Оп­тимізо­вані тех­но­логії зби­ран­ня й об­роб­ки зер­на ку­ку­руд­зи

На­бли­зи­лись ро­бо­ти зі зби­ран­ня та об­роб­ки зер­на ку­ку­руд­зи, від яких знач­ним чи­ном за­ле­жа­ти­муть об­ся­ги збе­ре­жен­ня вро­жаю, йо­го якість і собівартість ви­роб­ництва. То­му тех­но­логії ви­ко­нан­ня цих робіт ма­ють бу­ти оп­тимізо­ва­ни­ми - їх слід про­во­ди­ти з ура­ху­ван­ням ста­ну і при­зна­чен­ня зер­на, за­без­пе­чуючи ефек­тив­не ви­ко­ри­с­тан­ня ма­те­ріаль­­но-технічної ба­зи і енер­го­ре­сурсів.

М. Кир­па,
д-р с.-г. на­ук, за­влаб післяз­би­раль­ної об­роб­ки і зберіган­ня зер­на,
Інсти­тут сільсько­го гос­по­дар­ст­ва сте­по­вої зо­ни НА­АН Ук­раїни, Дніпро­пе­т­ровськ

Од­ним із ос­нов­них по­каз­ників, які ха­рак­те­ри­зу­ють стан зер­на, є йо­го зби­ра­ль­на во­логість. Унаслідок особ­ли­вих по­год­но-кліма­тич­них умов цьо­го ро­ку (про­хо­лод­ний і су­хий тра­вень змінив­ся до­що­вим черв­нем) ве­ге­тація ку­ку­руд­зи за­три­му­ва­лась. Ли­ше в ос­танній період ус­та­но­ви­лась спе­кот­на та су­ха по­го­да, про­те во­логість зер­на ку­ку­руд­зи все ж за­ли­шається ви­щою, ніж 2010 ро­ку (табл. 1). Пе­ре­ви­щен­ня во­ло­гості зер­на гібридів ран­нь­о­с­тиг­лої і се­ред­нь­о­ран­ньої груп стиг­лості пе­ре­бу­ває в ме­жах 1,5-3%, се­ред­нь­о­с­тиг­лої - до 4 відсот­ків.
Слід підкрес­ли­ти, що ли­ше з ура­ху­ван­ням во­ло­гості зер­на слід роз­по­чи­на­ти зби­ран­ня ку­ку­руд­зи. Ніякі інші оз­на­ки, такі як уси­хан­ня ли­с­то­с­теб­ло­вої ма­си чи по­жовтіння об­горт­ки ка­ча­на не мо­жуть слу­гу­ва­ти об'єктив­ною оцінкою дозріван­ня ку­ку­руд­зи, її при­дат­ності до зби­ран­ня. Вра­хо­вується та­кож при­зна­чен­ня вро­жаю: на про­до­воль­чо-технічні цілі, кор­мові по­тре­би чи от­ри­ман­ня насіння.

Стро­ки та спо­со­би зби­ран­ня
Ос­нов­ний спосіб зби­ран­ня ку­ку­руд­зи про­до­воль­чо-технічної і кор­мо­вої груп - пря­мий: за до­по­мо­гою по­льо­во­го ком­бай­но­во­го об­мо­ло­чу­ван­ня. Во­­логість зер­на за та­ко­го зби­ран­ня не має пе­ре­ви­щу­ва­ти 30-32%, в іншо­му разі зер­но знач­но уш­ко­д­жується, стає нестійким під час збері­ган­ня. Зби­ран­ня з ниж­чою во­логістю ско­ро­чує об­ся­ги сушіння та ви­т­ра­ту па­ли­ва (рідко­го) при­близ­но на 7-8,5 кг на кожній пла­новій тонні (зни­жен­ня во­ло­гості - на 6%). Про­те і ве­ли­ка за­трим­ка із зби­ран­ням є ри­зи­ко­ва­ною, оскільки упо­вільнюється во­ло­говідда­ча зер­на, мож­ли­ве навіть йо­го зво­ло­жен­ня внаслі­док ви­па­дан­ня опадів. Зби­ран­ня то­вар­ної ку­ку­руд­зи з на­стан­ням за­мо­розків та­кож не ба­жа­не, оскі­ль­ки це погіршує якість і стійкість зер­на під час зберіган­ня.
