Інтерв'ю
Український агробізнес потребує зважених рішень
19.08.2024
897
Сьогодні перед українськими аграріями постає багато питань щодо ведення бізнесу. Сьогодення в умовах війни вимагає організованих рішень, оптимізації бізнес-процесів та економії. Юрій Кулик, директор з інноваційних технологій у рослинництві компанії Аграрний Центр «Innovation» поділився своїми думками та пропозиціями щодо ведення агробізнесу в непростий для країни час.
Пане Юрію, який на вашу думку нині напрямок розвитку агросектору в Україні? З якими викликами сьогодні стикається сільгоспвиробник?
— Ми працюємо у непростий час, коли в Україні аграрії зазнають втрат не тільки в економічній площині по показниках рентабельності вирощених культур. Маємо втрати до 30 % сільськогосподарської землі на сході та півдні України внаслідок окупації росією. Ми читаємо сумну статистику протягом більше ніж двох років про крадіжки українського зерна, вивезення з окупованих територій с.-г. техніки тощо. Втрати для нашого агросектору за різними інформаційними даними становлять близько 40 млрд доларів! Тепер давайте поміркуємо скільки ще нам потрібно часу для розмінування полів, щоб відновити господарювання на землі, безпечно працювати, забезпечити робочу сівозміну для кожної культури вирощування тощо.
Також не забуваємо про фахівців: від трактористів до агрономів, які нині перебувають на службі в Збройних Силах України або за кордоном, а також про кваліфікованих працівників для розмінування полів. Як ніколи перед нами стоїть відповідальність про забезпечення нашої держави продукцією рослинництва.
Звичайно, кожен аграрій сьогодні прораховує прибуток від своїх технологічних кроків. Виходячи з мого тридцятирічного досвіду в агрономії та аналізуючи кожну культуру вирощування, саме сьогодні ми в нашій компанії Аграрний Центр «Innovation» переконані, що не варто гнатися за новими та незнайомими культурами вирощування. Це нішеві культури, ми не бачимо їхнього широкого комерційного поширення, за виключенням квасолі. Стратегія господарства має ґрунтуватися на глибоких знаннях тих культур, в яких досягаєш максимальних результатів – це буде більш виправдано сьогодні. Мені дуже до вподоби гасло, що я почув декілька років тому в Німеччині: «Менше помилок – більший прибуток». На мою думку, експериментувати з різними технологіями варто на 10–15 % своїх полів, а не одразу на 70–80 %, сіючи невідомий гібрид чи вносячи ЗЗР в очікуванні фантастичних результатів. В реаліях сьогодення краще скоротити витрати до економічно обґрунтованих та далі працювати, покращуючи свої результати.
На що сьогодні роблять акцент агровиробники?
— Питання, на яке кожен працівник, який задіяний в аграрному бізнесі, має багато відповідей за різними напрямами роботи: від тваринництва до рослинництва та, звичайно, переробного комплексу. В цілому можна виділити декілька основних акцентів: економія на витратах, робота у сфері логістичних перевезень, переробка своєї сировини.
Сьогодні аграрії застосовують різні технології для покращення показників на полі. Актуальним залишаються питання збереження вологи в ґрунті, особливо для посушливих регіонів країни: набирають оберти технології strip-till та no-till. Набувають поширення міжнародні програми вуглецевих сертифікатів, що може принести аграрію додаткові кошти. Збільшується практика використання дронів для обприскування – таке застосування показало свою ефективність. Виходячи з практичного досвіду та прислухаючись до порад колег-агровиробників, ми робимо економічні зміни чи нововведення в технологіях, щоб досягти успіхів.
Як підприємства сьогодні адаптувалось до воєнних реалій? Як потрібно будувати довгострокові плани та чи можливо це сьогодні?
— Сьогодні постає велика проблема з кваліфікованими кадрами. Наприклад, ми зараз консультуємо підприємства, де агрономами стають механізатори, землевпорядники, інженери, адже їхніх колег забрали на війну, або ж ті виїхали за кордон. Так, підприємства адаптувалися, зробили ставку на своїх працівників та зовнішній аутсорсинг компанії.
Я погоджуюсь, що на сьогодні ми повинні враховувати воєнні реалії та маємо рухатися у виробництва, які мають синергію; виробництво борошна та сировини для нього; поєднання роботи свинокомплексу, який забезпечує земельний банк органічними добривами і дешеве зерно для комбікорму тощо.
Хочу відмітити також напрям роботи з пайовиками, про яких ніколи не згадують. Зрозуміло, що власники землі сьогодні хочуть кошти за оренду, але є верстви населення, які цікавляться розрахунком гречкою, цукром, кукурудзою чи соняшниковою олією – це також об’ємне питання по стратегії планів, над вирішенням яких ми працюємо.
Які нині потреби малих фермерів? Як невеликому господарству зберегти бізнес та не збанкрутіти? На які моменти варто звернути увагу?
— В мене така думка, що фермери сьогодні досить зважено ведуть свій бізнес, підраховуючи витрати та оптимізовуючи виробництво.
Я вважаю, що малі господарства повинні допомагати одне одному – це дуже важливо на сьогодні. Хтось має глибокорозпушувач чи дискову борону, а хтось може допомогти з орендою комбайна чи вантажного транспорту. Також ті фермери, які розводять ВРХ, свиней чи займаються птахівництвом мають змогу продавати органічні добрива, в яких нині велика потреба.
До речі, зараз дуже високий попит на продукцію тепличного бізнесу, овочів та садівництва. Частина Херсонської та Запорізької областей, що раніше були потужними постачальниками плодоовочевої продукції, сьогодні під окупацією.
