Спецможливості
Інтерв'ю

Інститут зрошуваного землеробства - лідер з експорту наукоємної продукції

22.01.2017
8052
Інститут зрошуваного землеробства - лідер з експорту наукоємної продукції фото, ілюстрація
Раїса Вожегова, доктор сільськогосподарських наук, професор, член-кореспондент НААН України, директор Інституту зрошуваного землеробства

Інститут зрошуваного землеробства НААН України посів 1-е місце серед експортерів наукоємної продукції та отримав Міжнародний сертифікат «Експортер року». Його керівника - доктора сільськогосподарських наук, професора, члена-кореспондента НААН України Раїсу Вожегову - за високу кваліфікацію, ефективну зовнішньоекономічну діяльність, ініціативність, відповідальність, вміння працювати в команді нагородили орденом «Професіонал року», медаллю «BENE MERENTI DE PROFESSIONE» («За професійні заслуги») і відзначили міжнародним сертифікатом «Керівник року 2016». Всі нагороди були вручені Раїсі Анатоліївні на урочистому заході, проведеному за підсумками загальнодержавного рейтингу підприємств України в сфері зовнішньоекономічної діяльності «Import Export Award».

 

Про те, як Інституту зрошуваного землеробства НААН вдалося здобути такі почесні звання, про нинішних технологіях і планах propozitsiya.com розповідає Раїса Вожегова.

- Розкажіть, будь ласка, про заклад, яким керуєте.

- Історія Інституту зрошуваного землеробства НААН України почалася з дослідного поля, пізніше була створена дослідна станція, а потім вона була перетворена в станцію бавовництва, яка згодом трансформувалася в Інститут бавовництва. У 1956 році, коли в Україні почалося інтенсивне будівництво зрошувальних систем, а бавовник стали вирощувати в Середній Азії, виникла необхідність створення наукової установи, яка б займалася питаннями зрошення: розробкою систем землеробства, технікою і способами поливу, різною дощувальною технікою, створенням і підбором сортів. Два роки тому Інституту зрошуваного землеробства НААН України відзначив своє 125-річчя і до цього ювілею відкрили музей історії Інституту.

- Які напрями наукових досліджень в Інституті є пріоритетними нині?

Демо-поле з зерновыми. Сорт озимой пшеницы Мария- Основний напрямок Інституту зрошуваного землеробства НААН України - зрошуване землеробство. Вирішуємо питання раціонального використання води, ресурсів, збереження родючості, адже зрошення не повинно погіршувати родючість грунту. Розробляємо структуру посівних площ і сівозміни, підбираємо сорти і гібриди, займаємося селекцією сільськогосподарських культур безпосередньо для зрошення. Йдеться про пшеницю, сою, кукурудзу, люцерну і томати. Для кожного сорту розробляємо агротехнологічний паспорт, де вказано норми посіву, дози добрив, що необхідні для отримання економічно обґрунтованого рівня врожаю. Займаємося і насінництвом: закуповуємо насіння у компаній-оригінаторів і розмножуємо їх, щоб забезпечити наш регіон насіннєвим матеріалом високої якості. Йдеться про ріпак, нут, сорго і соняшник. У 5 дослідних господарствах розмножуємо еліту та супереліту. Паралельно ведемо богарне землеробство.

Сорт озимой пшеницы Мария селекции Института орошаемого земледелия НААН Украины- Які культури селекції Інституту зрошуваного землеробства НАА Нзатребувані найбільше?

– Пшениця, соя, люцерна, кукурудза. Популярні у наших виробників сорти сої Діона, Даная, Святогор, озимої пшениці Марія, Росинка, Овідій тощо. До 80% сортів люцерни, що висівається в Україні, - це сорти селекції нашого Інституту, найвідоміші серед яких Унітро, Серафима, Зоряна, Надія 2. Сорти Інституту зрошуваного землеробства НААН України затребувані по всій Україні, а також в далекому і близькому зарубіжжі. Вони універсальні - дають високий, стабільний врожай. Насіннєвий матеріал ми не тільки вирощуємо, але і відправляємо замовникам, будь-якими зручними для них способами.

- Які культури користуються популярністю за кордоном?

- Нагороду «Експортер року» ми отримали за продаж пшениці селекції Інституту зрошувального землеробства в Турецьку Республіку. Ця країна по природно-кліматичним умовам дуже схожа з південною частиною України. Турецька компанія «Семіла Сід», щоб не витрачати величезні гроші і час на створення нових сортів озимої пшениці (поряд із нутом є основною культурою в виробництві і структурі споживання в Туреччині. - Ред.), пішла легшим шляхом - відібрала 5 сортів із різних регіонів України і протягом 3 років випробовувала їх у Туреччині. Херсонський сорт Марія селекції Інституту зрошуваного землеробства НААН за врожайністю, якістю зерна, стійкістю до шкідників і хвороб виявився оптимальним для турецьких кліматичних умов і виробничих реалій. У результаті «Семіла Сід» придбала в Інституті 20 т насіння на суму 0,5 млн грн. З кожного проданого кілограма нашому Інституту будуть надходити роялті в сумі 5-8% від реалізації вирощеного там насіння.

