Сорти для плодового саду

Не­спри­ят­ливі зміни по­год­них умов при­зво­дять до зни­жен­ня по­тен­ційної стійкості пло­до­вих де­рев до стре­су, що про­яв­ляється зменшенням уро­жай­ності, погіршенням якості і лежкості плодів. По­ши­рені до­не­дав­на інтенсивні тех­но­логії, спря­мо­вані на одер­жан­ня мак­си­маль­но ви­со­ких уро­жаїв, пе­­редба­ча­ють за­сто­су­ван­ня знач­ної кількості міне­раль­­них до­б­рив та пе­с­ти­цидів. Та­кий спосіб ви­роб­ництва призвів до ба­га­ть­ох не­га­тив­них наслідків, у т.ч. де­гра­дації грунтів, за­бруд­нен­ня грун­то­вих вод, на­ко­пи­чен­ня шкідли­вих спо­лук у пло­дах. На су­час­но­му етапі у світі спо­с­терігає­ться тен­денція до по­ши­рен­ня ор­ганіч­но­го (еко­логічно­го) ви­робництва, яке націле­не на мак­си­маль­не ви­ко­ри­с­тан­ня по­тенційних мож­ли­во­с­тей сортів плодових дерев. У зв’яз­ку з цим домінант­ним на­пря­мом роз­вит­ку су­час­но­го садівництва є ви­ро­щу­ван­ня адап­то­ва­них і вод­но­час тех­но­логічних сортів (нових сортів плодових), які за­без­пе­чать одер­жан­ня еко­логічно чи­с­тої про­дукції ви­со­ких то­вар­них і сма­ко­вих яко­с­тей. 

У про­цесі до­бо­ру пло­до­во­го асор­ти­мен­ту на етапі пла­ну­ван­ня са­до­во­го на­са­д­жен­ня вар­то вра­хо­ву­ва­ти фак­то­ри ри­зи­ку, оскільки садівництво, як і сільське гос­по­дар­ст­во в ціло­му, є га­луз­зю, де ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся біологічні ре­сур­си. 

Сорт — це ге­но­тип із пев­ни­ми мор­фо­­логічни­ми, фізіологічни­ми і біохі­мі­ч­ни­ми оз­на­ка­ми та вла­с­ти­во­с­тя­ми, що ма­теріалізується у ви­гляді рос­ли­ни і ре­алі­зує свій по­тенціал у ви­гляді са­джан­ця у пев­них грун­то­во-кліма­тич­них умовах. Са­д­жа­нець є ор­ганізмом, що скла­дає­ть­ся із двох ви­му­ше­но зро­ще­них ге­не­тич­но відмінних рос­лин – сортів (або сор­ту і ви­ду) — підщеп­но­го і при­щеп­но­го. То­му особ­ли­вості про­яву по­мо­логічним сор­том своїх вла­с­ти­во­с­тей за­ле­жать од­но­час­но як від впли­ву підще­пи, так і від умов ви­ро­щу­ван­ня, че­рез які про­яв­ля­ють­ся біологічні і при­род­но-кліма­тичні ри­зи­ки, що мо­же при­зво­ди­ти до зміни якісних і кількісних ха­рак­те­ри­с­тик рос­лин у на­са­д­жен­нях, а та­кож їхньої пло­до­вої про­дукції.

Інфор­мація про гос­по­дарсь­ко-біологічні особ­ли­вості сортів плодових дерев, що публікується, особ­ли­во в інтер­неті, спи­рається на дані, от­ри­мані у кон­кретній зоні і з де­рев на кон­крет­ній підщепі. Але відо­мості про це не завжди на­во­дять­ся в описі сор­ту. То­му слід бу­ти ду­же обач­ним під час до­бо­ру сортів для сво­го са­ду і ре­тель­но з’ясо­ву­ва­ти всі де­талі. На­при­клад, в інтер­неті по­да­но інфор­мацію про на­стан­ня цвіті­н­ня че­­решні сор­ту Регіна у се­ре­дині тра­в­ня. На пер­ший по­гляд — це ду­же до­б­ре, ад­же, як га­дає відвіду­вач сай­ту, та­кий термін точ­но дасть змо­гу уник­ну­ти згуб­но­го впли­ву вес­ня­них при­мо­розків. А в ре­аль­ності, на­при­клад в умо­вах Ме­літо­по­ля, цей сорт цвіте, як і ре­ш­та, — на­прикінці квітня. Зга­дай­те му­д­ре прис­лів’я: «Де на­ро­див­ся, там і зго­див­ся». Во­но ду­же влуч­но відо­б­ра­жає ос­нов­ний прин­цип до­бо­ру асор­ти­мен­ту пло­до­вих куль­тур, ад­же будь-який сорт завжди ство­рюється для ви­ро­щу­ван­ня у кон­крет­­но­му регіоні, то­му він найліпше адап­­то­ва­ний са­ме до умов цієї місце­вос­ті. 

