Нові сорти сої — у виробництво

Суттєве зростання посівних площ і валових зборів сої свідчить про її надзвичайно важливу роль в аграрному комплексі України. Висновки спеціалістів говорять про те, що збільшення виробництва насіння сої триватиме і в наступні роки.

Це зумовлено, по-перше, високою цінністю насіння сої, яка являє собою концентрат високоякісних білка та олії, який забезпечує людські й тваринні організми повним набором ненасичених амінокислот, вітамінів, мінеральних елементів і жирних кислот. По-друге, культура здатна способом зв'язування азоту з повітря нагромаджувати в грунті 100-120 кг/га азоту в розрахунку на діючу речовину. Тому її врожаї у межах 25-30 ц/га можливо одержувати без внесення мінерального азоту, що значно здешевлює вартість одержаного насіння. Завдяки цьому процесу соя належить до найкращих попередників у сівозміні, особливо для озимих культур і кукурудзи. Тому за сучасних методів господарювання у короткоротаційних сівозмінах інтенсивно впроваджують такі ланки, як озима пшениця - соя - озима пшениця, кукурудза - соя - кукурудза.
Вирішальну роль у розширенні посівів сої відіграли нові сорти, які вирізняються не лише підвищеною продуктивністю, а й толерантніше витримують подовжені бездощові періоди, не осипаються, мають добру технологічність, бо нижні боби закладають значно вище від поверхні грунту й не вилягають. Найбільший вклад у створення нових сортів зробили ННЦ "Інститут землеробства", Селекційно-генетичний інститут - Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення, Інститут кормів НААН, Кіровоградський та Буковинський інститути АПВ. У цих наукових закладах виведено сорти, які практично повністю задовольняють усі потреби сільськогосподарського виробництва країни. Серед них достатня кількість скоростиглих, які дозрівають в оптимальні строки в північних областях; особливо цінними є посухостійкі сорти для степової та південної лісостепової зон України, високобілкові як сировина для харчової промисловості.
Непростий 2010 рік ще раз наочно продемонстрував усі переваги вітчизняних сортів, які нічим не поступаються іноземним, які останніми роками досить інтенсивно впроваджують у виробництво на наших землях.

Чому вітчизняні?
Суттєві переваги нових сортів вітчизняної селекції - їхня підвищена адаптивність до несприятливих умов довкілля. На сьогодні є достатньо об'єктивних показників, які свідчать про те, що метеорологічні чинники останнє десятиріччя піддаються значним змінам. Серед них найважливішими є кількість опадів та їхній розподіл у процесі вегетації сільськогосподарських культур, температурний режим повітря та грунту, запаси грунтової вологи. За оптимальних умов вирощування врожай більшості сільськогосподарських культур є доволі високим, у разі стресів він знижується в кілька разів. Особливо такі коливання посилилися за останнє десятиріччя, коли помітно підвищилася температура й подовжилися міждощові періоди. Такі погодні умови призводять сільськогосподарські рослини до стресового стану й різкого зниження продуктивності, до поширення хвороб та шкідників, погіршення якості продукції. Прогнози спеціалістів свідчать про те, що такі негативні явища посилюватимуться в найближчій перспективі, бо вони пов'язані з антропогенною діяльністю.
Для степової та південної лісостепової зон України головною адаптивною ознакою рослин сої є їхня здатність витримувати коротко- та довготривалі бездощові періоди. Для цих регіонів потрібно створити специфічний екотип, який вирізняється високою буферністю проти комплексу умов, головними з яких є низька кількість вологи в грунті та підвищені температури повітря. Наші довготривалі дослідження свідчать про те, що головними показниками таких генотипів під час їхнього вирощування за умов недостатнього зволоження є маса надземної частини рослин, діаметр стебла в його основі, кількість бобів і насінин на рослині.
Селекційні спрямування
Враховуючи значне збільшення мінливості погодних факторів, наша селекційна програма спрямована передусім на підвищення адаптивних показників нових сортів. Термальні та водні умови Півдня України дають змогу виділяти такі генотипи в природних умовах. У цій зоні ми спостерігаємо майже щорічно або тривалі посухи, або досить довгі бездощові періоди, які супроводжуються високими температурами повітря та сильними вітрами. Адаптованіші генотипи вирізняються краще розвинутою кореневою системою, підвищеною регенеративною здатністю та кращими водоутримувальними характеристиками. Всі ці показники впливають на рівень урожайності та елементи її структури, тому вони й визначають адаптивність сорту. Комбінування генів підвищеної продуктивності й адаптивності способом гібридизації дає можливість створити новий вихідний матеріал, який об'єднує обидві ці ознаки. Особливість селекції таких генотипів полягає в потребі оцінки їхніх господарсько цінних ознак на різних екологічних фонах, зокрема й на стресових. За таких умов є можливість виділити високопродуктивні форми, підвищений урожай яких за несприятливих умов залежить як від дії специфічних генетичних систем рослин, так і від швидкості відновлення процесів обміну речовин. У степовій зоні України значну селекційну цінність являють форми сої з коротким періодом фази сходи - початок цвітіння й подовженою тривалістю фази цвітіння - дозрівання.
Значну увагу під час вибору родоначальних рослин сої в процесі селекції приділяємо поліпшенню азотфіксувального потенціалу. Завдяки біологічній азотфіксації, вона накопичує в грунті 100-150 кг/га азоту, що рівноцінно внесенню 200-400 кг/га селітри. Бульбочки, які розвиваються на корінні, є центром, довкола якого формується комплекс корисних мікроорганізмів, куди входить, крім бульбочкоутворювальних, також певна кількість вільноживучих. Усі вони містяться в прикореневій зоні, при цьому важливу роль виконують також мікоризоутворювальні гриби, які перетворюють недоступні сполуки фосфору в засвоювану форму. Таким чином, під час вирощування сої у ризосфері рослин створюється важливий комплекс корисних мікроорганізмів, які засвоюють азот із атмосфери, перетворюють нерозчинні сполуки фосфору в доступні, а також збагачують грунт органічною речовиною.
Суттєвому зростанню врожайності сої сприяє використання мікробних препаратів у технологіях вирощування завдяки інтенсифікації процесів азотфіксації, фосформобілізації, продукування фітогормонів, зростання імунного статусу рослин, збільшення ступеня засвоєння рослинами мінерального азоту. Поєднане застосування мінеральних добрив і біопрепаратів сприяє економії 30-60 кг/га мінерального азоту та 30-40 кг/га Р2О5 залежно від типу грунтів та умов вирощування.
Новітні біопрепарати сприяють активному залученню сполук біогенних елементів до конструктивного метаболізму рослин, завдяки цьому суттєво збільшується вміст незамінних амінокислот у продукції та активізується синтез білка.
Базуючись на виявлених закономірностях, у Селекційно-генетичному інституті вивели для Степу України чимало сортів з підвищеним адаптивним потенціалом. Серед них найвищу цінність мають Одеська 150а, Донька, Ельдорадо, Ятрань, Фарватер, Данко, Сяйво та інші.

В. Січкар,
д-р біол. наук, професор, завідувач
відділу селекції, генетики й насінництва зернобобових культур Селекційно-генетичного інституту - Національного Центру насіннєзнавства і сортовивчення