- Назвіть, будь ласка, сорти твердої пшениці, які підходять для українського клімату.

Традиционные Дни поля в Институте орошаемого земледелия- У Реєстрі сортів рослин України є чимало сортів селекції озимої твердої пшениці Інституту зрошуваного землеробства, а саме: Дніпряна, Кассіопея, Андромеда, а також у разі потреби, якщо буде попит на озиму тверду пшеницю можна використовувати сорти селекції Селекційно-генетичного інституту Національного центру насіннєзнавства та сортовивчення. Ми готові гарантувати постачання товарної партії насіння для промислового вирощування під замовлення для постійних клієнтів.

До речі, якщо буде попит і необхідність, ми зможемо розмножити будь-які рідкісні сорти сільськогосподарських культур, включаючи бавовник. В Інституті зрошуваного землеробства НААН є єдина в Україні колекція насіння різних сортів бавовника. Вона збережена і підтримується в стані, придатному для розмноження. Два сорти нашої селекції - Дніпровський 5 і Підозерській 4 знаходяться в Держреєстрі сортів, рекомендованих до вирощування в Україні.

- За даними метеорологів у найближчі десятиліття в Україні потеплішає настільки, що можна буде вирощувати не тільки рис, але і бавовник ...

- Рис - це культура, яка користується великим попитом у населення. На півдні України він вирощується з 1962 року, коли були побудовані перші рисові системи у південних регіонах країни, які по клімату і кількості сонячних днів цілком для нього придатні. В даний час рис вирощується в Одеській (Кілійський, Ізмаїльський райони) та Херсонській (Каланчацький, Скадовський, Голопристанський райони) областях.

Институт орошаемого земледелия НААН - лауреат общегосударственного рейтинга предприятий Украины в сфере внешнеэкономической деятельности «Import Export Award»

Річне споживання рису в Україні становить 100-120 тис. т. Сьогодні внутрішні потреби ринку забезпечуються на 50%. Переконана, що завдяки розширенню виробничих площ із використанням крапельного зрошення, за рахунок впровадження нових технологій, економії води, більш високої врожайності, господарства півдня України зможуть повністю забезпечити країну вітчизняним рисом.

Повторюся, щоб вирощувати рис без особливих капіталовкладень у будівництво рисових зрошувальних полів, необхідно впроваджувати крапельне зрошення. Це дозволить економити воду та енергоресурси. Технологію вирощування рису при затопленні в чеках, а також на крапельному зрошенні розробляє Інститут рису НААН України.

- Що скажете про фінансування аграрної науки?

- Бюджетного фінансування не вистачає, воно покриває тільки 50% фонду заробітної плати. Нам доводиться самим заробляти гроші. Продаємо технології і насіння, консультуємо господарства не тільки в Херсонській, Миколаївській, але й у Запорізькій, Дніпропетровській та інших областях. Отримані Інститутом зрошуваного землеробства НААН кошти йдуть на зарплату співробітників і на найнеобхідніше - добрива, пестициди, дизпаливо і запчастини. Нову життєво необхідну сільгосптехніку придбати проблематично - з державними бюджетними структурами не хочуть укладати кредитні та лізингові договори. Проте в цьому році відкриваємо насіннєвий завод. Кошти на його обладнання отримані завдяки спонсорській підтримці наших дослідних господарств.

- Розкажіть про майбутній насіннєвий завод.

- Це буде універсальний завод, де можна чистити, сортувати і доводити до високих кондицій насіння всіх культур - пшениці, кукурудзи, сорго, люцерни тощо. За місяць ми зможемо готувати такі обсяги насіння, які раніше обробляли за 4-5 місяців. Потенційні виробничі потужності заводу складуть до 5 т/год. насіння. На новому очисному заводі для кожної культури передбачено спеціальні решета, які дозволять відсортувати насіння з мінімальним травматизмом. Відкриття заплановано на 2 червня 2017 року, коли будемо традиційно проводити Міжнародний день поля.

- В якому стані система зрошення на півдні країни?

- У Херсонській області збереглося 70% зрошувальних систем. Без них землеробство в цій зоні неможливе. Площі, які потребують зрошення, збільшуються з кожним роком у зв'язку зі зміною клімату. Є державна програма по відновленню зрошувальних систем. Під цю програму Всесвітній банк планує надати кредит в $ 130 млн. Кошти підуть на зрошувальні канали, які потрібно відновити в першу чергу, заміну насосів, закупівлю дощувальної техніки. Зазначу, що керівники деяких великих господарств вже давно інвестують власні кошти у збереження і відновлення зрошувальних систем, не чекаючи державної допомоги, самі проявляють ініціативу.