Це саме сто­сується і підщеп. Нині для кісточ­ко­вих з’яв­ляється ба­га­то ве­ге­та­тив­но розмно­жу­ва­них підщеп­них сортів, але во­ни не завжди гар­монійно впи­су­ють­ся у нові грун­то­во-кліма­тичні умо­ви та без­проб­лем­но поєдну­ють­ся із по­мо­логічни­ми сор­та­ми для от­ри­ман­ня якісних са­д­жанців. То­му сліпе насліду­ван­ня мод­них тен­денцій, ба­жан­ня ма­ти у се­бе щось «ек­с­клю­зив­не», як пра­ви­ло, ство­рю­ють ри­зи­кові си­ту­ації, наслідки яких у садівництві є ду­же відчут­ни­ми і до­сить три­ва­ли­ми, тож по­мил­ка у прий­нятті рішен­ня ко­ш­тує знач­но до­рож­че, ніж, на­при­клад, у рос­лин­ництві. А як­що до цих змін у тех­но­логії до­да­ти зміню­ваність цін, уро­жай­ності, пра­во­вий, со­ці­аль­ний, політич­ний і людсь­кий фак­то­ри, то, зро­зуміло, дже­рел ри­зи­ку у садівництві не­ма­ло.

З ог­ля­ду на це добір оп­ти­маль­но­го асор­ти­мен­ту для кон­крет­но­го на­са­д­же­н­ня є клю­чо­вим, найбільш зна­чу­щим, тех­но­логічним прий­о­мом. Він ус­клад­нюється, з од­но­го бо­ку, на­явністю у «Дер­жав­но­му реєстрі сортів, при­дат­них для по­ши­рен­ня в Ук­раїні» ве­ли­кої кількості сортів, се­ред яких є як ши­ро­ко відомі, з уже вста­нов­ле­ни­ми пе­ре­ва­га­ми і не­доліка­ми, так і нові, по­ки не­до­стат­ньо вив­чені, а з дру­го­го — ве­ли­кою кількістю оз­нак і вла­с­ти­во­с­тей, що по­т­ре­бу­ють од­но­час­но­го оціню­ван­ня у процесі прий­нят­тя рішен­ня про сор­то­вий склад. 

Так, 2016 ро­ку що­до ше­с­ти куль­тур, із яки­ми пра­цю­ють меліто­польські се­­лекціоне­ри, офіційно за­­реєстро­ва­но 252 сор­ти плодових дерев, при­чо­му май­же по­ло­ви­на з них — ук­раїнської се­лекції, ство­ре­на на МДСС імені М.Ф. Си­до­рен­ка ІС НА­АН (табл. 1). Це ре­­зуль­тат ро­бо­ти трьох по­колінь на­уковців, яким ми пи­шає­мося. Але це й ве­ли­ка відповідальність за те, щоб ство­ри­ти на­лежні умо­ви для як­най­кра­щої ре­алізації на­яв­но­го сор­то­во­го по­­тенціалу плодових дерев. 

