No-Till. Прогнози та поради

За ос­танні 30 років пло­ща еро­до­ва­них ор­них зе­мель зрос­ла на 2 млн га і ста­но­вить близь­ко 11,5 млн га, що є май­же п’ятою ча­с­ти­ною всієї площі Ук­раїни. Ви­ко­ри­с­тан­ня на ве­ли­ких пло­щах мо­но­куль­ту­ри, по­ру­шен­ня сівозміни, низь­кий рівень за­сто­су­ван­ня ор­­ганіч­них до­б­рив, змен­шен­ня ча­ст­ки бо­бо­вих куль­тур у сівозміні — все це при­зво­дить до змен­шен­ня вмісту гу­му­су в ґрунті та зни­жен­ня за­галь­ної про­дук­тив­ності куль­тур (виснаження грунтів). Інтен­сив­не рих­лен­ня ґрун­ту не­га­тив­но по­зна­чається на роз­вит­ку ко­рис­ної ґрун­то­вої мікро­ф­ло­ри, звільняє по­верх­ню ґрун­ту від по­жнив­них ре­ш­ток, що, своєю чер­гою, сприяє водній та вітровій ерозії (виснаження грунтів). Іншим не­га­тив­ним бо­ком кла­сич­но­го зем­ле­роб­ст­ва є ве­ликі ви­т­ра­ти на об­робіток ґрун­ту. Оран­ка, дис­ку­ван­ня — про­це­си, за яких найбільше ви­т­ра­чається паль­но­го, зро­с­та­ють амор­ти­заційні ви­т­ра­ти.
Тех­но­логія No-Till не пе­ред­ба­чає оран­ки чи іншо­го об­робітку ґрун­ту, подрібнені рос­линні решт­ки рівно­мір­ним ша­ром за­ли­ша­ють­ся на його по­верхні, а сівбу про­во­дять сівал­кою пря­мо­го висіву, що має спеціальні ро­бочі ор­га­ни, які доз­во­ля­ють за­кла­да­ти на­сін­ня в не­об­роб­ле­ний ґрунт на пев­ну гли­би­ну. За та­кої тех­но­логії верхній його шар не по­шко­д­жується (заходи боротьби з ерозією грунту). Це по­зи­тив­но впли­ває на біологічні, вод­но-фізичні та хімічні вла­с­ти­вості ґрунтів. На­явність на по­верхні по­жнив­них ре­ш­ток за­побі­гає водній та вітровій ерозії. За та­ких умов і в ме­т­ро­во­му шарі ґрун­ту фор­мується більше про­дук­тив­ної во­ло­ги. За­вдя­ки ви­ко­ри­с­тан­ню ре­сур­соз­беріга­ю­чих тех­но­логій, які не чи­нять ме­ханіч­но­го впли­ву на ґрун­ти, в ор­но­му шарі збільшується вміст ор­га­нічних ре­чо­вин, зро­с­тає рівень азо­ту, фо­с­фо­ру, калію, магнію, кальцію (заходи боротьби з ерозією грунту). По­­міти­ли, що по­кра­щується струк­ту­ра ґрун­ту, збільшується кількість ґрун­то­вих ор­ганізмів: до­що­вих червів, чле­ни­с­то­но­гих, мікро­ор­ганізмів та грибів, які ут­во­рю­ють міко­ри­зу.
Окрім по­зи­тив­них фак­торів тех­но­логії No-Till на жи­ву та не­жи­ву скла­дові ґрун­ту, во­на знач­но еко­но­мить ко­ш­ти під час об­робітку. Та по­при знач­ну кіль­кість пе­ре­ваг, ця тех­но­логія має низ­ку не­доліків. Порівня­но з тра­диційним зем­ле­роб­ст­вом, де про­во­дять за­галь­но­прий­ня­тий об­робіток ґрун­ту, за Nо-Till тех­но­логії вро­жайність де­що ниж­ча. Си­с­те­ма зем­ле­роб­ст­ва без об­робітку ґрун­ту до­­сить склад­на, ви­ма­гає ре­тельнішо­го кон­тро­лю за бур’яна­ми, хво­ро­ба­ми та шкід­ни­ка­ми. Пря­ме висіван­ня на­сіння у ґрунт без об­робітку по­тре­бує спеціаль­ної техніки та чітко­го до­три­ман­ня тех­но­ло­гії. По­зи­тивні наслідки впро­ва­д­жен­ня ре­сур­соз­беріга­ю­чих тех­но­логій про­яв­ля­ють­ся не од­ра­зу. З літе­ра­тур­них дже­рел відо­мо, що нор­малі­зація щільності ор­но­го ша­ру ґрун­ту відбу­вається після за­сто­су­ван­ня на полі No-Till хо­ча б про­тя­гом п’яти років. Про­те ниж­ча вро­жайність сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур під час за­сто­су­ван­ня No-Till-тех­но­логії повністю ком­пен­сується зни­жен­ням ви­т­рат, підви­щен­ням рен­та­бель­ності, збе­ре­жен­ням та віднов­лен­ням ор­но­го ша­ру ґрун­ту (заходи боротьби з ерозією грунту).
