Спецможливості
Досвід господарств

Досвід використання аграрних розписок. Кейс від "Глобал Агро Інвест"

27.01.2017
6335
Досвід використання аграрних розписок. Кейс від "Глобал Агро Інвест" фото, ілюстрація
Валерій Зеленський, генеральный директор "Глобал Агро Інвест"

У чотирьох областях України — Полтавській, Вінницькій, Черкаській, Харківській — успішно використовують аграрні розписки. Від жовтня 2016 року їх також впроваджують ще в чотирьох областях — Хмельницькій, Сумській, Тер­­­­­­­­­нопільській, Миколаївській. Одними із перших аграрною розпискою ско­ри­с­та­лося при­ват­не сіль­го­с­ппідприємство «Гло­бал Аг­ро Інвест»  із Ди­кансь­ко­го рай­о­ну Полтавщини. Про досвід ро­бо­ти з аг­рар­ни­ми роз­пи­с­ка­ми та їхні пе­ре­ва­ги розповідає ге­не­раль­ний ди­рек­тор «Гло­бал Аг­ро Інвест» Ва­лерій Зеленський.

— Ко­ли впер­ше Ви дізна­ли­ся про аг­рарні роз­пи­с­ки та їхні мож­ли­вості?

— Моє підприємство не­ве­ли­ке. В об­робітку пе­ре­бу­ває близь­ко 1 тис. га зем­лі. Тут я пра­цюю з 1998 ро­ку. На­ша аг­рофірма бу­ла за­реєстро­ва­на в Ди­кансь­ко­му рай­оні ще до по­яви пре­зи­дентсь­ко­го ука­зу про пе­рехід на нові ме­то­ди зем­ле­роб­ст­ва. Цей указ впро­ва­д­жу­вав Інсти­тут при­ват­ної влас­ності в аг­­рар­­но­му сек­торі. 

Весь цей час ми впев­не­но зро­с­таємо. Підви­щу­ють­ся не ли­ше ви­роб­ничі по­каз­ни­ки, а й онов­лю­ють­ся ос­новні за­со­би. Сьо­годні, приміром, за однією з про­грам за­вер­шуємо будівництво ком­плек­су на 2 тис. т зберіган­ня, очи­щен­ня та сушіння зер­­­на. Це пер­ший подібний ком­плекс не ли­ше на Пол­тавщині, а й в Ук­раїні. На будівництво ком­плек­су та онов­лен­ня техніки виділя­ють ве­ликі гроші. То­му на по­чат­ку цьо­го ро­ку відчув не­ста­чу обіго­вих коштів. Тре­ба бу­ло ку­пи­ти посівний ма­теріал, міне­ральні до­б­ри­ва, за­со­би за­хи­с­ту рос­лин, па­ли­во. Сло­вом, усе, що потрібно для успішно­го про­ве­ден­ня вес­ня­ної посівної кам­панії.

Як ро­зумієте, йшло­ся про ве­ли­ку по­зи­ку. В той мо­мент ме­не хви­лю­ва­ло навіть не те, на яких умо­вах я її от­ри­маю, а як зго­дом по­вер­та­ти­му. Си­ту­а­цію ус­клад­ню­ва­ла од­на об­ста­ви­на — гро­ші мені бу­ли потрібні терміно­во, а на офор­­­м­лен­ня зви­чай­но­го банківсько­го кре­ди­ту ча­су не за­ли­ша­ло­ся. Звер­нув­ся за кон­суль­тацією до Де­пар­та­мен­ту аг­ро­про­мис­ло­во­го роз­вит­ку Пол­тавсь­кої ОДА, де уваж­но вис­лу­ха­ли й по­ра­ди­ли по­пра­цю­ва­ти з аг­рар­ни­ми роз­пи­с­ка­ми.

У пев­но­му ро­зумінні мені по­ща­с­ти­ло. Спра­ва в тім, що на­ша об­ласть ще 2014 ро­ку ста­ла впро­ва­д­жу­ва­ти цей но­­вий інстру­мент фінан­су­ван­ня- аграрні розписки ма­лих і се­ред­ніх сільгосппідприємств, фер­мер­сь­ких гос­по­дарств. Тож на той час уже встиг­ла на­ко­пи­чи­ти пев­ний досвід ро­­бо­­ти з ним. Я мав цим ско­ри­с­та­ти­ся, що, влас­не, й зро­бив.

— Ви­хо­дить, що форс-ма­жор зму­сив Вас ско­ри­с­та­ти­ся кре­дит­ною но­вацією- отриманням аграрної розписки?