Відповідаль­ний добір сор­то­во­го асор­ти­мен­ту плодових дерев по­тре­бує чітко­го ро­зуміння і вра­ху­ван­ня ба­га­ть­ох су­провідних факторів, зо­к­ре­ма: як бу­де ви­ко­ри­с­та­но пло­до­ву про­дукцію; на якій відстані від місця ви­ро­щу­ван­ня пла­нується її ре­а­лізо­ву­ва­ти; чи бу­де сфор­мо­ва­но віднос­но ве­ли­ку од­норідну то­вар­ну партію або ж пло­ди ма­ють за­без­пе­чи­ти своєрідний «кон­веєр»; як дов­го пла­нується ек­сплу­а­ту­ва­ти плодовий сад; яка пла­нується щільність розміщен­ня де­рев; наскільки від­чут­ни­ми мо­жуть бу­ти про­бле­ми із за­безпе­ченістю рос­лин фак­то­ра­ми жит­тя і як во­ни вирішу­ва­ти­муть­ся — жив­лен­ням плодових дерев, во­до­по­с­та­чан­ням (зро­шен­ням), за­со­ба­ми кон­тро­лю шко­до­чинних ор­ганізмів то­що. Ад­же пло­дові са­джанці ма­ють, порівня­но з ко­ре­не­вла­сни­ми рос­ли­на­ми, зни­же­ний імунітет, тож щоб во­ни мог­ли до­б­ре по­чу­ва­ти­ся в умо­вах са­ду, особ­ли­во за щільно­го розміщен­ня, для їхньо­го успішно­го роз­вит­ку потрібно ро­би­ти значні інве­с­тиції вже з пер­ших років жит­тя плодового саду.

Та­кож потрібно ма­ти мак­си­маль­но по­вну інфор­мацію про ділян­ку, де планується за­кла­да­ти плодовий сад, ад­же в цій справі слід вра­ху­ва­ти всі важ­ливі ню­ан­си, зо­к­ре­ма: на­прям розміщен­ня схи­лу (пів­ден­ний або північний); чи є зни­жен­ня рельєфу та які особ­ли­вості грун­ту (нас­кільки він при­дат­ний для пло­до­вих де­рев); чи гли­бо­ко за­ля­га­ють підгрунтові во­ди; чи містить грунт ток­сичні солі; які особ­ли­вості місце­вої по­го­ди (міні­маль­на тем­пе­ра­ту­ра, ча­с­то­та ви­ник­нен­ня вес­ня­них за­мо­розків та інтен­сивність їхньо­го про­яву, по­су­хи і їхня три­валість, си­ла вітру); чи пла­нується зро­шен­ня і яким спо­со­бом та чи є при­дат­на для цьо­го во­да то­що. 

Для оп­тимізації за­вдан­ня до­бо­ру сортів плодового саду для кон­крет­но­го на­са­д­жен­ня спеціалісти Інсти­ту­ту садівництва розро­би­ли ал­го­ритм прий­нят­тя рішен­ня на ос­нові ек­с­перт­них пе­ре­ваг із ви­ко­ри­с­тан­ням ба­зи пред­мет­них знань, фор­му­ван­ня якої відбу­вається за по­пе­ред­ньо виз­на­че­ним пе­реліком струк­ту­ро­ва­них кри­теріїв оціню­ван­ня. Як по­ка­зує прак­ти­ка, най­частіше сор­то­вий склад плодовогосаду — це ре­зуль­тат емоційно-інтуїтив­но­го підходу до про­бле­ми з усіма мож­ли­ви­ми міну­са­ми у ви­гляді не­вра­хо­ва­них або не­до­оціне­них чин­ників, вплив яких на вро­жайність і якість про­дукції відчу­ва­ти­меть­ся про­тя­гом усь­о­го періоду жит­тя са­ду. То­му доцільніше за­сто­со­ву­ва­ти зба­лан­со­ва­ний підхід, що пе­ред­ба­чає ви­ко­ри­с­тан­ня фор­маль­них ме­тодів розв’язан­ня про­бле­ми ви­бо­ру нових сортів плодових. 

