Спецможливості
Технології

Вто­рин­ні ко­ре­ні пше­ниці ози­мої та вро­жай

24.02.2017
8592
Вто­рин­ні ко­ре­ні пше­ниці ози­мої та вро­жай фото, ілюстрація

Останніми роками осінні й весняні посухи створюють екстремальні умови для розвитку озимини в початкові фази вегетації. Низький уміст продуктивної вологи в період висіву пшениці озимої призводить до затримки проростання насіння. У такому разі посіви мають строкатий вигляд: поряд із рослинами в початковій стадії кущіння є місця, де насіння тільки проростає. Такі посіви не завжди вдало зимують, тому їхня врожайність поступається озимині, сівбу якої проводили за оптимальних умов.

 

 

 

Відо­мо, яку важ­ли­ву роль у за­без­пе­ченні про­дук­тив­ності посіву відіграє над­зем­на ве­ге­та­тив­на ма­са пше­ниці. Інтен­сив­не кущіння сприяє от­ри­ман­ню оп­ти­маль­но­го стеб­ло­с­тою, а до­статній роз­ви­ток ли­ст­ко­во­го апа­ра­ту — ви­сокій інтен­сив­ності фо­то­син­те­тич­них про­це­сів, що в кінце­во­му підсум­ку виз­на­чає про­дук­тивність усь­о­го посіву. Про­те ми не завжди звер­таємо ува­гу на те, що від­бу­вається «під зем­лею». Ко­рені ози­мих рос­лин так са­мо важ­ливі для фор­му­ван­ня май­бут­нь­о­го вро­жаю, як і стеб­­ло. За­без­пе­чу­ю­чи по­гли­нан­ня і транс­­пор­ту­ван­ня во­ди та роз­чи­не­них у ній міне­раль­них еле­ментів, ко­ре­не­ва си­с­те­ма по­ста­чає всі ре­чо­ви­ни, потрібні для фо­­то­син­те­тич­но­го апа­ра­ту, із яко­го, своєю чер­гою, до ко­ренів над­хо­дять ор­ганічні ре­чо­ви­ни. Та­ким чи­ном, рос­лин­ний ор­ганізм — це склад­на си­с­те­ма, ча­с­ти­ни якої ок­ре­мо функціону­ва­ти не мо­жуть.
Ко­ре­не­ва си­с­те­ма в пше­ниці ози­мої мич­ку­ва­то­го ти­пу, до­б­ре роз­га­лу­же­на, ос­­­нов­на ма­са її за­ля­гає в ор­но­му шарі. В ок­­ремі ро­ки за до­стат­нь­о­го вмісту во­ло­ги в ґрунті де­які корінці пше­ниці здатні про­ни­ка­ти на знач­ну гли­би­ну — до 1,5–2,0 м, а іноді й більше. Про­те більша ча­с­ти­на ко­ре­не­вої си­с­те­ми роз­міще­на на гли­бині до 30 см, і са­ме в цій зоні відбу­вається найінтен­сивніше по­­гли­нан­ня ґрун­то­вої во­ло­ги та міне­раль­них еле­ментів.

