Особливості вирощування цибулі озимої

Цибуля ріпчаста є одним з найбільш улюблених і широко вирощуваних овочів в Україні. Однак стабільно високий попит на внутрішньому та зовнішньому ринках зумовлює високу конкуренцію між виробниками. Кожний з них прагне отримувати високі врожаї якісної продукції й вигідно їх реалізувати, а досягати цієї мети допомагає, серед іншого, виробництво овочевої продукції поза межами основного сезону — надранньої або надпізньої.

Одним із популярних напрямів отримання надранньої цибулі є вирощування її в озимій культурі. Ця технологія забезпечує досить високий рівень урожайності товарної ріпки (40–45 т/га і більше) за нижчих порівняно з розсадним способом витрат.

Головна особливість озимої цибулі — здатність легко переживати морозну зиму. Навіть якщо весна видалася сухою, цибуля, посаджена на зиму, дає хороший урожай. Сорти такої цибулі встигають вкоренитися ще до того, як настануть посушливі дні. Якщо правильно доглядати за рослинами, урожай отримати можна вже у травні — з третьої декади травня, тоді як навіть за розсадної технології ріпку починають збирати на 2–3 тижні пізніше. Таким чином ця культура приносить дохід саме в той період, коли фермер особливо потребує коштів для подальшої сільськогосподарської роботи.

Характерна особливість цибулі озимої — це її стійкість до морозів. Вона здатна витримувати до -15 °С у безсніжну пору, а при наявності снігового покрову в 2–3 см — ще більш низькі температури. Температура повітря -20 °С без снігу може стати згубною для цибулі, що, в майбутньому, негативно позначиться на врожайності культури. За багаторічними даними, кожен 3–4-й рік в Україні може виявитися вкрай несприятливим для озимої цибулі, що вказує на наявність певних ризиків виробництва продукції саме за цією технологією. Уникнути їх аграріям допоможуть річні агрометеорологічні прогнози та ретельний моніторинг метеорологічної обстановки — якщо зима обіцяє бути морозною й безсніжною, цибулю під зиму сіяти не варто.

Вибір посівного матеріалу

Характерною особливістю озимої цибулі вважається не тільки раннє дозрівання, але і більш великі плоди в порівнянні з ярою.

Для вирощування за цією технологією краще вибирати спеціальні сорти і гібриди короткого, інколи середнього дня, більш пристосовані до зимових умов. Більшість з них здатні витримувати зниження температури до –15 ^°С.

Сьогодні на ринку України є досить широкий асортимент сортів і гібридів цибулі озимої вітчизняної та закордонної селекції. Це, наприклад:

Рубін — вітчизняний сорт із цибулинами фіолетового кольору, який характеризується скоростиглістю та досить високою лежкістю, середньо врожайний.

Робін — посухостійкий та високопродуктивний сорт із незвичайною амфороподібною формою цибулин червоного кольору, добре пристосований до вирощування в умовах півдня України.

Буран — сорт, що має стабільну врожайність і формує жовті цибулини середнього розміру (масою близько 100 г).

Луганський — пізньостиглий сорт української селекції, що характеризується гарною лежкістю великих (до 145 г) цибулин жовтого та жовто-коричневого кольору.

Тамара F1 — гібрид озимої цибулі, формує щільні жовто-коричневі цибулини, має високу стійкість до фузаріозу, рожевої гнилі, відрізняється досить високим потенціалом продуктивності.

Пантер F1 — японський гібрид, дуже холодостійкий і стійкий до стрілкування.

Радар F1 — гібрид, виведений голландськими селекціонерами. Має середній термін дозрівання. Цибуля здатна витримувати до -23 °С морозу під снігом, а без снігу — до -15 °С. Цибулини великих розмірів (до 150 г, а при правильній агротехніці можлива маса і 300 г), стійкі до багатьох хвороб і шкідників. Луска цибулин має світло-жовтий відтінок, досить щільна, що дозволяє зберігати їх тривалий час. Відрізняється Радар F1 хорошою врожайністю.

Шекспір — популярний представник голландської селекції. Порівняно з Радаром Шекспір здатний пережити до -18 °С у безсніжну зиму, а при наявності снігу — і більш низькі температури. Завдяки цьому сорт дуже популярний серед городників. Даний сорт підходить тільки для посіву на зиму. Цибуля починає рости при температурі понад 5 °С. Цибулина має округлу форму, її маса становить близько 110 г. Луска має коричневий відтінок, смак — напівгострий. Сорт дуже стійкий до багатьох хвороб.

