Особливості збирання сої

Аннушка, Анастасія, Княжна, Хуторяночка, Оріана, Анатоліївка, Артеміда... Красиві та ласкаві назви — імена дівчат, шанобливі назви та величаві титули жінок. Одні із них стрімко ввірвалися в наше сучасне життя з сивої давнини, інші прийшли із минулого століття. Та нині мова йтиме не про знаменитих носіїв цих жіночих імен, а про їхнє уславлення в образі не менш важливої особи в царстві сільськогосподарського рослинництва — Її Величності Сої.
Соєвий вік продовжує впевнено крокувати Україною та за її межами. Посіви сої як вітчизняні, так і в Європі та країнах СНД щороку динамічно збільшуються, що свідчить про усвідомлення аграріями її перспективи та економічної переваги. Загальна площа посіву сої в Україні в 2011 р. становила 1 млн 100 тис. га (щоб оцінити обсяги цієї площі, доцільно відмітити, що площа під цукровими буряками становила лише 564,7 тис. га). Посилення уваги до цієї культури та, відповідно, збільшення площ посіву сої — позитивна тенденція для рослинницької галузі, оскільки, завдяки своїй можливості зв’язувати атмосферний азот, соя більшою мірою забезпечує захист навколишнього середовища. До того ж відбувається додаткове живлення соєвих рослин азотом завдяки сполукам атмосферного азоту і поглинанню мінерального азоту із землі, що дає змогу зменшити внесення синтетичних добрив під посіви сої. Діяльність коренів і бульбочкових бактерій сприяє тому, що після збирання сої грунт залишається в пухкому стані, тож культура поліпшує грунтову структуру, а отже, покращує його фізичні і хімічні властивості. Більше того, якщо після сої в сівозміні культивують зернові культури, то збільшується їхня врожайність. Це зумовлює її переваги та привабливість у сівозміні зернових господарств порівняно з іншими культурами. Відмічені позитивні аспекти вирощування сої є яскравим доказом того, що вона є економічно вигідною культурою та користується постійним попитом на світовому ринку.
   Також до «плюсів» вирощування сої можна віднести ефективне та широке використання її насіння в харчовій промисловості. Основні чинники цього — підвищений вміст сирого протеїну та рослинного жиру в насінні сої: відповідно, 38–43 та 18–21%. Отже, сою варто вирощувати. Але, окрім власне процесу вирощування, який має свою специфіку (чому було присвячено чимало статей у нашому виданні та спеціалізованих додатках. — Прим. ред.), не менш важливий його заключний етап — збирання сої. І він також має свої особливості. Тож звернемо на них свою увагу.
Особливості збирання сої.
Фізіологія та біологічні особливості сої дають змогу збирати врожай комбайновим способом. Усі сорти сої характеризуються дружним, майже одночасним, достиганням бобів, стійкістю до посухи, вилягання та осипання зерна з бобів. Короткий період вегетації сприяє проведенню збиральних робіт в оптимальні строки, фактично — в кінці серпня або на початку вересня, коли ще зазвичай триває суха та тепла літня погода. Це важливий нюанс за нинішньої енергетичної кризи, оскільки не потрібно вдаватися до досушування зерна сої. Такі терміни достигання та збирання врожаю дають можливість завчасно провести підготування грунту під висів. Тому соя є також добрим попередником для озимих культур.
Урожайність зерна сої сягає 26–32 ц/га. Генетичний потенціал урожайності зерна може становити 34–38 ц/га на полях навіть без зрошення. Відношення маси зерна сої до маси соломи, як правило, становить 1:1. Для збирання такого врожаю та ефективного завантаження комбайна доцільно використовувати комбайни середнього класу — з пропускною спроможністю до 9 кг/с.
   Досвід вирощування сої різних сортів свідчить, що боби розміщені на рослині рівномірно і вистигають дружно по всій довжині стебла. Результати досліджень підтверджують, що під час комбайнового збирання в режимі прямого комбайнування в Україні в зонах Степу та Лісостепу повна стиглість бобів сої досягає 99%, воскова — 1%. Вологість зерна під час збирання (а це зазвичай остання декада серпня — перша декада вересня) становить 12–14%, незернової частини врожаю — 12%. Висота розташування нижніх бобів сої, як правило, — 10 см. Висота рослин сої досягає 100–130 см. Такі умови дають змогу, застосовуючи традиційну зернову жатку комбайна, задовільно виконувати технологічний процес за швидкості руху 5 км/год.
   Більшість селекційно-насінницьких фірм декларують висоту закладання найнижчого ярусу бобів на стеблі на висоті 20 см і більше (сорти Аннушка, Діона, Медея, Валюта). Їхнє збирання проводять, як правило, в режимі прямого комбайнування традиційними зерновими комбайновими жатками. Вони мають гідравлічну систему копіювання рельєфу поля, що забезпечує зрізування стебел на висоті 15–20 см. Втрати зерна за такого комбайнування не перевищують допустимих 0,5%.