- Як пощастило домогтися таких результатів?

Институт орошаемого земледелия признан лучшим экспортером наукоемких технологий в 2016 году

- Це заслуга  високопрофесійного колективу Інституту зрошуваного землеробства НААН. У нас працюють корифеї української селекційної науки - Олена Тищенко, Юрій Лавриненко, Галина Базалій та інші.

Третина  співробітників в Інституті зрошуваного землеробства НААН- молодь. Ми самі вирощуємо кадри, турбуємося про спадкоємність поколінь. Співпрацюємо з Миколаївським і Херсонським аграрними університетами, а також Скадовським і Каховським сільськогосподарськими коледжами. Надаємо студентам умови для проходження практики, а найталановитіших запрошуємо до аспірантури.

- Які ще досягнення Інституту зрошувального землеробства НААН?

- Вченими Інституту зрошуваного землеробства НААН розроблені та впроваджені нові, адаптовані до посушливих умов зони, системи зрошуваного і неполивного землеробства. Розроблено наукові основи раціонального природокористування, збереження родючості грунтів і навколишнього середовища. Удосконалюються технології вирощування сільгоспкультур, які забезпечують реалізацію генетично обумовлених рівнів продуктивності. Створені в Інституті зрошуваного землеробства НААН високопродуктивні конкурентоспроможні сорти пшениці озимої, сої, люцерни, томатів, гібриди кукурудзи для умов зрошення (в Держреєстрі знаходиться 65 сортів і гібридів культур селекції нашого Інституту). Відпрацьована в Інституті зрошуваного землеробства НААН система первинного та елітного насінництва зареєстрованих і перспективних сортів зернових, зернобобових, технічних, кормових, овочевих культур, багаторічних трав і картоплі вітчизняної селекції для забезпечення товаровиробників насіннєвим матеріалом.

Постійно в Інституті зрошуваного землеробства НААН проводиться підготовка наукових кадрів через аспірантуру Інституту та підвищення кваліфікації фахівців сільського господарства південного регіону. Налагоджено інформаційно-консультаційне забезпечення товаровиробників. Результати експериментальних досліджень впроваджені в Херсонській, Миколаївській, Дніпропетровській, Запорізькій, Одеській областях на площі 2,5 млн га.

Мы знакомы с Раисой Анатольевной не первый год и готовы подтвердить - это один из самых проактивных ученых УкраиныНаша лабораторія в Інституті зрошуваного землеробства НААН біотехнології розробила ноу-хау - картопля на насіння. Лабораторія овочівництва займається селекцією томатів, які за якістю і стійкістю до шкідників і хвороб знаходяться на рівні з голландськими сортами і гібридами. І ми готові за попередньою заявкою реалізувати оптову партію промисловому овочівницькому господарству для вирощування. Приємно, коли до нас звертаються за екзотичними культурами. Так, нещодавно харківські фермери зацікавилися буркуном однорічним. Культура була загублена. А ми в Інституті зрошуваного землеробства НААН зараз відновлюємо. Плануємо через 1-2 роки ввести до Реєстру сортів рослин України.

- Які плани на нинішній рік?

- У 2017 році в Інституті зрошуваного землеробства НААН плануємо закласти випробувальний полігон по рідкісним зернобобовим культурам такими як: нут, сочевиця тощо. В минулому році Інститут вступив в Асоціацію зернобобових культур. Будемо випробовувати і підбирати бобові культури, адаптовані для Степу України. Крім того, деякі країни, зокрема Узбекистан і Казахстан, цікавляться нашими сортами сої та люцерни. Плануємо укладати договори і проводити випробування в їх грунтово-кліматичних умовах для виявлення найбільш врожайних і адаптованих до кліматичних умов цих країн сортів, щоб надалі вирощувати і реалізувати їм наше насіння.

 

 

Світлана Цибульскаs.tsybulska@univest-media.com

Інтерв'ю
Максим Мартинюк  Держгеокадастр
За посадою Максимові Мартинюку належить опікуватися усіма землями держави. Тому перше запитання до голови Держгеокадастру цілком зрозуміле...  
Директор фірми "Скок Агро" Сергій Скок
Керівник стартапу, у якого вже з’явилося двоє конкурентів, - про важливість моніторингу ущільнення грунту, еволюцію методів вимірювання ущільнення і боротьбу з останнім.    - Ваш стартап «Скок Агро» зосередився на вдосконаленні методів... Подробнее

1
0