Чи загрожуватимуть шкідники посівам цукрових буряків у 2013 році?

За узагальненими даними Головдержзахисту щодо показників динаміки розвитку й розмноження в Україні основних шкідників у посівах цукрових буряків за 2012 р., з високою ймовірністю можна очікувати, що у 2013 р. особливо небезпечними для рослин будуть довгоносики бурякові (звичайний, сірий), довгоносик-стеблоїд, блішки бурякові, крихітка бурякова, щитоноски, попелиця листкова бурякова, мухи бурякові мінуючі, дротяники, бурякова нематода та ін.

О. Грищенко, канд. с.-г. наук,
К. Калатур, канд. с.-г. наук,
О. Половинчук, наук. співробітник,
Інститут біоенергетичних культур
і цукрових буряків НААН України

Досвід багатьох господарств України свідчить, що за постійного дотримання культури землеробства можна стабільно одержувати врожаї цукрових буряків на рівні 45–55 т/га і більше. Проте, щоб отримати такий урожай в усіх зонах бурякосіяння, аграріям слід подбати про своєчасний захист посівів від шкідливих комах, шкодочинність яких може призвести до втрати 15–50% врожаю, а також суттєво знизити його якість. Тому для попередження масового розмноження фітофагів в агроценозах цукрових буряків та ефективного запобігання втратам урожаю, слід володіти оперативною інформацією щодо поточного стану їхніх популяцій, яка грунтується, першою чергою, на даних обстеження полів у господарствах, а також на матеріалах прогнозів обласних та районних станцій захисту рослин і Головдержзахисту. Це дасть можливість завчасно оцінити ступінь загрози врожаю від шкідників, спланувати та обгрунтувати оптимальні строки проведення заходів захисту і розрахувати їхню економічну ефективність.

Звичайний буряковий довгоносик
Поширений у всіх регіонах України, але найнебезпечніший для посівів цукрових буряків він у центральних і прилеглих до них південних та південно-східних областях, де щорічно відмічається підвищена чисельність і шкідливість його популяції. У 2012 р. глибоке залягання довгоносиків, що зимували на глибині 40–50 см, обумовило смертність в межах 40–60% їхньої кількості, спричиненої, в основному, грибковими захворюваннями та розтягнутим виходом із зимової діапаузи. Чисельність шкідника на буряковищах становила 0,8–3,5, максимально — до 7 особин/м2.
Із встановленням теплої погоди (кінець квітня — середина травня) розпочався активний вихід, піший хід і масовий літ жуків з інтенсивністю 1–5, подекуди — 10–20 (Київська, Черкаська обл.) особин у полі зору/10 хв спостережень. При цьому співвідношення самиць до самців становило 3:1. На заселених 30–100% площ у більшості центральних лісостепових та прилеглих бурякосійних областей в період масового розселення довгоносиків спостерігали на одному квадратному метрі 0,1–1,5, максимально — 2–3, осередками в окремих районах Київської, Черкаської, Полтавської областей 4–8 жуків, які пошкоджували 10–31, максимально — 51% рослин (Київська обл.). Рослини буряків були пошкоджені переважно у слабому (83%), середньому (15%) та сильному (2%) ступенях.
Надзвичайно тепла погода другої половини літа сприяла прискореному розвитку звичайного бурякового довгоносика. Як наслідок, за даними осінніх обстежень 2012 р., цим шкідником було заселено 75% бурякових площ з середньою чисельністю 1,8 (жуків, лялечок), максимальною — 10–16 (Черкаська, Полтавська обл.) особин/м2. У господарствах Київської, Полтавської, Сумської, Черкаської, Чернігівської і Харківської областей 40–100-відсотковою заселеністю площ цукрових буряків звичайним буряковим довгоносиком у зиму пішло понад 2–10 жуків/м2. При цьому структура популяції була такою: жуків — 75%, лялечок — 16, личинок — 9%.
У цілому з обстежених 734 тис. га сільгоспугідь шкідником було заселено 10% за середньої чисельності 0,5–0,7, максимальної — 2–9 (Полтавська обл. — до 41) особин/м2, що дещо вище за показники попередніх років. Порівняно з 2011 р., площі заселені довгоносиком з чисельністю до 0,5 особин/м2, збільшились у 2012 р. на 3%, з чисельністю 0,6–2 зменшились на 4%, а з чисельністю 5,1 і більше — на 1%.
Стан популяції довгоносика характеризується високою життєздатністю: основна маса комах у доброму фізіологічному стані, має достатню кількість жирового тіла, статевий індекс нахилений у бік самиць. Тому у 2013 р. за сприятливих умов перезимівлі передбачається значна щільність і шкідливість фітофага у Київській, Полтавській, Черкаській, Сумській, Чернігівській, Харківській, Вінницькій областях.

