Мікро­до­б­ри­ва у посівах ози­мої пше­ниці

Пше­ни­ця ози­ма за посівни­ми пло­ща­ми зай­має в Ук­раїні пер­ше місце і є го­ло­вною про­до­воль­чою куль­ту­рою. Ви­роб­ництво зер­на — провідна га­лузь сільсько­го гос­по­дар­ст­ва на­шої країни. Зер­но і со­ло­му ви­ко­ри­с­то­ву­ють та­кож на корм ху­добі і як си­ро­ви­ну для технічної пе­ре­роб­ки.

Наші досліджен­ня бу­ли спря­мо­вані на виз­на­чен­ня ефек­тив­ності спільно­го за­сто­су­ван­ня міне­раль­них до­б­рив і по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня рос­лин пше­ниці ози­мої мікро­до­б­ри­вом у фа­зи кущіння і ко­лосіння на кількісні і якісні по­каз­ни­ки вро­жаю.

У дослідах за­сто­со­ву­ва­ли для підживлення аміач­ну селітру, су­пер­фо­с­фат гра­ну­ль­о­ва­ний, хло­ри­с­тий калій і хе­лат­не мікро­до­б­ри­во із вмістом цин­ку 25 г/л, міді — 6, бо­ру — 3, молібде­ну — 0,1, ко­баль­ту — 0,04, мар­ган­цю — 5, заліза — 5 г/л.

За три ро­ки досліджень при­бав­ка вро­жаю зер­на пше­ниці ози­мої на пер­шо­му аг­рохімічно­му фоні (N₆₀P₆₀K₆₀) ста­но­ви­ла 1,43 т/га (37%), від вне­сен­ня ос­нов­но­го до­б­ри­ва у дозі N₃₀P₃₀K₃₀ бу­ло от­ри­ма­но при­бав­ку вро­жаю на рівні 1,28 т/га (33%). Як вид­но із ре­зуль­татів, у разі вне­сен­ня для підживлення збільше­ної до­зи міне­раль­но­го до­б­ри­ва відмічається ли­ше тен­денція до збільшен­ня вро­жай­ності зер­на. Одер­жан­ня прак­тич­но од­на­ко­вої при­бав­ки вро­жаю на двох аг­рохімічних фо­нах обу­мов­ле­но се­реднім вмістом міне­раль­но­го азо­ту і ру­хо­мо­го фо­с­фо­ру та підви­ще­ним — ру­хо­мо­го калію у чор­но­земі опідзо­ле­но­му, що лімітує вне­сен­ня для підживлення збільше­них доз міне­раль­них до­б­рив.

Істот­на різни­ця вро­жай­ності за ро­ка­ми досліджень обу­мов­ле­на впли­вом по­год­них умов у період ве­ге­тації, але в ціло­му во­ни бу­ли до­стат­ньо спри­ят­ли­ви­ми для пше­ниці ози­мої. При­бав­ка вро­жаю зер­на від по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня рос­лин мікро­до­б­ри­вом бу­ла на рівні 0,42 т/га (11%). На фоні різних у підживленні доз азот­но-фо­с­фор­но-калійних до­б­рив при­бав­ка вро­жаю збільши­лась на 0,39 т/га (7%) і 0,24 т/га (5%). До­стовірну при­бав­ку вро­жаю зер­на за всі ро­ки досліджень бу­ло от­ри­ма­но на варіанті із за­сто­су­ван­ням по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня рос­лин пше­ниці ози­мої мікро­до­б­ри­вом на пер­шо­му аг­рохімічно­му фоні.

Досліджен­ня­ми вста­нов­ле­но, що піджив­лен­ня пше­ниці ози­мої мікро­е­ле­мен­та­ми у період від по­чат­ку фа­зи ко­лосіння до на­ли­ван­ня зер­на впли­ває на вро­жайність і якість ос­нов­ної про­дукції. Го­ло­вним по­каз­ни­ком якості зер­на пше­ниці ози­мої є вміст білка. Дослідже­но, що цей по­каз­ник за­ле­жить від кількості азо­ту, по­гли­ну­то­го рос­ли­ною. Як­що за­вдя­ки підживленню до­б­ри­вами і за­сто­су­ван­ню мікро­е­ле­ментів ство­рю­ють­ся умо­ви для над­хо­д­жен­ня у пше­ни­цю ози­му знач­но більшої кількості азо­ту, ніж потрібно для фор­му­ван­ня вро­жаю, то зі збільшен­ням уро­жай­ності спо­с­терігається і підви­щен­ня вмісту азо­ту у ве­ге­та­тив­них ор­га­нах, що виз­на­чає спри­ят­ливі умо­ви для на­ко­пи­чен­ня білка в зерні.

