Спецможливості
Агрохімія

Контроль амброзії полинолистої в посівах соняшнику

20.08.2024
996
Контроль амброзії полинолистої в посівах соняшнику фото, ілюстрація

Неконтрольоване поширення амброзії не тільки у посівах сільськогосподарських культур, а й на територіях, не зайнятих у сільському господарстві, є причиною алергічних захворювань населення та погіршення їхнього здоров’я

Швидкому розповсюдженню амброзії на великі відстані сприяє вітер, який є одним з важливих кліматичних факторів. Пилкові зерна бур’яну, завдяки малим розмірам і виростам на екзині, легко переносяться віт­ровими потоками. Одна рослина амброзії може сформувати більше 1 млрд гранул пилку, що розносяться вітром в радіусі до 100 кілометрів. Достатньо п’яти гранул пилку на кубічний метр повітря, щоб викликати алергічні реакції у людей. Люди, чутливі до пилку амброзії, можуть страждати від риніту, кон’юнктивіту, трахеїту, астми або шкірних розладів, наприклад кропив’янки або екземи. Дослідники, що беруть участь у проекті ЄС Atopica, вказують, що чутливість до амброзії зросте більш ніж вдвічі до 2041–2060 рр. – з 33 млн до 77 млн людей.

Швидке поширення амброзії зумовлене широкою екологічною амплітудою виду (екологічною пластичністю), тобто високим біологічним потенціалом, ефективними способами поширення, надзвичайно високими темпами росту й розвитку, низькою чутливістю до загущення.

Вторгнення амброзії полинолистої призводить до порушення біологічної різноманітності видів у регіонах і є руйнівним для місцевої флори. Доцільно зауважити, що до властивостей, які характеризують шкідливість цього бур’яну, належить і те, що ефірні олії та флавоноїди (фенольні сполуки), які містяться в рослинах амброзії, вкрай негативно впливають на місцеву рослинність. Зарості амброзії витісняють місцеві види рослин, перешкоджаючи відновленню природного багаторічного трав’янистого покриву.

Рослина дуже мінлива. Особливо яскраво мінливість цього бур’яну проявляється в формуванні листків

А враховуючи те, що на території України  немає травоїдних тварин, які б споживали цей бур’ян, амброзія практично поширюється тут без перешкод.

Разом з тим, вчені відмічають, що на збільшення ареалу цього виду бур’яну значний вплив має зміна клімату. Вегетування амброзії полинолистої в посівах упродовж декількох років робить ґрунт непридатним для вирощування сільськогосподарських культур. Після потрапляння на сільськогосподарське угіддя амброзія протягом 3–5 років може засмітити усі площі сівозміни, а за нерегулярного, іноді безконтрольного обстеження полів інвазія активно поширюється за межі джерела засмічення. Впродовж 10 років цей бур’ян може розсіятися на земельних угіддях у межах одного району.

Амброзія полинолиста, маючи потужну надземну масу і кореневу систему, що досягає до 1 м в діаметрі і до 4 м у глибину, пригнічує культурні рослини, зокрема зернові (ячмінь, пшениця, кукурудза) і просапні культури (соняшник, буряк, овочеві, баштанні культури тощо) та знижує продуктивність сільськогосподарської техніки під час польових робіт.

За середньої забур’яненості посіву амброзія поглинає з 1 га до 2000 т води, що еквівалентно 200 мм опадів, виносить з ґрунту поживні речовини на рівні 0,7–0,8 т мінеральних добрив. На основі проведених досліджень встановлено, що на утворення 1 кг власної сухої речовини рослина амброзії виносить із ґрунту води — 948 кг, фосфору — 1,5 кг й азоту — 15,5 кг.

Амброзія полинолиста погіршує якісні показники зерна (зерно озимої пшениці втрачає вміст білка на 0,5 %, а скловидність — на 1 %) та спричиняє різке зниження кормових якостей сіна та випасів.