За­вдан­ня оп­ти­маль­но­го до­бо­ру сортів за­га­лом має ви­гляд ієрархічної схеми: на пер­шо­му рівні — до­сяг­нен­ня го­ло­вної ме­ти, тоб­то виз­на­чен­ня пев­ної кількості сортів плодових дерев для на­са­д­жен­ня пев­но­го при­зна­чен­ня; дру­гий рівень — кри­терії оціню­ван­ня, які виз­на­ча­ють із по­вним, всебічним, відо­б­ра­жен­ням ви­мог до сортів, із ура­ху­ван­ням мож­ли­во­с­тей і об­ме­жень тех­но­логії, що бу­ли за­дані на пер­шо­му рівні. Третій рівень яв­ляє со­бою ма­сив сортів-аль­тер­на­тив, із яко­го ви­би­ра­ти­муть кращі відповідно до виз­на­че­них на дру­го­му рівні кри­теріїв. За­вдан­ня пер­шо­го і дру­го­го рівнів вирішу­ють­ся із за­­лу­чен­ням ек­с­пертів, а тре­­­­­­­­­­­­­­ть­о­­­­­го — із ви­ко­ри­с­тан­ням сфор­мо­ва­них у про­цесі сор­то­вив­чен­ня баз да­них, що містять зна­чен­ня гос­по­дарсь­ко-біо­ло­гічних оз­нак і вла­с­ти­во­с­тей сортів плодових дерев, і за по­тре­би — да­­них літе­ра­ту­ри (спеціалізо­ва­них ка­тало­гів, ре­зуль­татів досліджень із по­мо­логії то­що). Для вирішен­ня цьо­го за­вдан­ня бу­ло виз­на­че­но ал­го­ритм зна­хо­д­жен­ня клю­чо­вих кри­теріїв оці­ню­­­ван­ня, які найповніше ха­рак­те­ри­зу­ють сорт плодових.

Для оціню­ван­ня сортів ми ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли ав­торсь­ку кла­сифікацію, ство­ре­ну як «схо­ви­ще інфор­мації», що зіб­ра­на для ефек­тив­но­го аналізу да­них, от­ри­ма­них під час про­ве­ден­ня обліків і спо­с­те­ре­жень, за­для виз­на­чен­ня відносин еквіва­лент­ності сортів, їхньої екологічної адек­ват­ності та гос­по­дарсь­ко-біологічної цінності. Відповідно до по­тре­би оціню­ван­ня аг­робіологічно­го по­тенціалу сортів плодових дерев, оз­на­ки і вла­с­ти­вості у роз­роб­леній си­с­темі згру­по­ва­но у три кла­с­те­ри: такі, що обу­мов­лю­ють адаптивність, про­дук­тивність та тех­но­ло­гічність і то­варність сортів (табл. 2).

Для змен­шен­ня сту­пе­ня суб’єктив­ності експертні оцінки бу­ло за­про­по­но­ва­но ви­ра­жа­ти або у лінгвістичній фор­мі, або у ви­гляді відповідних чис­ло­вих гра­дацій: 1 — рівноз­нач­но, 3 — слаб­ка пе­ре­ва­га, 5 — се­ред­ня, 7 — силь­на, 9 — ду­же силь­на (оче­вид­на) пе­ре­ва­га, 2, 4, 6, 8 — проміжні зна­чен­ня. Для об­роб­ки та­кої інфор­мації бу­ло за­сто­со­ва­но ма­те­ма­тич­ний апа­рат нечіт­ких мно­жин та ме­тод аналізу ієрархій.

Роз­роб­ле­ний ал­го­ритм у за­галь­но­му ви­гляді вклю­чає: вве­ден­ня вхідної інфор­­­мації про по­каз­ни­ки для оціню­ван­ня сортів плодових; фор­малізацію лінгвістичної інфор­мації; по­бу­до­ву ма­т­риці парних порівнянь; об­чис­лен­ня век­торів пріори­тетів; виз­на­чен­ня пе­реліку клю­чо­вих кри­теріїв оціню­ван­ня для кон­крет­ної куль­ту­ри і гос­по­дар­ст­ва; роз­ра­ху­нок зна­чень гло­баль­них пріори­тетів. Для виз­на­чен­ня чи­сель­них зна­чень гос­по­дарсь­ко-біологічних по­каз­ників ви­­ко­ри­с­то­ву­ва­ли ме­то­ди­ки сор­то­вив­чен­ня, для вста­нов­лен­ня пріори­тетів — ме­­то­ди ієрархічної де­ком­по­зиції і ба­га­то­кри­теріаль­но­го аналізу. Ос­танній ме­тод дає змо­гу не тільки фор­му­ва­ти сор­то­вий склад плодових дерев, а й виз­на­чи­ти, на­при­клад, оп­ти­маль­не співвідно­шен­ня площ під куль­ту­ра­ми і сор­та­ми кож­ної куль­ту­ри для от­ри­ман­ня мак­си­маль­ної уро­жай­ності або при­бут­ку з оди­ниці площі. 