У на­ших досліджен­нях за­зна­че­но не­од­но­знач­ний вплив по­за­ко­ре­не­во­го піджив­лен­ня пше­ниці ози­мої у фазі ко­лосіння мікро­до­б­ри­вом на по­каз­ни­ки якості зер­на. Так, для підживлення міне­ральні до­б­ри­ва у дозі N₆₀P₆₀K₆₀ і N₃₀P₃₀K₃₀ спри­я­ли збільшен­ню вмісту білка в зерні пше­ниці ози­мої, по­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня рос­лин у фа­зи кущіння і ко­лосіння мікро­до­б­ри­вом на пер­шо­му аг­рохімічно­му фоні підви­щи­ло вміст білка у зерні до 13,1%. Спільне за­сто­су­ван­ня ма­к­ро- і мікро­до­б­рив впли­ва­ло на азот­не жив­лен­ня рос­лин, тим са­мим збільшу­ю­чи вихід білка. Зро­с­тан­ня збо­ру білка, на­сам­пе­ред, по­яс­нюється підви­щен­ням рівня вро­жай­ності. Та­кож важ­ли­ве збільшен­ня вро­жаю зер­на без змен­шен­ня білко­во­го вмісту. За три ро­ки досліджень найбільший вихід білка бу­ло відміче­но на варіанті N₆₀P₆₀K₆₀ + мікро­до­б­ри­во.

Вміст клей­ко­ви­ни підви­щує хар­чо­ву цінність (колір, смак, аро­мат), хлібо­пе­карські вла­с­ти­вості (об’ємний вихід, по­ристість) і то­вар­ний ви­гляд хліба.

Вне­сен­ня різних для підживлення доз ма­к­ро­до­б­рив у грунт та по­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня рос­лин мікро­до­б­ри­вом збільшує вміст си­рої клей­ко­ви­ни у зерні пше­ниці ози­мої.

Якість тіста за­ле­жить не стільки від вмісту клей­ко­ви­ни, як від її якості. Якість клей­ко­ви­ни ви­с­ту­пає об’єдна­ним по­каз­ни­ком її фізич­них вла­с­ти­во­с­тей, та­ких як пружність, ела­с­тичність, роз­тяжність, зв’язність, здатність зберіга­ти ці вла­с­ти­вості у про­цесі випікан­ня хліба. Виз­на­чається якість при­ла­дом ІДК-1 (вимірю­вач індек­су де­фор­мації клей­ко­ви­ни). Ре­зуль­та­ти вимірю­ван­ня пруж­ності по­зна­ча­ють в умов­них оди­ни­цях шка­ли при­ла­ду і за­леж­но від от­ри­ма­них по­каз­ників клей­ко­ви­ну відно­сять до відповідної гру­пи за якістю. У на­ших досліджен­нях по­каз­ник ІДК ста­но­вить від 70,3 до 74,1, що відповідає першій групі за якістю клей­ко­ви­ни, ха­рак­те­ри­с­ти­ка клей­ко­ви­ни — до­б­ра.

Що пізніше проведе нопідживлення, то менший вплив мікроелементів на врожайність і більший — на якість.

Застосування мікродобрив у підживленні озимої пшениці. Досліджу­ва­ний сорт пше­ниці ози­мої Харківська-96 на­ле­жить до пше­ниць се­ред­ньої хлібо­пе­карсь­кої си­ли. Ко­ли­ван­ня по­каз­ників си­ли бо­рош­на на всіх варіан­тах бу­ли май­же на рівні кон­тро­лю, за ви­нят­ком варіан­та із по­за­ко­ре­не­вим піджив­лен­ням рос­лин мікро­до­б­ри­вом на пер­шо­му аг­рохімічно­му фоні, де спо­с­теріга­ло­ся істот­не збільшен­ня си­ли бо­рош­на.

Мікро­е­ле­мент­ний склад сільсько­го­с­по­дарсь­ких рос­лин є важ­ли­вим по­каз­ни­ком їхньої біологічної цінності. Відхи­лен­ня вмісту еле­ментів у зерні та побічній про­дукції від оп­ти­маль­но­го рівня у бік збільшен­ня або змен­шен­ня справ­ляє пря­мий не­га­тив­ний вплив на здо­ров’я лю­ди­ни і тва­рин. Як дефіцит­ний, так і над­лиш­ко­вий вміст еле­ментів у про­дук­тах хар­чу­ван­ня мо­же про­яв­ля­ти­ся у формі мікро­е­ле­мен­тозів — за­хво­рю­вань, що вик­ли­кані по­ру­шен­ням ба­лан­су мікро­е­ле­ментів у ор­ганізмі.

На дум­ку дослідників, важ­ли­вим ре­зер­вом ре­гу­лю­ван­ня еле­мент­но­го скла­ду сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур є за­сто­су­ван­ня для підживлення ма­к­ро- і мікро­до­б­рив. Учені дійшли вис­нов­ку, що розміри варіюван­ня вмісту мікро­е­ле­ментів у рос­ли­нах за­ле­жать від їхньої кількості, вне­се­ної із до­б­ри­вом. У зв’яз­ку з цим особ­ли­во ак­ту­аль­не вив­чен­ня еко­логічних наслідків за­сто­су­ван­ня мікро­е­ле­ментів на грун­тах із до­стат­нь­ою кількістю за­без­пе­че­ності ни­ми, що дає змо­гу оціни­ти міру на­ко­пи­чен­ня їх в ос­новній про­дукції сільсько­го­с­по­дарсь­ких куль­тур.

