Спецможливості
Технології

Вто­рин­ні ко­ре­ні пше­ниці ози­мої та вро­жай

24.02.2017
9473
Вто­рин­ні ко­ре­ні пше­ниці ози­мої та вро­жай фото, ілюстрація

Останніми роками осінні й весняні посухи створюють екстремальні умови для розвитку озимини в початкові фази вегетації. Низький уміст продуктивної вологи в період висіву пшениці озимої призводить до затримки проростання насіння. У такому разі посіви мають строкатий вигляд: поряд із рослинами в початковій стадії кущіння є місця, де насіння тільки проростає. Такі посіви не завжди вдало зимують, тому їхня врожайність поступається озимині, сівбу якої проводили за оптимальних умов.

 

 

 

Відо­мо, яку важ­ли­ву роль у за­без­пе­ченні про­дук­тив­ності посіву відіграє над­зем­на ве­ге­та­тив­на ма­са пше­ниці. Інтен­сив­не кущіння сприяє от­ри­ман­ню оп­ти­маль­но­го стеб­ло­с­тою, а до­статній роз­ви­ток ли­ст­ко­во­го апа­ра­ту — ви­сокій інтен­сив­ності фо­то­син­те­тич­них про­це­сів, що в кінце­во­му підсум­ку виз­на­чає про­дук­тивність усь­о­го посіву. Про­те ми не завжди звер­таємо ува­гу на те, що від­бу­вається «під зем­лею». Ко­рені ози­мих рос­лин так са­мо важ­ливі для фор­му­ван­ня май­бут­нь­о­го вро­жаю, як і стеб­­ло. За­без­пе­чу­ю­чи по­гли­нан­ня і транс­­пор­ту­ван­ня во­ди та роз­чи­не­них у ній міне­раль­них еле­ментів, ко­ре­не­ва си­с­те­ма по­ста­чає всі ре­чо­ви­ни, потрібні для фо­­то­син­те­тич­но­го апа­ра­ту, із яко­го, своєю чер­гою, до ко­ренів над­хо­дять ор­ганічні ре­чо­ви­ни. Та­ким чи­ном, рос­лин­ний ор­ганізм — це склад­на си­с­те­ма, ча­с­ти­ни якої ок­ре­мо функціону­ва­ти не мо­жуть.
Ко­ре­не­ва си­с­те­ма в пше­ниці ози­мої мич­ку­ва­то­го ти­пу, до­б­ре роз­га­лу­же­на, ос­­­нов­на ма­са її за­ля­гає в ор­но­му шарі. В ок­­ремі ро­ки за до­стат­нь­о­го вмісту во­ло­ги в ґрунті де­які корінці пше­ниці здатні про­ни­ка­ти на знач­ну гли­би­ну — до 1,5–2,0 м, а іноді й більше. Про­те більша ча­с­ти­на ко­ре­не­вої си­с­те­ми роз­міще­на на гли­бині до 30 см, і са­ме в цій зоні відбу­вається найінтен­сивніше по­­гли­нан­ня ґрун­то­вої во­ло­ги та міне­раль­них еле­ментів.