Але нас як господарників цікавлять особливості збирання сортів сої типу Супра, ОАЦ-Віжіон, Артеміда, Знахідка, Валюта, Ізумрудна, Ювілейна, нижні боби яких на стеблі розташовані на висоті 10 см (і навіть нижче). Використання традиційних комбайнових жаток, які мають традиційну гідравлічну систему копіювання поверхні поля, дає змогу отримати висоту зрізування стебел на рівні 15–20 см. У такому разі на стеблі нижче висоти зрізу залишаються незрізані боби. А це — прямі втрати. Аналіз якості роботи таких жаток свідчить, що втрати зерна за категорією «незрізані боби нижче лінії зрізу» становлять 7% і більше.
Можна сказати «на рівному місці», на заключному етапі виробництва сої, коли цінне зерно вже вирощено і залишається лише його зібрати і покласти в комору, ми зазнаємо збитків, які фактично нічим не виправдані! Із залишеними на полі бобами сої та незібраним зерном господарі мимохіть позбавляють себе частини прибутку. А чи можна цього уникнути і як це зробити?
   Розв’язання цієї проблеми та вихід із цієї непростої ситуації є! Для цього під час збирання сої слід зрізувати її на висоті менш ніж 10 см. Але які жатки виконують таке зрізування? На сьогодні світові виробники техніки пропонують нові рішення та розробки у вирішенні проблеми досягнення низького зрізування сої, завдяки яким вдасться якщо й не звести нанівець втрати, то принаймні їх мінімізувати.
Збирання сої.
Під час підготовки до збиральних робіт комбайн потрібно агрегатувати зі спеціальною жаткою для збирання сої. Якщо такої можливості немає, то звичайну жатку (із жорстким пальцевим брусом) потрібно дообладнати спеціальним пристосуванням для зменшення висоти зрізування (до 4–6 см). Адже основні втрати під час збирання сої (до 80%) виникають саме через неправильно налаштовану на роботу жатку. Один соєвий біб, залишений на кожній стернині, — це мінус 1–2 ц/га. Крім того, щоб не було пошкодження і травмування насіння сої, частоту обертання молотильного барабана слід установити в межах 450–650 об./хв, швидкість руху комбайна — 4,5–5,6, а не звичні 8–9 км/год.
   Жатки із гнучким пальцевим брусом на сьогодні пропонують практично всі виробники техніки даного виду. Це пристосування для зрізування рослин сої може бути як у базовій комплектації, так і постачатися як опція для подальшого дооснащення ним зернозбирального комбайна. Його варто використовувати тільки за умови, якщо у вас великі площі низькозбираних культур (соя, горох тощо), адже низьке зрізування зумовлює роботу відповідного механізму в жорстких умовах (контакт робочого органа з грунтом, можливе попадання каміння і т. д.), що пришвидшує його спрацювання.
Фірма John Deere пропонує зернові жатки для прямого комбайнування серії 600F HydraFlex із гнучким різальним апаратом, який майже лежить на поверхні грунту і, природно, забезпечує висоту зрізування на рівні 5–8 см.
   Ці жатки, окрім гнучкого різального апарата, мають низку додаткових позитивних функцій, які збільшують ефективність їхньої роботи під час збирання виляглих технологічних культур і таких, які потребують низького зрізування. Сегменти різального апарата мають подвійний зріз (хід сегментів) завдовжки 10 см. Водночас вони забезпечують якісне зрізування культури і підтримують постійний енергійний темп роботи всього різального апарата, що важливо для зрізання достатньо жорсткого стебла завтовшки 4 мм. Система жатки HydraFlex забезпечує точне копіювання рельєфу поля, що важливо порівняно з гідромеханічними системами копіювання поверхні поля. Для переміщення грубої стеблової маси шнек має діаметр 66 см, а завдяки високим спіралям загальний діаметр шнека становить 82 см. Відносно довгі пальці, що висуваються із центральної труби шнека, розташовані по всій довжині труби і забезпечують негайне захоплення стебел по всій ширині платформи жатки — відразу ж після їхнього зрізання ножем різального апарата. А в підсумку ми отримуємо: безперебійний та високоінтенсивний процес низького зрізування стебел ножем із циклічністю 1150 циклів/хв, високу інтенсивність подавання сформованої порції стебел граблинами мотовила до шнека, стабільне захоплення зібраної маси пальцевим механізмом та транспортування шнеком до центрального вікна похилої камери. І все це — за високої робочої швидкості комбайна. Тож роботу даного виду збиральної техніки в режимі високої пропускної здатності забезпечено.
   Аналогічну якість роботи під час збирання сої на зерно забезпечують також і інші жатки фірми John Deere — серії 600F і 600R. Високу чутливість ножа жатки до копіювання рельєфу і чітке дотримання завдяки цьому встановленої висоти зрізування (навіть на рівні 4 см) забезпечують сенсори, які допомагають підтримувати запрограмовані параметри.
Для збирання сої, ріпаку, зернових культур, гороху, що потребують низької висоти зрізування, без втрат зерна за різних станів технологічної культури, призначена зернова жатка BISO Crop Ranger Flex 750.

