Мульча — помічник господарю у розсаднику

Сучасне високоефективне садівництво України характеризується збільшенням обсягів виробництва плодів та зниженням їхньої собівартості, отриманням максимального прибутку за збереження природних ресурсів. Альтернативні шляхи садівництва спрямовані на підтримання високої продуктивності землеробства, головною метою якого є забезпечення людини санітарно-безпечними продуктами харчування. На разі активно переглядаються технології виробництва сільськогосподарської продукції, зокрема й садівничої, та обговорюються органічні, органобіологічні, біодинамічні та інші технології, що прийдуть на зміну інтенсивним.

Серед плодових культур провідне місце належить яблуні. Вона відзначається високою продуктивністю, достатньою зимостійкістю, порівняно з іншими плодовими породами, великою різноманітністю сортів щодо строків дозрівання, високими товарними якостями плодів і придатністю до різних видів переробки та здатністю деяких із них до тривалого зберігання, що забезпечує їхнє споживання майже цілий рік.

Постановка проблеми

Як відомо, успіх садівництва великою мірою залежить від ведення розсадництва. У розсадництві завжди актуальним питанням є запровадження нових, прогресивних, технологій, які б забезпечили зменшення витрат на виробництво та отримання високоякісної конкурентоспроможної продукції. Для цього потрібен садивний матеріал високої якості, одержання якого великою мірою залежить від умов вирощування. Тут визначальну роль відіграє повітряний і поживний режими та достатня зволоженість ґрунту.

Той, хто займається вирощуванням саджанців, напевно знає, що виростити стандартний саджанець яблуні (особливо на карликовій підщепі) без поливу практично неможливо. Для основної частини ґрунтово-кліматичних зон України характерне недостатнє вологозабезпечення, що, в свою чергу, передбачає у розсадниках обов’язковий полив.

Максимальна потреба у волозі припадає на перші місяці після висаджування підщеп у перше поле розсадника та на другий рік — після весняної ревізії окулянтів у другому полі. За багаторічними даними метеоспостережень, у цей період (квітень-травень) відмічено недостатню кількість опадів, крім того, відбуваються значні втрати вологи через випаровування.

Тож, зрозуміло, якщо є можливість до розсадника, де вирощують саджанці, підвести воду — то немає проблем: полив, підживив і спиш спокійно. А що робити, скажімо,  приватному садівникові-аматору, який має дачу без можливості проведення поливу? Ось тут і прийде на допомогу господарю застосування старого агротехнічного методу, а саме мульчування.

Що таке мульчування?

Будь-який матеріал, яким покривають поверхню ґрунту насамперед  для того, щоб: зберегти вологу завдяки зниженню випаровування та поверхневого стікання; досягти пригнічення росту бур’янів, захисту від ерозії, збільшення інфільтрації та вирівнювання температурних стрибків; підвищити доступ культурних рослин до поживних речовин ґрунту; посилити процеси нітрифікації, сприяти утворенню додаткових поживних речовин та органічної речовини, які утворюються з мульчі, що розкладається, збереженню та покращенню структури ґрунту, — загалом можна назвати мульчею.

Під впливом навколишнього середовища (дощів, поливів тощо) дуже дрібні частинки мульчі хоч і опускаються у нижні шари, але загальна структура мульчувального покриття зберігається та активно взаємодіє із ґрунтом, причому у процес вступають як і мульча, так і ґрунт. У результаті їхньої взаємодії активізуються ґрунтові мікроорганізми, що, своєю чергою, сприяє кращому розкладанню мульчі та збагаченню ґрунту гумусом. Також мульча добре зберігаєвологу, пригнічує ріст бур’янів, запобігає утворенню ґрунтової кірки, яка гальмує зростання кореневої системи дерев і кущів. Мульчувальне покриття швидко прогрівається, завдяки чому рослини починають раніше вегетувати.

Більшість плодових культур походить із давніх диких форм, корені яких завжди були надійно вкриті теплою і м’якою подушкою з опалого листя і хвої. Попри це, садівники взяли за практику восени перекопувати ґрунт, видаляти бур’яни, вирівнювати поверхню граблями, а потім у такому вигляді залишати його до наступного року.

На разі набуває поширення органічне садівництво. Тому застосування такого елемента технології, як мульчування суто органічними матеріалами, у виробництві садивного матеріалу яблуні є досить актуальним рішенням. Адже така система утримання ґрунту покращить його структуру та забезпечить збереження вологи, що сприятиме збільшенню виходу високоякісних саджанців за менших затрат на їхнє вирощування. Для мульчування використовують органічні матеріали, а саме: перегній, торф, компост, солому-січку, листя, траву, тирсу.