Ос­таннім ча­сом із ме­тою мак­си­маль­но­го підсу­шу­ван­ня зер­на і зни­жен­ня енер­го­ви­т­рат прак­ти­ку­ють над­то пізнє або навіть зи­мо­ве зби­ран­ня ку­ку­руд­зи. Вста­нов­ле­но, що за три­ва­лої дії міну­со­вих тем­пе­ра­тур зер­но про­мо­ро­жується, на­бу­ває ви­гля­ду су­хо­го і лег­ко ви­мо­ло­чується з ка­чанів. Про­те за підви­щен­ня тем­пе­ра­ту­ри кри­с­та­ли­ки льо­ду та­нуть, зер­но зво­ло­жується, швид­ко ура­жується хво­ро­ба­ми, зігрівається, тоб­то по­тре­бує не­гай­но­го сушіння. Крім то­го, про­мо­ро­же­на зернівка різко зни­жує міцність, трав­мується і подрібнюється в про­цесі об­роб­ки. То­му над­то пізнє зби­ран­ня ку­ку­руд­зи мо­же бу­ти ре­ко­мен­до­ва­не ли­ше у край­нь­о­му разі - для от­ри­ман­ня кор­мо­во­го зер­на.
За ви­ро­щу­ван­ня гібридів різних груп стиг­лості роз­по­чи­на­ти зби­ран­ня слід із ран­нь­о­с­тиг­лих або се­ред­нь­о­ранніх, з тим щоб у більш пізніх бу­ло більше ча­су на при­род­не ви­си­хан­ня зер­на.
У про­цесі дозріван­ня зер­но ку­ку­руд­зи підси­хає з різною швидкістю, яка по­сту­по­во зни­жується. То­му під час виз­на­чен­ня строків зби­ран­ня вра­хо­ву­ють ще й се­ред­нь­о­до­бо­ву во­ло­говідда­чу, яка, за да­ни­ми Інсти­ту­ту, ста­но­вить 0,8-1,2; 0,5-0,7 і 0,3-0,4% за во­ло­гості зер­на, відповідно, 35-40; 30-35 і 25-30%. Ін­тен­сив­на во­ло­говідда­ча зер­на ку­ку­руд­зи прак­тич­но при­пи­няється за зни­жен­ня се­ред­нь­о­до­бо­вої тем­пе­ра­ту­ри повітря до 5...6°С та підви­щен­ня йо­го віднос­ної во­ло­гості до 80-90%. То­му ко­ли такі умо­ви на­ста­ють, пе­ре­но­си­ти стро­ки зби­ран­ня ку­ку­руд­зи на пізніші вже не­доцільно, оскільки во­логість зер­на суттєво не зни­жується і не до­ся­га­ти­ме нор­ми.
За­трим­ка зі зби­ран­ням, особ­ли­во в умо­вах про­хо­лод­ної по­го­ди, не ко­рис­на і для сушіння. За зни­жен­ня се­ред­нь­о­до­бо­вої тем­пе­ра­ту­ри повітря ви­т­ра­ти па­ли­ва на сушіння про­порційно зро­с­та­ють.

Об­роб­ка та сушіння
про­до­воль­чо-кор­мо­во­го
і технічно­го зер­на
Більшу ча­с­­ти­ну та­ко­го зер­на слід до­во­ди­ти до су­хо­го ста­ну за до­по­мо­гою сушіння в зер­но­су­шар­ках. Су­хе зер­но потрібне для хар­чо-кон­цен­т­рат­ної, круп'яної, крох­ма­­ле­па­то­ко­вої, ком­бі­кор­мо­вої про­мис­ло­вості та ек­с­порт­но­го по­ста­чан­ня: йо­го мож­на дов­го зберіга­ти без погіршен­ня якості.
Для сушіння ви­­ко­ри­с­то­ву­ють різні су­шар­ки: шахтні, ко­­лон­кові, бун­кер­ні, - го­ло­вне, щоб во­ни за­без­пе­чу­ва­ли тех­но­логію сушіння з ура­ху­ван­ня­ми осо­­б­ли­во­с­тей ку­ку­руд­зи, ви­мог що­до якості і енер­го­с­по­жи­ван­ня.
Ду­же важ­ли­во, щоб за об­ра­ної тех­но­­логії ви­т­ри­му­ва­лись ди­фе­ренційо­вані ре­жи­ми об­роб­ки за­леж­но від при­зна­чен­­ня, во­ло­гості і тер­мостійкості зер­на. Тер­мостійкість зер­на ку­ку­руд­зи порів­ня­но низь­ка, внаслідок чо­го за швид­ко­го сушіння во­но схиль­не до розтріску­ван­ня.
