Тропічна «солодка картопля» вже росте на українській землі

Батат — доволі цікава сільськогосподарська культура, яка останнім часом зі зростанням кількості прихильників здорового харчування, набуває все більшої популярності не лише в Європі, а й в Україні. Попри те, що сорти цієї культури не занесені до Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні, вона активно вирощується та має стабільно зростаючий попит як серед фермерів, так і серед поціновувачів здорового харчування.

Олексій та Марія Лямцеви — засновники сімейного фермерського господарства «Шато «Батат»», які вже тривалий час успішно вирощують цю екзотичну культуру. Олексій Лямцев нам розповів про власний нелегкий досвід культивування тропічної рослини в умовах півночі Запорізької області.

 

З історії створення бізнесу

За першою освітою я економіст-міжнародник та тривалий час займався експортно-імпортними операціями. П’ять років жив і працював у Бельгії. Ідея створення невеликого фермерського господарства у мене народилася саме там. Повернувшись в Україну, ми з дружиною почали втілювати цю ідею. З самого початку ми планували, що будемо вирощувати продукцію, орієнтовану на органічні стандарти. При тому, що ми не сертифіковані як органічне виробництво, ми не застосовуємо хімічні добрива і засоби захисту рослин. Навіть назва нашого господарства донедавна була відповідною: «Шато Органік». Але після вступу в силу Закону про органічне виробництво в Україні, ми змушені були змінити назву. Нажаль, органічна сертифікація для такого невеликого господарства, як наше, коштує надто дорого.

Землі у нас небагато — до 1 га, тому ми шукали нішеву культуру або кілька таких культур, які б давали нам змогу заробляти на невеликих площах. Коли я вчився на агронома (друга освіта), в теплицях я побачив батат. Він мене зацікавив, я почав вивчати його і з тих пір вже сім років ми вирощуємо цю культуру.

Спочатку це було як захоплення, а через сезон-два ми зрозуміли, що батат дуже цікава нішева культура, на якій можна непогано заробляти. До того ж він практично не хворіє і не має спеціалізованих шкідників, принаймні в Україні на даний час. Батат можна вирощувати без застосування хімічних обробок.

У нашій місцевості батат пошкоджують багатоїдні шкідники: капустянка (вовчок), дротяники, слимаки, яких можна ефективно подолати біологічними ЗЗР і сівозміною.

Вирощування «органічного» без хімії продукту — це не просто наша філософія. Ми ще тримаємо пасіку, тому хімію категорично не використовуємо.

 

«Нове» — це давно забуте «старе»

Батат — це тропічна культура, але в Україні можна вирощувати практично в кожній області. Його активно впроваджували в культуру в 30-і роки 20 століття. Батат ґрунтовно вивчали і намагалися вирощувати в Одеській, Херсонській та Харківській областях. На той час площі культури досягали до 700 га. У 1934 році була випадково завезена типова тропічна хвороба батату яванська гниль. І, оскільки в той час весь посадковий матеріал вироблявся централізовано, він був увесь заражений і довелося цей проєкт закрити. А потім розпочалася війна і про нього поступово всі забули.

Батат (Ipomoéa batátas) — вид бульбоплідних рослин роду Іпомея родини Берізкові; відомий також під назвами Кумара і солодка картопля. Цінна харчова і кормова культура.

Його ще називають солодкою картоплею, але до справжньої картоплі (Solanum tuberosum) він не має жодного стосунку, адже не належить не лише до роду Solanum, а й до родини пасльонових (Solanaceae).

Назва солодка картопля зіграла з бататом злий жарт. Багато фермерів, які починають його вирощувати, ставляться до нього як до картоплі. Очікують від батату схожого смаку й агротехнології вирощування. Проте це зовсім інша тропічна культура й у неї зовсім інші вимоги до агротехнології вирощування.