Сеншуй Еллоу F1. Гібрид чеської селекції. Залежно від часу посадки, може дозрівати за 250-270 днів. Головка досить велика – від 150 до 250 грам, округло-приплюснута, колір лушпиння золотистий, світло-коричневий. Рослина добре переживає стреси і морози. Потенційна врожайність даного гібрида — 60-70 т / га. Має хороші відгуки серед тих, хто вирощував цю озиму цибулю на перо і маринував її. Головна перевага: стійкість до стрілкування і борошнистої роси

Центуріон F1 — середньоранній гібрид, що формує округлі золотисто-жовті цибулини масою 100–150 г, стійкий до стрілкування;

Ред Ерроу — сорт британської селекції з екзотичними червоними цибулинами видовженоовальної форми.

Гледстоун — сорт білої цибулі, стійкий до стрілкування та основних хвороб, з високою лежкістю продукції.

Вольф F1 — один із найкращих ранніх озимих гібридів з високою морозостійкістю та стійкістю до стрілкування і основних захворювань, високопродуктивний, маса цибулин досягає 200 г.

Августа. Сорт чеської селекції. Належить до ранніх сортів озимої цибулі короткого дня, термін її дозрівання становить 260-280 днів. Одна головка досягає ваги 110-120 грам, округлої форми, з красивим золотистим лушпинням. Рекомендований термін висіву – з кінця серпня і до середини вересня. Придатна як для вирощування цибулин, так і отримання зелені. Можна знайти в продажу у формі сівка або виростити її самостійно з насіння. Головна перевага: сорт не стрілкується і добре переносить заморозки до -20°С.

Балстар F1. Ультраранній гібрид корейської селекції, період дозрівання становить 115 днів. Середня маса однієї головки складає 100-250 грам. М’якоть у неї сніжно-біла, а шкірка має красивий золотистий відтінок.Відрізняється високою врожайністю, високою стійкістю до стрілкування. Що важливо, добре пристосовується до змін в погоді і стресів. Головна перевага: стійкість до хвороб і стресів.

Булат. Сорт турецької селекції. Належить до сортів озимої цибулі середнього терміну дозрівання – 260-280 днів. Цибулина невелика і акуратна, середня маса 80-100 грам. Середній урожай цієї цибулі 50-70 т / га.Багато хто відзначає прекрасні смакові якості Булата. Також, незважаючи на те що це сорт, він має хорошу стійкість до захворювань. Доступний у продажу в різноманітних упаковках: від аматорських до професійних. Сорту притаманна хороша лежкість цибулин (до середини наступного року після збору).

Свіфт. Сорт з Нідерландів. Пізній сорт з середніми цибулинами – 150-200 грам. Не має гіркоти, відрізняється особливо міцною верхньою лускою, через це її можна без проблем перевозити на великі відстані і зберігати – не втратить свого виду. Досить високий вміст сухих речовин – 11,2% – відмінно підходить для сушки та переробки. Не боїться морозу і не стрілкується. Універсального призначення, придатний для вирощування на всій території України.

Сибір. Ще один ранній сорт озимої цибулі нідерландської селекції. Вага цибулини цього сорту коливається в межах 160-200 грам. Діаметр – 7-8 см. Має світлий окрас, білу м’якоть і тонку шийку.

Стійкий до зимових морозів, перепадів температур і стрілкуванню навесні. Рослина сильна, перо не падає, насиченого зеленого кольору. Тримає товарні якості і добре транспортується.

Фоккер F1. Італійська селекція. Ранній гібрид, особливо відомий серед європейських фермерів.

Формує цибулини вагою до 250 грам, округлі, з насиченою золотисто-коричневою лускою. Смачна, добре придатна для приготування салатів. Зберігається не дуже тривалий період, але може непогано витримувати перевезення. Має довге бадилля з невеликим нальотом.

Екстра Ерлі Голд F1. Американська селекція. Термін дозрівання цієї цибулі становить близько 240-250 днів. Плоди дуже соковиті, мають насичений білий колір і приємний аромат. Високоврожайна, продуктивна, добре розвивається навіть при скорочені світлового дня. Витримує заморозі до -15 °С, зберігається близько 90 днів, показує хорошу стійкість до гнилі. Найкраще себе показує в південних регіонах.

