Спецможливості
Агробізнес

«Ноу-тілл»: еко­номічна ефек­тивність за ви­ро­щу­ван­ня ози­мої пше­ниці

04.12.2014
1496
«Ноу-тілл»: еко­номічна ефек­тивність за ви­ро­щу­ван­ня ози­мої пше­ниці фото, ілюстрація

Система нульового обробітку грунту, або, як її ще називають, технологія «ноу-тілл», набирає широкого застосування в Україні незалежно від географічного розміщення господарства. Аграрії все більше уваги звертають на витрати, пов’язані з процесом передпосівної підготовки грунту — намагаються економити на пальному та використанні технічних засобів. Як зазначають в Українському клубі аграрного бізнесу, практика роботи за «ноу-тілл» показує, що економія не тільки виправдовує себе, а й дає змогу збільшити кількість зібраного врожаю із розрахунку на гектар.

Система нульового обробітку грунту, або, як її ще називають, технологія «ноу-тілл», набирає широкого застосування в Україні незалежно від географічного розміщення господарства. Аграрії все більше уваги звертають на витрати, пов’язані з процесом передпосівної підготовки грунту — намагаються економити на пальному та використанні технічних засобів. Як зазначають в Українському клубі аграрного бізнесу, практика роботи за «ноу-тілл» показує, що економія не тільки виправдовує себе, а й дає змогу збільшити кількість зібраного врожаю із розрахунку на гектар.

А. Ку­чер, канд. пед. на­ук, чл.-кор. АЕ­НУ, завіду­вач сек­то­ру еко­номічних досліджень,
ННЦ «Інсти­тут грун­тоз­нав­ст­ва та аг­рохімії імені О.Н. Со­ко­ловсь­ко­го»,
Л. Ку­чер, канд. екон. на­ук, ст. на­ук. співробітник,
Харківський національ­ний аг­рар­ний універ­си­тет ім. В.В. До­ку­чаєва