Для де­тальнішо­го досліджен­ня ре­сур­соз­беріга­ю­чої тех­но­логії No-Till ми вдалися до стаціонар­ного досліду на базі Інсти­ту­ту кормів та сільсько­го гос­по­дар­ст­ва Поділля НА­АН у селі Аг­ро­но­мічне Вінниць­ко­го рай­о­ну. Місце про­ве­ден­ня досліду — Пра­во­бе­реж­ний Лісо­степ Ук­раїни. Ґрун­ти поліго­на — сі­рі лі­­сові, опідзо­лені, що ха­рак­те­ри­зу­ю­ть­ся низь­ким вмістом гу­му­су, схильні до за­п­ли­ван­ня й ут­во­рен­ня кірки, яка пе­ре­шко­­­д­жає нор­маль­но­му га­зо­обміну. Від­сутність оп­ти­маль­но­го ба­лан­су між повітрям та во­ло­гою на цих ґрун­тах по­яс­­­нюється низь­кою капілярністю. Сірі лі­­сові опідзо­лені ґрун­ти ха­рак­те­ри­зу­ю­­ть­ся та­кож низь­кою мікробіологічною ак­тив­ністю, що не за­без­пе­чує фор­му­ван­ня оп­ти­маль­но­го по­жив­но­го се­ре­до­ви­ща.
У досліді по­пе­ред­ни­ком ози­мої пше­ниці бу­ла соя. Го­ло­вним фак­то­ром є об­робіток ґрун­ту. У варіанті з тра­дицій­ною тех­но­логією вда­ва­ли­ся до по­ли­це­вої оран­ки, дис­ку­ван­ня та вирівню­ван­ня, за тех­но­логією No-Till об­робіток ґрун­ту не про­во­ди­ли. Про­ти бур’янів, шкідників та хво­роб за­сто­со­ву­ва­ли пе­­ред­ба­чені тех­но­логією ви­ро­щу­ван­ня пше­ниці ози­мої гербіци­ди, інсек­ти­ци­ди та фунгіци­ди. У міне­раль­но­му жив­ленні та­кож до­три­му­ва­ли­ся тра­диційних доз, пе­ред­ба­че­них тех­но­логією ви­ро­щу­ван­ня цієї куль­ту­ри (заходи боротьби з ерозією грунту).
Вста­нов­ле­но, що тра­диційна тех­но­логія ви­ро­щу­ван­ня і No-Till-тех­но­логія по-різно­му впли­ва­ють на вміст во­ло­ги в ґрун­то­во­му профілі. Так, пе­ред сівбою та після зби­ран­ня ози­мої пше­ниці ви­­щий вміст про­дук­тив­ної во­ло­ги спо­с­те­рігав­ся у варіанті, де за­сто­со­ву­ва­ли No-Till-тех­но­логію (рис. 1).