Ко­ре­не­ва си­с­те­ма пше­ниці ози­мої та інших злаків скла­дається з пер­вин­них (за­род­ко­вих) ко­ренів, що ут­во­рю­ють­ся в ембріональ­но­му гіпо­ко­тилі насіння, яке пе­ре­бу­ває в стадії про­ро­с­тан­ня, і стеб­ло­вих (вто­рин­них, вуз­ло­вих), що роз­ви­ва­ють­ся із вузлів кущіння. Кількість пер­вин­них ко­­ре­нів у пше­ниці ко­ли­вається в ме­жах трьох-ше­с­ти (в се­ред­нь­о­му — п’ять, їхня кількість за­ле­жить від сор­то­вих особ­ли­во­с­тей). Що­до всієї ко­ре­не­вої си­с­те­ми на пер­винні ко­рені при­па­дає 1–14%. На по­чат­ко­вих ета­пах ве­ге­тації рос­ли­ни пше­ниці жив­лять­ся ли­ше за їхньою до­­по­мо­гою. Під час кущіння від кож­но­го но­во­го стеб­ла за­зви­чай відро­с­тає по два вто­рин­них корінці. Ці корінці за­без­пе­чу­ють жив­лен­ня бічних па­гонів рос­лин. По суті, інтен­сивність ут­во­рен­ня вто­рин­­них ко­ренів та кущіння рос­лин тісно пов’язані між со­бою. Роль пер­вин­них ко­ренів у цей період де­що зни­жується, про­те во­ни не відми­ра­ють, а функціону­ють до кінця ве­ге­тації й за­­без­пе­чу­ють жив­лен­ня го­ло­вно­го па­­го­на. У разі, як­­­що рос­ли­на не ут­во­ри­ла вто­рин­них ко­ренів (че­рез по­­су­­ху), во­ни бе­руть на се­бе ос­нов­ну функ­цію жив­лен­ня. Про­те ос­нов­на ма­са во­ди та мі­­не­раль­них ре­чо­вин за нор­маль­них умов ве­ге­тації по­гли­нається са­ме вто­рин­ни­ми ко­ре­ня­ми, то­му май­бут­ня про­дук­тивність посіву найбільше за­ле­жить са­­­ме від них. 

Ко­ли пше­ни­цю ози­му висівають в оп­ти­мальні стро­ки, то до по­чат­ку зи­ми пер­винні ко­рені здатні про­ни­ка­ти вглиб до 1 м, а вто­ринні — на 30–60 см. Із від­нов­лен­ням вес­ня­ної ве­ге­тації ріст ко­ре­не­вої си­с­те­ми по­нов­люється і про­дов­жується до фа­зи вос­ко­вої стиг­лості. Най­­інтен­сивніше рос­те ко­ре­не­ва си­с­те­ма (до 2,5 см/до­бу) в період осінньої ве­­ге­тації. На­весні швидкість ко­ре­не­во­го на­­­ро­с­тан­ня по­сту­по­во спа­дає: так, у фа­­­­­­­­­зі ко­­ло­сіння во­на не пе­ре­ви­щує 1–1,5 см/до­бу. В різні періоди ор­га­но­ге­не­зу рос­лин пше­ниці роз­поділен­ня ко­­ренів ґрун­то­ви­ми го­ри­зон­та­ми та­кож не­од­на­ко­ве. Так, у період ви­хо­ду куль­ту­ри в труб­ку ос­нов­на ма­са ко­ренів (до 60%) розміще­на на гли­бині до 20 см, у го­ри­зонті 20–40 см містить­ся 25–30%, 40–60 см — 6%, 60–80 см — 3%, 80–100 см — 2% ко­ренів рос­ли­ни. У період цвітіння пше­ниці віднос­на їхня кількість у го­ри­зонті 0–40 см змен­шується до 50%, а в го­ри­зонті 40–80 см збільшується до 45%. У глиб­ших ша­рах ґрун­ту та­кож де­що збільшується кількість ко­ренів. 

Інтен­сивність роз­вит­ку пер­вин­ної і вто­рин­ної ко­ре­не­вої си­с­те­м за­ле­жить від низ­ки фак­торів. Ус­та­нов­ле­но, що на пе­ре­зво­ло­же­них ґрун­тах унаслідок по­ру­шен­ня га­зо­обміну пер­винні та вто­ринні ко­рені роз­ви­ва­ють­ся сла­бо й ли­ше в по­верх­не­вих ша­рах ґрун­ту. За низь­кої во­ло­гості галь­мується роз­ви­ток вто­рин­них ко­ре­нів, а в разі знач­но­го де­­фіци­ту во­ло­ги во­ни вза­галі не ут­во­рю­ють­ся. Най­кра­ще рос­туть вто­ринні ко­­рені, ко­ли во­­логість суб­ст­ра­ту ста­но­вить 60–70% по­вної во­ло­гоємності. За низь­кої во­ло­гості ґрун­ту за­галь­на ма­са ко­­ренів змен­­шується, але в пе­ре­ра­хун­ку що­до всієї ма­си рос­лин їхня ча­ст­ка збі­ль­­­­шується. За та­ких умов ко­ре­не­ва си­с­те­ма глиб­ше про­ни­кає в ґрунт. 