Ос­нов­не при­зна­чен­ня ну­ль­о­вої тех­но­логії — це змен­шен­ня ви­т­рат за од­но­час­но­го підви­щен­ня ефек­тив­ності об­робітку грун­ту. Во­на за­без­пе­чує віднов­лен­ня і підви­щен­ня грун­то­вої ро­дю­чості, що дасть змо­гу май­бутнім по­колінням гос­по­да­рю­ва­ти на землі із до­стат­ньо ви­со­ким рівнем ро­дю­чості, а от­же — от­ри­му­ва­ти більші вро­жаї за мен­ших ви­т­рат. «Ноу-тілл» — це інтен­сив­на на­укомістка біологічна тех­но­логія
ХХІ ст. — епо­хи біотех­но­логій.
На підставі всебічно­го аналізу пе­ре­ваг і вад тех­но­логії «ноу-тілл» вчені за­зна­ча­ють, що є по­тре­ба от­ри­ман­ня но­вих об’єктив­них на­уко­вих і прак­тич­них ре­зуль­татів що­до ефек­тив­ності си­с­те­ми під час вив­чен­ня про­блем міні­маль­­но­го об­робітку грун­ту в су­час­но­му йо­го ро­зумінні, ко­ли ос­нов­ним за­со­бом ме­ханізації ста­ють не грун­то­об­робні зна­ряд­дя, а спеціаль­но скон­ст­руй­о­вані сівал­ки. Од­нак та­ка мож­ливість галь­мується відсутністю ос­танніх у роз­по­ря­д­женні на­уко­вих ус­та­нов, то­му вис­вітли­мо ре­зуль­та­ти аналізу еко­номічної ефек­тив­ності ви­ро­щу­ван­ня ози­мої пше­ниці за тех­но­логією «ноу-тілл».
Ре­зуль­та­ти аналізу на­уко­вих дже­рел свідчать про варіативність, а ча­с­то й не­од­но­значність оцінок еко­номічної ефек­тив­ності й доцільності за­сто­су­ван­ня цієї тех­но­логії. На­при­клад, де­які дослідни­ки за­зна­ча­ють, що знач­ною про­бле­мою під час за­сто­су­ван­ня тех­но­логії «ноу-тілл» є ви­со­ка ціна ос­нов­но­го технічно­го за­со­бу — сіва­лок для пря­мо­го висіву, яких нині в Ук­раїні май­же не ви­роб­ля­ють. Як­що вра­ху­ва­ти ціну та­ких висівних ком­плексів (ти­пу «Horsch-Аг­ро-Со­юз»), їхню амор­ти­зацію та спла­ту відсотків за кре­дит на прид­бан­ня цієї техніки аг­рар­ни­ми підприємства­ми, то ефек­тивність тех­но­логії «ноу-тілл», порівня­но із кла­сич­ною, мо­же бу­ти по­став­ле­на під сумнів. Як свідчать роз­ра­хун­ки, без ура­ху­ван­ня у тех­но­логічно­му циклі вар­тості міне­раль­них до­б­рив і за­собів за­хи­с­ту за тех­но­логії «ноу-тілл», порівня­но із кла­сич­ною, мож­на зе­ко­но­ми­ти до 37% ре­сурсів, а за тех­но­логії «міні-тілл» — до 20%, що, за твер­д­жен­ням де­я­ких дослідників, є не настільки ре­сур­со­ощад­ним чин­ни­ком. Із цим нам важ­ко по­го­ди­ти­ся, особ­ли­во за су­час­них умов, ко­ли ціни на ре­сур­си зро­с­та­ють ви­пе­ре­д­жаль­ни­ми тем­па­ми, порівня­но із ціна­ми на сільсько­го­с­по­дарсь­ку про­дукцію, а відповідно, еко­номія коштів навіть на рівні кількох відсотків справ­ляє пев­ний вплив на еко­номічну ефек­тивність. Не­зва­жа­ю­чи на знач­ну еко­номію паль­но­го, ви­т­рат на оп­ла­ту праці й оп­тимізацію строків ви­ко­нан­ня ос­нов­них тех­но­логічних про­цесів, до­сяг­ти знач­ної ефек­тив­ності тех­но­логії пря­мо­го висіву мож­на ли­ше у разі за­сто­су­ван­ня спро­ще­ної тех­но­логії: посіяв — зібрав. У разі ви­ко­ри­с­тан­ня всьо­го тех­но­логічно­го ком­плек­су, вра­хо­ву­ю­чи су­часні ціни на ре­сур­си, еко­номія коштів на 1 га посіву за тех­но­логії «ноу-тілл» мо­же дорівню­ва­ти 190–200 грн, що ста­но­вить близь­ко 5–7% усіх тех­но­логічних ви­т­рат на ви­ро­щу­ван­ня ози­мої пше­ниці.
 