 

 

Господарське значення батату

Якщо розглядати батат через призму картоплі, то звичайно ж люди очікують отримати смак картоплі. Але ж це зовсім інша культура. А солодкість батату не є недоліком, а скоріше навпаки. Багато людей шукають заміну картоплі і тому питають несолодкий батат. Такі сорти звичайно ж є, але сама назва говорить, що це солодка картопля. Ми вже багато років їмо батат, і він нам повністю замінив картоплю. І в його солодкості ми не бачимо недоліку, навпаки — це перевага. Різноманітність смаків, залежно від сорту, є набагато більшою ніж у картоплі.

У батата є сорти десертні, є овочеві, але практично всі вони дуже смачні в запеченому вигляді. Деякі сорти смачні у вареному вигляді, а деякі — як пюре. У кожного сорту батату — своє кулінарне застосування. Втім, як і в сортів картоплі.

У США з батату навіть роблять консерви на кшталт компотів, як у нас закривають персики або абрикоси. Для цих цілей використовують солодкі сорти з оранжевою м’якоттю. Також є сорти батату з сухою м’якоттю (як розсипчаста картопля), а є з соковитою м’якоттю, яка за консистенцією ближче до фруктів. У запеченому вигляді «фруктовий» батат чимось схожий на запечений гарбуз. А в дорогих кормах для тварин, наприклад, собак, теж використовують батат у вигляді добавки. І навіть сухі іграшки так звані «гризуни» для собак роблять із батату.

У переробці вони також цікаві, наприклад, чіпси з батату. Особливо вони користуються попитом у прихильників здорового харчування. А в європейських McDonald’s страви з батату продаються нарівні зі стравами з картоплі. Нині в Європі популярність батату зростає. Якщо ще донедавна ця культура була популярна у США, а лідером з виробництва був Китай, то тепер Європа їх наздоганяє.

 

Сорти

Спочатку, коли ми тільки почали вирощувати батат, ми спробували зібрати всі можливі сорти, які були доступні в Україні. Переважно це були сорти з колекцій аматорів. Ми випробували близько 30 сортів. Взагалі в Україні можна знайти близько 100 сортів, але по факту їх набагато менше, бо один сорт може мати три-п’ять або й більше назв. Цю плутанину в класифікації батата маємо через відсутність єдиної міжнародної класифікації його сортів.

Батат сильно схильний до перезапилення та природних мутацій, тому його називають природною ГМ-культурою. У цієї рослини сформувався симбіоз із ґрунтовими мікроорганізмами, які є переносниками ділянок ланцюжка ДНК. Їх часто використовують у генній інженерії. У батату такий симбіоз стався природним чином, тому спонтанні мутації відбуваються досить часто. Через такі явища у всьому світі налічується тисячі сортів, які постійно змінюються.

Ми, як правило, вирощуємо сорти з аматорських колекцій, кілька промислових, а також невідомого походження, які якимось чином потрапили в Україну, можливо ще в 30-ті роки, можливо хтось привозив із закордонних поїздок.

Назви таким сортам придумували дуже цікаво, наприклад, батат Ашанський — бо куплений в магазині «Ашан», або Рожевий кабан — бо має дуже великий рожевий коренеплід.

Сорти батату на сьогодні в Україні не зареєстровані. Тому його розсаду можна придбати тільки в аматорів. Офіційно завести з-за кордону посадковий матеріал неможливо, так як цієї культури немає в Державному реєстрі сортів рослин, придатних для поширення в Україні.

Серед сортів, які ми вирощуємо, — Борегард, Бельву, Ла, Боніта, Бакинський (мабуть, привезений з Баку), Вінницький рожевий, Перлина Києва тощо. При цьому слід врахувати, що один сорт може мати кілька назв.

Культивуємо батат усіх кольорів: з білою, жовтою, помаранчевою та фіолетовою м’якоттю. Залежно від кольору у бульб варіює і набір корисних речовин. Відповідно, сорти з оранжевою м’якоттю багаті на каротин і провітамін А. До речі, в Африці просувають вирощування батату з оранжевою м’якоттю, як джерела вітамінів для місцевого населення.

Сорти з фіолетовою м’якоттю вважаються найкориснішими завдяки наявності антоціанів та антиоксидантів.