Об­рані оз­на­ки і вла­с­ти­вості, які ма­ють якісне і кількісне ви­ра­жен­ня, оці­ню­ють­ся за їхньою пріори­тетністю. Якісні оз­на­ки з найбільши­ми зна­чен­ня­ми векторів пріори­тетів ви­ко­ри­с­то­ву­ють­ся для об­ме­жен­ня пе­реліку сор­тів-аль­тер­на­тив, ут­во­рю­ю­чи своєрід­ний «фільтр». Сор­ти плодових, що прой­ш­ли че­рез ньо­го, мо­жуть оціню­ва­ти­ся дво­ма спо­со­ба­ми. 

За пер­шим — їх порівню­ють по­пар­но за кож­ним із пріори­тет­них кількісних кри­теріїв із виз­на­чен­ням век­тор­них по­каз­ників ло­каль­них пріори­тетів. Завер­шаль­ним кро­ком є роз­ра­ху­нок гло­баль­но­го пріори­те­ту для сор­ту. Сор­ти плодових з мак­си­маль­ни­ми їхніми зна­чен­ня­ми і є най­кра­щи­ми для кон­крет­но­го на­са­джен­ня. Як­що от­ри­ма­ний ре­зуль­тат не виз­на­є­ть­ся ек­с­пер­та­ми або осо­бою, що прий­має рішен­ня, та­ким, що дає підста­ву вва­жа­ти ме­ту до­сяг­ну­тою, про­во­дить­ся по­втор­на про­це­ду­ра оціню­ван­ня сортів з уточ­нен­ням пріори­тетів за критеріями (див. при­клад 1, вибір сортів че­решні). Іноді на за­вер­шаль­но­му етапі оціню­ван­ня (третій рівень) зна­чен­ня клю­чо­вих кри­теріїв доцільніше аналізу­ва­ти ме­то­дом ба­га­то­кри­теріаль­но­го аналізу (при­клад 2, вибір сортів груші).

При­кла­ди за­сто­су­ван­ня ал­го­рит­му

При­клад 1. Потрібно об­ра­ти три сор­ти че­решні для розміщен­ня в са­ду в зоні Сте­пу Ук­раїни. Строк до­сти­ган­ня плодів — се­ред­нь­опізній і пізній, за­барв­лен­ня — тем­но-чер­во­не, вро­жай пла­ну­є­ться ре­алізо­ву­ва­ти після транс­пор­ту­ван­­ня на відстань по­над 500 км.

Із-поміж 55 сортів, офіційно доз­во­ле­них до ви­ко­ри­с­тан­ня у вка­заній зоні у 2016 році, відповідно до цільо­вої ус­та­нов­ки ви­клю­ча­ють­ся сор­ти ран­нь­о­го і се­ред­нь­о­го стро­ку до­сти­ган­ня, що ма­ють ніжну м’якоть (гіні), жов­те, стро­ка­те або чер­во­не за­барв­лен­ня шкіроч­ки. Мо­жуть бу­ти та­кож до­дат­кові об­ме­жен­ня ор­ганізаційно­го ха­рак­те­ру — на­при­клад, вибір з-поміж сортів, са­д­жанці яких на цей мо­мент про­по­нує роз­сад­ник.

У на­шо­му при­кладі сор­та­ми, що за­до­воль­ня­ють усі ви­мо­ги що­до якісних об­ме­жень і є про­по­но­ва­ни­ми до ре­алі­зації, ви­я­ви­ли­ся: Зодіак, Талісман, Ме­лі­то­польсь­ка чор­на, Міраж, Круп­но­плід­на, Ро­ман­ти­ка, Анонс (сорти плодових дерев). 

Ке­ру­ю­чись ек­с­перт­ни­ми пе­ре­вага­ми, виділя­ють­ся кількісні кри­терії з мак­си­маль­ни­ми зна­чен­ня­ми век­торів пріори­те­ту:
—вро­жайність — 0,449;
— стійкість до розтріску­ван­ня ягід  — 0,223; 
— се­ред­ня ма­са плодів — 0,157; 
— інтен­сивність за­барв­лен­ня шкі­роч­­ки — 0,126; 
— стійкість до вес­ня­них за­мо­роз­ків — 0,046.