Сірий буряковий довгоносик
Залишається масовим шкідником культур бурякової сівозміни у Центральному Лісостепу і Поліссі. Широка поліфагія цього фітофага дає можливість уникати токсикованих рослин і підтримувати високу життєздатність популяції.
У минулому році сірий буряковий довгоносик найбільшої шкоди посівам цукрових буряків завдавав у Київській, Полтавській, Черкаській, Чернівецькій, Кіровоградській, Харківській та Сумській областях. Тут ним було заселено від 20 до 100% бурякових площ за середньої чисельності 0,2–0,4, максимально — 0,5–0,7 особин/м2 і пошкоджено 3–10, максимально — 15–20% рослин переважно за слабкого, а в осередках — середнього ступеня їхнього пошкодження. Осінніми обстеженнями шкідника виявлено у всіх бурякосійних регіонах, де ним заселено 13% площ за середньої чисельності 0,5 особин/м2. В окремих областях (Вінницька, Чернівецька, Житомирська, Харківська) у грунті виявлено в середньому 0,6–1,0, максимально — 2 особини/м2 жуків сірого довгоносика. У 2013 р. у цих та низці інших, передусім лісостепових та поліських областей, є велика ймовірність збереження значної кількості сірого довгоносика, особливо у тих господарствах, де поля сівозміни забур’янені осотом, березкою, гірчаком та іншими рослинами, якими він живиться.
Зважаючи на динаміку поширення, у 2013 р. слід очікувати на подальше розширення ареалу бурякового довгоносика-стеблоїда у Харківській, Полтавській та Сумській областях.

Бурякові блішки
Минулого року у квітні-травні активно заселяли сходи цукрових буряків повсюдно з чисельністю у Лісостепу 1,0–5,5, максимально — 10–16 особин/рослину, у Степову — 1,0–2,5, максимально — 5,0–8,0, у Поліссі — 0,3–3,0, максимально — 7–8 особин/рослину і пошкодили, відповідно, 5–20%, 2–15% та 3–30% рослин переважно у слабкому ступені. Шкідливість цього фітофага суттєво обмежувалася токсикацією рослин захисно-стимулювальними речовинами та на окремих площах обприскуваннями посівів інсектицидами.
Літнє покоління блішок розвивалося переважно за сприятливих умов, тому зимуючий запас шкідника — у межах багаторічних показників (у місцях резервації у центральних та північних областях — до 2,1–5,2, у південно-східних — 1,9–4,5 особин/м2). Навесні 2013 р. загроза сходам цукрових буряків від бурякових блішок імовірна в усіх зонах бурякосіяння, але вона корегуватиметься погодними умовами весняного періоду, а також якістю обробки насіння інсектицидами.
Бурякова крихітка
У минулому році у фазі вилочки — другої пари листків цукрових буряків пошкодила у слабкому ступені 2–10% рослин на 52% площ за середньої чисельності 4–36, максимально у вогнищах Вінницької області — до 200 особин/м2.
Зимуючий запас шкідника дещо нижчий за показники минулих років і становить повсюдно 4–55, максимально у Львівській, Хмельницькій, Тернопільській областях — 60–82, у вогнищах Вінницької області — 70–230 особин/м2. Тому у зазначених регіонах у 2013 р., за умови ранньої теплої та вологої весни, ймовірна суттєва шкодочинність бурякової крихітки на сходах цукрових буряків.