За літе­ра­тур­ни­ми да­ни­ми, вміст ко­баль­ту в зерні пше­ниці ози­мої не має пе­ре­ви­щу­ва­ти 1 мг/кг, міді — 30, цин­ку — 50 і заліза — 100 мг/кг. До­бо­ва по­тре­ба ор­ганізму лю­ди­ни у мар­ганці ста­но­вить 4 мг, залізі — 10–20 , міді — 3, цин­ку — 15, ко­бальті (вітамін В12) — 3 мг/кг.

От­ри­мані дані із вив­чен­ня вмісту мікро­е­ле­ментів у зерні пше­ниці ози­мої по­ка­зу­ють, що відмінності еле­мент­но­го скла­ду зер­на за­ле­жать від доз міне­раль­них до­б­рив і об­роб­ки рос­лин мікро­до­б­ри­вом. Із досліджу­ва­них еле­ментів у зерні пше­ниці ози­мої найбільше містить­ся мар­ган­цю, заліза і цин­ку (рисунок).

По­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня рос­лин пше­ниці ози­мої мікро­до­б­ри­вом двічі за ве­ге­тацію на кон­тролі і на аг­рохімічних фо­нах збільшує вміст ко­баль­ту, міді і цин­ку в зерні до оп­ти­маль­но­го рівня.

Застосування добрив під озиму пшеницю. Вне­сен­ня ма­к­ро­до­б­рив під пше­ни­цю ози­му зни­жує вміст міді у зерні на 12–19% порівня­но із кон­тро­лем. Об­роб­ка рос­лин мікро­до­б­ри­вом, що містить Cu у дозі 25 г/л, підви­щує вміст міді у зерні на фоні N60P60K60 на 13%, а на фоні N30P30K30 — на 24% порівня­но з аг­рохімічним фо­ном.

Під дією ма­к­ро- і мікро­до­б­рив вміст заліза в зерні пше­ниці ози­мої збільшується на 18–35%. Три­ва­ле за­сто­су­ван­ня до­б­рив, підживлення підкис­лює грунт, що, своєю чер­гою, підви­щує до­ступність мар­ган­цю для рос­лин і на­ко­пи­чен­ня цьо­го еле­мен­та в ос­новній про­дукції. На двох аг­рохімічних фо­нах вміст мар­ган­цю в зерні пше­ниці ози­мої підви­щив­ся у се­ред­нь­о­му на 9%.

Оптимізація живлення пшениці озимої макро- і мікроелементами не тільки підвищує врожайність, а й впливає на якість продукції. Включення у метаболізм рослин пшениці озимої мікроелементів азотного обміну, до яких належать Cu, Mo і Zn, підвищує вміст білка і сирої клейковини у зерні, а також поліпшує хлібо пекарські властивості.

Вне­сен­ня ма­к­ро­до­б­рив, підживлення збільшує вміст ко­баль­ту в зерні пше­ниці ози­мої в се­ред­нь­о­му на 50% порівня­но із кон­тро­лем. Об­роб­ка рос­лин мікро­до­б­ри­вом, що містить Со — 0,04 г/л, сприяє підви­щен­ню вмісту цьо­го еле­мен­та в зерні пше­ниці ози­мої на 20%, порівня­но із кон­тро­лем, і на 13% — порівня­но із фо­ном N₆₀P₆₀K₆₀.

Об­роб­ка, підживлення рос­лин пше­ниці ози­мої мікро­до­б­ри­вом збільшує вміст цин­ку в зерні на аб­со­лют­но­му кон­тролі та на пер­шо­му і дру­го­му аг­рохімічних фо­нах на 8, 6 і 14%, відповідно.

От­же, на ос­нові на­ве­де­них ви­ще да­них мож­на зро­би­ти вис­но­вок, що по­за­ко­ре­не­ве піджив­лен­ня рос­лин пше­ниці ози­мої мікро­до­б­ри­вом двічі за ве­ге­тацію на аб­со­лют­но­му кон­тролі та на аг­рохімічних фо­нах не при­зво­дить до пе­ре­ви­щен­ня вста­нов­ле­ної кон­цен­т­рації мікро­е­ле­ментів у зерні, що при­зна­че­не для про­до­воль­чих цілей.

Є. Скриль­ник, д-р с.-г. на­ук,
А. Ку­то­ва, канд. с.-г. на­ук,
Національ­ний на­уко­вий центр «Інсти­тут грун­тоз­нав­ст­ва та аг­рохімії
імені О.Н. Со­ко­ловсь­ко­го»

Інформація для цитування
Мікро­до­б­ри­ва у посівах ози­мої пше­ниці/ Є. Скриль­ник, А. Ку­то­ва// Пропозиція/ — 2014. — № 10. — С. 52-54