Як знайти ефективні кадри для АПК?

Відродити колишню славу «Мрії»?

Агрохолдинг «Мрія» взяв курс на трансформацію корпоративної культури. За словами нового HR-директора холдингу Марії Панченко, за формування корпоративної культури відповідає в першу чергу керівник. «Якщо немає підтримки першої особи, то як би ви не танцювали, не займалися happy-менеджментом, ви не отримаєте бажаного результату», - зазначила М. Панченко. На її думку, завдання правильного HR-ра - пророкування результату, діагностування проблеми та «прописування» правильних рецептів.

За допомогою нової корпоративної культури керівництво «Мрії» намагається об'єднати як базовий персонал, так і новоприбулий, сформувати нові стандарти поведінки. «Ми хочемо бути надійним партнером і відповідальним роботодавцем. Нам важливо як саме працівники досягають поставлених завдань», - підкреслила директор по кадрам.

Для розробки нової стратегії в кінці 2016-го було проведено опитування співробітників, в тому числі працівників, які працюють безпосередньо в полях, і визначено так звані «лідери думок», на яких будуть будуватися комунікаційні зв'язки в компанії.

М.Панченко очікує, що нова програма допоможе співробітникам ідентифікувати себе з брендом «Мрія», «люди будуть розуміти важливість оптимізації внутрішнього клімату», також внутрішня політика підвищить прозорість системи управління персоналом.

«Сварог Вест Груп». Виростимо кадри самостійно або «тракторист звучить круто!»

Ринок робочих кадрів і фахівців в аграрній сфері звужується через дві негативні тенденції: старіння кваліфікованого персоналу і масової молодіжної еміграції, вважає директор департаменту по роботі з персоналом «Сварог Вест Груп» Сергій Короленко. «Щоб заповнити дефіцит людського ресурсу, необхідно реформувати систему професійної і вищої освіти. Співвідношення кількість/якість аграрних навчальних закладів не відповідає потребам ринку праці. Бізнес-концепція підготовки робітників, управлінських і наукових кадрів для аграрного сектора економіки поки що відсутня», - висловив жаль С. Короленко.

Він також підкреслив, що відкриття ринку сільгоспземель призведе до появи нових моделей господарювання, кадри для яких потрібно готувати вже сьогодні. «Питання в тому, що немає стратегічного бачення з боку Міністерства освіти, хто саме потрібен, відповідно навчальні заклади не розуміють кого готувати і в якій кількості», - додав С. Короленко.

- Майбутнє за більш гнучкими формами співробітництва, яким потрібно людей вчити. Наприклад, кооперативний рух, кластер - це об'єднання підприємств, їхніх знань і умінь, а також передача деяких функцій на аутсортинг. Його ефективність буде набагато більшою, ніж сума всіх складових, - підкреслив директор по роботі з персоналом «Сварог Вест Груп» і як приклад навів невелике село Перебиківці з населенням близько 2 тис, де 800 дворів збирають близько 1 млн пекінської капусти, експорт якої становить до 150 т щодня.

Проблема підготовки робітничих кадрів для АПК особливо гостра. «Кваліфіковані робітники практично відсутні при досить високому рівні безробіття в країні», - розповіла менеджер із навчання та розвитку персоналу «Сварог Вест Груп» Наталія Бакалюк. Виходом із сформованої ситуації може стати система дуальної освіти, яка успішно впроваджена в Німеччині та Фінляндії - це країни-лідери з підготовки робітничих кадрів в Європі. «У Фінляндії дуже престижно вчитися в профучилищах. У Німеччині 50% випусників шкіл вибирають саме їх», - додала Н. Бакалюк.

Країни Європи відмовилися від короткострокових курсів, вони проводять підготовку робітничих кадрів протягом 2-3 років. Особливість дуальної системи, в тому, що бізнес є одним із головних учасників процесу: підприємство є замовником, воно ж і оцінює рівень підготовки випускників, і роботу навчального закладу. При дуальній системі близько 50% навчального часу студенти проводять на базі підприємства, що дозволяє сформувати гнучкість, навички роботи в команді і забезпечує безперебійність передачі знань. При цьому в подальшому вони не зобов'язані працювати на цьому підприємстві.

Позитивний приклад - Фінляндія, яка активно впроваджує систему дуальної освіти з 2010 року і за 2 роки вони підняли престижність навчання у профтехучилищах. Для цього була проведена потужна маркетингова кампанія. А в Німеччині право на навчання безпосередньо на підприємствах мають близько 50% фермерських господарств. Обов'язкова умова - пройти сертифікацію та отримати відповідний дозвіл.

Підготовка узкоспеціалізованних фахівців, таких як трактористи, водії, втратила свою актуальність в Україні. «У майбутньому будуть затребувані фахівці з поглибленими професійними знаннями і широким спектром пластичних навичок. Саме за таким принципом можна викристалізувати виробничий талант або, як ми говоримо, додану цінність людського фактора на основі поступової підготовки, починаючи від профорієнтації в школі», - вважає експерт.

Для підготовки кадрів «Сварог Вест Груп» вже впровадив кілька програм. На рівні профтехоріентаціі проводяться тренінги по створенню кооперативів і формування позитивного іміджу робітничих професій. Також компанія веде діалог із профтехучилищами про перехід на систему дуального освіти і пропонує їм свої промислові майданчики для навчання молоді.