Тому кожен сорт завдяки кольору має свій набір корисних речовин і властивостей, а також смакові якості.

Ми постійно випробовуємо і відбираємо нові сорти, які нам подобаються за врожайністю, товарністю, смаковими якостями, компактною закладкою бульб і стабільністю щодо отримання врожаю.

 

Агротехнологія вирощування

В Україні повно міфів щодо агротехнології вирощування батату. Чи то це від нестачі знань і досвіду, чи то це було зроблено навмисно, щоб відсіяти конкурентів. Якщо почитати інформацію щодо вирощування батату в інтернеті, то там коренеплоди потрібно закладати взимку для пророщування, щоб отримати живці. Потім їх потрібно зрізати, витримати у воді, вкорінити, висадити в стаканчики і так далі, й отримати вкорінену розсаду. Далі намагатися висадити розсаду якомога раніше — на початку травня.

У батату бульба не справжня — це видозмінений корінь. Якщо ми отримуємо укорінену розсаду, яка росла стаканчиках або горщиках, то коренева система там дуже переплітається, особливо якщо вона так росла місяць і більше до висадки. Відповідно, коренева система деформується, і ми отримуємо відповідний урожай.

Деякі витримують живці у воді, до речі ми спочатку теж так робили, щоб вони сформували корінці. Укорінену таким чином розсаду висаджували. І тут ми стикалися з тим, що ці корінці або відломлювалися, хоча могли б стати бульбами, або порушувалася диференціація корінців на корінь, який буде забезпечувати живлення, і той, який стане бульбою. Так як процес закладки коренеплодів відбувається дуже рано, буквально в перший тиждень формування кореневої системи, а деякі витримують черешки у воді місяць і більше, то цей процес порушується. В результаті ми висаджуємо укорінену розсаду, а врожаю не отримуємо.

Наш багаторічний досвід вирощування та вивчення іноземної літератури привів нас до висновку, що висаджувати батат потрібно невкоріненими черешками, щоб коренева система формувалася на постійному місці.

 

Умови вирощування

Погодні умови дуже сильно впливають на результат. Культура теплолюбна, тропічна і наші температури не завжди їй підходять. Тож буває рік, коли врожай дуже хороший, а буває — коли дуже поганий. І це може сильно варіюватися від сорту до сорту, залежно від погодних умов року. Тобто, один сорт цього року дасть хорошу врожайність, а інший — погану. На сьогоднішній день ми відібрали близько 10 сортів, які вирощуємо.

У батату посадковим матеріалом є не коренеплоди, а живці, які виросли з них. Якщо висадити коренеплід, він продовжить сам рости і набирати вагу, оскільки в тропіках це багаторічна культура. На батьківщині коренеплоди можуть наростати протягом декількох років, і маса одного може становити понад 20 кг. На Україні період розвитку батату обмежений — восени зі зниженням температури припиняється вегетація.

У Запорізькій області ми проводимо висадку черешків від початку до кінця червня, іноді навіть на початку липня. Така пізня висадка проводиться, щоб уберегти рослини від стресу низьких температур, від якого батат взагалі не формує врожай. Таким чином, ми зводимо до мінімуму потрапляння рослин під пізньовесняні заморозки або холодну погоду. Батат дуже різко реагує на зниження температури: якщо навіть рослина не загинула, то вегетативна маса наростає, а врожаю немає.

У зв`язку з тим, що по агротехнології вирощування батату дуже багато питань, а у нас вже накопичився досить великий досвід і знання, ми в іnstagram завели свій блог @shato_batat, де ділимося своїм досвідом із нашими підписниками. А в цьому сезоні відкрили онлайн школу, де від «а» до «я» викладаємо всю агротехнологію вирощування батату.

 

Підготовка ґрунту

Підготовка ґрунту: восени проводимо оранку, навесні — фрезування і формування гряд. Батат найкраще росте на гряді або гребені. Формуємо гряду або гребінь і висаджуємо живці. Підгортати, як картоплю, тут не потрібно.