Багато фермерів думають сьогодні про переробку. Як ви вважаєте, чи варто починати та як ви оціните перспективність цього напряму?
— Я бачу, що основними напрямами переробки, які розвиваються наразі, — це переробка зерна на комбікорм, борошно, соєву макуху, олію, крупу. Цей бізнес потребує відносно невеликих коштів: від 3 до 12 млн грн на обладнання. Для цього існують грантові програми, які можуть покрити частину витрат на купівлю обладнання.
Глибока переробка теж перспективна – крохмаль, шрот, етанол, але це вимагає більших інвестицій, які скоріш під силу великим холдингам.
Одне з актуальних питань – де брати фінансування для агробізнесу? Які нині доступні фінансові можливості для фермерів?
— Зверніть увагу на програми від USAID. До речі, наша компанія допомагає готувати заявки на фінансування. На мою думку – це зараз потужний інструмент фінансування, сотні малих та середніх господарств отримують безповоротні гранти на будівництво елеваторів, комбікормових заводів, придбання насіння для посіву, програм перекваліфікації кадрів тощо.
Також налагоджена співпраця з банками, які допомагають в фінансуванні аграрного бізнесу, поширені товарні кредити. Послуга лізингу працює на купівлю техніки, та мабуть в кожній області компанії-дистриб’ютори йдуть назустріч аграріям та погоджують відтермінування оплати за насіння та засоби захисту рослин.
Сьогодні в Україні стартують програми вуглецевих сертифікатів. Як ви вважаєте чи є перспектива таких починань, наскільки актуальна ця ініціатива для нашої країни?
— Це новий і перспективний напрям додаткового заробітку для господарства. Багато аграрних підприємств в Україні підпадають під програми зв’язування СО2. Нині це мотиваційні оплати для переходу на регенеративне землеробство. Аграріями потрібно дотримуватись певних умов: не орати ґрунт 5 років, мінімізувавши обробіток ґрунту (дозволяється strip-till, no-till чи дискування), використовувати в сівозміні покривні культури, використовувати органічні добрива. За програмою, можна отримувати від 40 до 80 євро на гектар щороку таких компенсацій.
Обробіток ґрунту в Україні повільно рухається в бік мінімального. Проте за прогнозами в 2030 році все різко пришвидшиться, адже очікується, що буде заборона експорту зерна з України чи Європейського Союзу вирощеного без участі в карбонових програмах. Наприклад, наш Аграрний Центр «Innovation» працює з європейською компанією Garboneg. Участь у цій програмі безкоштовна для підприємства. Умови участі можна прочитати у нас на сайті. Особливість цієї програми в тому ці карбонові сертифікати є високоякісними і базуються на результатах лабораторних аналізів ґрунту, які ми безкоштовно відбираємо. Крім того підготовка документів займає для агронома значно менше часу. Надали електронну карту полів і все, далі цим займаємося ми.
Як на Вашу думку перспектива розвитку аграрного бізнесу в Україні?
- По – перше, потрібно подякувати Збройним Силам України, що працюємо та розвиваємось з перспективою, плануємо сівозміни на декілька років, розвиваємо переробку, залучаємо пільгове фінансування.
- По – друге, завдяки праці аграріїв створюється продовольча безпека в країні.
- По – третє, посилюється увага до точного землеробства, яке українські фермери активно впроваджують в своїх господарствах: від обприскування дронами до раціонального внесення мінеральних добрив на підставі аналізів ґрунту та розрахунків потенціалу поля та культури;
- По – четверте – активне залучення міжнародної допомоги, для відбудови аграрної інфраструктури та переробки.
В Україні земля — наше багатство! Ми підтверджуємо світові який важливий український ріпак чи пшениця для світової продовольчої безпеки, продемонструємо високу олійність нашого соняшнику чи цукристість нашого буряка, презентуємо сорти українського ячменю або сої. Українські аграрії вже показали світу які вони працьовиті та незламні. У нас в Україні — все буде АГРО!
Про особисте
Як полюбляєте проводити вільний час?Вільний час у мене взимку, тому це Різдвяні свята, коли вдома разом із родиною.Найбільше професійне досягнення?Неймовірно приємно , коли бачиш кращий урожай ніж той, що запланував.Улюблений вид активного відпочинку?Праця на своїй господарці: город – квіти – суниця – сад.Яке ваше улюблене хобі?Моє хобі – коли я бачу зелені сходи посіву культур та бажання експериментувати, щоб мати високі врожаї.Чи була у вашому житті книга, яка сильно на Вас вплинула?Так, звісно. «Кобзар» Т. Шевченка – у шкільні роки, а також Ярослав Гашек «Пригоди бравого вояка Швейка».Яка ваша улюблена українська страва?Люблю вареники зі сметаною.Що Ви порадите українським фермерам?Вірити в перемогу, досягнення своїх планів не тільки на полі, а й в родині.Що мотивує щодня досягати поставлених цілей?Сім’я, близькість Перемоги України та врожаї на полі.
Юлія Наружна, j.naruzhna@univest-media.com
Попередня стаття
Наступна стаття
Читайте також
Інтерв'ю
Ще 2021 року Міністерство у справах ветеранів України розпочало роботу з підготовки Стратегії розвитку ветеранського бізнесу до 2030 року (mva.gov.ua). Успішний ветеран-підприємець, який активно розвиває власну справу, свою громаду та... Подробнее
Український ринок борошна незважаючи на негативні тенденції розвивається, для продукції відриваються кордони нових країн, а підприємства будують та оновлюють свої потужності. Про життя борошномелам
Статті