У сільськогосподарському виробництві останнім часом все рідше впроваджуються чисті пари й сівозміни, які є науково обґрунтованими для обмеження чисельності цього бур’яну. У зв’язку з цим у посівах просапних культур у степовій зоні кількість амброзії зросла з 4 до 7 шт./м2, або на 75 %. На забур’янених посівах соняшнику втрачається з кожного гектара до 0,61 т насіння. А за густоти амброзії 10 рослин на квадратний метр середні втрати врожаю в посівах соняшнику оцінюються в 300 кг з гектара за даними Французького технічного центру з олійних культур Terres Inovia. Потенційні втрати врожаю можуть бути від 20 % до 70 % залежно від року.

У сільськогосподарському виробництві останнім часом все рідше впроваджуються чисті пари й сівозміни, які є науково обґрунтованими для обмеження чисельності амброзії

Природних перешкод на території України, які можуть бути перепоною на шляху розповсюдження бур’яну, практично немає.

Проростання насіння

Кваліфіковане й ефективне проведення заходів із обмеження чисельності бур’яну не можливе без знання біологічних особливостей амброзії та умов, які сприяють її швидкому розповсюдженню й розвитку.

У разі виявлення у посівах культур, у тому числі й соняшника, амброзії, слід пам’ятати, що недопустимо нехтувати заходами з її контролю. На окремих ділянках бур’ян може засмітити ґрунт у кількості до 200 млн шт. насінин/га.

Насіння проростає з глибини майже 8 см. Масові сходи амброзії  з’являються наприкінці квітня — початку травня. Рослина гірка на смак і має слабкий аромат полину. До початку липня рослина досягає висоти 35–45 см. У загущених посівах вона не розгалужується, а в просапних, до яких належить і соняшник, утворює до 25–50 гілок першого порядку.

Насіння амброзії полинолистої дозріває у серпні — листопаді, легко осипається і засмічує ґрунт. Свіжозібране насіння перебуває в стані первинного спокою і не здатне до проростання. Впродовж зими насіння проходить у ґрунті природну стратифікацію й навесні проростає. Слід відмітити, що недозріле насіння також здатне проростати. 

Непроросле з якихось причин насіння впадає в стан вторинного спокою. В такому стані воно може зберігати життєздатність у ґрунті  від 5 до 14 років, а окремі насінини — і до 40 років.

Масове цвітіння амброзії на території України починається по-різному — залежно від зони. В лісостеповій зоні — серпень-вересень (лише окремі екземпляри надто ранніх форм цвітуть наприкінці липня). Як правило — це форми з вузькими, дуже розсіченими листками й небезпечні тим, що утворюють насіння дуже рано, на відміну від пізніх, частіше широколистих форм. У степовій зоні та в Криму амброзія цвіте здебільшого наприкінці липня — початку серпня і продовжує цвітіння ще у вересні, а в роки з теплою осінню — навіть у жовтні. Саме тому планові заходи контролю амброзії полинолистої мають бути проведені до цвітіння, щоб уникати утворення насіння та повторного засмічення ґрунту, а також поширення алергенного пилку.

Рослина дуже мінлива. Особливо яскраво мінливість цього бур’яну проявляється в формуванні листків. Така ознака дає змогу цьому бур’яну пристосовуватися не лише до різних умов місцезнаходження, але й повніше їх використовувати. Наприклад, вузьколистові форми — більш ранні, широколисті можуть рости у нижньому ярусі, розвиваються повільніше, а широколисті форми з бордовим забарвленням листка легко переносять перші осінні заморозки. Як правило, такі рослини пізно сходять.

Основні методи контролю амброзії полинолистої

Для знищення амброзії полинолистої використовують такі методи контролю: агротехнічний, біологічний, карантинний, фітоценотичний, хімічний.

Агротехнічний. Основними заходами за застосування агротехнічного контролю є лущення стерні і зменшення «банку» насіння у ґрунті. Зниження запасів насіння бур’яну в ґрунті сприяє запобіганню повторного засмічення як ґрунту, так і врожаю с.-г. культур. З цією метою ефективним є дотримання науково обґрунтованого чергування культур у сівозміні, обробіток ґрунту, догляд за посівами. Зазначимо, що найкращими попередниками для культури є пшениця озима, ярі зернові колосові культури, кукурудза (на зерно та силос), зернобобові (крім квасолі).

