Особливості переходу на зимову годівлю

Сезон року та погодні умови, як і тривалість світлового дня, здійснюють вагомий вплив на фізіологію та обмінні процеси в організмі тварин. Відповідно до цього змінюються й їхні потреби у поживних речовинах та якісному складі раціонів.

Марія Ярошко,
дипломований ветлікар, співробітник Німецького Аграрного Центру

Більшість господарств у теплий період року худобу утримує на пасовищі, а в прохолодний - у приміщенні. Тому під час переходу на зимову годівлю до якісних змін у годівлі додаються і стресові фактори, які аж ніяк не сприяють доброму самопочуттю тварин. Профілактика негативних впливів на здоров'я продуктивної худоби саме у період зміни сезонної годівлі та під час складання зимових раціонів є важливим елементом керування стадом і забезпечення його високої продуктивності будь-якої пори року.
    
Починати треба з підгодовування основним кормом
Під час переведення худоби з літньої годівлі на зимовий раціон найбільшу увагу слід звертати на поступовість зміни годівлі. Під кінець пасовищного періоду зеленого корму на пасовищі вже не вистачає, тож господарі змушені трохи підгодовувати тварин додатковим основним кормом. Це вже сприяє поступовому переведенню корів із літнього раціону на зимовий без різких змін.
   Велику увагу в ході цього процесу слід приділяти початку використання заготовлених основних кормів, а саме силосу. За звичайних умов, навіть із додаванням засобів для покращання силосування, силосну масу з моменту закладання до відкриття траншеї потрібно зберігати у герметичних умовах мінімум шість-вісім тижнів. Лише таким чином можна бути повністю впевненим, що процеси ферментації у зеленій сировині пройдуть успішно і відкритий силос тривалий час залишатиметься стабільним. Занадто раннє відкриття силосу для підгодовування тварин у кінці пасовищного періоду - на початку стійлового утримання, з одного боку, може бути причиною передчасного псування кормів, а з іншого, - зумовить меншу поживність раціону з можливим виникненням проблем із травленням у корів.
Постійний контроль
за забезпеченням енергією
Безумовно, за зміни годівлі, особливо для високопродуктивних корів, необхідно слідкувати, щоб як літній, так і перехідний, і зимовий раціони відповідали потребам їхньої продуктивності. У більшості стад на зимовий період не припадає пік лактації, а продуктивність якраз розпочинає знижуватися перед наступним сухостійним періодом. З одного боку, це пов'язано з фізіологією корів, а з іншого, - зі зменшенням взимку в їхньому раціоні соковитих кормів.
Дуже важливий фактор, особливо за утримання тварин у відкритих чи напіввідкритих приміщеннях із зовнішнім мікрокліматом чи просто близькою до зовнішньої температурою, - забезпечення енергією. Розподіл енергії та поживних речовин в організмі відбувається за правилом першочергового забезпечення потреб власного тіла, а вже потім іде на підтримку високої продуктивності і плодючості. Відповідно, щоб не допустити зниження продуктивності через нестачу поживних речовин та енергії, навіть на фоні того, що зі скороченням світлового дня тварини стають менш активними, раціон взимку потрібно точно балансувати за енергією, потреба в якій у цей період збільшується. Слід враховувати, що корови не повинні витрачати ту енергію, яка могла б піти на утворення продукції, на обігрівання тіла. Тому вміст енергії у раціоні, незалежно від продуктивності тварин, у зимовий період має бути вищим, аніж улітку.
   
Рубцеву мікрофлору треба "годувати" належним чином
Балансувати раціон за енергією для великої рогатої худоби, додаючи тільки концентровані корми, не можна. Під час годівлі слід пам'ятати, що через особливості фізіології та будови шлунково-кишкового тракту ВРХ, перш за все, необхідно забезпечити поживними речовинами мікроорганізми, що мешкають у рубці. Останні надалі здатні покрити потреби тварини як у поживних речовинах, а саме мікробіальному білку, так і в енергії, і, навіть, відповідних вітамінах.
Отже, зміна раціону в жодному разі не має пригнічувати діяльність мікроорганізмів чи призводити до їхнього відмирання. Важливу роль у цьому відіграє відповідна структурованість корму, забезпечити яку самостійно концентровані корми не здатні. Під структурованістю корму мається на увазі відповідна частка волокон сирої клітковини, які, окрім того, що є основним субстратом споживання мікроорганізмами, ще й потрібні для налагодженої роботи власне рубця. Саме достатня частка у раціоні великих за розміром компонентів забезпечує нормальну перистальтику рубця з перемішуванням його вмісту для активної роботи мікроорганізмів та забезпечення худоби високоцінним білком. Визначити структурованість раціону можна застосувавши метод просіювання всього змішаного раціону з визначенням відповідної частки у загальній масі часточок певного розміру.
   