На інтен­сив­ність роз­вит­ку ко­ре­не­вої си­с­те­ми та­­кож упли­ває тем­пе­ра­ту­ра. Її зни­жен­ня інтен­сивніше галь­мує ріст над­зем­ної ча­с­ти­ни, ніж ко­ренів. 

Знач­ною мірою роз­ви­ток вто­рин­ної ко­ре­не­вої си­с­те­ми пше­ниці ози­мої за­ле­жить від по­пе­ред­ни­ка. Вста­нов­ле­но, що най­мен­ший при­ріст вто­рин­ної ко­ре­не­вої си­с­те­ми був за сівби ози­мої пше­ниці після ку­ку­руд­зи на си­лос і після стер­нь­о­во­го по­пе­ред­ни­ка. Та­кож відо­мо, що після цих по­пе­ред­ників на час сівби пше­ниці зберігається най­мен­ший за­пас про­дук­тив­ної во­ло­ги в півто­ра­ме­т­ро­во­му шарі ґрун­ту. За розміщен­ня ози­ми­ни після чор­но­го па­ру або го­ро­ху приріст вто­рин­­них ко­ренів відбу­вав­ся знач­но інтен­сивніше. 

Ва­го­мий вплив на інтен­сивність ут­во­рен­ня вто­рин­них ко­ренів справ­ляє гли­би­на за­гор­тан­ня насіння. Відо­мо, що висіван­ня ози­ми­ни в оп­ти­мальні стро­ки на гли­би­ну 3–4 см сприяє фор­му­ван­ню ве­ли­кої кількості вто­рин­них ко­ренів і про­дук­тив­но­го стеб­ло­с­тою. За висіву на більшу гли­би­ну — 6–8 см — про­це­си ко­ре­не­у­тво­рен­ня галь­му­ють­ся. Це по­яс­ню­єть­ся тим, що за оп­ти­маль­них строків сів­би на не­ве­ли­ку гли­би­ну ґрунт кра­ще прогрівається, а до­стат­ня кількість во­­ло­ги ство­рює спри­ят­ливі умо­ви для фор­­му­ван­ня вто­рин­ної ко­ре­не­вої си­с­­­­те­­­ми. 

Під час рос­ту ко­рені про­яв­ля­ють по­­зи­тив­ний хе­мо­т­ропізм, тоб­то швид­ше рос­туть там, де є ви­ща кон­цен­т­рація міне­раль­них еле­ментів. На роз­ви­ток вто­рин­них ко­ренів найбільший вплив справ­ляє в осінній період фо­с­фор, ка­­лій, а та­кож суміші цих до­б­рив. Азот за­без­пе­чує підви­щен­ня фізіологічної ак­тив­ності ко­ренів, збільшен­ня над­зем­ної ма­­­­си та про­дук­тив­ності пше­ниці. Фо­с­фор і калій, своєю чер­гою, більшою мі­­­рою спри­я­ють на­ро­с­тан­ню ма­си пер­вин­них і вто­рин­них ко­ренів, аніж над­зем­ної ча­с­ти­ни. За­сто­су­ван­ня міне­раль­­­них до­б­рив в ос­нов­не вне­сен­ня і за фа­за­ми ве­ге­тації знач­но підви­щує кількість ут­во­ре­них вто­рин­них ко­ренів на озимій пше­ниці. Най­кра­ще во­ни роз­ви­ва­ють­ся за піджив­лен­ня міне­раль­ни­ми до­б­ри­ва­ми в діапа­зоні норм ви­ко­ри­с­тан­­­ня N60P60K60 — N120P75K75. Уне­сен­ня фо­с­фо­ру й калію в пе­ред­посівну куль­ти­вацію й ряд­ко­вим спо­со­бом — під час висіву в поєднанні з не­ве­ли­кою кількістю азо­ту ство­рює оп­­ти­мальні умо­ви са­ме для на­ро­с­тан­ня вто­рин­ної ко­ре­не­вої си­с­те­ми. Вне­сен­ня азо­ту у вес­няні фа­зи ве­ге­тації більшою мірою сти­му­лює ріст уже сфор­мо­ва­них вто­рин­них ко­ренів. 