Строки сівби та догляд за посівами

Що стосується того, коли садити зимову цибулю, то терміни посіву залежать від конкретного регіону вирощування. Залежно від того, де вирощують культуру, посадку здійснюють в різний період часу. Так, ранні посадки проводять у 20 числах серпня — перших числах вересня, коли ґрунт ще сухий, що вимагає поливу посадок. Цибулю висаджують у вологий ґрунт, його зростання почнеться ще до приходу зими. Найбільш поширені терміни посадок озимої цибулі — в жовтні. У цей період зволожувати ґрунт не потрібно, тим більше, що в цей час нерідко бувають дощі.

В цілому ж, рекомендується проводити посадку приблизно за місяць до того, як настануть серйозні похолодання із заморозками. Цибулю сіють у похмурі дні, в суху і безвітряну погоду. У разі висаджування дрібних відібраних цибулин необхідно зробити борозенки в ґрунті на відстані 20 см один від одного. Цибулю садять через кожні 5–6 см. Це робиться тому, що взимку цибуля може частково замерзнути. Вибираючи посадковий матеріал, необхідно брати тільки здорові цибулини, без пошкоджень і явних симптомів захворювань.

На зиму сходи вкривають агроволокном або іншим матеріалом. Навесні, коли ґрунт почне прогріватися, укриття прибирають. Таким чином рослини не постраждають під час зимових морозів, а з приходом тепла цибуля буде швидше відрощувати ріпу. Однак якщо посіви укрити задовго до настання холодів, це може негативно позначитися на зимівлі рослин. Укутати цибулю на зиму рекомендується білим агроволокном, що пропускає світло.

Пізні посадки здійснюються в жовтні–листопаді (а якщо погода дозволяє, ще пізніше). Висадку проводять у сухий ґрунт, потім грядки мульчують і вкривають агроволокном. Також можливий варіант мульчування ґрунту сухим листям або сіном. Таке укриття теж прибирають з настанням теплої погоди.

За біологічними особливостями та технологією вирощування озима цибуля мало чим відрізняється від ярої, проте є окремі нюанси. Зокрема, досить неглибока та слабка коренева система рослин зумовлює високі вимоги до підготовки ґрунту та його поживного режиму. Кращими для озимої цибулі є добре розпушені, оструктурені, теплі та родючі ґрунти з високим вмістом органічної речовини. Найкращими попередниками у цьому випадку будуть зернові колосові, ріпак, гірчиця, рання кукурудза, горох тощо.

Посадка цибулі на зиму повинна здійснюватися в родючий ґрунт з гноєм. Не можна обробляти озиму цибулю на ділянці, де до цього росла картопля, бобові, петрушка, огірки або щось із цибулевих, оскільки так існує ризик заразити посадки нематодою.

Дози внесення мінеральних добрив залежать від вмісту поживних речовин у ґрунті, а також системи удобрення попередніх культур у сівозміні, та зазвичай коливаються у межах N_150–160P_40–60K_80–150. Максимальна потреба цибулі в азотному живленні спостерігається за інтенсивного приросту вегетативного листкового апарату, а от під час формування цибулин надлишок азоту затримуватиме достигання врожаю та псуватиме його якість. У цей період варто посилити калійне живлення. Відзначимо, що стартові дози азоту під озиму цибулю мають бути невеликі (у межах N_30–60), щоб не погіршити умови перезимівлі. Основна маса азотних добрив вноситься уже у весняний період активного вегетативного росту культури. А от посилене фосфорно-калійне удобрення перед входом рослин у зиму допоможе їм краще витримати негативні абіотичні фактори навколишнього середовища.

Цибулю на зиму висаджують на схилах з південного або південно–західного боку, захищених від вітру. Ґрунт повинен бути легким, добре дренованим. Кращими регіонами для обробітку цієї культури є центральні, західні і південні області України. Вибираючи місце, враховуйте також такі показники:

— не допускаються для вирощування озимої цибулі ділянки з тінню від дерев або високих будівель;

— на ділянці навесні не повинні накопичуватися води, місце повинно бути сухе.