   То­му, по-пер­ше, об­ме­жу­ють мак­си­маль­но до­пу­с­ти­му во­логість: во­на не має пе­ре­ви­щу­ва­ти 32%. За ви­щої зби­раль­ної во­ло­гості знач­но зро­с­та­ють кількість би­то­го зер­на після ком­бай­но­во­го об­мо­ло­чу­ван­ня та вміст уш­ко­д­же­но­го зер­на після сушіння - та­ку зер­но­ву ма­су важ­ко до­ве­с­ти до ста­ну якісної про­дукції.
   По-дру­ге, у зв'яз­ку з низь­кою тер­мо­стійкістю, ди­фе­ренціюють ре­жим сушін­ня і зни­жу­ють гра­нич­но доз­во­ле­ну тем­пе­ра­ту­ру нагріван­ня зер­на. Тем­пе­ра­ту­ра для хар­чо­вої ку­ку­руд­зи - 30...35°С, ви­роб­ництва крох­ма­лю - 45°С, комбікор­мів - 50°С, крім то­го, змен­шується та­кож швидкість во­ло­говіддачі зернівкою, як­що су­шать про­до­воль­че зер­но. Ли­ше за та­ких ре­жимів мож­на одер­жа­ти зер­но з ви­со­кою хар­чо­вою і по­жив­ною якістю, цілим яд­ром і не­уш­ко­д­же­ним за­род­ком.
   По-третє, вра­хо­ву­ють ще й тип су­­шар­­ки, який та­кож впли­ває на ре­жим сушіння зер­на ку­ку­руд­зи. У шахт­них пря­мо­точ­них су­шар­ках зер­но су­шать за­леж­но від по­чат­ко­вої во­ло­гості, зни­жу­ю­чи її не більш як на 5% під час кож­но­го про­пу­с­кан­ня крізь су­шар­ку. Тем­пе­ра­тур­ний ре­жим ус­та­нов­лю­ють за­леж­но від при­зна­чен­ня і во­ло­гості зер­на (табл. 2).
У шахт­них ре­цир­ку­ляційних су­шар­ках зер­но ви­су­шу­ють за один про­пуск не­за­леж­но від по­чат­ко­вої во­ло­гості, тем­пе­ра­тур­ний ре­жим - відповідний для та­ких су­ша­рок (табл. 3).
Прак­тич­ний досвід, на­ко­пи­че­ний на кра­щих підприємствах, по­ка­зує, що для сушіння зер­на ку­ку­руд­зи з ви­со­кою во­логістю най­е­фек­тивніше ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти дві спа­рені су­шар­ки: пер­ша пра­цює у ре­жимі сушіння, дру­га - в ре­жимі до­су­шу­ван­ня-охо­ло­д­жен­ня. За та­ко­го су­шін­ня вдається збе­рег­ти якість зер­на, до­сяг­ти ви­со­кої про­дук­тив­ності су­ша­рок, зни­зи­ти енер­го­ви­т­ра­ти.
Важ­ли­во та­кож пра­виль­но роз­ра­хо­ву­ва­ти три­валість сушіння і фак­тич­ну про­дук­тивність зер­но­су­ша­рок. Для цьо­го пла­но­ву (про­ект­ну) про­дук­тивність зер­но­су­ша­рок пе­ре­мно­жу­ють на такі ко­ефіцієнти: 0,32 - в разі сушіння хар­чо­вої ку­ку­руд­зи, 0,54 - для крох­ма­ле-па­то­ко­вої про­мис­ло­вості, 0,65 - ком­бі­кор­­мо­вої. За­вдя­ки цим роз­ра­хун­кам, мож­на точ­но виз­на­чи­ти три­валість сушіння, ор­ганізу­ва­ти зби­ран­ня й об­роб­ку ку­ку­руд­зи в по­тоці, не до­пу­с­ти­ти на­ко­пи­чен­ня во­ло­го­го зер­на на май­дан­чи­ках.
Не до­пу­с­кається зберіган­ня во­ло­го­го не­об­роб­ле­но­го зер­на на­си­пом, у край­нь­о­му разі за та­ким зер­ном слід вста­но­ви­ти кон­троль, ре­гу­ляр­но виз­на­ча­ти йо­го тем­пе­ра­ту­ру і за­пах, за­побіга­ю­чи са­мозігріван­ню.
