­ми, порівня­но із ціна­ми на сільсько­го­с­по­дарсь­ку про­дукцію, а відповідно, еко­номія коштів навіть на рівні кількох відсотків справ­ляє пев­ний вплив на еко­номічну ефек­тивність. Не­зва­жа­ю­чи на знач­ну еко­номію паль­но­го, ви­т­рат на оп­ла­ту праці й оп­тимізацію строків ви­ко­нан­ня ос­нов­них тех­но­логічних про­цесів, до­сяг­ти знач­ної ефек­тив­ності тех­но­логії пря­мо­го висіву мож­на ли­ше у разі за­сто­су­ван­ня спро­ще­ної тех­но­логії: посіяв — зібрав. У разі ви­ко­ри­с­тан­ня всьо­го тех­но­логічно­го ком­плек­су, вра­хо­ву­ю­чи су­часні ціни на ре­сур­си, еко­номія коштів на 1 га посіву за тех­но­логії «ноу-тілл» мо­же дорівню­ва­ти 190–200 грн, що ста­но­вить близь­ко 5–7% усіх тех­но­логічних ви­т­рат на ви­ро­щу­ван­ня ози­мої пше­ниці.
 
   Для ком­па­ра­тив­но­го аналізу еко­номічної ефек­тив­ності техно­логій ви­ро­щу­ван­ня ози­мої пше­ниці, порівнян­ня вартісних ви­т­рат і їхньої струк­ту­ри ми за­сто­су­ва­ли нор­ма­тив­ний ме­тод виз­на­чен­ня ви­роб­ни­чих ви­т­рат, що грун­тується на ви­ко­ри­с­танні на­уко­во об­грун­то­ва­них норм про­дук­тив­ності з ура­ху­ван­ням при­род­них, еко­номічних і тех­но­логічних особ­ли­во­с­тей куль­ту­ри. У ролі об’єкта досліджен­ня об­ра­но такі тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня ози­мої пше­ниці: тра­диційну, мінімаль­ну й ну­ль­о­ву (із дво­ма варіан­та­ми за­сто­су­ван­ня техніки: за­кор­дон­ної і вітчиз­ня­ної). За ос­но­ву взя­то нор­ма­ти­ви ви­т­рат жи­вої та уре­чев­ле­ної праці на ви­ро­щу­ван­ня зер­но­вих куль­тур, роз­роб­лені провідни­ми вче­ни­ми На­уко­во-дослідно­го інсти­ту­ту «Ук­ра­г­ро­пром­про­дук­тивність», що да­ло змо­гу за єди­ною ме­то­ди­кою
виз­на­чи­ти тру­дові за­тра­ти й прямі ек­сплу­а­таційні ви­т­ра­ти на ви­ро­щу­ван­ня ози­мої пше­ниці за різни­ми
тех­но­логіями.
 На пер­шо­му етапі досліджен­ня здійсне­но роз­ра­ху­нок нор­ма­тив­ної собівар­тості 1 ц ози­мої пше­ниці за тра­диційною та мінімаль­ною тех­но­логіями (табл. 1), на підставі чо­го з’ясо­ва­но, що, по­при еко­номію коштів на оп­ла­ту праці, паль­не, за­со­би хімічно­го за­хи­с­ту рос­лин, ви­т­рат на амор­ти­зацію й ут­ри­ман­ня ос­нов­них за­собів, мінімаль­на тех­но­логія ви­я­ви­ла­ся більш ви­т­рат­ною за тра­диційну че­рез знач­но вищі ви­т­ра­ти на міне­ральні до­б­ри­ва.