Щитоноски
Щитоноски (бурякова, лободова) у 2012 р. за невисокої щільності (в середньому 0,4 особин/м2) заселили 12–28% посівів цукрових буряків і господарського значення не мали. Лише в осередках Кіровоградської, Івано-Франківської, Львівської і Чернігівської областей за чисельності 1,0–3,0 особини /м2 вони у слабкому ступені пошкодили 1–4% рослин. Осінніми обстеженнями щитоносок було виявлено на 57% площ за середньої чисельності 0,4 особин/м2, що дещо нижче середніх багаторічних показників. У більшості областей переважала лободова щитоноска.
У 2013 р. за сприятливих погодних умов (помірно тепла та волога погода) щитоноски можуть являти загрозу посівам цукрових буряків осередково, перш за все, за умови неякісної обробки насіння цієї культури інсектицидами, а також на полях, засмічених лободовими бур’янами.

Попелиці
Листкова бурякова попелиця у 2012 р. була виявлена на 21–47% обстежених посівів цукрових буряків із заселеністю 2–30% рослин. У переважній більшості областей шкодочинність проявлялась лише осередково, головним чином у крайових смугах полів. Несприятливі погодні умови у перший половині вегетації рослин цукрових буряків, а також ураження попелиці ентомофторозом (до 26%) та діяльність ентомофагів (1–4 особини/одну заселену попелицею рослину) стримували її розвиток та масове розмноження.
Осінніми обстеженнями виявлено 4–128 зимуючих яєць попелиці на одному погонному метрі рослин-господарів (бруслина, калина, жасмин). Зважаючи на високий зимуючий запас яєць листкової бурякової попелиці, у 2013 р. можливий спалах масового розмноження та значної шкідливості цього фітофага у посівах цукрових буряків у більшості бурякосійних областей лісостепової зони та в деяких областях Полісся.
Коренева бурякова попелиця у 2012 р., як і у попередні роки, господарського значення не мала. Однак як вид вона зберігалася на корінцях буряків і лободових бур’янів у Кіровоградській, Полтавській, Черкаській та Київській областях.
У 2013 р. за якісної обробки насіння цукрових буряків інсектицидами у складі композицій захисно-стимулювальних речовин масового розмноження та шкідливості кореневої попелиці не очікується.

Бурякові мінуючі мухи
У 2012 р., внаслідок несприятливих погодних умов, що склалися на початку вегетації культури, та токсикації рослин, господарського значення в посівах цукрових буряків не мали. Ними було заселено 3–27% обстежених площ за чисельності 0,4–2,6 личинок/рослину та незначно пошкоджено в осередках до 14% рослин. Осінніми обстеженнями виявлено незначну кількість шкідника у місцях зимівлі (0,3–2,0 пупаріїв/м2).
У 2013 р. значної шкідочинності мінуючих мух не очікується, але за сприятливих для розвитку цих комах погодних умов у весняно-літній період можливе осередкове пошкодження ними цукрових та кормових буряків, особливо за умови обробки насіння інсектицидами з коротким терміном токсичної дії.

Бурякова мінуюча міль
У 2012 р. була виявлена лише у деяких лісостепових областях України, де нею за допорогової чисельності було заселено до 10% площ буряків. Суттєвої шкідливості фітофага не відмічено.
За незначної чисельності шкідника у місцях зимівлі (0,2 кокона/м2) у поточному році за сприятливих для розвитку умов (висока вологість і температура) бурякова мінуюча міль локально розвиватиметься переважно у насіннєвих, фермерських та приватних бурякосійних господарствах південних областей України.
Крім зазначених вище фітофагів, аграріям слід нагадати про ще одного небезпечного шкідника цукрових буряків — бурякову нематоду, яка поширена в усіх бурякосійних господарствах України. На жаль, нині через брак фахівців-нематологів та трудомісткість процесу відбору та аналізу зразків грунту, систематичні обстеження полів на зараження цим паразитом не проводяться. Ситуація погіршується і через порушення науково обгрунтованого чергування культур у сівозмінах, високу концентрацію в них цукрових буряків та ріпаку, а також через засміченість полів капустяними, лободовими та щирицієвими бур’янами.
Такі умови сприяють масовому розмноженню нематоди в грунті та зростанню її шкідливості. Тому, як і у попередні роки, залишається актуальною загроза ураження рослин гетеродерозом в господарствах, які займаються вирощуванням цукрових буряків, їхніх насінників та ріпаку.    Далі буде