Ре­зуль­та­ти оціню­ван­ня сортів за кож­ним із кри­теріїв і зна­чен­ня век­торів гло­баль­них пріори­тетів на­ве­де­но в таб­лиці 3. Із неї вид­но, що най­повніше за­да­ним па­ра­ме­т­рам за­до­воль­няє сорт Меліто­польсь­ка чор­на, знач­ною мі­­рою — сорт Зодіак, а та­кож сор­ти Та­ліс­ман і Анонс (сорти плодових дерев). Тож са­ме ці сор­ти мож­на ре­ко­мен­ду­ва­ти для за­кла­дан­ня на­са­д­жен­ня.

При­клад 2. Вибір сортів груші для інтен­сив­но­го на­са­д­жен­ня

У «Дер­жав­но­му реєстрі сортів рослин, при­дат­них для по­ши­рен­ня в Ук­раї­ні» ста­ном на 2016 рік пе­ре­бу­ває 45 сор­тів груші. Асор­ти­мент скла­дається пе­ре­важ­но із сортів ук­раїнської се­лекції — їх 82%, у т.ч. 10 сортів се­лекції МДСС імені М.Ф. Си­до­рен­ка ІС НА­АН. Із-поміж 21 сор­ту, доз­во­ле­но­го у 2016 році до по­ши­рен­ня в зоні Сте­пу, в ко­лек­ційних на­са­д­жен­нях станції за гос­по­дарсь­ко-біологічни­ми по­каз­ни­ка­ми всебічно вив­че­но 20 сортів. Се­ред оці­ню­­ва­них сортів ли­ше два — іно­зем­ної се­лекції: Улюб­ле­на Кла­па і Бе­ре Боск, ре­ш­та — сор­ти ук­раїнсько­го по­хо­д­жен­ня. З ура­ху­ван­ням біологічних ви­мог груші та особ­ли­во­с­тей грун­то­во-кліма­тич­них умов те­ри­торії, на якій роз­та­шо­ва­на Меліто­польсь­ка дослідна станція, сор­ти оціню­ва­ли за та­ки­ми оз­на­ка­ми:

— із кла­с­те­ру адап­тив­ності: зи­мостій­кість ге­не­ра­тив­них бру­нь­ок, стійкість квіток до вес­ня­них за­мо­розків, стій­кість до термічно­го опіку, по­су­хостій­кість, стійкість про­ти парші;
— із кла­с­те­ру про­дук­тив­ності: уро­жай­ність, ма­са плодів;
— із кла­с­те­ру тех­но­логічності і то­варно­сті плодів: строк їхньо­го до­сти­ган­ня, при­ваб­ливість зовнішньо­го ви­гля­ду, де­гу­с­таційна оцінка сма­ку, лежкість.

За мак­си­маль­ни­ми зна­чен­ня­ми век­то­ра пріори­те­ту з ура­ху­ван­ням ек­с­перт­них пе­ре­ваг із на­ве­де­но­го пе­реліку оз­нак бу­ло виділе­но клю­чові кри­терії (табл. 4), а са­ме: вро­жайність, се­ред­ня ма­са плодів, при­ваб­ливість зовнішнього ви­гля­ду і лежкість плодів. Во­ни най­біль­ше впли­ва­ють на фор­му­ван­ня ко­мерційної цінності сортів (відповідно до по­треб за­мов­ни­ка на­са­д­жень), то­му їх бу­ло ви­ко­ри­с­та­но для об­ра­ху­ван­ня від­по­відних індексів ме­то­дом ба­га­то­кри­те­ріаль­но­го аналізу (табл. 5). Про­ве­дені об­чис­лен­ня да­ли змо­гу вста­но­ви­ти, що в умо­вах Півден­но­го Сте­пу Ук­раїни най­більшу ко­мерційну цінність із-по­між оціню­ва­них ма­ють сор­ти: Пек­то­раль (ко­мерційний індекс: і = 7,06), Вік­торія (і = 6,40), Весільна (і = 6,11), Ка­тю­ша (і = 6,08) і Ян­тар­на (і = 5,83).