   Тех­но­логія сушіння та­кож має бу­ти оп­тимізо­ва­но-енер­го­е­ко­номічною. З ме­­­­тою енер­гоз­бе­ре­жен­ня слід, на­сам­пе­ред, зни­жу­ва­ти ви­т­ра­ти па­ли­ва, ос­кільки йо­го ча­ст­ка в за­галь­но­му енер­го­с­по­жи­ванні ста­но­вить 80-90%. Для змен­шен­ня ви­т­рат па­ли­ва потрібно за­сто­со­ву­ва­ти різні техніко-тех­но­логічні прий­о­ми (по­чер­го­ве нагріван­ня й охо­ло­д­жен­ня зер­на, по­втор­не ви­ко­ри­с­тан­ня теп­ло­носія, до­су­шу­ван­ня у ре­жимі вен­ти­лю­ван­ня то­що), які зни­жу­ють енер­го­ви­т­ра­ти на 15-30%. Ско­ро­чує ви­т­ра­ти та­кож фор­му­ван­ня рівноз­нач­них за во­логістю партій зер­на, йо­го очи­щен­ня від домішок пе­ред сушінням.
   З ме­тою ско­ро­чен­ня енер­го­ви­т­рат слід та­кож ви­ро­щу­ва­ти такі гібри­ди ку­ку­руд­зи, які ха­рак­те­ри­зу­ють­ся швид­кою во­ло­говідда­чею зер­на як під час дозрі­ван­ня, так і за йо­го термічно­го сушіння. До та­ких гібридів на­ле­жать гібри­ди Інсти­ту­ту: Дніпровсь­кий 181 СВ, Ор­жи­ця 237 МВ, Ба­ту­рин 287 МВ, Розівський 311 СВ, Чу­мак, Не­мирів та інші.
   Су­шать ку­ку­руд­зу до от­ри­ман­ня різ­ної во­ло­гості зер­на за­леж­но від по­даль­шої ме­ти ви­ко­ри­с­тан­ня: пе­ре­роб­ка чи зберіган­ня. Для комбікор­мо­во­го ви­роб­ництва во­логість має бу­ти 15-16%, круп'я­но­го і хар­чо-кон­цен­т­рат­но­го - 14-15%, у разі зберіган­ня зер­на до од­но­го ро­ку - 13-14%, по­над рік - 12-13 від­сот­ків.
   Після сушіння в зер­но­су­шар­ках зер­но має ви­со­ку тем­пе­ра­ту­ру, то­му йо­го обов'яз­ко­во охо­ло­д­жу­ють і ли­ше після цьо­го за­си­па­ють у схо­ви­ще. До­пу­с­ти­ма тем­пе­ра­ту­ра зер­на для за­си­пан­ня на зберіган­ня не має пе­ре­ви­щу­ва­ти тем­пе­ра­ту­ру на­вко­лиш­нь­о­го се­ре­до­ви­ща більш ніж на 8...10°С.
   Пе­ред зберіган­ням ре­ко­мен­дується та­кож про­ве­с­ти очи­щен­ня зер­на від різ­них домішок і пи­лу. Це знач­но підви­щує стійкість зер­на в про­цесі зберіган­ня, зни­жує ура­жен­ня йо­го шкідни­ка­ми і хво­­­ро­ба­ми. Під час очи­щен­ня слід ви­т­ри­му­ва­ти оп­ти­мальні ре­жи­ми ро­бо­ти зер­но­се­па­ра­торів (табл. 4).
   Під час об­роб­ки су­хо­го зер­на ку­ку­руд­зи слід до­три­му­ва­ти прий­омів, які за­побіга­ють йо­го уш­ко­д­жен­ню. По­­тріб­но зво­ди­ти до мініму­му кількість пе­ре­мі­щень зер­на (йо­го про­пу­с­кан­ня че­рез відповідні ма­ши­ни, особ­ли­во ви­со­ко­про­дук­тивні норії, шне­кові ме­ханізми). Ба­жа­но не ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти для збері­ган­­ня ку­ку­руд­зи ви­сотні схо­ви­ща, ос­­кіль­ки за їхньо­го за­ван­та­жен­ня відбу­вається знач­не подрібнен­ня зер­на.