Висадку та збирання проводимо вручну. Збираємо вручну ще й через те, що вирощуємо посадковий матеріал. Якщо збирати технікою, то дуже сильно пошкоджуються бульби і вони не придатні для отримання посадкового матеріалу.

Ми вирощуємо посівний матеріал для себе і під «замовлення». Як правило «розсаду» купують дрібні фермерські господарства і приватні особи.

 

Добрива

У батата вимоги до родючості ґрунту невисокі. Його коренева система здатна ефективніше витягати поживні речовини, ніж в інших культур. Тому він може рости на менш родючих ґрунтах, ніж інші культури. Але це коренеплід, тому він потребує підвищеного вмісту фосфору і калію в ґрунті. Це позитивно впливає на закладання бульб та їхній подальший розвиток і, відповідно, збільшує врожай і покращує його якість. Надлишок азоту для батату дуже шкідливий, особливо на етапі формування бульб, а в період нарощування вегетативної маси — потрібна помірна кількість цього поживного елементу.

Найкраще культура реагує на внесення перегною під попередник. Якщо внести перегній під батат, то отримаємо шикарну вегетативну масу, але без коренеплодів. Якщо використовувати мінеральні добрива, то там легше, але ми їх принципово не використовуємо.

 

Полив

Батат — вологолюбна культура і його посадка на батьківщині приурочена до сезону дощів. Тому рослини вирощуємо на краплинному поливі із застосуванням мульчувальної плівки для збереження вологи і запобігання росту бур’янів. Можна вирощувати і на верхньому поливі (дощуванні) і без використання мульчі, але тоді рослини потребуватимуть ручного прополювання за органічного вирощування або потрібно використовувати гербіциди. Але навряд чи в Україні можна знайти ефективний гербіцид під батат.

 

Збирання врожаю

Збираємо врожай батату в жовтні місяці. Цей період обмежується або осінніми заморозками, або стійким зниженням температури. Наприклад, якщо ґрунт охолоне до 12°С, що можливо за зниження температури повітря до 5°С протягом тижня, то врожай бульб зберігатися не буде.

Середня врожайність батату — до 1 кг з рослини. За середньої густоти стояння 25–30 тис. рослин на га, врожайність виходить десь 25–30 т. У країнах, де погодні умови більш сприятливі, наприклад, в Ізраїлі, отримують урожай 50–70 т/га.

Викопуємо коренеплоди вручну, так як у батату дуже травмується шкірка. Можливо це пов’язано з тим, що в нашій зоні обмежений період вегетації, і бульби не встигають визріти. А може бути це така особливість культури.

Після викопування обов’язково проводимо «кюрінг»: прогріваємо бульби кілька днів за температури 29…30 °С і підвищеної вологості. Завдяки цьому «заліковуються» всі пошкодження на шкірці і вона потовщується. Після цього бульби краще зберігаються і поліпшуються їхні смакові якості, тобто йде перетворення крохмалю в цукри, і батат солодшає.

У країнах, де батат вирощують на великих площах, бульби викопують спеціалізованими, досить дорогими комбайнами.

Зберігають бульби батату за температури 15…18 °С, тобто звичайні овочеві сховища для цієї культури не підходять. Якщо температура зберігання буде нижче 12°С, то коренеплоди швидко згнивають.

 

Реалізація продукції

Площі, на яких ми вирощуємо культуру, орієнтовані на запланований урожай, який ми зможемо якісно доопрацювати і зберігати за оптимальної температури. Адже виростити батат на кількох гектарах не так складно, але його потрібно якісно зібрати, підготувати до зберігання, зберігати й реалізувати — це вже набагато складніше.

Так як ми вже давно займаємося вирощуванням батату, в нас є сформована клієнтська база, за якою ми реалізуємо свою продукцію через інтернет, в тому числі соцмережі іnstagram і facebook. Загалом весь батат, який вирощуємо, ми реалізуємо бульбами і посадковим матеріалом: маточні бульби й черешки (розсада).