Для яб­луні клю­чо­ви­ми кри­теріями, що ма­ють найбільший вплив на фор­му­ван­ня ко­мерційної цінності сортів в умовах Півден­но­го Сте­пу Ук­раїни, за виз­на­чен­ням ек­с­пертів, ви­я­ви­ли­ся: урожайність, ма­са і при­ваб­ливість зовніш­ньо­го ви­гля­ду плодів. За комп­лек­сом цих по­­казників се­ред дос­ліджу­ва­них сортів вирізня­ли­ся: Гол­ден Делішес (і = 7,44), Га­ла (і = 7,32), При­ма (і = 7,27), Фло­ріна (і = 7,17), Ренет Си­ми­рен­ка (і = 7,15), Мінкар (і = 7,11( сорти плодових дерев)).

Для вишні ек­с­перт­на оцінка виз­на­чи­ла в якості клю­чо­вих кри­теріїв оці­ню­ван­ня сортів, окрім уро­жай­ності і то­вар­ності плодів, ще і їхній смак, а та­кож зи­мостійкість ге­не­ра­тив­них бру­нь­ок та стійкість до моніліаль­но­го опіку, за яки­ми бу­ло відібра­но сор­ти з мак­си­маль­ни­ми зна­чен­ня­ми індек­су ко­мер­цій­ної цінності: Відро­д­жен­ня (і = 6,17), Солі­дарність (і = 6,05), Гріот меліто­по­льсь­кий (і = 6,0), Ігруш­ка (і = 5,24), Вос­помінаніє (і = 5,19) (сорти плодових дерев).

Для аб­ри­ко­са бу­ло відібра­но чо­ти­ри оз­на­ки з мак­си­маль­ним зна­чен­ням век­то­ра пріори­те­ту, а са­ме: уро­жай­ність, зи­мостійкість ге­не­ра­тив­них бру­нь­ок, мо­ро­зостійкість квіток (стійкість до при­мо­роз­ку), стійкість до моніліозу, за яки­ми виділе­но сор­ти: Та­ще­наць­кий (і = 6,45), Дар Меліто­по­ля (і = 6,13), Юві­лей­ний Фед­чен­ко­вої (і = 6,02), Зо­ря­ний (і = 6,0) та Са­до­вий (і = 5,61).

Під час до­бо­ру сортів пер­си­ка клю­чо­ви­ми кри­теріями, що найбільшою мі­рою впли­ва­ють на фор­му­ван­ня їхньої ко­мерційної цінності в умо­вах Південно­го Сте­пу Ук­раїни, ви­я­ви­ли­ся зи­мо­стійкість ге­не­ра­тив­них бру­нь­ок, стій­кість до ку­че­ря­вості листків, уро­жай­ність, ма­са плодів. То­му са­ме їх бра­ли до ува­ги під час об­ра­ху­ван­ня відповід­них індексів, у ре­зуль­таті чо­го ко­мер­цій­но най­при­ваб­ливіши­ми бу­ло виз­на­но сор­ти: Меліто­польсь­кий яс­ний (і = 5,70), Соч­ний (і = 5,34), Ювілей­ний Си­до­рен­ка (і = 4,33), Мрія (і = 4,29), Зо­ло­ти­с­тий (і = 4,27), Віри­нея (і = 4,06) ( сорти плодових дерев).

За­про­по­но­ва­ний ал­го­ритм дає змо­гу підви­щи­ти об’єктивність ви­бо­ру сортів плодових дерев для кон­крет­но­го на­са­д­жен­ня у разі нечітко ви­ра­же­них ек­с­перт­них оцінок і за­без­пе­чує ви­со­ку ефек­тивність про­це­ду­ри до­бо­ру оп­ти­маль­но­го сор­то­во­го асор­ти­мен­ту та є до­б­рим до­поміжним інстру­мен­том для осо­би, що прий­має відповідаль­не рішен­ня.

Л. Тол­столік, канд. с.-г. на­ук, зав. відділу се­лекції та сор­то­вив­чен­ня

Меліто­польсь­ка дослідна станція садівництва імені М.Ф. Си­до­рен­ка, ІС НА­АН