Інновації в вирощуванні спаржі

Компанія «Агроексперт Трейд» однією з перших ризикнула «протоптати стежину» в спаржевому бізнесі. Розпочинали вони вирощування спаржі у 2017 р. на Херсонщині (с-ще Воскресенка). На цей час це була не дуже популярна культура серед українців. Про свої невдачі і здобутки розповів Петро Григор’єв, директор компанії «Агроексперт Трейд».

 

 

 

 

 

 

З чого розпочинається спаржевий бізнес

У нас був невеличкий земельний банк, близько 100 га, тож із польовими культурами на такій площі не дуже заробиш грошей, тому вирішили перейти на нішеві овочеві культури. Ми за рекомендаціями шеф-кухарів розглядали дві культури, батат і спаржу. Зупинилися на спаржі. Спочатку ми відправили наш ґрунт на аналіз до Нідерландів. Результат аналізу показав, що наш ґрунт чудово підходить для вирощування спаржі. Тож у 2017 році ми заклали першу плантацію спаржі. Для початку посадили її на площі майже 1,5 га.

На той час спаржа не дуже користувалася попитом в Україні, з нею тільки-но починали знайомитися українці — як із самою культурою, так і стравами з неї. Напевно з початком «безвізу», коли українці більше стали подорожувати Європою, вони побачили цю культуру, спробували її на смак і почали змістовно нею цікавитися.

З кожним роком в Україні інтерес до спаржі більшає — багато фермерів стало її вирощувати на професійному рівні. Нею цікавляться як ресторатори, так і торгові мережі, а також і кінцеві споживачі. А, як відомо, попит породжує пропозицію. Сильну конкуренцію імпортованій спаржі склали вітчизняні фермери, які опанували найпрогресивніші технології її вирощування.

 

Знайомство зі спаржею

Для популяризації спаржі серед українців ми ведемо свою Instagram-сторінку, де все про неї розповідаємо і показуємо. А також проводили на Столичному ринку фестиваль спаржі. Охочих тоді купити українську спаржу вишикувалася черга десь близько 100 метрів. Це було в той час, коли в Україні дуже важко було придбати вітчизняну спаржу. Проте слід зазначити, що тоді була одна компанія з Херсонської області, яка також вирощувала цю культуру, але вона виставляла якусь непомірну ціну для кінцевого споживача, десь за 10 євро, і відповідно це не приносило гарного результату, так як обсяги продажів були дуже незначними.

Ми пішли іншим шляхом: вирішили сфокусуватися на обсягах і технологіях. Це нам дало можливість розширити вирощування культури до 35 га і отримати готового продукту до 350 тонн. Звичайно, це все дуже залежить від технологій, які ви застосовуєте.

Реалізувати продукцію з площі 1,5 га — зовсім не складно. Це можна зробити через кілька досить великих ресторанів, або через продавців на овочевому ринку типу «Столичного». Ми стрімко почали зростати — за три роки площі плантацій спаржі зросли до 20 га. Тоді ми зрозуміли, що наша модель реалізації продукції уже не працює. Потрібно на 100% використовувати рітейл.

Це вже інша технологія збирання, доробки та зберігання врожаю. Тоді ми почали фокусувати свою увагу на технології доробки та можливостях збуту продукції. У 2020 році через COVID та незрозумілу перспективу найближчого майбутнього ми не розширяли плантації. А вже цього року досадили 15 га, а в 2022-му хотіли додати ще 5–10 га.

Наразі ми займаємося лише аспарагусом. Трохи пробуємо вирощувати артишок, але мені здається, що це ще трохи зарано для нашої аудиторії.

 

Мода на суперфуд

Люди стали більше цікавитися тим, що вони їдять. В США спаржа вважається суперфудом. Це досить смачний продукт, легкий у приготуванні, фотогенічний і людям це дуже до вподоби. Молоде покоління дуже полюбляє цей продукт. І коли настає сезон спаржі, всі місцеві ресторани намагаються додати якомога більше страв з неї у меню. З кожним роком наші постійні клієнти (ресторани) закуповують все більше цього продукту. Це свідчить про те, що пік ще буде, бо є куди зростати.

Звичайно, є дні, коли ми фізично не можемо відвантажувати продукцію, наприклад, похолодало на кілька градусів і спаржа вже не росте, така ж ситуація і з дощами. Проте ми намагаємося виходити з цієї ситуації, але, все ж таки хочу зауважити, це «фреш-продукт» і цим все сказано. Ціна на спаржу протягом сезону більш- менш стабільна — вона практично не змінюється.

Спаржа вимоглива до ґрунтів

Спаржа досить універсальна культура, то ж її можна вирощувати практично по всій Україні. Лише треба дивитися по ґрунтах, чи вони придатні для неї.