Вен­ти­лю­ван­ня зер­на і ка­чанів
У разі зби­ран­ня фер­мерсь­ки­ми гос­по­дар­ст­ва­ми не­ве­ли­ких об­сягів зер­на чи ка­чанів ку­ку­руд­зи мож­на за­сто­со­ву­ва­ти енер­го­ощад­ну тех­но­логію їхньо­го сушіння за до­по­мо­гою вен­ти­лю­ван­ня. Та­ке сушіння про­во­дять у різних приміщен­нях, зер­но­с­кла­дах, схо­ви­щах, бун­ке­рах або на відкри­тих май­дан­чи­ках, які об­лад­ну­ють си­с­те­ма­ми ак­тив­ної вен­ти­ляції. Вен­ти­лю­ють ку­ку­руд­зу теп­лим ат­мо­сфер­ним або ж підігрітим повітрям (для підігрі­ван­ня ви­ко­ри­с­то­ву­ють різні теп­ло­ге­не­ра­то­ри, еле­к­т­ро­ка­ло­ри­фе­ри то­що).
   Ця тех­но­логія суттєво зни­жує ви­т­ра­ту па­ли­ва на сушіння, але її тре­ба пра­виль­но за­сто­со­ву­ва­ти і до­три­му­ва­ти ос­нов­них ви­мог, а са­ме: оп­ти­маль­на ви­со­ту на­си­пу, до­статні об­сяг повітря і три­валість вен­ти­лю­ван­ня за­леж­но від по­чат­ко­вої во­ло­гості зер­на або ка­чанів. До­пу­с­ти­ма во­логість, за якої потрібно роз­по­чи­на­ти вен­ти­лю­ван­ня, ста­но­вить для зер­на - 18-20%, для ка­чанів - 22-24%. То­му для цієї тех­но­логії більшою мірою при­датні гібри­ди ран­нь­о­с­тиг­лої та се­ред­нь­о­ран­ньої груп. Окрім енер­гоз­бе­ре­жен­ня, тех­но­логія за­без­пе­чує та­кож ви­со­ку якість зер­на як хар­чо­во­го, так і кор­мо­во­го при­зна­чен­ня.
Тех­но­логія не по­тре­бує ве­ли­ких капіталь­них ви­т­рат. Навіть за відсут­ності вен­ти­ль­о­ва­но­го зер­но­с­хо­ви­ща чи скла­ду мож­на збу­ду­ва­ти май­дан­чик для вен­ти­ляції ка­чанів або зер­на. Під час будівництва май­дан­чи­ка бе­руть до ува­ги, що 1 м2 йо­го площі має вміщу­ва­ти до 350-400 кг зер­на або ж 480-530 кг ка­чанів. За­галь­на пло­ща має за­без­пе­чу­ва­ти та­ку нор­му об­ся­гу повітря: для зер­на - в ме­жах 40-120 м3/год, для ка­чанів - 30-50 м3/год із роз­ра­хун­ку на од­ну тон­ну за­леж­но від во­ло­гості ку­ку­руд­зи.
   Після підсу­шу­ван­ня ка­ча­ни об­мо­ло­чу­ють на ку­ку­руд­зо­мо­ло­тар­ках чи зер­но­ви­ми ком­бай­на­ми, зер­но очи­щу­ють і до­во­дять до якості, потрібної для ба­жа­ної про­дукції.
   Зберіган­ня ка­чанів та­кож є енер­го­ощад­ною тех­но­логією за зби­ран­ня ка­чанів ран­нь­о­с­тиг­лих гібридів: зібрані ка­ча­ни об­роб­ля­ють і за­кла­да­ють у схо­ви­ща за постійним місцем зберіган­ня. Схо­ви­ща об­лад­ну­ють за­со­ба­ми па­сив­ної чи ак­тив­ної вен­ти­ляції: ка­ча­ни спо­чат­ку підси­ха­ють, а потім, у разі на­стан­ня ни­зь­ких тем­пе­ра­тур, - охо­ло­д­жу­ють­ся, і їх мож­на по­сту­по­во ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ти на корм ху­добі чи для пе­ре­роб­ки.
Схо­ви­ща, де зберіга­ють ка­ча­ни, по­винні ма­ти ви­со­кий ступінь ае­рації та за­хи­с­ту, раніше їх бу­ду­ва­ли у ви­гляді ко­шів чи са­пе­ток. Схо­ви­ща з па­сив­ною вен­ти­ляцією ма­ють бу­ти за­вшир­ш­ки не більш як 2-2,5 м, во­ни при­датні для ку­ку­руд­зи з во­логістю зер­на не ви­ще 20-22%. Схо­ви­ща з ак­тив­ною (при­му­со­вою) вен­ти­ляцією - за­вшир­ш­ки до 3-4 м, во­логість зер­на на по­чат­ку зберіган­ня - до 24-26%. Для за­без­пе­чен­ня вен­ти­ляції у схо­вищі вста­нов­лю­ють вен­ти­ля­ційний ка­нал, який підклю­ча­ють до вен­ти­ляційних аг­ре­гатів.