Ukrlandfarming шукає комірників і водіїв

Якщо два роки тому в компанії Ukrlandfarming актуальними були вакансії фахівців, керівників середньої і вищої ланки, то зараз основні труднощі саме в підборі операційного персоналу, розповіла директор з управління персоналом Ukrlandfarming Наталія Романенко.

Левова частка персоналу із загального числа працівників Ukrlandfarming, а всього у холдингу працює близько 20 тис. осіб, складають саме робочі. Серед них вкрай мало молоді - близько 18%, так що в найближчі 5 років, підприємство зіткнеться з проблемою передачі досвіду. «Два роки тому ситуація була ще більш плачевною. Зрозумівши проблему, ми почали більш активно співпрацювати з навчальними закладами», - повідомила Н. Романенко.

Основні труднощі в роботі HRів - закриття таких посад як механізатори, працівники тваринництва, водії і комірники. Дефіцит посилюється сучасними вимогами до даних професій. На ринку праці водіїв дуже багато, але більшість із них мають права з категорією С, а підприємству потрібні фахівці з категорією Е. Щодо комірників, то на складах впроваджуються електронні системи обліку. Людям у 55-65 років важко освоїти нові програми.

 - Якщо говорити про механізаторів, не кожен тракторист зможе працевлаштуватися у нас. Вони навчаються на МТЗ і не можуть працювати на John Deere. Потрібна адаптація протягом 3-4 місяців. Те саме стосується тваринництва - необхідні глибокі практичні знання зоотехнаріі та ветеринарії, - пояснила директор із управління персоналом Ukrlandfarming.

На найближчі 5-10 Ukrlandfarming виробила свою стратегію вирішення кадрових питань. Вона містить профорієнтаційну роботу, популяризацію аграрних професій, співпрацю з аграрними коледжами, впровадження дуальної освіти, розвиток аграрного туризму, соціальну допомогу селу тощо.

У 2016 році були переглянуті джерела пошуку робочих кадрів, зокрема водіїв. «Ми підключили додаткові джерела - рекламу на радіо і бігбордах. Найбільш ефективною виявилася саме реклама на радіо і в газетах. Також хороший результат показали оголошення в місцях скупчення людей. Але тільки 6% з усіх претендентів було працевлаштовано. Часто зверталися водії категорії «С» з проханнями: допоможіть отримати категорію «Е» і я буду працювати поки існуватиме компанія. Звичайно, ми вибирали кращих, розуміючи, що тільки через 1-2 роки вони зможуть повноцінно працювати», - розповіла директор.

Якщо раніше Ukrlandfarming орієнтувався більше на ВНЗ, то зараз активно співпрацює з коледжами. «Ми закрили всі робочі вакансії і створили робочі місця для молоді, скоротили час на адаптацію персоналу і сформували позитивний імідж», - поділилася Н. Романенко.

- У Роменському коледжі ми спочатку організували навчання викладачів. Потім проводили практичні заняття на базі наших підприємств, а кращим хлопцям пропонували роботу. Кожен учасник навчального процесу, в тому числі викладачі, отримали сертифікати нашого внутрішнього корпоративного університету - це була непогана додаткова мотивація.

Проведене навчання дало відчутний результат: після першої екскурсії 7 студентів виявили бажання пройти практику на підприємстві, 3-є з них залишилися на працювати.

Ази внутрішньої трудової міграції

Наталія Романенко також поділилася досвідом організації трудової міграції: «На птахофабрики Херсонщини та Кам'янець-Подільського влітку підбирали персонал. Проаналізувавши місцевий ринок праці, зрозуміли, що потрібно залучати персонал із інших регіонів. Тому що на Херсонщині влітку багато сезонної роботи, за яку фермери платять «чорним налом», а в Кам'янці-Подільському в цей момент - пік туристичного сезону. Словом, на місцевий ринок розраховувати було не можна».

Щоб забезпечити приплив робітників з інших регіонів, Ukrlandfarming розробив компенсаційний пакет (проживання в гуртожитку, медобслуговування, харчування та офіційне оформлення, «біла» зарплата. - Ред.) і провів широку інформаційну кампанію. В результаті були оперативно сформовані бригади з усієї України. «Дуже добре спрацювало сарафанне радіо: коли перші бригади повернулися додому, показали чесно зароблені й отримані вчассно гроші, при формуванні другої зміни один працівник приводив із собою 5-7 односельчан, які бажають працювати», - розповіла директор з управління персоналом Ukrlandfarming.

Прогноз ринку праці

На ринок праці виходить так зване покоління Z, яке орієнтоване на цифрові технології, що вимагає від роботодавця нових навичок і готовності працювати з молоддю, яка не боїться втратити роботу, не прив'язана до місця проживання. «У найближчі 5-10 років, саме це покоління диктуватиме умови на ринку праці», - попереджають фахівці.

Також сучасному HR-ру варто враховувати ріст трудової та освітньої міграції в Україні. Після отримання освіти за кордоном більшість молоді додому не повертається. Кожен третій українець готовий виїхати за кордон для роботи. Виїжджають найбільш активні і перспективні кадри. Через 45 років за різними прогнозами в країні залишиться від 2,8 до 10 млн молоді.

Реформа професійної освіти, спрощення ліцензування підприємств із навчання, системна політика щодо розвитку сіл - ось головні кроки, які необхідні для поліпшення ситуації на аграрному ринку. Саме цих ініціатив аграрії чекають від держави.

Світлана Цибульська, s.tsybulska@univest-media.com

У підготовці статті використано матеріали III Аграрної HR-конференції, яка провела «ПроАгро» 17.03.17 в Києві