Обробіток ґрунту під посів соняшнику залежить від засміченості поля та попередника, тож після його збирання слід проводити ґрунтообробіток. Після знищення бур’янів поле ореться та здійснюється культивація. На чистих від багаторічних бур’янів полях обробіток ґрунту включає лущення стерні або чизелювання після збирання попередника, зяблеву оранку та, якщо це можливо, дві культивації по мірі появи сходів бур’янів. Навесні за настання фізіологічної стиглості ґрунту рекомендовано провести культивацію з боронуванням і передпосівний обробіток ґрунту на глибину загортання насіння (4–5 см).

Важливо створити нормальну густоту стеб­лостою посіву та за можливістю  сприяти прояву в культури конкурентоспроможності до бур’янів. Для досягнення рекомендованої густоти слід розрахувати норму висіву соняшнику з урахуванням посівної придатності насіння і польової схожості ( за потреби норми збільшують на 10–20 %), а також врахувати температуру ґрунту під час сівби. За нормального стану насіннєвого ложа та достатнього зволоження глибина загортання насіння має становити на важких ґрунтах 4–5 см, на легких — 5–6 см. Висівати рекомендовано у стислі строки (1–2 дні), що створюватиме сприятливі умови для подальшого боронування посівів.

Важливо враховувати, що за нерівномірної сівби насіння соняшнику період появи сходів та вегетаційний період будуть розтягнутими, сходи зійдуть нерівномірно, що створюватиме умови для безперешкодної появи та вегетації бур’яну. Для попередження нерівномірного висіву потрібно провести вирівнювання ґрунту і під час сівби постійно контролювати глибину загортання насіння. Для ущільнення та вирівнювання поверхні поля ґрунт коткують, що створюватиме умови для кращого контакту насіння з ґрунтом. Унаслідок цього воно швидше набухатиме й проростатиме, покращуватиметься волого-забезпечення та тепловий режим поверхневого шару ґрунту. Втім, коткування не тільки сприяє проростанню насіння культури, а й прискорює проростання насіння бур’янів. Їх знищують наступним досходовим або післясходовим боронуванням.

 Слід зазначити, що після утворення п’ятої пари листків і змикання рядів соняшник має властивість пригнічувати бур’яни самостійно. Проте ця властивість проявляється через 40 днів після сівби, тож упродовж цього періоду потрібно максимально ефективно обмежувати чисельність сегетальної рослинності, у тому числі й амброзії полинолистої.

Міжрядний обробіток ґрунту забезпечує оптимальний аерофізичний і гідротермічний режими ґрунту для розвитку рослин культури, зокрема інтенсивному розвитку кореневої системи. Причому у міжряддях знищуються проростки бур’янів. Міжрядний обробіток не рекомендовано здійснювати на перезволожених ґрунтах. Рослини соняшнику дуже жорсткі, а тому легко пошкоджуються, таку особливість слід враховувати під час проведення другого і третього обробітків. Для уникнення пошкодження захід доцільно виконувати під час ослабленого тургору у рослин, наприклад у сонячну погоду у другій половині дня.

На забур’янених посівах соняшнику втрачається з кожного гектара до 0,61 т насіння. А за густоти амброзії 10 рослин на квадратний метр середні втрати врожаю в посівах соняшнику оцінюються в 300 кг з гектара. Потенційні втрати врожаю можуть бути від 20 % до  70 % залежно від року

На полях, які надміру засмічені амброзією полинолистою, ефективним способом зменшення запасу насіння у ґрунті буде введення в сівозміну чистого пару. Згідно з даними досліджень, за умов дотримання вимог щодо обробітку чистого пару, засміченість бур’яном знижувалася на 70–80%. Разом із тим, засмічені площі рекомендовано відводити під беззмінний (2–3 роки) посів озимих зернових колосових культур з попереднім напівпаровим обробітком ґрунту.

Хімічний. Цей метод матиме високу ефективність щодо обмеження чисельності амброзії полинолистої, якщо під час його використання враховувати біологічні й економічні особливості, соціальний аспект цього явища та ареал поширення бур’яну. У світовій практиці доцільність використання гербіцидів пов’язано з наявністю великих посівних площ, забур’янених амброзією полинолистою. Причому варто зважити на те, що цей бур’ян має вже стійкість до різних груп гербіцидів.