За да­ни­ми Інсти­ту­ту, за та­кої тех­но­логії одер­жу­ють ви­со­ко­якісне кор­мо­ве зер­но, в ньо­му містить­ся знач­на кіль­кість лег­ко­роз­чин­них фракцій білків і по­­жив­них ре­чо­вин, в 1,7 ра­за підви­щується ча­ст­ка до­ступ­но­го азо­ту порів­ня­но із швид­ким, фор­со­ва­ним, сушін­ням у зер­но­су­шар­ках.

Кон­сер­ву­ван­ня во­ло­гої
кор­мо­вої ку­ку­руд­зи
За цією тех­но­логією ку­ку­руд­зу об­роб­ля­ють і зберіга­ють у во­ло­го­му стані у ви­гляді подрібне­но­го зер­на чи зер­но­ст­риж­нь­о­вої суміші. Тех­но­логія має низ­ку суттєвих пе­ре­ваг, порівня­но з інши­ми спо­со­ба­ми пе­ре­роб­ки кор­мо­вої ку­ку­руд­зи, а са­ме: її зби­ран­ня роз­по­чи­нається раніше на два-три тижні та про­тікає опе­ра­тив­но і швид­ко, ви­клю­чаєть­ся будь-яке сушіння та ско­ро­чується спо­жи­ван­ня па­ли­ва. Тех­но­логія не по­тре­бує ве­ли­ких капіталь­них ви­т­рат, її ви­ко­ну­ють на про­сто­му об­лад­нанні. За­вдя­ки за­сто­су­ван­ню цієї тех­но­логії, одер­жу­ють де­ше­вий енер­ге­тич­ний корм із ви­со­ки­ми спо­жив­чи­ми вла­с­ти­во­с­тя­ми, на­при­клад, в 1 кг кон­сер­во­ва­но­го зер­на містить­ся 1,10-1,20 к. о., а в 1 кг зер­но­ст­риж­нь­о­вої суміші - 0,70-0,80 кор­мо­оди­ниць.
Ку­ку­руд­зу кон­сер­ву­ють різни­ми спо­со­ба­ми, в то­му числі - і з ви­ко­ри­с­тан­ням хімічних кон­сер­вантів та всіля­ких до­ба­вок. Спеціалісти Інсти­ту­ту роз­ро­би­ли і за­про­по­ну­ва­ли до за­сто­су­ван­ня тех­но­логію без ви­ко­ри­с­тан­ня будь-яких до­ба­вок чи хімічних ре­чо­вин, націле­ну на одер­жан­ня без­печ­ної, еко­логічно чи­с­тої, про­дукції. Во­на за­сно­ва­на на при­род­них фізіоло­го-біохімічних про­це­сах, які про­тіка­ють у масі во­ло­гої ку­ку­руд­зи, на­ко­пи­ченні в ній на­ту­раль­них кон­сер­вантів: діок­си­ду вуг­ле­цю, ор­ганічних кис­лот, ети­ло­во­го спир­ту.
Тех­но­логія скла­дається з та­ких ос­нов­­них опе­рацій: зби­ран­ня, подріб­нен­­­ня, ущільнен­ня, на­крит­тя і гер­ме­ти­зація на­си­пу. Кон­сер­ву­ють тільки свіжозібра­ну ку­ку­руд­зу за оп­ти­маль­ної во­ло­гості ка­чанів - 35-45%, зер­на - 22-35%. Особ­ли­ве зна­чен­ня ма­ють та­кож стро­ки кон­сер­ву­ван­ня, ступінь подрібнен­ня й ущільнен­ня, від яких за­ле­жить якість і три­валість збе­ре­жен­ня кор­му. Згідно з ви­мо­га­ми тех­но­логії, час за­пов­нен­ня схо­ви­ща ста­но­вить до ше­с­ти-вось­ми діб, розмір подрібне­них ча­с­ток - не більше 2-4 мм, щільність ук­ла­дан­ня кор­му - 0,8-1,0 т на кубічний метр.