Нам із різних регіонів країни присилають на аналіз зразки ґрунтів, і є такі ґрунти, які категорично не придатні для вирощування спаржі, зокрема ділянки в деяких районах Чернігівщини, Житомирщини, Броварський р-н Київської обл. Спочатку треба зробити хімічний аналіз ґрунту і лише після цього приймати рішення щодо вирощування аспарагуса.

 

 

Обсяги виробництва спаржі

Для кожної людини спаржеві бізнеси є різні. Тобто комусь достатньо вирощувати культуру на одному гектарі і добре на цьому заробляти. Нас, як дуже велику команду, не цікавить вирощування 1–5 га, якщо ми співпрацюємо на партнерських засадах, то це має бути мінімум 10 га. Хоча у нас є партнер на Тернопільщині, який вирощує спаржу на двох гектарах і заробляє непогані гроші на цьому. Але він працює сам, тому йому й вистачає цих грошей. Не дуже важливо, скільки у вас гектарів, один чи два, важливо аби ви змогли продати всю вирощену продукцію за досить короткий проміжок часу.

Також для прикладу можу назвати одну компанію, яка висадила 13 га спаржі. Обладнала ці площі автоматизованою системою краплинного поливу. Але так сталося, що ця система поливу зламалася і, маючи пріоритетні ягідні культури, поливали лише ягідники. Аспарагус, звісно, загинув. І всі витрачені кошти на саджанці, систему зрошення та інше просто були втрачені. Цим я хочу довести до фермерів, що аспарагус, навіть якщо він не профільна культура, буде теж вимагати пильної уваги та відповідного догляду.

 

Садивний матеріал

Є деякі несумлінні продавці посадкового матеріалу спаржі, які розповідають, що ця культура невибаглива. Це неправда. Спаржа — це багаторічна культура. ЇЇ можна порівняти з маленькою дитиною: якщо її не доглядати і відповідно не годувати, то вона потім буде постійно хворіти. Так і спаржа, якщо над нею не працювати, то очікуваного врожаю 100% не отримаєте.

На сьогодні дуже велика ймовірність натрапити на несумлінного продавця посадкового матеріалу, який продасть вам неякісні саджанці. До нас уже звернулося три таких клієнти, які для проби купили невелику кількість садивного матеріалу спаржі, висадили його і зрозуміли, що щось не так. Вони нас просять проконсультувати їх і купують у нас нові саджанці для подальшої висадки. На жаль, на даний час в Україні дуже невелика кількість фахівців, які вміють вирощувати спаржу, це буквально дві–три компанії, які також продають саджанці.

Як розрізнити якісний посадковий матеріал від неякісного? Насамперед, за виглядом самих саджанців, а також потрібно предметно поспілкуватися з продавцями і подивитися на їхні маточні плантації. Тоді все стане більш-менш зрозумілим.

 

Капіталовкладення

Вирощування спаржі — досить капіталомісткий бізнес, який потребує інвестицій на один гектар у перший рік до 15 тис. євро. Сюди також входить облаштування системи краплинного зрошення. 80% вкладень — це садивний матеріал, а все інше — роботи по вегетації. Наступні роки також потребують вкладень, але це буде 40–50% від суми, яку інвестували в перший рік. Ці витрати підуть на полив, удобрення, захист рослин та догляд за посівами.

Важливо розуміти, що весь капітал ви заморожуєте на два роки. Позаяк більш-менш цінний урожай ви зможете отримати лише на третій рік вегетації. Звичайно, можна збирати урожай і на другий рік, але будьте готові до того, що на третій рік ви знову нічого не зможете отримати.

Рентабельність вирощування спаржі — це дуже складне питання, яке залежить від багатьох чинників. Наприклад, я знаю фермерів, які збирають по 1,5 т/га, а ми збираємо по 10 т/га. Тобто, рентабельність дуже залежить від способу культивування культури. Взагалі-то ми не розповідаємо про свою технологію вирощування, бо вона дуже тяжко нам давалася, шляхом проб і помилок протягом п’яти років, що досить дорого коштувало у фінансовому плані.

Врешті-решт, нам не дуже хочеться ділитися своїми знаннями з нашими потенційними конкурентами. Бо було так: ми важко перші роки працювали, а потім приїжджали деякі люди, все знімали, записували і видавали за свої власні технології, нас при цьому взагалі не згадуючи. А сьогодні ми робимо так: всі бажаючи можуть приїхати до нас і подивитися, як виглядає спаржа, але технології ми не розкриваємо.

 

Перші кроки

Спаржу можна висаджувати двома способами: насінням та саджанцями. Ми для себе обрали другий варіант, бо він майже на 100% гарантує приживлюваність рослин. Посадковий матеріал ми купуємо у своїх партнерів з Нідерландів. Сорт ми вибирали досить важко, бо на той момент лише одна компанія займалася імпортом в Україну саджанців аспарагуса.