Вирощування озимої цибулі передбачає два способи: висаджування відібраних цибулин і посів насіння. У першому випадку відбирають цибулини діаметром до 1 см. Цибуля, вирощена із сіянки більшого розміру, може випустити стрілу, а також вона гірше зберігається. Для посіву насіння цибулі на зиму його необхідно спочатку занурити в підсолену рідину. Те насіння, яке спливло, висівати не рекомендується.

У промислових масштабах вирощують цю культуру в основному через посів насіннєвого матеріалу на 3–4 см вглиб. Норма — близько 9,0–1,5 млн насінин/га. Густота посівів насіння сильно позначається на врожаї, тому, щоб отримати великі цибулини, норму висіву необхідно зменшити, а при вирощуванні його на перо — норму збільшують.

Найкращий спосіб висівання — стрічковий у 3 або 4 рядки з шириною стрічки 135–150 см (схема висіву 55×40×40 або 54×32×32×32 см відповідно). Насіння слід висівати у досить вологий ґрунт, що стимулюватиме отримання швидких і дружних сходів, адже найкраще воно проростає за вологості ґрунту на рівні 85–90% НВ.

«Плюси» озимої цибулі:

Розумний розподіл часу — навесні дуже багато сільськогосподарських турбот, тому посадка восени економить час фермера з настанням весняних робіт.

Ціна на посадковий матеріал восени нижча, ніж навесні.

Урожай виходить зібрати раніше, в той період, коли яра цибуля ще не дозріла.

Цибулини майже не схильні до впливу шкідників, наприклад, цибулевої мухи.

Культивування озимої цибулі — процес не дуже трудомісткий, не доводиться витрачати багато часу на догляд.

Цибулини виростають великих розмірів, мають привабливий товарний вигляд.

Цибуля не йде на стрілку, корисні речовини накопичуються в цибулині.

Така цибуля підходить для промислового вирощування, оскільки добре зберігається.

 

«Мінуси» озимої цибулі:

Якщо рослини не встигнуть вкоренитися до початку зими, можна втратити значну частину врожаю. Тому важливо вчасно провести посадку.

Урожай ця культура дає трохи нижчий, ніж цибуля, посаджена навесні.

Порівняно з ярою цибулею, зберігається озима дещо гірше.

Догляд за цибулею, яка посаджена на зиму, набагато простіший, ніж за ярою. Після появи сходів грядки необхідно регулярно розпушувати і видаляти бур'яни.

Зазвичай озима цибуля не потребує поливу, але якщо осінь видалася сухою, і дощів не було більше 20 днів, необхідно провести полив. Якщо ви використовуєте крапельне зрошення, укладання трубопроводів і монтаж всієї системи потрібно проводити разом з посівами. Але навіть якщо ви вирощуєте озиму цибулю на невеликій ділянці і не використовуєте систему крапельного зрошення, ця культура все одно дає хороший урожай, підживлюючись дощами.

У період інтенсивного росту і розвитку рослини слід досить інтенсивно зрошувати, оскільки за нестачі вологи ростові процеси сповільнюються, а цибулини формуються дрібні. Разова поливна норма може коливатися залежно від погодних умов, частоти проведення поливів і особливостей ґрунту від 50 м³/га за краплинного зрошення до 350 м³/га за дощування. За 20–30 днів до запланованого збирання врожаю поливи припиняють. Це покращує визрівання цибулин, сприяє швидкому покриванню їх лусками, розм’якшенню несправжнього стебла, виляганню листків та відмиранню коренів.

До настання зими сходи необхідно перевірити, чи немає на них шкідників або грибних захворювань (цибуля озима може вражатися цибулевою мухою, пероноспорозом). Основне завдання в осінньому догляді — отримати 2–4 справжніх листків до вступу в зиму. Весняний догляд за культурою також полягає в боротьбі з бур'янами.

Навесні особливу увагу необхідно приділяти розпушуванню ґрунту. Робити це необхідно глибоко, оскільки в міжряддях ґрунт стає щільнішим після зими. Проводити розпушування необхідно для поліпшення росту цибулі, прискорення дозрівання рослин, що дає можливість зібрати урожай якомога раніше.

Протягом усієї вегетації посіви необхідно утримувати у чистому від бур’янів стані, проводити регулярний фітосанітарний моніторинг з приводу наявності шкідників і хвороб і за потреби застосовувати пестициди, дозволені Державним реєстром.