Жатка 740CF із гнучким різальним апаратом компанії New Holland. Використовують переважно для збирання сої. Для комбайнування дрібнонасінних культур є можливість фіксації різального апарата у жорсткому положенні. Може бути обладнана системою копіювання рельєфу (як додаткова опція).
Компанія Claas випускає жатки для збирання рису та сої. Жатки Flex від Claas оснащені гнучким різальним апаратом, який автоматично адаптується навіть до мінімальних нерівностей грунту. Прогин різального апарата може становити до 180 мм. Подавальний шнек, мотовило і різальний апарат відокремлені. Можливість зміни кута зрізування та похила камера дають змогу запобігти втратам продукту за будь-яких умов збирання.
Також заслуговують на увагу жатки виробництва канадської компанії MacDon, які відрізняються від традиційних зернових жаток використанням стрічкового транспортера замість шнека. Таке технічне рішення дало змогу значно знизити вагу жаток, збільшити їхню ширину, рівномірніше завантажити молотильний барабан. Ці конструкційні особливості сприяють істотному підвищенню продуктивності роботи і зниженню втрат.
   Жатки серії FD75 мають гнучкий різальний брус і двосекційне мотовило. Ширина захвату жаток серії FD75 становить від 9,1 до 13,7 м. Протирізальні пальці двічі загартовані, мають підвищену стійкість до спрацювання. Ширина прогумованої стрічки — 1,075 м (приводиться в рух за допомогою гідравліки). Ширина вихідного вікна може бути від 1,539 до 1,948 м. Такі рішення дають змогу отримувати відмінні результати під час збирання сої.

 Приставки для збирання урожаю сої.
Також для збирання сої за низького зрізування вітчизняні та зарубіжні компанії пропонують спеціальні приставки з гнучким різальним апаратом.
Пристосування для збирання сої марки ПЗС НВП Бердянського заводу сільськогосподарської техніки «Альфа» призначені для дообладнання жаток зернозбиральних комбайнів вітчизняного та іноземного виробництва, які мають гнучкий різальний апарат, що дає змогу підвищити продуктивність робіт на збиранні сої і бобових культур.
Пристосування має такі складові:
  - гнучкий брус, підпружинений нижніми ресорами, на якому змонтовано різальний апарат із штампозварними пальцями;
  - боковини на спеціальних черевиках із дільниками маси;
  - привід МПН із вертикальним шківом;
  - набір спеціальних кронштейнів.
Принцип роботи пристосування для збирання урожаю сої грунтується на забезпеченні низького регульованого зрізу (від 30 до 100 мм) і автоматичного копіювання рельєфу поля у поздовжньому і поперечному напрямках на заданій висоті. Конструкція різального механізму забезпечує захист ріжучого апарата пристосування потрапляння каменів та інших сторонніх предметів. Пристосування приводиться в рух клиновим пасом від привідного шківа жниварки через редуктор МПН (аналог SHUMAHER).
Монтаж пристосування здійснюють за допомогою кронштейнів, які містяться на кінцях ресор, і бічних замків-стяжок, що не потребує спеціальної кваліфікації оператора та значних затрат часу.
За даними виробника, використання цього пристосування для збирання урожаю дає змогу знизити втрати врожаю на рівні 10% (залежно від виду культур, урожайності, способу і режиму збирання), порівняно із традиційними жатками, обладнаними жорстким різальним апаратом.

Висновок
Підсумовуючи подану інформацію, можна з упевненістю стверджувати, що за застосування ефективних технічних засобів, якими є спеціалізовані жатки та приставки для збирання сої, можна, завдяки ефективному збиранню без втрат, підвищити робочу продуктивність під час збирання та на 200–300 кг/га збільшити врожайність сої, тим самим принести додатковий прубуток господарству.

М. Занько, канд. техн. наук,
УкрНДІПВТ ім. Л. Погорілого