Квіткоїди капустяних рослин

Традиційно вважається, що посівам капустяних культур, до яких належить ріпак, шкодить лише один вид квіткоїдів - ріпаковий квіткоїд. Безперечно, за шкідливістю серед видового спектру шкідників генеративних органів йому належить перше місце. Про те, що на ріпакових полях живляться й інші види квіткоїдів, мало кому відомо. Наявність цих жуків на полях з початку і до кінця вегетаційного сезону створює враження, що це популяція одного виду. Це не зовсім так.

Кількість описаних на сьогодні видів блищанок в світовій фауні становить сім-вісім тисяч. Фауна близького Сходу та країн СНД налічує близько 500 видів. В Європі описано понад сто видів, 57 з них - на території Угорщини. Тільки два види відмічено в Україні. Одним із них є ріпаковий квіткоїд.
Серед інших видів квіткоїдів ріпаковий вважається найбільш холодостійким жуком, оскільки пробуджується рано навесні одразу після танення снігу. Живиться спочатку ранньоквітучими представниками весняної флори, згодом переходить на капустяні рослини. На озимому ріпаку це відбувається з початком формування бутонів. Жуки ріпакового квіткоїда надають перевагу полям, захищеним від пронизливих вітрів, та сусідству з густою бур'янистою рослинністю. Їм притаманний прихований спосіб життя - в середині бутона. Оскільки жуки квіткоїда живляться пилком рослин, то вигризають отвори в бутонах, щоб дістатися до нього. В цьому й полягає основна шкода від жука, оскільки, крім пилку, жуки пошкоджують маточки, квітконіжки, зав'язь квітів, а також чашолистки. Об'їдені бутони жовтіють, всихають і опадають (фото 1).
   На озимому ріпаку відкладання яєць розпочинається в квітні. Самиці відкладають яйця у вигризені отвори бутонів. Личинки великої шкоди квітам не завдають, бо живляться пилком. Проте коли їхня кількість становитиме понад п'ять в одній квітці, вони починають живитися внутрішньою частиною бутона і, що особливо важливо, - пошкоджують зав'язь. Якщо такі стручки розвиваються, вони деформовані, всередині - вироджене насіння (фото 2, 3). Живлячись, личинки мігрують з квітки на квітку. Коли цвітіння закінчується раніше, личинки, що вийшли з яєць залишилися без живлення, вони починають об'їдати пагони і молоді стручки. Розвиток личинок можливий тільки на капустяних рослинах - ріпаку, капусті, гірчиці, а з бур'янів - на свиріпі, дикій редьці. Залежно від кліматичних особливостей регіону, розвиток личинок може тривати від восьми до 36 днів. Закінчивши розвиток, вони падають на грунт, де і заляльковуються на глибині до 5 см. Розвиток лялечок може тривати до 11 днів.
Маючи здатність розвиватися в широкому діапазоні температур, кількість поколінь жука може коливатися від однієї в північних районах до двох-трьох - в південних.
Молоді жуки другого покоління, яке з'являється в червні-липні, деякий час живляться на квітах ярого ріпаку або інших квітучих капустяних рослинах і в липні-серпні відлітають в місця зимівлі.
Зимують жуки по краях полів в помірно зволоженому, перегнилому, добре аерованому грунті, під опалим листям, рослинними рештками. Проте, в основному, зимуючих жуків-квіткоїдів знаходили в гущавині дубових лісів, де кількість особин сягала до декількох тисяч на квадратному метрі.
   Оптимальними складовими грунту для зимівлі жуків є високі пропорції гумусу, добра зовнішня аерація і сирість, але невисока вологість, яка завжди спричиняє високий рівень смертності серед популяції.
Ріпакового квіткоїда справедливо вважають найнебезпечнішим шкідником насінників капустяних культур у всіх зонах їхнього вирощування.
Бутони і квіти, заселені однією личинкою, опадають рідко, двома личинками - опадає 3-5%. Присутність в бутоні двох-чотирьох личинок провокує конкурентну боротьбу за виживання. Активно живлячись внутрішньою частиною бутона, вони залишають тільки оцвітину, в результаті стручок не зав'язується, зав'язь опадає. Інколи за теплої погоди бутони відриваються раніше, ніж виходять личинки з яєць. В цьому разі яйця можуть загинути, і пошкодження будуть дещо меншими. Більшої шкоди завдають пізні личинки: не маючи живлення від квіток, вони об'їдають молоді стручки.

Навесні, в період бутонізації, економічний поріг шкодочинності (ЕПШ) для ріпакового квіткоїда становить три-п'ять жуків/рослину для озимого ріпаку, і два жуки/рослину - для ярого, під час фази цвітіння - 10 жуків/100 квіток. Проте ця величина умовна, оскільки залежить від багатьох факторів: насамперед, це регенеративна здатність сорту, погодні умови, активність живлення жуків. У рослини озимого ріпаку генетично закладено вищу здатність до регенерації, ніж в ярого.
Відомостей про інший вид з родини блищанок - зеленуватого або хрестоцвітого квіткоїда - небагато. Поява його на посівах ріпаку зафіксована на кілька тижнів пізніше, ніж ріпакового. Заселяє рослини ярого ріпаку під час цвітіння, рідше - наприкінці бутонізації.
   Вважається, що за середньої інтенсивності розвитку ріпаку квіткоїдами, навіть за пошкодження 43-72% бутонів, він не знижує врожаю. Це пов'язано з високими компенсувальними властивостями рослин: закладання нових квіткових бруньок. За відносно слабкого розвитку ріпакових посівів виявляється прямий зв'язок між щільністю популяції шкідника й інтенсивністю пошкодження.
Чисельність квіткоїдів, за якої існує реальна небезпека втрати врожаю, становить на посівах ріпаку, що його вирощують на фоні 150 кг/га азоту - 8-10 особин, 250 кг/га - 5-6 особин.
Пошкодження від жуків і личинок є ідентичними і доповнюють шкодочинність ріпакового квіткоїда. Виходячи з цього, підхід до захисту рослин однаковий. Обприскування інсектицидами проводять під час бутонізації, до початку цвітіння. Проте складно обійтися однією обробкою посівів, особливо на ярому ріпаку. Під час та наприкінці фази цвітіння зафіксовані спалахи чисельності жуків-квіткоїдів. Спричинюють це здебільшого жуки зеленуватого квіткоїда. Саме комплекс квіткоїдів і завдає чималої шкоди посівам під час цвітіння, особливо за сухої, спекотної погоди. Компенсуючи нестачу вологи в організмі, жуки інтенсивно живляться, обїдаючи і квіти, і сформовані молоді стручки.
   Заходи захисту слід обирати залежно від стану посівів ріпаку та щільності популяції. Перевищення ЕПШ дуже часто спостерігається вже під час фази стеблування та цвітіння - утворення стручків. Саме на піку чисельності популяції та високої активності жуків слід застосувати інсектицид кишково-контактної дії. Такий вимушений захід потребує дотримання певних умов з метою збереження корисної ентомофауни, а саме: обробку слід проводити ввечері, краще в безвітряну погоду. Під час фази бутонізації - початок цвітіння доцільно обробити рослини інсектицидом системної дії, що дасть змогу захистити їх на період цвітіння.
Об'єктивна оцінка фітосанітарної ситуації на посівах та вчасно вжиті заходи захисту рослин стануть запорукою збереження врожаю. 

Юлія Лаба