Озима цибуля іноді потребує захисту від грибних захворювань і шкідливих комах. Найбільш поширений шкідник, який завдає шкоди культурі, — цибулева муха. Якщо весна видалася рання, вони з'являються у ІІ декаді травня, відкладаючи яйця на рослинах, або на ґрунті поряд із цибулею. Від ушкоджень, які завдають личинки тканин рослин, цибулини загнивають. Щоб уникнути ураження даними шкідником, рослини потрібно регулярно перевіряти на наявність шкідника. У разі необхідності, цибулю обробляють інсектицидами, які дозволені для застосування (Карате Зеон 050 CS).

Трипси — ще одна комаха, яке може вражати озиму цибулю. Для того, щоб їх позбутися, рекомендується препарат Конфідор 200 SL. Під час внесення подібних засобів пам'ятайте, що зелень цибулі йде на свіжий ринок, тому важливо дотримуватися норм і термінів, які допускаються для застосування кожного препарату.

Що стосується хвороб, найбільш поширеними для цієї культури є пероноспороз, альтернаріоз, фузаріоз. Найчастіше подібні захворювання проявляються, коли погода волога, дощова. Симптоми пероноспорозу — це пожовклі і всохлі листя, рослини погано ростуть. Щоб захворювання не вразило цибулю, рослини 1 раз в 2 тижні обробляють фунгіцидами в якості профілактики. У вологу погоду такі обробки проводять через 6–8 днів.

За перших симптомів рослини обприскують фунгіцидами Ридоміл МЦ (2,5 кг/га), Квадріс 250 SC (0,6 л/га), Акробат МЦ (2 кг/га) тощо.

Навесні, якщо наявна загроза зараження фузаріозом, обробку проводять фунгіцидом Фундазол (0,75 кг/га), або біопрепаратом Казумин 2Л (3 л/га). Зробити це можна через систему крапельного зрошення.

Збирання та зберігання

Озиму цибулю збирають дещо раніше, ніж яру. Конкретний час збору врожаю залежить від того, якою була погода навесні. У більшості випадків це травень. Терміни збору можуть залежати від таких факторів:

— кліматичні умови, в яких вирощували цибулю — чим температура повітря нижча, тим довше рослини дозрівають;

— підживлення, полив, розпушування ґрунту, видалення бур'яну — своєчасне проведення всіх цих заходів прискорить дозрівання цієї культури;

— погодні умови: якщо весна була холодною і дощовою, це може відтягнути термін збору врожаю.

— сорт цибулі.

Визначити, коли ж можна почати збирати озиму цибулю, можна за зовнішніми ознаками рослин. Якщо цибуля готова до збирання, вона злегка піднята над грядкою. Луска стає грубішою, а бадилля — млявим. Шийка цибулини витягується, стає тоншою. Стиглі цибулини мають золотисто-жовтий колір.

Якщо запізнитися зі збиранням врожаю, озима цибуля почне повторно рости, що вкоротить термін його зберігання. Не всі рослини можуть дозрівати одночасно, тому збір може затягнутися. Якщо ж необхідно зібрати весь врожай в один день, потрібно дочекатися, коли дозріє більша частина врожаю. Ті цибулини, які не зовсім стиглі, дійдуть до потрібного стану під час сушіння.

Щоб збір врожаю не викликав труднощів, ґрунт необхідно розпушити. Це полегшить процедуру збору цибулі. Після збирання врожаю в ґрунт можна висаджувати іншу культуру.

Після збирання цибулини залишають на кілька днів для просушування. До того ж, під сонячними променями цибуля знезаражується. На ніч цибулини вкривають для захисту від роси. Коли шийка стає повністю сухою, а лусочки легко відшаровуються, сушку можна закінчувати. Від цибулин відрізають пір’я та корінці. Перед тим, як відправити цибулини на зберігання, необхідно оглянути їх і видалити гнилі та пошкоджені головки. Зберігають цибулини при температурі від +1 до -3 °С і вологості повітря не вище 80%. Цибулю необхідно зберігати так, щоб був постійний доступ повітря. В іншому випадку вона починає гнити.

Озима цибуля є досить привабливою альтернативою розсадній культурі, оскільки менш витратна, простіша в агротехнологічному плані й забезпечує досить високу економічну ефективність виробництва ранньої продукції.

П. Лиховид, канд. с.-г. наук, с. н. с., Інститут зрошуваного землеробства НААН