Агротехніка мульчування

З-поміж усіх агротехнічних заходів, які сприяють високій продуктивності розсадника та підтриманню родючості ґрунту, мульчування є досить важливим прийомом. Досвід показує, що для того, щоб мульча виконувала свої функції, товщина її шару має бути не менше як 8–10 см. За товщини 15 см практично повністю пригнічується ріст бур’янів та відпадає необхідність обробітку, що дає змогу значно зменшити затрати праці.

Застосування різних мульчувальних матеріалів у розсадництві за вирощування саджанців на вегетативних підщепах дає змогу стабілізувати температурний режим, а також покращити поживний, повітряний і світловий режими. Мульчування є досить ефективним заходом поліпшення основних агрономічних властивостей ґрунту. За кордоном цей прийом досить поширений. Для садівництва України він є перспективним заходом збереження ґрунтової вологи та запобігання втратам ґрунту внаслідок ерозійних процесів. Застосування рослинних решток для мульчування має також екологічний аспект. Водночас цей технологічний процес стає резервом хоча б часткового поповнення ґрунтових ресурсів, використаних рослинами на формування врожаю. На жаль, у нас немає оцінки вітчизняних вчених щодо застосування мульчування на різних ґрунтах України, та й дослідження в цьому напрямі обмежені.

Аналіз власних досліджень

Метою досліджень було вивчити вплив різних типів мульчі на зростання, розвиток і якість садивного матеріалу яблуні та обґрунтування їхнього використання в розсаднику в умовах правобережної частини Західного Лісостепу України.

Об’єктами досліджень були особливості зростання й розвитку саджанців яблуні в розсаднику на карликових та напівкарликових вегетативно розмножуваних підщепах, а також продуктивність сортопідщепних комбінувань у розсаднику залежно від впливу різних мульчувальних матеріалів. Зокрема, предметом досліджень були органічні мульчматеріали, застосовані для покриття ґрунту під підщепами М. 9 і 54–118 (саджанці яблуні сортів Ренет Симиренка, Айдаред і Флоріна).

Для вивчення впливу мульчування в розсаднику був закладений дослід за такою схемою розміщення варіантів: без мульчування та поливу (контроль №1); без мульчування з поливом (контроль №2); мульчування: тирсою (з підживленням); тирсою (без підживлення); перегноєм; соломою (з підживленням); соломою (без підживлення); торфокрихтою; перегноєм (0,5 шару) + тирсою (0,5 шару); торфом (0,5 шару) + тирсою (0,5 шару).

Мульчування проводили суцільно по міжряддях, відразу після висаджування підщеп. Товщина шару мульчі — 10 см, до 15 см — з урахуванням ущільнення його в другому полі розсадника. Щоб уникнути поглинання азоту з ґрунту в процесі розкладання органіки мікроорганізмами до мульчі (тирса та солома) додавали мінеральні азотні добрива (аміачну селітру) 20–30 г на 1 м².

За результатами досліджень виявили вплив мульчматеріалів на зменшення прогрівання ґрунту, а також вивчили, який саме потрібен температурний режим плодовим насадженням у спекотніший період вегетації (липень і серпень) (рис. 1).

У верхньому горизонті (0–5 см) середня температура була найнижча за мульчування соломою (20,4ºС) та в комбінованих варіантах (20,9…21,4ºС), що на 7,5…10,0ºС менше, ніж у контрольних. У нижніх горизонтах температура дещо знижувалась, але тенденція щодо прогрівання ґрунту в розрізі варіантів така сама. За використання як мульчматеріалу перегною, завдяки його високій біогенності, а також у комплексі із тирсою (0,5 шару перегною + 0,5 шару тирси) активно розвивалися групи мікроорганізмів азотного та фосфорного циклів, що в подальшому сприяло покращенню поживного режиму ґрунту. Виявлено, що в комбінованих варіантах мульчування активізувало перебіг ростових процесів саджанців яблуні, в усіх досліджуваних сортів у другому полі розсадника забезпечило більший приріст і, відповідно, вищі саджанці наприкінці вегетації, а також збільшення пагоноутворення.

Вплив різних мульчувальних матеріалів на ростові процеси саджанців яблуні досліджуваних сортів вивчали в динаміці. Зокрема, в саджанців сорту Ренет Симиренка за всіма варіантами відмічено різницю у приростах у розрізі підщеп. Більшу позитивну динаміку приросту спостерігали у варіантах, де мульчування проводили перегноєм (0,5 шару) + тирса (0,5 шару) та торфом (0,5 шару) + тирса (0,5 шару). Так, активний приріст зафіксовано між першою і другою декадами в комбінованих варіантах — 12,4–12,5 см (підщепа М. 9) і 15,0–15,2 см (54–118). А в решти варіантах із мульчуванням прирости були дещо нижчі: 9,8–11,8 см (М. 9) та 13,8–14,6 см (54–118). Аналогічні результати отримані й по сортах Айдаред і Флоріна.