  На дру­го­му етапі виз­на­че­но нор­ма­тив­ну собівартість 1 ц ози­мої пше­ниці за ну­ль­о­вою тех­но­логією (табл. 2), на підставі чо­го вста­нов­ле­но, що за­сто­су­ван­ня вітчиз­ня­ної техніки ефек­тивніше, ніж за­кор­дон­ної, оскільки за­без­пе­чує віднос­но ниж­чу ви­роб­ни­чу собівартість 1 ц зер­на пше­ниці.
Для уза­галь­нен­ня й ком­па­ра­тив­но­го аналізу на підставі от­ри­ма­них да­них що­до нор­ма­тив­них ви­т­рат і собівар­тості, а та­кож фак­тич­них цін ре­алізації пше­ниці 3-го кла­су виз­на­че­но ос­новні по­каз­ни­ки еко­номічної ефек­тив­ності за­сто­су­ван­ня досліджу­ва­них тех­но­логій ви­ро­щу­ван­ня пше­ниці (табл. 3).
Під час роз­ра­хун­ку по­тенційно­го еко­номічно­го ефек­ту від за­сто­су­ван­ня мінімаль­но­го й ну­ль­о­во­го об­робітків грун­ту в мас­шта­бах країни слід вра­хо­ву­ва­ти, що да­ле­ко не всі грун­ти для цьо­го при­датні. Най­при­датніші для мінімізації об­робітку — не­еро­до­вані, не­пе­ре­зво­ло­жені, не­со­лон­цю­ваті се­ред­ньо- й важ­ко­суг­лин­кові грун­ти Лісо­сте­пу й Сте­пу, при­чо­му по­зи­тивні ас­пек­ти мінімізо­ва­них тех­но­логій об­робітку повністю ви­яв­ля­ють­ся ли­ше за ви­со­кої куль­ту­ри зем­ле­роб­ст­ва. Згідно із досліджен­ня­ми вче­них ННЦ «ІГА імені О.Н. Со­ко­ловсь­ко­го», пло­ща ріллі, при­дат­ної до мінімаль­но­го об­робітку грун­ту, ста­но­вить 13 млн га (44% за­галь­ної площі ріллі), ну­ль­о­вий ре­ко­мен­до­ва­но за­сто­со­ву­ва­ти на площі 5,5 млн га (18% за­галь­ної площі ор­них зе­мель в Ук­раїні). Під ози­му пше­ни­цю в Ук­раїні ну­ль­о­вий об­робіток грун­ту мо­же бу­ти за­сто­со­ва­но на площі 2 млн га, а мінімаль­ний — на 4,5 млн га. Спи­ра­ю­чись на ці дані, ми роз­ра­ху­ва­ли по­тенційний еко­номічний ефект від за­сто­су­ван­ня тех­но­логії «ноу-тілл» під час ви­ро­щу­ван­ня ози­мої пше­ниці (табл. 4).
Роз­ра­хун­ки засвідчи­ли, що по­тен­ційний еко­номічний ефект від за­сто­су­ван­ня ну­ль­о­вої тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня ози­мої пше­ниці із ви­ко­ри­с­тан­ням за­кор­дон­ної техніки на площі 2 млн га дорівнює 706 млн грн, за варіан­та із вітчиз­ня­ною технікою цей по­каз­ник, відповідно, ста­но­вить 1198 млн грн. Для порівнян­ня: за по­пе­редніми да­ни­ми, чи­с­тий при­бу­ток від ре­алізації зер­на у сільсько­го­с­по­дарсь­ких підприємствах у 2013 р. — 785,5 млн грн. Тоб­то за тех­но­логії «ноу-тілл» ли­ше під час ви­ро­щу­ван­ня ози­мої пше­ниці на ре­ко­мен­до­ваній площі мож­на бу­ло б под­воїти су­му при­бут­ку від усієї га­лузі зер­но­ви­роб­ництва. Та­ким чи­ном, ці дані свідчать про ви­со­ку еко­номічну ефек­тивність за­сто­су­ван­ня ну­ль­о­во­го об­робітку грун­ту під час ви­ро­щу­ван­ня ози­мої пше­ниці в аг­рар­них підприємствах.

   Висновки. Ре­зуль­та­ти роз­ра­хунків засвідчи­ли, що за­сто­су­ван­ня мінімаль­ної тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня ози­мої пше­ниці ви­я­ви­ло­ся еко­номічно менш ефек­тив­ним порівня­но із тра­диційною (хоч і не суттєво), тоді як ну­ль­о­вої тех­но­логії — ефек­тивнішим про­ти тра­диційної. Так, еко­номія коштів за «ноу-тілл» із ви­ко­ри­с­тан­ням за­кор­дон­ної техніки ста­но­вить
353 грн/га, а із за­сто­су­ван­ням вітчиз­ня­ної — 599 грн/га, що в мас­шта­бах країни мо­же за­без­пе­чи­ти до­дат­ко­вий еко­номіч­ний ефект у розмірі 706  та 1198 млн грн, відповідно. До­сяг­ти за­зна­че­но­го еко­номічно­го ефек­ту мож­ли­во за своє­час­но­го й по­вно­го ви­ко­нан­ня тех­но­ло­гічних опе­рацій, пе­ред­ба­че­них тех­но­логічною кар­тою. Оче­вид­но, що ви­що­го еко­номічно­го ефек­ту від за­сто­су­ван­ня тех­но­логії «ноу-тілл» під час ви­ро­щу­ван­ня ози­мої пше­ниці мож­на до­сяг­ти в аг­рар­них підприємствах із ви­щим рівнем кон­цен­т­рації посівних площ, оскільки в цьо­му разі спраць­о­ву­ва­ти­ме ефект мас­шта­бу че­рез еко­номію умов­но-постійних ви­т­рат і раціональ­не ви­ко­ри­с­тан­ня техніки.

Інтерв'ю
Олена Березовська, президент громадської спілки «Органічна Україна»
Громадська Спілка виробників органічних сертифікованих продуктів «Органічна Україна» була створена у 2012 році. Її ініціаторами стали шість підприємств, що виробляли молоко, бакалію, овочі, чай та
клубника
Ринок ІТ-рішень для сільського господарства у світі сягає $400 млрд. Застосування ІТ-технологій значно збільшує продуктивність аграрного виробництва.  

1
0