Для контролю амброзії полинолистої у посівах соняшнику рекомендовано застосовувати гербіциди на основі діючих речовин: S-метолахлору, 312, 5 г/л у поєднанні з тербутилазином, 187,5 г/л; прометрин, 500 г/л з нормою витрати 2,0–4,0 л/га; флурохлорідон, 250 г/л з нормою витрати 2,0–3,0 л/га; суміш тербутилазину, 333 г/л + флуфенацет, 200 г/л з аклоніфеном, 600 г/л (норма витрати 1,5–2,0 л/га + 2,0–2,5 л/га).

У посівах гіб­ридів соняшнику після сходів культури для контролю дводольних бур’янів можна застосовувати гербіциди на основі трибенурон-метилу (зокрема Експрес® 75 ВГ). Цей гербіцид зарекомендував себе як найефективніше рішення для контролю амброзії полинолистої, осотів рожевого та жовтого, лободи білої, нетреби, дурману, підмаренника чіпкого, хрестоцвітих бур’янів тощо.

Він має здатність швидко (впродовж трьох годин) зупиняти поділ клітин у чутливих видів бур’янів, під дією якої їхній ріст блокується. Видимі симптоми появляються через 5–8 днів, а повна загибель бур’янів настає через 10–25 днів. Тепла і волога погода підвищує дію гербіциду, а прохолодна й суха — сповільнює її.

Дуже ефективним є й гербіцид Євро-Лайтнінг® Плюс, до складу якого входять дві діючі речовини імазамокс, 16,5 г/л та імазапір, 7,5 г/л. Гербіцид застосовують у посівах гіб­ридів соняшнику, стійких до імадазолінонів у фазі 4-х справжніх листків. Цей препарат є системним гербіцидом, який проникає як через листя, так і через кореневу систему бур’янів.

Розробники препарату зазначають низку переваг Євро-Лайтнінг® Плюс, серед яких основними є покращена селективність гіб­ридів Clearfield® Plus, кількість опадів не впливає на ефективність препарату через те, що він діє через листя та ґрунт, також його можна використовувати під час мінімального та нульового (no-till) обробітків ґрунту.

Варто зазначити, що з початку запровадження технології no-till, яка на сьогодні набуває широкого застосування, сегетальна рослинність знищувалася завдяки гербіцидам із класу гліфосатів.

Віднедавна українські сільгоспвиробники одними з перших в світі отримали доступ до найновітніших препаратів унікальної дії на основі інноваційної молекули Arylex™ active. Гербіциди Геліантекс™ та Квелекс™, створені на основі цієї молекули, вже активно використовуються українськими сільгоспвиробниками, що сприяє зменшенню появи амброзії не тільки на полях, але і мінімізує можливості перенесення цього бур’яна до міст. Крім того, препарати потребують мінімальних доз застосування та за правильному використання не мають впливу на довкілля.


Амброзія полинолиста з усіх карантинних видів найбільше загрожує довкіллю, сільському господарству та здоров’ю людей і практично не має природних ворогів. Причому контроль її ускладнений ще й тим, що агротехнічні та хімічні заходи в агроекосистемах можуть проводити лише в першій половині літа, а сходи бур’яну з’являються до серпня включно. За таких умов важливо правильно підібрати та своєчасно й якісно виконати усі технологічні операції з дотриманням вимог, рекомендацій і послідовним проведенням комплексу заходів.

І. Сторчоус, канд. с.-г. наук

Інтерв'ю
Ольга Насонова, ресторанний експерт, концептолог і аналітик
В Європі та Америці вже давно цінується все, що відрізняється від масового продукту в маркетах, так званий hand made, до якого відносяться в тому числі і продукти, вирощені на приватних фермерських
Останніми роками різко почастішали нотифікації на українське зерно — скарги від іноземних покупців на наявність у ньому карантинних організмів. Фахівці стверджують, що таку ціну Україна платить за існуючу схему поборів з експортерів, які... Подробнее

1
0