Ко­ре­не­ва си­с­те­ма пше­ниці ози­мої та інших злаків скла­дається з пер­вин­них (за­род­ко­вих) ко­ренів, що ут­во­рю­ють­ся в ембріональ­но­му гіпо­ко­тилі насіння, яке пе­ре­бу­ває в стадії про­ро­с­тан­ня, і стеб­ло­вих (вто­рин­них, вуз­ло­вих), що роз­ви­ва­ють­ся із вузлів кущіння. Кількість пер­вин­них ко­­ре­нів у пше­ниці ко­ли­вається в ме­жах трьох-ше­с­ти (в се­ред­нь­о­му — п’ять, їхня кількість за­ле­жить від сор­то­вих особ­ли­во­с­тей). Що­до всієї ко­ре­не­вої си­с­те­ми на пер­винні ко­рені при­па­дає 1–14%. На по­чат­ко­вих ета­пах ве­ге­тації рос­ли­ни пше­ниці жив­лять­ся ли­ше за їхньою до­­по­мо­гою. Під час кущіння від кож­но­го но­во­го стеб­ла за­зви­чай відро­с­тає по два вто­рин­них корінці. Ці корінці за­без­пе­чу­ють жив­лен­ня бічних па­гонів рос­лин. По суті, інтен­сивність ут­во­рен­ня вто­рин­­них ко­ренів та кущіння рос­лин тісно пов’язані між со­бою. Роль пер­вин­них ко­ренів у цей період де­що зни­жується, про­те во­ни не відми­ра­ють, а функціону­ють до кінця ве­ге­тації й за­­без­пе­чу­ють жив­лен­ня го­ло­вно­го па­­го­на. У разі, як­­­що рос­ли­на не ут­во­ри­ла вто­рин­них ко­ренів (че­рез по­­су­­ху), во­ни бе­руть на се­бе ос­нов­ну функ­цію жив­лен­ня. Про­те ос­нов­на ма­са во­ди та мі­­не­раль­них ре­чо­вин за нор­маль­них умов ве­ге­тації по­гли­нається са­ме вто­рин­ни­ми ко­ре­ня­ми, то­му май­бут­ня про­дук­тивність посіву найбільше за­ле­жить са­­­ме від них. 

Ко­ли пше­ни­цю ози­му висівають в оп­ти­мальні стро­ки, то до по­чат­ку зи­ми пер­винні ко­рені здатні про­ни­ка­ти вглиб до 1 м, а вто­ринні — на 30–60 см. Із від­нов­лен­ням вес­ня­ної ве­ге­тації ріст ко­ре­не­вої си­с­те­ми по­нов­люється і про­дов­жується до фа­зи вос­ко­вої стиг­лості. Най­­інтен­сивніше рос­те ко­ре­не­ва си­с­те­ма (до 2,5 см/до­бу) в період осінньої ве­­ге­тації. На­весні швидкість ко­ре­не­во­го на­­­ро­с­тан­ня по­сту­по­во спа­дає: так, у фа­­­­­­­­­зі ко­­ло­сіння во­на не пе­ре­ви­щує 1–1,5 см/до­бу. В різні періоди ор­га­но­ге­не­зу рос­лин пше­ниці роз­поділен­ня ко­­ренів ґрун­то­ви­ми го­ри­зон­та­ми та­кож не­од­на­ко­ве. Так, у період ви­хо­ду куль­ту­ри в труб­ку ос­нов­на ма­са ко­ренів (до 60%) розміще­на на гли­бині до 20 см, у го­ри­зонті 20–40 см містить­ся 25–30%, 40–60 см — 6%, 60–80 см — 3%, 80–100 см — 2% ко­ренів рос­ли­ни. У період цвітіння пше­ниці віднос­на їхня кількість у го­ри­зонті 0–40 см змен­шується до 50%, а в го­ри­зонті 40–80 см збільшується до 45%. У глиб­ших ша­рах ґрун­ту та­кож де­що збільшується кількість ко­ренів. 

Інтен­сивність роз­вит­ку пер­вин­ної і вто­рин­ної ко­ре­не­вої си­с­те­м за­ле­жить від низ­ки фак­торів. Ус­та­нов­ле­но, що на пе­ре­зво­ло­же­них ґрун­тах унаслідок по­ру­шен­ня га­зо­обміну пер­винні та вто­ринні ко­рені роз­ви­ва­ють­ся сла­бо й ли­ше в по­верх­не­вих ша­рах ґрун­ту. За низь­кої во­ло­гості галь­мується роз­ви­ток вто­рин­них ко­ре­нів, а в разі знач­но­го де­­фіци­ту во­ло­ги во­ни вза­галі не ут­во­рю­ють­ся. Най­кра­ще рос­туть вто­ринні ко­­рені, ко­ли во­­логість суб­ст­ра­ту ста­но­вить 60–70% по­вної во­ло­гоємності. За низь­кої во­ло­гості ґрун­ту за­галь­на ма­са ко­­ренів змен­­шується, але в пе­ре­ра­хун­ку що­до всієї ма­си рос­лин їхня ча­ст­ка збі­ль­­­­шується. За та­ких умов ко­ре­не­ва си­с­те­ма глиб­ше про­ни­кає в ґрунт. 