Не допустити
порушення обміну речовин
Незбалансованість зимового раціону за нестачі енергії у кормі призводить до утворення "зачарованого кола". Недостатня забезпеченість енергією зумовлює мобілізацію жиру власного тіла, що викликає розлад обміну речовин. Під час розкладання жирової тканини можливе вивільнення з неї мікотоксинів, накопичених там. У разі свого звільнення вони здатні погіршувати ситуацію з порушенням обмінних процесів та інтоксикацією організму тварини. З іншого боку, велика частка концкормів на фоні замалої структурованості раціону з нестачею сирої клітковини зумовлює закислення рубця - розвиток ацидозу. Це теж порушення обміну речовин через надлишкове утворення у рубці молочної кислоти, яка не встигає утилізуватися організмом і призводить до зміщення його кислотно-лужної рівноваги.
У результаті порушення обміну речовин тварини погано почуваються, що відбивається на апетиті та призводить до зменшення споживання корму. Отже, енергії не вистачає, знижується продуктивність, через загибель мікроорганізмів ще більше порушується травлення, уражується печінка і, безумовно, в подальшому страждає відтворна функція: утворення кіст, перебіг "тихої" охоти і перегули.
Тож для профілактики цих негативних явищ зимовий раціон продуктивної худоби має складатися з урахуванням особливостей фізіології та потреб тварин. Частка грубих кормів у раціоні повинна складати не менше 14-20%, і при цьому вони мають залишатися достатньо структурованими. Залежно від якості та розміру подрібнених часточок силосу, до раціону потрібно вводити добре сіно чи солому. Не більше 40% загальної поживності раціону, з метою попередження алкалозу рубця, мають становити концентрати.
   
Помилки у раціоні позначаються на молоці
На помилки у складеному раціоні можуть вказати і самі тварини. Аналізуючи якісні показники молока, можна помітити, що зависокий вміст жиру в ньому зазвичай вказує на перегодовування тварин і може викликати ожиріння з наступним розвитком кетозу: різка зміна показника жиру на більш ніж 0,8% вказує на початок чи кінець мобілізації жиру за субклінічного кетозу; вміст білка у молоці на рівні менше 3,3% - показник недостатньої забезпеченості тварин енергією, а низький вміст молочного жиру чи мінімальне співвідношення між показниками жиру та білка зазвичай свідчать про нестачу в раціоні структурованої сирої клітковини.
Важливим допоміжним інструментом під час аналізу забезпечення тварин у зимовий період поживними речовинами та енергією є співвідношення між вмістом у молоці білка та сечовини. На жаль, на сьогодні визначення вмісту сечовини здійснюється лише спеціалізованими лабораторіями на замовлення. Своєю чергою, підвищення вмісту сечовини та білка зазвичай свідчить про надлишок у раціоні протеїну, їхній низький вміст - про його нестачу; збільшення вмісту сечовини паралельно зі зменшенням вмісту білка - показник нестачі у раціоні енергії, а навпаки - її надлишку.

Від якості корму
залежить жуйка корів
Для достовірного аналізу даних слід перевірити, чи не має інших проблем із кормом, чому тварини його не споживають чи вибирають лише окремі його компоненти. Такими факторами можуть бути поганий смак чи відштовхуючий запах, викликані або псуванням, або ж низькою якістю кормів.
Важливим показником гармонійної роботи травлення жуйних є перебіг жуйки. За оптимальних умов близько 30% корів у будь-який час зайняті саме жуйкою, а відригнута частка корму до повторного заковтування має пережовуватися мінімум сорок разів. Швидкість пережовування напряму залежить від якісних характеристик корму та особливостей окремих тварин.
Краще не економити
на преміксах
Важливу роль під час переходу на зимові раціони відіграє і достатнє забезпечення тварин мікро-, макроелементами та вітамінами. Під час пасовищного періоду та згодовування великих обсягів зеленої маси, багатої вітамінами та мікроелементами, корови частіш за все не страждають від їхньої нестачі. Звичайно, високопродуктивним тваринам навіть у літній період до раціону слід вводити премікси для забезпечення їхніх продуктивних потреб.
Деколи у спеціалістів виникає дискусія, наскільки економічно виправданим є введення до раціону преміксів, особливо якщо тварини у стаді малопродуктивні. Відповідь на це європейських спеціалістів - однозначне "так". З одного боку, через те, що витрати на мінерально-вітамінні добавки у загальному списку витрат не становлять великої суми, а з іншого, - досягти збільшення продуктивності тварин без такої підтримки не вдасться. При цьому залишається лише одна складність: поліпшення продуктивності тварин навіть за додавання преміксу відбувається не одразу ж, а через певний час, що часто не виклинає довіри та розуміння у деяких господарів. Для підтримки забезпеченості вітамінами у зимовий період вводити їх додатково у формі спеціальних препаратів потрібно не завжди.

Правильний перехід на зимовий раціон зменшує перепади продуктивності
Точне визначення потреб поголів'я у кормових засобах протягом зими поряд із добрим здоров'ям стада спростить і заготівельні роботи. Господарство з достатньо високою точністю зможе розрахувати, які саме корми і в якій кількості йому будуть потрібні, оцінити їх та скласти певну схему витрат. Економити на зимових раціонах не можна. Хоча вони і не припадають на пік лактації, коли тваринам слід забезпечити якнайкраще надходження поживних речовин та баланс енергії, але саме у перехідний період профілактують перепади продуктивності та розвиток у худоби хвороб травлення та обміну речовин з усіма наслідками. А правильна годівля взимку - запорука успішного переведення корів у сухостійний період, який є вирішальним для наступної лактації.