   Для ком­па­ра­тив­но­го аналізу еко­номічної ефек­тив­ності техно­логій ви­ро­щу­ван­ня ози­мої пше­ниці, порівнян­ня вартісних ви­т­рат і їхньої струк­ту­ри ми за­сто­су­ва­ли нор­ма­тив­ний ме­тод виз­на­чен­ня ви­роб­ни­чих ви­т­рат, що грун­тується на ви­ко­ри­с­танні на­уко­во об­грун­то­ва­них норм про­дук­тив­ності з ура­ху­ван­ням при­род­них, еко­номічних і тех­но­логічних особ­ли­во­с­тей куль­ту­ри. У ролі об’єкта досліджен­ня об­ра­но такі тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня ози­мої пше­ниці: тра­диційну, мінімаль­ну й ну­ль­о­ву (із дво­ма варіан­та­ми за­сто­су­ван­ня техніки: за­кор­дон­ної і вітчиз­ня­ної). За ос­но­ву взя­то нор­ма­ти­ви ви­т­рат жи­вої та уре­чев­ле­ної праці на ви­ро­щу­ван­ня зер­но­вих куль­тур, роз­роб­лені провідни­ми вче­ни­ми На­уко­во-дослідно­го інсти­ту­ту «Ук­ра­г­ро­пром­про­дук­тивність», що да­ло змо­гу за єди­ною ме­то­ди­кою
виз­на­чи­ти тру­дові за­тра­ти й прямі ек­сплу­а­таційні ви­т­ра­ти на ви­ро­щу­ван­ня ози­мої пше­ниці за різни­ми
тех­но­логіями.
 На пер­шо­му етапі досліджен­ня здійсне­но роз­ра­ху­нок нор­ма­тив­ної собівар­тості 1 ц ози­мої пше­ниці за тра­диційною та мінімаль­ною тех­но­логіями (табл. 1), на підставі чо­го з’ясо­ва­но, що, по­при еко­номію коштів на оп­ла­ту праці, паль­не, за­со­би хімічно­го за­хи­с­ту рос­лин, ви­т­рат на амор­ти­зацію й ут­ри­ман­ня ос­нов­них за­собів, мінімаль­на тех­но­логія ви­я­ви­ла­ся більш ви­т­рат­ною за тра­диційну че­рез знач­но вищі ви­т­ра­ти на міне­ральні до­б­ри­ва.

  На дру­го­му етапі виз­на­че­но нор­ма­тив­ну собівартість 1 ц ози­мої пше­ниці за ну­ль­о­вою тех­но­логією (табл. 2), на підставі чо­го вста­нов­ле­но, що за­сто­су­ван­ня вітчиз­ня­ної техніки ефек­тивніше, ніж за­кор­дон­ної, оскільки за­без­пе­чує віднос­но ниж­чу ви­роб­ни­чу собівартість 1 ц зер­на пше­ниці.
Для уза­галь­нен­ня й ком­па­ра­тив­но­го аналізу на підставі от­ри­ма­них да­них що­до нор­ма­тив­них ви­т­рат і собівар­тості, а та­кож фак­тич­них цін ре­алізації пше­ниці 3-го кла­су виз­на­че­но ос­новні по­каз­ни­ки еко­номічної ефек­тив­ності за­сто­су­ван­ня досліджу­ва­них тех­но­логій ви­ро­щу­ван­ня пше­ниці (табл. 3).
Під час роз­ра­хун­ку по­тенційно­го еко­номічно­го ефек­ту від за­сто­су­ван­ня мінімаль­но­го й ну­ль­о­во­го об­робітків грун­ту в мас­шта­бах країни слід вра­хо­ву­ва­ти, що да­ле­ко не всі грун­ти для цьо­го при­датні. Най­при­датніші для мінімізації об­робітку — не­еро­до­вані, не­пе­ре­зво­ло­жені, не­со­лон­цю­ваті се­ред­ньо- й важ­ко­суг­лин­кові грун­ти Лісо­сте­пу й Сте­пу, при­чо­му по­зи­тивні ас­пек­ти мінімізо­ва­них тех­но­логій об­робітку повністю ви­яв­ля­ють­ся ли­ше за ви­со­кої куль­ту­ри зем­ле­роб­ст­ва. Згідно із досліджен­ня­ми вче­них ННЦ «ІГА імені О.Н. Со­ко­ловсь­ко­го», пло­ща ріллі, при­дат­ної до мінімаль­но­го об­робітку грун­ту, ста­но­вить 13 млн га (44% за­галь­ної площі ріллі), ну­ль­о­вий ре­ко­мен­до­ва­но за­сто­со­ву­ва­ти на площі 5,5 млн га (18% за­галь­ної площі ор­них зе­мель в Ук­раїні). Під ози­му пше­ни­цю в Ук­раїні ну­ль­о­вий об­робіток грун­ту мо­же бу­ти за­сто­со­ва­но на площі 2 млн га, а мінімаль­ний — на 4,5 млн га. Спи­ра­ю­чись на ці дані, ми роз­ра­ху­ва­ли по­тенційний еко­номічний ефект від за­сто­су­ван­ня тех­но­логії «ноу-тілл» під час ви­ро­щу­ван­ня ози­мої пше­ниці (табл. 4).
Роз­ра­хун­ки засвідчи­ли, що по­тен­ційний еко­номічний ефект від за­сто­су­ван­ня ну­ль­о­вої тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня ози­мої пше­ниці із ви­ко­ри­с­тан­ням за­кор­дон­ної техніки на площі 2 млн га дорівнює 706 млн грн, за варіан­та із вітчиз­ня­ною технікою цей по­каз­ник, відповідно, ста­но­вить 1198 млн грн. Для порівнян­ня: за по­пе­редніми да­ни­ми, чи­с­тий при­бу­ток від ре­алізації зер­на у сільсько­го­с­по­дарсь­ких підприємствах у 2013 р. — 785,5 млн грн. Тоб­то за тех­но­логії «ноу-тілл» ли­ше під час ви­ро­щу­ван­ня ози­мої пше­ниці на ре­ко­мен­до­ваній площі мож­на бу­ло б под­воїти су­му при­бут­ку від усієї га­лузі зер­но­ви­роб­ництва. Та­ким чи­ном, ці дані свідчать про ви­со­ку еко­номічну ефек­тивність за­сто­су­ван­ня ну­ль­о­во­го об­робітку грун­ту під час ви­ро­щу­ван­ня ози­мої пше­ниці в аг­рар­них підприємствах.