Окрім NPK, на інтен­сивність роз­вит­ку вто­рин­ної ко­ре­не­вої си­с­те­ми впли­ває на­явність до­стат­ньої кількості мікро­е­ле­ментів. Такі мікро­е­ле­мен­ти, як бор і молібден, у ве­ли­ких кілько­с­тях на­ко­пи­чу­ють­ся в мо­ло­дих ор­га­нах пше­ниці (па­го­ни, ко­рені), що пе­ре­бу­ва­ють у стадії ак­тив­но­го рос­ту. За­вдя­ки бо­ру поліпшу­єть­ся син­тез вуг­ле­водів у ли­ст­ках і по­даль­ше їхнє пе­ре­міщен­ня до то­чок рос­ту ко­ренів. За де­­­фіци­ту бо­ру по­сту­по­во зни­жується ін­­тен­сивність рос­ту верхівок па­гонів та ко­ренів. Найбільша кон­цен­т­рація мо­­ліб­­де­ну та­кож спо­с­терігається в точ­ках рос­ту — па­го­нах, верхівках ко­ре­ня. Де­­фіцит цьо­го еле­мен­та схо­жий на про­яв азот­но­го го­ло­ду­ван­ня: зо­к­ре­ма, знач­но галь­мується роз­ви­ток ве­ге­та­тив­них ор­­ганів. Для сти­му­ляції роз­вит­ку вто­рин­ної ко­ре­не­вої си­с­те­ми доцільно про­во­ди­ти пе­ред­посівну об­роб­ку насіння бор­ною кис­ло­тою (на 1 т насіння — 300–500 г мікро­до­б­ри­ва) або бор-магнієвим по­рош­ком (у кількості 10–20 кг/т насіння). Окрім об­роб­ки насіння, по­зи­тивні ре­зуль­та­ти дає вне­сен­ня в пе­ред­посівну куль­ти­вацію бор­но­го су­пер­фо­с­фа­ту. Для за­без­пе­чен­ня пше­ниці ози­мої молібде­ном про­во­дять пе­ред­посівну об­роб­ку насіння молібда­том амонію — до 75 г на гек­тар­ну нор­му насіння або шля­хом по­за­ко­ре­не­во­го об­при­с­ку­ван­ня посівів во­се­ни — 150–300 г молібда­ту амонію на 1 га посіву. 

Висновки

Та­ким чи­ном, для фор­му­ван­ня до­стат­ньо роз­ви­не­ної вто­рин­ної ко­ре­не­вої си­с­те­ми в рос­лин ози­мої пше­ниці висів куль­ту­ри доцільно про­во­ди­ти в оп­ти­мальні стро­ки після кра­щих по­пе­ред­ників. Роз­вит­ку вто­рин­них ко­ренів сприяє не тільки оп­ти­маль­ний тем­пе­ра­тур­ний ре­жим і до­статнє во­ло­го­за­без­пе­чен­ня, а й пра­виль­ний роз­поділ міне­раль­них еле­ментів про­тя­гом осені та у вес­ня­но-літній період, руй­ну­ван­ня ґрун­то­вої кірки, що спри­я­ти­ме до­статній ае­рації та збе­ре­жен­ню про­дук­тив­ної во­ло­ги. 
 

В. Хо­даніцький, канд. біол. на­ук, О. Хо­даніцька, канд. с.-г. на­ук

 

Інформація для цитування

Вто­рин­ні ко­ре­ні пше­ниці ози­мої та вро­жай / В. Хо­даніцький, О. Хо­даніцька // Пропозиція. — 2017. — № 2. — С. 64-65

 

Advertisement

Інтерв'ю
Зазвичай аграрні видання пишуть про здобутки агрохолдингів, знаних в областях, популярних аграріїв, що засідають по облрадах. Ми вирішили піти іншим шляхом і хочемо познайомити Вас із простим фермером
Ансгар Борнеманн, директор Nestlé в Україні та Молдові
Nestlé в Україні активно співпрацює з місцевими постачальниками. За даними на кінець 2016 року, близько 70% компонентів для товарів компанія купує на місцевому локальному ринку.  Із 2007 року

1
0