Відзначимо, що позитивніша динаміка простежується наприкінці вегетації по всіх трьох сортах у комбінованих варіантах, де відмічено сильніший приріст (7,7–23,0 %) і відповідно більшу висоту саджанців щодо контрольних варіантів.

Домінуючим фактором, що впливав на кількість галужень, був вплив метеорологічних умов вегетаційного періоду в поєднанні з мульчуванням ґрунту та особливостями самого сорту. Так, Флоріна характеризувалася більшою кількістю бічних галужень: на підщепі М. 9 — 3,5–6,3 шт./рослину, на 54–118 — 4,5–8,1 шт./рослину. Відповідно, у сортів Ренет Симиренка та Айдаред цей показник був нижчий: на підщепі М. 9 — 3,2–6,3 і 1,5–4,4, на 54–118 — 4,7–8,0 і 2,3–5,9 шт./рослину (табл. 1).

Таблиця 1. Пагоноутворення в саджанців яблуні залежно від впливу мульчування ґрунту в розсаднику

Таку саму закономірність простежували й щодо інших досліджуваних сортів — Айдаред і Флоріна. Дещо меншу кількість пагонів отримано у варіанті із мульчуванням тирсою (з підживленням).

У результаті досліджень виявлено позитивний вплив мульчування на пагоноутворення та вихід кронованих саджанців яблуні (табл. 2) по всіх сортах, які вивчали. Розрахунки кількості пагонів на один кронований саджанець (у перерахунку на загальне число таких саджанців з гектара) показали, що простежується пряма залежність їхнього виходу від пагоноутворення. Так, у сорту Ренет Симиренка найбільшу кількість бічних пагонів відмічено у варіантах 9 і 10, де простежується і вищий відсоток виходу кронованого садивного матеріалу — 68,8 і 65,1 та 72,4 і 81,4% відповідно (% від товарних саджанців).

Таблиця 2. Вихід кронованих саджанців залежно від впливу мульчування ґрунту в розсаднику

Дещо нижчим був цей показник (у перерахунку на загальне число кронованих саджанців з гектара) у варіанті 3 (1,68 шт. пагонів/рослину — на підщепі М. 9 і 3,90 шт. пагонів/рослину — на 54–118). У цьому варіанті вихід кронованих саджанців становив 38,1 і 65,0% відповідно.

Таким чином, мульчування комбінованими сумішами і тирсою (з підживленням) сприяло утворенню бічних пагонів і виходу кронованих саджанців у 0,5–1,9 і в 0,3–1,0 раза більше порівняно з контролем №1 та №2 відповідно.

Обчислено економічну ефективність заходу мульчування і встановлено, що вирощування саджанців яблуні сортів, які вивчали, на підщепах М. 9 і 54–118 збільшує виробничі витрати на 27,4% пересічно до контролю, що зумовлено додатковими вкладеннями в придбання та внесення мульчувальних матеріалів. При цьому відзначено, що, порівняно з контролем №2, цей показник нижчий (близько 4%). Значне підвищення витрат — на 36,9%, порівняно з контролем, зафіксовано у варіантах із мульчуванням перегноєм і торфом, дещо менше — за мульчування перегноєм + тирса (по 0,5 шару) і торфом + тирса (по 0,5 шару) — 27,9%. У разі мульчування комбінованими сумішами перегній + тирса та торф + тирса (обидва — по 0,5 шару) і тирсою (з підживленням) цей агроприйоми забезпечує зростання рентабельності.

Рекомендації

З урахуванням результатів проведених досліджень під час вирощування саджанців яблуні у розсадниках із застосуванням мульчування рекомендуємо:

— для забезпечення збереження вологи в ґрунті від 60 до 80% НВ (найменша вологоємність) та покращення поживного режиму  для саджанців яблуні на підщепах М. 9 та 54–118 доцільно проводити мульчування ґрунту органічними матеріалами — тирсою, перегноєм і торфом;

— для підвищення продуктивності розсадника саджанці яблуні слід вирощувати з мульчуванням ґрунту комбінованими органічними матеріалами: перегній (0,5 шару) + тирса (0,5 шару) і торф (0,5 шару) + тирса (0,5 шару), які забезпечують вихід товарного садивного матеріалу 37,3–62,9 тис. шт./га та зростання рівня рентабельності на 21,8–98,2%.

В. Волошина, канд. с.-г наук,

Дослідна станція помології ім. Л.П. Симиренка ІС НААН України