Наша цільова аудиторія — це кінцевий споживач. Ця культура з одного боку калорійна, а з іншого має повільні вуглеводи. Як правило, батат купують люди, які ведуть здоровий спосіб життя, спортсмени для спортивного харчування, діабетики, онкохворі, а також використовують як прикорм для маленьких дітей. Іноді працюємо і з ресторанами.

При наших обсягах вирощування товарний батат у нас закінчується до Нового року. Потім ми реалізуємо маточні бульби, а навесні — розсаду.

Зараз у багатьох супермаркетах у продажу з’явився батат. Він там дуже дорогий і доволі несмачний. А все через те, що в супермаркетах бульби батату зберігають, як і інші коренеплоди, в холодильнику. А це негативно впливає на смак і на період зберігання. Тому поціновувачі батату воліють його купувати у невеликих фермерів або таких, як ми професіоналів, які знають, як вирощувати і зберігати цю культуру.

У минулому сезоні ми продавали товарний батат по 100 грн/кг, а наші колеги з Києва — по 160 грн/кг.

В Україні поки немає єдиного стандарту за розміром бульби, тому всі продають такі бульби, які вони змогли виростити і відповідно ставлять ціну. В основному це великий, різаний або невеликий коренеплід. Купити якісний товарний батат сьогодні дуже складно. Саме це і формує ціну на продукт.

Досить низька ціна може бути в тих випадках, коли бульби викопують машинами (копалками або підрізають скобою). Такі коренеплоди, як правило, мають багато пошкоджень і часто бувають різані. Також в господарстві батат можуть зберігати за неправильних умов, що сильно впливає на його смакові якості та лежкість. Тому врожай намагаються продати якомога швидше і відповідно знижують ціну.

Оскільки у нас батат спеціально підготовлений до зберігання і зберігається за оптимальних для нього умов (15-18 °С, помірна вологість), то покупець може не бояться за його якість і смак. Такі бульби можуть без проблем зберігатися в кімнатних умовах від декількох місяців до року, а іноді й більше. При цьому продукт не втрачає своїх корисних і смакових якостей. Багато фермерів через незнання зберігають батат як картоплю, в погребі, і тому він згниває буквально протягом місяця.

Коронавірус на нашу діяльність ніякого негативного ефекту не мав, ми як продавали за допомогою інтернету, соцмереж, так і продаємо. Щодо впливу на обсяги продажів, нічого особливо сказати не можу, адже наші можливості щодо вирощування батату поступаються наявному попиту. А ось продажі різних продуктів бджільництва з нашої пасіки збільшилися.

На сьогоднішній день, я думаю, батат — одна з найрентабельніших культур відкритого ґрунту. І це більш перспективно для малого аграрного бізнесу, ніж для великого. Це все пов’язано з наявністю площ, техніки, обсягів виробництва, сховища і ринків збуту. Все це потрібно «зістикувати», що не так просто за великих площ. Для дрібних виробників вирощування не вимагає великих вкладень. Як нішева культура — батат у нас займе гідне місце. Можливо, що незабаром в Україні він стане культурою масового попиту. Адже у світових масштабах обсяги виробництва картоплі та батата приблизно рівні.

Якщо у вас невелике господарство, то саме батат — це культура, яка не вимагає великих капіталовкладень. Так як батат не типова для нас культура, а тропічна, вона вимагає точних знань по агротехнології. При цьому слід зазначити, що сама агротехнологія нескладна у виробництві. Навіть у деяких випадках батат легше вирощувати, ніж картоплю, але при цьому потрібні чіткі знання й розуміння цієї культури.

 

 

А на останок — порада

Аграрним бізнесменам-початківцям найкраще було б знайти свою нішу і успішно в ній розвиватися та працювати. Як і в будь-якому бізнесі потрібно знайти продукт, з яким буде цікаво і приємно працювати, і який дасть змогу заробляти. Для дрібних виробників, особливо тих, хто займається органікою, батат просто знахідка.

 

Г. Козак  h.kozak@univest-media.com

журнал "Пропозиція", №7-8, 2021 р.