Постачальнику ми пояснили, що чекаємо від сортів аспарагуса, і вони нам запропонували на вибір три сорти. Ми їх купили. На жаль, із цих трьох сортів два виявилися непридатними для вирощування в нашій кліматичній зоні.

Один із цих сортів був для вирощування білого, а не зеленого аспарагусу, що нам зовсім не підходило. Наразі він є неефективним і ми його не культивуємо, тобто просто викинули гроші на вітер.

Спаржевий бізнес повинен бути чітко продуманим. Спаржа — це супер-фреш: товар, який практично не зберігається. Без спеціальної доробки вона може пролежати у холодильнику три дні і починає псуватися. Тобто, ви повинні якомога швидше зібрати врожай, доробити його і швиденько продати, поки він не зіпсувався.

Перед організацією бізнесу потрібно зрозуміти його модель: що ти робиш і для чого. А потім — хто це буде робити і як це буде працювати. Працювати із продуктом з категорії супер-фреш дуже складно, особливо на відстані.

Якщо це бізнес, то з ним потрібно і відповідно працювати — він не пробачає помилок, так як потрібно заробляти гроші і, як мінімум, окупити всі витрати. А якщо це хобі, то підхід може бути простішим: ви будете вирощувати аспарагус, із задоволенням в сезон його їсти, пригощати друзів і у вас все вийде.

Для початківців я б рекомендував спочатку зрозуміти і побудувати економічну модель свого бізнесу:

як з цим працювати і куди вирощений урожай продавати;

проаналізувати ґрунт — чи підходить він для вирощування спаржі;

потім під цей ґрунт підбирати сорти.

На жаль, велика помилка фермерів в Україні, що вони спочатку організують вирощування культури, а потім, коли врожай дозріває, вони тільки починають задумуватися, куди це все продавати. А повинно бути навпаки.

 

Основні моменти технології

Одним із основних моментів вирощування спаржі має бути зрошення. Яким воно буде — залежить лише від доступності для вас певної кількості води. Зрошення може бути краплинним, фронтального чи барабанного типу. У нас вся спаржа була на барабанному типі зрошення, а на третій рік ми впровадили лише краплинне зрошення. Краплинне зрошення відзначається суттєвою економією води, людських ресурсів та часу.

Через невелику відстань між рядами потрібна садова техніка, бо трактор типу МТЗ не підійде. Це мають бути спеціалізовані міні-трактори. Як правило вони виконують багато роботи, зокрема проводять й обприскування посівів.

Ми чули про використання для цих цілей дронів, але побачивши сумний досвід використання такої техніки у наших колег, відмовились від цього. Добрива зазвичай подаємо через систему зрошення.

Аспарагус — це багаторічна культура, яка на одному місце росте близько 10 років. Через десять років на полі з-під аспарагуса утвориться близько 100 т коріння, яке потрібно видалити і десь подіти. І після цього ґрунт повинен хоча б один рік відпочити і відновитися. А тоді вже знову можна висаджувати на це поле спаржу.

 

Доробка врожаю

На щастя, у нас супіщані ґрунти і пагони спаржі, які отримуємо за збирання, практично чисті. Іноді після затяжного дводенного дощу вони можуть бути дуже брудні, але це рідко буває. А тим, хто вирощує цю культуру на чорноземах та торф’яниках, можна лише поспівчувати. А взагалі проблема очищення пагонів вирішується спеціалізованою технікою, яка миє та обрізає продукцію. Така техніка, найпростіша і вживана, коштує від $5 тис. А сучасна потужна техніка буде коштувати близько 100 тис. євро.

На даний момент у нас стоїть машина 2013 року випуску, яка коштує близько 60 тис. євро. Вона за годину може переробити 900 кг спаржі.

 

Збирання та зберігання продукції

Найважливіше для отримання якісної продукції — це перші години після збирання. Якщо правильно зібрати, доробити й запакувати продукцію, то вона може зберігатися у холодильнику за певних температур і вологості до двох тижнів. Якщо всі ці процеси були зроблені неправильно, то вже наступного дня весь урожай можна викидати на смітник.

УМОВИ ЗБЕРІГАННЯ ПОВИННІ ВКЛЮЧАТИ ТАКІ ЕТАПИ:

інтенсивне попереднє охолодження впродовж 4 годин, оскільки є ризик втрати еластичності та смакових якостей аспарагусу;

дотримання протоколів санітарії. Обов’язково потрібно знезаражувати воду в гідропулінгу для попереднього охолодження;

контроль температури зберігання та вологості (90%). Важливо довести спаржу до максимально допустимого рівня охолодження. Оптимальна температура зберігання спаржі від 0 до 1°С;

рівень кисню та вуглекислого газу, який контролюватиметься витяжною вентиляцією.