Відсутність об­робітку ґрун­ту та рос­линні решт­ки, які вкри­ва­ють по­верх­ню по­ля після зби­ран­ня по­пе­ред­ни­ка, не доз­во­ля­ють верх­нь­о­му ша­ру ґрун­ту пе­ре­си­ха­ти, кірка за та­ких умов не ут­во­рюється, а в нижніх ша­рах ґрун­ту за­ли­шається більше про­дук­тив­ної во­ло­ги. Як відо­мо, для от­ри­ман­ня га­ран­то­ва­но­го вро­жаю більшість сіль­сько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур потребують 600–700 мм опадів на рік. В умо­вах Пра­во­бе­реж­но­го Лісо­сте­пу Ук­раїни та­ку кіль­­кість опа­дів спо­с­терігають раз на п’ять років. То­му навіть не­ве­ли­ка еко­номія про­дук­тив­ної во­ло­ги (10–15 мм) чи­ни­ти­ме по­зи­тив­ний вплив (заходи боротьби з ерозією грунту). Із літе­ра­тур­них дже­рел відо­мо, що лу­щен­ня стер­­­ні за тра­диційної си­с­те­ми об­ро­бітку ґрун­ту сприяє збе­ре­жен­ню ґрун­то­вої во­ло­ги у глиб­ших ша­рах — 25–30 см. Здебільшо­го гли­би­на об­­ро­біт­­ку ґрун­ту не пе­ре­ви­щує 30 см, про­те ко­ре­не­ва си­с­те­ма сіль­сько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур по­гли­нає во­­ло­гу зі знач­но більшої гли­би­ни. Та­ким чи­ном, у тра­диційній си­с­темі зем­ле­роб­ст­ва за­хо­ди во­до­про­ник­ності та збе­ре­жен­ня про­дук­тив­ної во­ло­ги охоп­лю­ють ли­ше верхній шар ґрун­ту. Крім цьо­го, оран­ка чи по­верх­не­вий об­­робіток по­ру­шу­ють його по­ристість, на межі об­роб­ле­но­го та не­об­роб­ле­но­го ґрун­ту фор­мується щільний шар, який пе­ре­шко­д­жає нор­маль­но­му ру­ху во­ди. Тех­но­логія No-Till пе­ред­ба­чає постійне на­ко­пи­чен­ня рос­лин­них ре­ш­ток у верх­нь­о­му шарі, що підви­щує по­­гли­наль­ну здатність ґрун­ту, по­ри за та­­ких умов не по­ру­шені, зро­с­тає йо­го фільтраційна здатність (заходи боротьби з ерозією грунту).
Ча­ст­ко­во це по­яс­нюється ти­пом ґрун­ту: сірі лісові опідзо­лені ґрун­ти за ме­ханічним скла­дом — суг­лин­ки важкі, схильні до за­пли­ван­ня. З іншо­го бо­ку, мож­ли­во, п’яти років про­ве­ден­ня до­­сліду за­ма­ло для фор­му­ван­ня до­стат­ньо то­в­сто­го ша­ру по­жнив­них ре­ш­ток, які оп­тимізу­ва­ли б із ча­сом щільність ор­но­го ша­ру. З літе­ра­тур­них дже­рел відо­мо, що щільність ґрун­ту по­вер­тає­ться до нор­ми тільки після три­ва­ло­го за­сто­су­ван­ня си­с­те­ми ну­ль­о­во­го об­ро­бітку ґрун­ту — 10–15 років.

Важ­ли­вим по­каз­ни­ком, який впли­ває на про­дук­тивність куль­ту­ри, є щільність ор­но­го ша­ру ґрун­ту. Щоб за­без­пе­чи­ти нор­маль­ний ріст і роз­ви­ток більшості рос­лин, во­на має ко­ли­ва­ти­ся в ме­жах 1,0–1,3 г/см3. Як і за твер­д­жен­ня­ми інших ав­торів, у варіантах на­шого досліду, де за­сто­со­ву­ва­ли No-Till-тех­но­логію, щільність ор­но­го ша­ру ґрун­ту бу­ла де­що ви­щою порівня­но з варіан­та­ми тра­диційної тех­но­логії (рис. 2).

Впро­ва­д­жу­ю­чи No-Till, потрібно вра­хо­ву­ва­ти во­логість по­верх­не­во­го ша­ру ґрун­ту. В су­хий ґрунт бу­де про­бле­ма­тич­но про­ве­с­ти сівбу, в ок­ре­мих ви­пад­ках — не­мож­ли­во, оскільки ро­­бочі ор­га­ни сівал­ки не увійдуть в ґрунт на відповідну гли­би­ну. Крім то­го, за умов не­до­стат­нь­о­го во­ло­го­за­без­пе­чен­ня спо­с­теріга­ють­ся стро­каті схо­ди, які знач­но запізню­ють­ся порівня­но з тра­диційною тех­но­логією об­робітку.
Під час вимірю­ван­ня тем­пе­ра­ту­ри ґрун­ту про­тя­гом ве­ге­тації рос­лин вста­нов­ле­но, що по­жнивні решт­ки зни­жу­ють тем­пе­ра­ту­ру ора­но­го ша­ру ґрун­ту на 1,5…2°С. Щільний по­крив із рос­лин­них ре­ш­ток, окрім стри­му­ван­ня ви­па­ро­ву­ван­­­ня во­ло­ги, та­кож має роль тер­мо­бар’єра.