Для кон­сер­ву­ван­ня і зберіган­ня ку­ку­руд­зи ви­ко­ри­с­то­ву­ють різні схо­ви­ща: тран­шеї, ба­ш­ти, бун­ке­ри. Най­простіший і до­сить до­ступ­ний тип схо­ви­ща - тран­шея на­зем­но­го чи напівзаг­либ­ле­но­го ти­пу, ви­кла­де­на із залізо­бе­тон­них плит. Оп­ти­маль­на місткість тран­шеї - у ме­жах 400-1200 т за­леж­но від об­ся­гу кон­сер­ву­ван­ня. Тран­шею пе­ред за­пов­нен­ням слід відповідно підго­ту­ва­ти: її очи­ща­ють, ре­мон­ту­ють, дезінфіку­ють роз­чи­ном вап­на. Стіни тран­шеї ба­жа­но гідроізо­лю­ва­ти полімер­ною плівкою - це знач­но змен­шить втра­ти су­хої ре­чо­ви­ни в зерні.
Над­зви­чай­но важ­ли­ве зна­чен­ня у тех­но­логії кон­сер­ву­ван­ня во­ло­гої ку­ку­руд­зи має пра­виль­ний підбір дро­бар­ки для подрібнен­ня зер­на чи ка­чанів. Дро­бар­ка має бу­ти та­кої по­туж­ності, яка за­без­пе­чує тех­но­логічні ви­мо­ги що­до ча­су за­пов­нен­ня схо­ви­ща.
На­уко­во-прак­тич­ний досвід, на­ко­пи­че­ний у гос­по­дар­ст­вах Дніпро­пе­т­ров­щи­ни, по­ка­зує, що ка­ча­ни кра­ще кон­сер­ву­ва­ти і зго­до­ву­ва­ти ве­ликій ро­гатій ху­добі, а зер­но - сви­но­по­голів'ю. Та­кий корм го­ту­ва­ли в низці гос­по­дарств Дні­про­пе­т­ровсь­ко­го, Но­во­мо­с­ковсь­ко­го, Со­ло­нянсь­ко­го, Кри­ни­чансь­ко­го рай­онів, йо­го ви­ко­ри­с­то­ву­ва­ли як мо­но­корм або як ос­нов­ну ча­с­ти­ну раціонів. В 1 кг кон­сер­во­ва­но­го во­ло­го­го зер­на міс­ти­ло­ся 1,10-1,20 к. о. та 60-70 г пе­ре­трав­но­го про­теїну, а в 1 кг подрібне­них ка­чанів, відповідно, - 0,7-0,8 к. о. і 40 г про­теїну. Гос­по­дар­ст­ва, крім то­го, що за­без­пе­чу­ва­ли се­бе по­жив­ним кор­мом, ско­ро­чу­ва­ли та­кож ви­т­ра­ти на сушіння во­ло­гої ку­ку­руд­зи, еко­номія ди­зель­но­го па­ли­ва за ра­ху­нок кон­сер­ву­ван­ня ста­но­ви­ла 28-35 кг на кожній тонні зер­на.

Зберіган­ня су­хо­го зер­на
Зберіган­ня зер­на мо­же бу­ти як ко­рот­ко­ча­сним (на стадіях пе­ре­роб­ки), так і три­ва­лим. За­леж­но від цьо­го, зер­но має над­хо­ди­ти в стані відповідної во­ло­гості, а са­ме: 15-16% - для пе­ре­роб­ки на комбікор­ми, 14-15% - для ви­роб­лен­ня про­до­воль­чих і технічних про­дуктів, 13-14% - для зберіган­ня, 12-13% - для три­ва­ло­го зберіган­ня (по­над один рік).
   Зер­но про­до­воль­чо-кор­мо­ве і тех­ніч­не зберіга­ють на­си­пом у зер­но­с­кла­дах, си­ло­сах еле­ва­торів, бун­кер­них схо­ви­щах. Ви­со­та на­си­пу су­хо­го зер­на об­ме­жується технічни­ми мож­ли­во­с­тя­ми схо­вищ, во­на має за­без­пе­чу­ва­ти їхнє нор­маль­не об­слу­го­ву­ван­ня і кон­троль за якістю про­дукції. Під час зберіган­ня кон­т­ро­лю­ють тем­пе­ра­ту­ру, во­логість, ура­женість шкідни­ка­ми і хво­ро­ба­ми, колір, за­пах, чи­с­то­ту зер­на. У партіях хар­чо­во­го і крох­ма­ле-па­то­ко­во­го при­зна­чен­ня виз­на­ча­ють та­­кож схожість і життєздатність зер­на. Для кра­що­го збе­ріган­ня зер­но охо­ло­д­жу­ють до тем­пе­ра­ту­ри 5°С і ниж­че за до­по­мо­гою ак­тив­но­го вен­ти­лю­ван­ня в осінньо-зи­мо­вий період.