   Висновки. Ре­зуль­та­ти роз­ра­хунків засвідчи­ли, що за­сто­су­ван­ня мінімаль­ної тех­но­логії ви­ро­щу­ван­ня ози­мої пше­ниці ви­я­ви­ло­ся еко­номічно менш ефек­тив­ним порівня­но із тра­диційною (хоч і не суттєво), тоді як ну­ль­о­вої тех­но­логії — ефек­тивнішим про­ти тра­диційної. Так, еко­номія коштів за «ноу-тілл» із ви­ко­ри­с­тан­ням за­кор­дон­ної техніки ста­но­вить
353 грн/га, а із за­сто­су­ван­ням вітчиз­ня­ної — 599 грн/га, що в мас­шта­бах країни мо­же за­без­пе­чи­ти до­дат­ко­вий еко­номіч­ний ефект у розмірі 706  та 1198 млн грн, відповідно. До­сяг­ти за­зна­че­но­го еко­номічно­го ефек­ту мож­ли­во за своє­час­но­го й по­вно­го ви­ко­нан­ня тех­но­ло­гічних опе­рацій, пе­ред­ба­че­них тех­но­логічною кар­тою. Оче­вид­но, що ви­що­го еко­номічно­го ефек­ту від за­сто­су­ван­ня тех­но­логії «ноу-тілл» під час ви­ро­щу­ван­ня ози­мої пше­ниці мож­на до­сяг­ти в аг­рар­них підприємствах із ви­щим рівнем кон­цен­т­рації посівних площ, оскільки в цьо­му разі спраць­о­ву­ва­ти­ме ефект мас­шта­бу че­рез еко­номію умов­но-постійних ви­т­рат і раціональ­не ви­ко­ри­с­тан­ня техніки.

Інтерв'ю
Геннадій Юдін, віце-президент ВГО "Українська горіхова Асоціація"
Горіхівництво за останній час уже встигло стати однією із найбільш скандальних галузей аграрного виробництва. Після всім відомого  розголосу  із «горіховою мафією» цікавість до саджанців та
Директор компании "Агро-Вент" Андрей Марущак
Малиновий сезон-2017 в Україні проходив дуже бурхливо. Зростаючі обсяги пропозиції ягоди змусили дуже нервувати самих виробників, які побоювалися обвалу цін. У такому ж нервовому, і навіть виснаженому стані були і переробники, які зірвали... Подробнее

1
0