Об­робіток ґрун­ту — це не ли­ше засіб роз­пу­шу­ван­ня ор­но­го ша­ру. За­вдя­ки ме­­ханічно­му впли­ву на ґрунт зни­щує­ться ос­нов­на ча­с­ти­на бур’янів. Пла­ну­ю­чи ви­ро­щу­ван­ня декількох куль­тур за тех­но­логією No-Till, не­обхідно до­три­му­ва­ти­ся та­кої сівозміни, за якої ви­со­кокон­ку­рен­тоз­датні до бур’янів куль­ту­ри (ози­ма пше­ни­ця, тритіка­ле, ози­мий ячмінь, ріпак) чер­гу­ва­ти­муть­ся з тими, що мають се­ред­ню кон­ку­рен­тоспро­мож­ність (ярий ячмінь, ку­ку­руд­за, овес), та з ти­­ми, що мають середню кон­ку­рен­то­спро­можність (зер­но­бо­бові, льон, яра пше­ни­ця) (заходи боротьби з ерозією грунту). Відо­мо, що з ча­сом, як­що не над­хо­дить но­ве насіння, то посіви за No-Till-тех­но­логією звільня­ють­ся від бур’я­нів на­ба­га­то швид­ше порівня­но з тра­диційною тех­но­логією. Про­тя­гом п’яти років про­ве­ден­ня стаціонар­но­го досліду з ви­ко­ри­с­тан­ням No-Till-тех­но­логії кількість бур’янів у посіві пше­ниці ози­мої по­сту­по­во змен­шу­ва­ла­ся. Шар по­жнив­них ре­ш­ток на по­чат­ко­вих ета­пах ве­ге­тації ози­ми­ни за­три­му­вав роз­ви­ток од­но- і дво­доль­них бур’янів. Після зби­ран­ня ози­мої пше­ниці ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли гер­­біци­ди про­ти дво­доль­них і особ­ли­во од­но­доль­них рос­лин. На да­но­му етапі важ­ли­во не до­пу­с­ка­ти, щоб не­ба­жа­на рос­линність сфор­му­ва­ла насіння, що про­ро­ста­ти­ме на­ступ­но­го ро­ку в посі­вах ку­ку­руд­зи (заходи боротьби з ерозією грунту).
Вро­жайність пше­ниці ози­мої за No-Till в се­ред­нь­о­му за ро­­ка­ми бу­ла ниж­чою порівня­но з тра­ди­цій­ною тех­но­ло­гією. Про­те за ниж­чої вро­жай­ності на 1–5 ц/га рен­та­бельність ви­ро­щу­ван­ня бу­ла ви­щою. Окрім цьо­го, еко­номія ви­­роб­ни­чих ви­т­рат у се­ред­нь­о­му ста­но­ви­ла 651 грн/га. Не­обхідно за­­зна­чи­ти, що з ча­сом вро­жайність пше­­­ниці ози­мої у варіан­тах із тра­ди­цій­ною тех­но­логією та No-Till май­же вирівнюється.

За­сто­со­ву­ю­чи No-Till-тех­но­логію, слід пам’ята­ти, що ос­нов­ною ме­тою є от­ри­ман­ня не мак­си­маль­но­го вро­жаю, а за­без­пе­чен­ня ста­ло­го при­бут­ку під час од­но­час­но­го збе­ре­жен­ня струк­ту­ри ґрун­ту та йо­го ро­дю­чості. 

У су­час­них умо­вах зро­с­тан­ня цін на енер­го­носії, насіння, до­б­ри­ва енер­гоз­беріга­ю­ча тех­но­логія No-Till мо­же бу­ти аль­тер­на­ти­вою тра­диційним си­с­те­мам зем­ле­роб­ст­ва. Для от­ри­ман­ня до­стат­нь­о­го вро­жаю та еко­номії ви­роб­ни­чих ви­т­рат слід до­три­му­ва­ти­ся низ­ки прин­ци­пів. Насіння вар­то висіва­ти на до­стат­ню гли­би­ну ґрун­то­во­го профілю з на­ступ­ним за­гор­тан­ням роз­пу­ше­ним ґрун­том (заходи боротьби з ерозією грунту). У ви­пад­ку по­трап­­лян­ня насіни­ни в рос­линні решт­ки, про­ро­с­тан­ня йо­го бу­де запізню­ва­ти­ся або во­но за­ги­не. Якісна ро­бо­та сівал­ки пря­мо­го посіву знач­ною мірою впли­ває на про­дук­тивність куль­ту­ри, посіяної за тех­но­логією No-Till. Оскільки аб­со­лют­но рівно­го по­ля не існує, сош­ни­ки сівал­ки ма­ють копіюва­ти рельєф. Вчас­но про­ве­де­ний за­хист посіву від бур’я­нів фак­тич­но виз­на­чає об­сяг вро­жаю та мож­ливість еко­номії ре­сурсів. 

О. Корнійчук, канд. с.-г. на­ук,
В. Хо­даніцький, канд. біол. на­ук