На інтен­сив­ність роз­вит­ку ко­ре­не­вої си­с­те­ми та­­кож упли­ває тем­пе­ра­ту­ра. Її зни­жен­ня інтен­сивніше галь­мує ріст над­зем­ної ча­с­ти­ни, ніж ко­ренів. 

Знач­ною мірою роз­ви­ток вто­рин­ної ко­ре­не­вої си­с­те­ми пше­ниці ози­мої за­ле­жить від по­пе­ред­ни­ка. Вста­нов­ле­но, що най­мен­ший при­ріст вто­рин­ної ко­ре­не­вої си­с­те­ми був за сівби ози­мої пше­ниці після ку­ку­руд­зи на си­лос і після стер­нь­о­во­го по­пе­ред­ни­ка. Та­кож відо­мо, що після цих по­пе­ред­ників на час сівби пше­ниці зберігається най­мен­ший за­пас про­дук­тив­ної во­ло­ги в півто­ра­ме­т­ро­во­му шарі ґрун­ту. За розміщен­ня ози­ми­ни після чор­но­го па­ру або го­ро­ху приріст вто­рин­­них ко­ренів відбу­вав­ся знач­но інтен­сивніше. 

Ва­го­мий вплив на інтен­сивність ут­во­рен­ня вто­рин­них ко­ренів справ­ляє гли­би­на за­гор­тан­ня насіння. Відо­мо, що висіван­ня ози­ми­ни в оп­ти­мальні стро­ки на гли­би­ну 3–4 см сприяє фор­му­ван­ню ве­ли­кої кількості вто­рин­них ко­ренів і про­дук­тив­но­го стеб­ло­с­тою. За висіву на більшу гли­би­ну — 6–8 см — про­це­си ко­ре­не­у­тво­рен­ня галь­му­ють­ся. Це по­яс­ню­єть­ся тим, що за оп­ти­маль­них строків сів­би на не­ве­ли­ку гли­би­ну ґрунт кра­ще прогрівається, а до­стат­ня кількість во­­ло­ги ство­рює спри­ят­ливі умо­ви для фор­­му­ван­ня вто­рин­ної ко­ре­не­вої си­с­­­­те­­­ми. 

Під час рос­ту ко­рені про­яв­ля­ють по­­зи­тив­ний хе­мо­т­ропізм, тоб­то швид­ше рос­туть там, де є ви­ща кон­цен­т­рація міне­раль­них еле­ментів. На роз­ви­ток вто­рин­них ко­ренів найбільший вплив справ­ляє в осінній період фо­с­фор, ка­­лій, а та­кож суміші цих до­б­рив. Азот за­без­пе­чує підви­щен­ня фізіологічної ак­тив­ності ко­ренів, збільшен­ня над­зем­ної ма­­­­си та про­дук­тив­ності пше­ниці. Фо­с­фор і калій, своєю чер­гою, більшою мі­­­рою спри­я­ють на­ро­с­тан­ню ма­си пер­вин­них і вто­рин­них ко­ренів, аніж над­зем­ної ча­с­ти­ни. За­сто­су­ван­ня міне­раль­­­них до­б­рив в ос­нов­не вне­сен­ня і за фа­за­ми ве­ге­тації знач­но підви­щує кількість ут­во­ре­них вто­рин­них ко­ренів на озимій пше­ниці. Най­кра­ще во­ни роз­ви­ва­ють­ся за піджив­лен­ня міне­раль­ни­ми до­б­ри­ва­ми в діапа­зоні норм ви­ко­ри­с­тан­­­ня N60P60K60 — N120P75K75. Уне­сен­ня фо­с­фо­ру й калію в пе­ред­посівну куль­ти­вацію й ряд­ко­вим спо­со­бом — під час висіву в поєднанні з не­ве­ли­кою кількістю азо­ту ство­рює оп­­ти­мальні умо­ви са­ме для на­ро­с­тан­ня вто­рин­ної ко­ре­не­вої си­с­те­ми. Вне­сен­ня азо­ту у вес­няні фа­зи ве­ге­тації більшою мірою сти­му­лює ріст уже сфор­мо­ва­них вто­рин­них ко­ренів. 