Для спаржі потрібно обладнати спеціальну систему охолодження або придбати якісну холодильну камеру. У більшості виробників обмежені можливості за кількістю холодильних камер або взагалі вони відсутні. Для охолодження аспарагусу зазвичай використовують воду, оскільки це швидкоросла рослина і містить 95% води.

 

Збут продукції

Навіть не потрібно розпочинати спаржевий бізнес, якщо ви не продумали шляхи збуту продукції. Спаржа — це особливий товар і потребує особливого до неї ставлення. Це не морква чи капуста, чи яблуко, які можуть забрати прямо з поля/саду. Тут потрібна копітка праця для швидкої та ефективної реалізації продукції за всіма можливими напрямами збуту.

Основні напрямки збуту продукції: HoReCa, господарські ринки, рітейл та власні канали продажів. Переваги HoReCa і господарських ринків у тому, що реалізувати продукцію й отримати за неї кошти можна на місці, однак маржа тут буде значно меншою, ніж на інших каналах збуту.

Щоб продавати через HoReCa чи на господарському ринку, не потрібно додаткових знань чи вмінь. Якщо агровиробник обирає ці канали збуту, то зіткнеться з прямою конкуренцією з іншими виробниками спаржі. У таких умовах буде складно реалізувати товар. А якщо виникнуть застої на прилавку, то продаж спаржі відбудеться за безцінь.

Сьогодні виробництво спаржі зростає швидше, ніж попит на цю продукцію. Тому найкраще використовувати для збуту власні канали продажів.

Спочатку варто створити канали збуту через своє підприємство. Якщо воно знаходиться на відстані до 30 км від міста, то реалізувати продукцію буде ще легше. Звісно, потрібен сайт компанії чи онлайн-майданчик, де буде розміщений товар. З точки зору прибутковості, то прямі продажі значно ефективніші й не впливають на цінову політику.

У цьому випадку, покупцю важлива не вартість спаржі, а її якість та унікальність бренду. З часом цей обсяг покупців буде збільшуватися.

Звісно, це не повинен бути єдиний канал збуту, тим паче, якщо в агровиробника великі об’єми спаржі. Це лише дасть змогу швидко отримати гроші на початку сезону і допомогти зі стартом продажів спаржі.

Не менш важливо думати й про старт продажів спаржі, який розпочинається у травні разом із усіма святами. У цей час можуть виникнути проблеми з реалізацією спаржі у рітейлових та інших каналах продажу, оскільки їхній менеджмент в цей момент не розуміє, як розвиватиметься ринок. Тому агровиробнику завчасно потрібно забезпечити якісне зберігання спаржі.

Перспективність культури

В Україні аспарагус — це тільки фреш-продукт. Наразі немає ні заморожування, ні консервування. Проте зі збільшенням кількості виробників і вирощеної готової продукції з’являтиметься і переробка: заморожування й консервування.

На мій суб’єктивний погляд, вирощена спаржа на українських ґрунтах набагато смачніша (солодша і соковитіша), ніж вирощена в Нідерландах та Німеччині. Щоправда, це все залежить від сукупності різних факторів: видів ґрунтів, підживлення, поливу, сортів тощо.

Якщо зважати на смакові властивості української спаржі, то чи є в неї перспективи трохи відвоювати європейського ринку? Мабуть, поки що немає. Адже Німеччина до початку сезону місцевої спаржі купує її або з теплиць, або із сонячної Іспанії. А коли з’являється місцева спаржа, то німці їдять лише її. Тобто, це є розуміння локальності продукту: німці мають їсти лише німецький аспарагус.

Проте, якщо врахувати, що в Німеччині й Україні аспарагус збирається вручну і порахувати вартість ручної роботи у цих країнах, то перспективи можуть появитися для поставок ранньої продукції. Хоча на даний момент з України жодного кілограма спаржі не було експортовано до Німеччини. Але над цим треба ретельно попрацювати, чого лише тільки коштуватиме стандартизація вирощування продукції.

Наостанок хочу сказати, що не потрібно нічого боятися. Якщо ви вирішили вирощувати спаржу, то це дуже добре. Тільки потрібно до всього підходити з аналітичним розрахунком, чітко розуміючі всі наслідки невдач і помилок.

 

Г. Козак

h.kozak@univest-media.com

Стаття підготовлена за матеріалами мітапу від Aggeek «Інновації для вирощування спаржі: в чому секрет високої рентабельності та скільки заробляють з гектара?»

журнал «Пропозиція», №11, 2021 р.