   Ос­таннім ча­сом ре­ко­мен­ду­ють су­хе зер­но зберіга­ти в полімер­них зер­но­вих ру­ка­вах. Та­ке зберіган­ня здійсню­ють за відсут­ності стаціонар­них зер­но­с­хо­вищ або ж за їхнього заповнення.
За ви­ко­ри­с­тан­ня полімер­них зер­но­вих ру­кавів потрібно до­три­му­ва­ти виз­на­че­них для цих схо­вищ техніко-тех­но­логічних ви­мог. Розміщу­ють ру­ка­ви на май­дан­чи­ку з ас­фаль­то­вим по­крит­тям. Май­дан­чик потрібно роз­та­шо­ву­ва­ти на підви­щеній місце­вості з ухи­лом 3-5 гра­дусів для сто­ку до­що­вих і та­лих вод. Май­­дан­чик має бу­ти ого­ро­д­же­ним, чи­с­тим, пе­ре­бу­ва­ти під ре­гу­ляр­ним на­гля­дом.
Ру­ка­ви за­ван­та­жу­ють зер­ном за до­по­мо­гою спеціаль­но­го об­лад­нан­ня. При цьо­му ви­ключ­но важ­ли­ве зна­чен­ня має во­логість зер­на та її рівномірність у зер­новій масі. Для ку­ку­руд­зи во­логість не має пе­ре­ви­щу­ва­ти 13%, а в масі не по­вин­но бу­ти осе­редків із більшою во­ло­гістю.
Під час за­пов­ню­ван­ня ру­ка­ва не доз­во­ле­но пе­ре­ви­щу­ва­ти нор­ми роз­тя­гу­ван­ня (розміри індо­ка­тив­ної лінії), вста­нов­лені йо­го ви­роб­ни­ком. За­пов­не­ний ру­кав гер­ме­тич­но за­кри­ва­ють. В умо­вах гер­ме­ти­зації зер­но­ва ма­са по­сту­по­во пе­ре­хо­дить на ана­ероб­не ди­хан­ня і до­б­ре зберігається. Про­тя­гом усь­о­го періоду зберіган­ня зер­на ве­дуть си­с­те­ма­тич­ний кон­троль за по­каз­ни­ка­ми йо­го якості і ста­ном зер­но­вої ма­си.
За зберіган­ня зер­на в полімер­них ру­ка­вах усе ж потрібно вра­хо­ву­ва­ти їхнє відкри­те роз­та­шу­ван­ня: за та­ких умов зер­но­ва ма­са та полімер­на плівка за­зна­ють пря­мо­го впли­ву різних фак­торів (нагріван­ня, охо­ло­д­жен­ня, про­мо­ро­жу­ван­ня, уль­т­рафіоле­то­ве оп­роміню­ван­ня), що нерідко при­зво­дить до не­ба­жа­них наслідків. Як по­ка­за­ли наші досліди, внаслідок тем­пе­ра­тур­них ко­ли­вань у на­си­пу зер­на спо­с­терігається зво­ло­жен­ня, особ­ли­во в зовнішніх ша­рах, під плів­кою з'яв­ляється кон­ден­сат. Під дією гідро­тем­пе­ра­тур­них ко­ли­вань та уль­т­рафіоле­ту у плівці та­кож з'яв­ля­ють­ся мікротріщи­ни, че­рез які до зер­на над­хо­дить па­ро­подібна во­ло­га. Тож з ог­ля­ду на це полімерні зер­нові ру­ка­ви слід розміщу­ва­ти під навіса­ми, особ­ли­во за скла­ду­ван­ня ку­ку­руд­зи, яка ха­рак­те­ри­зується знач­ною різно­якісністю зер­на, низь­кою стійкістю під час зберіган­ня.

Кон­троль якості в тех­но­логіях
У про­­цесі зби­ран­ня, об­роб­ки та зберіган­ня ку­ку­руд­зи слід зва­жа­ти на те, що зер­но має пев­ну якість, а відтак - і різні на­пря­ми йо­го ви­ко­ри­с­тан­ня. Відповідно до чин­но­го стан­дар­ту, зер­но поділя­ють на три кла­си за по­каз­ни­ка­ми ти­по­во­го скла­ду, во­ло­гості, домішки зер­но­вої і смітної, круп­ності і схо­жості, сту­пе­ня за­ра­же­ності шкідни­ка­ми (табл. 5).