Окрім NPK, на інтен­сивність роз­вит­ку вто­рин­ної ко­ре­не­вої си­с­те­ми впли­ває на­явність до­стат­ньої кількості мікро­е­ле­ментів. Такі мікро­е­ле­мен­ти, як бор і молібден, у ве­ли­ких кілько­с­тях на­ко­пи­чу­ють­ся в мо­ло­дих ор­га­нах пше­ниці (па­го­ни, ко­рені), що пе­ре­бу­ва­ють у стадії ак­тив­но­го рос­ту. За­вдя­ки бо­ру поліпшу­єть­ся син­тез вуг­ле­водів у ли­ст­ках і по­даль­ше їхнє пе­ре­міщен­ня до то­чок рос­ту ко­ренів. За де­­­фіци­ту бо­ру по­сту­по­во зни­жується ін­­тен­сивність рос­ту верхівок па­гонів та ко­ренів. Найбільша кон­цен­т­рація мо­­ліб­­де­ну та­кож спо­с­терігається в точ­ках рос­ту — па­го­нах, верхівках ко­ре­ня. Де­­фіцит цьо­го еле­мен­та схо­жий на про­яв азот­но­го го­ло­ду­ван­ня: зо­к­ре­ма, знач­но галь­мується роз­ви­ток ве­ге­та­тив­них ор­­ганів. Для сти­му­ляції роз­вит­ку вто­рин­ної ко­ре­не­вої си­с­те­ми доцільно про­во­ди­ти пе­ред­посівну об­роб­ку насіння бор­ною кис­ло­тою (на 1 т насіння — 300–500 г мікро­до­б­ри­ва) або бор-магнієвим по­рош­ком (у кількості 10–20 кг/т насіння). Окрім об­роб­ки насіння, по­зи­тивні ре­зуль­та­ти дає вне­сен­ня в пе­ред­посівну куль­ти­вацію бор­но­го су­пер­фо­с­фа­ту. Для за­без­пе­чен­ня пше­ниці ози­мої молібде­ном про­во­дять пе­ред­посівну об­роб­ку насіння молібда­том амонію — до 75 г на гек­тар­ну нор­му насіння або шля­хом по­за­ко­ре­не­во­го об­при­с­ку­ван­ня посівів во­се­ни — 150–300 г молібда­ту амонію на 1 га посіву. 

Висновки

Та­ким чи­ном, для фор­му­ван­ня до­стат­ньо роз­ви­не­ної вто­рин­ної ко­ре­не­вої си­с­те­ми в рос­лин ози­мої пше­ниці висів куль­ту­ри доцільно про­во­ди­ти в оп­ти­мальні стро­ки після кра­щих по­пе­ред­ників. Роз­вит­ку вто­рин­них ко­ренів сприяє не тільки оп­ти­маль­ний тем­пе­ра­тур­ний ре­жим і до­статнє во­ло­го­за­без­пе­чен­ня, а й пра­виль­ний роз­поділ міне­раль­них еле­ментів про­тя­гом осені та у вес­ня­но-літній період, руй­ну­ван­ня ґрун­то­вої кірки, що спри­я­ти­ме до­статній ае­рації та збе­ре­жен­ню про­дук­тив­ної во­ло­ги. 
 

В. Хо­даніцький, канд. біол. на­ук, О. Хо­даніцька, канд. с.-г. на­ук

 

Інформація для цитування

Вто­рин­ні ко­ре­ні пше­ниці ози­мої та вро­жай / В. Хо­даніцький, О. Хо­даніцька // Пропозиція. — 2017. — № 2. — С. 64-65

 

https://mzuri.in.ua/

https://mzuri.in.ua/

Інтерв'ю
Уявити розвиток будь-якого бізнесу без активного впровадження інформаційних технологій сьогодні неможливо. Вирощування сільськогосподарської продукції на відміну від промислових процесів вкрай чутливо до багатьох непередбачуваних факторів... Подробнее
Клінт Мартін
11 липня 2016 року Україна і Канада підписали Угоду про створення зони вільної торгівлі. Це найбільша угода такого плану після ЗВТ з Євросоюзом. 

1
0