— На­справді жод­но­го форс-ма­жо­ру не бу­ло. На пев­но­му етапі я опи­нив­ся в си­ту­ації, ко­ли зму­ше­ний був за­лу­ча­ти до­дат­кові ко­ш­ти. Мені й раніше до­во­ди­ло­ся пра­­цю­ва­ти з банківськи­ми кре­ди­та­ми, тож спра­ва звич­на. Та цьо­го ро­ку мені впер­­ше ви­па­ло «по­знай­о­ми­ти­ся» з аг­рар­ни­ми роз­пи­с­ка­ми, ско­ри­с­та­ти­ся їхніми мо­ж­ли­во­с­тя­ми. І з вла­сного досвіду ска­жу — аграрні розписки потрібно впро­ва­д­жу­ва­ти як­найш­вид­ше. До то­го ж впро­ва­д­жу­ва­ти аграрні розписки не ли­ше в ок­ре­мих об­ла­с­тях, а по всій країні.

— Чим Вас «підку­пи­ли» аг­рарні роз­пи­с­ки?

— Аграрні розписки спро­щу­ють до­ступ до фінан­со­вих та ма­теріаль­но-технічних ре­сур­сів. Це особ­ли­во важ­ли­во для ма­лих і се­­­ред­ніх сільсько­го­с­по­дарсь­ких під­приємств, фер­мерсь­ких гос­по­дарств. Більшість із них скар­жать­ся на гос­тру не­ста­чу обіго­вих коштів. Для них ця про­бле­ма вже дав­но пе­ре­тво­ри­ла­ся на хронічну. Й що­­ра­зу на­га­дує про се­бе на­пе­ре­додні по­­льо­вих робіт. А чи пов’я­за­ні во­ни з вес­ня­ною посівною кам­па­нією, зби­ран­ням уро­жаю чи висівом ози­мих куль­тур — не­має зна­чен­ня.

Про­бле­му обіго­вих коштів по­ро­д­жує безліч об­ста­вин, та зу­пи­ню­ся на одній. На відміну від ве­ли­ких, малі та се­редні сільгосппідприємства, фер­мерські гос­по­дар­ст­ва не ма­ють до­стат­нь­о­го за­став­но­го май­на. З цієї при­чи­ни бан­ки до­кла­да­ли зу­силь, щоб їх не поміча­ти, й ко­ли мо­ва за­хо­ди­ла про кре­ди­ту­ван­ня, то пе­­ре­ва­гу на­да­ва­ли аг­ро­хол­дин­гам.

Нині на рин­ку з’явив­ся но­вий інст­ру­мент фінан­су­ван­ня - аграрні розписки, при­сто­со­ва­ний до по­треб ма­лих і се­редніх сіль­госпви­роб­ників. А це оз­на­чає, що гос­тро­та пи­тан­ня, пов’яза­на з їх кре­ди­ту­ван­ням, знач­но змен­шить­ся.

— Ек­с­пер­ти рин­ку ствер­д­жу­ють, що з пев­но­го ча­су бан­ки зміни­ли став­лен­ня до ма­лих та се­редніх сіль­госп­підприємств і фер­мерів. Ба­га­то хто хо­че на­ла­го­ди­ти тісну співпра­цю з ни­ми.

— Це прав­да: як­що раніше ми їзди­ли до них на по­клон за кре­ди­та­ми, то те­пер нерідко во­ни приїздять до нас із про­по­зиціями. Та не завжди во­ни про­кла­да­ють шлях до се­ла за вла­сним ба­жан­ням. До цьо­го ча­с­то їх підштов­хує еко­номічна кри­за, яка відчут­но за­го­ст­ри­ла бо­роть­бу за клієнтів.

Але тре­ба ро­зуміти, що банкіри від­да­ють пе­ре­ва­гу дов­го­терміно­вим кре­ди­там, а не аграрним розпискам, бо во­ни га­ран­ту­ють їм три­ва­лу спів­­пра­цю із сільгоспви­роб­ни­ка­ми. Який це має ви­гляд на прак­тиці? Пе­ре­важ­но ви ку­пуєте ос­новні за­со­би й то­му по­тре­буєте ве­ли­кої кількості гро­шей. Банк іде вам на­зустріч і дає потрібну су­му. Але ча­с­то фер­мер по­тре­бує ко­рот­ко­терміно­во­го кре­ди­ту. Йо­го прин­цип про­стий — ви бе­ре­те гроші, приміром, на вес­ня­ну посівну, а після зби­ран­ня вро­жаю роз­ра­хо­вуєте­ся із кре­ди­то­ром за своїми зо­­бов’язан­ня­ми. І мо­же­те далі спокійно зай­ма­ти­ся своїм гос­по­дар­ст­вом, пла­ну­ва­ти йо­го діяльність.

Аг­рарні роз­пи­с­ки за­без­пе­чу­ють ко­рот­ко­терміно­ве кре­ди­ту­ван­ня. Це не оз­на­чає, що во­ни ма­ють витісни­ти з рин­ку інші, уже діючі кре­дитні про­гра­ми, які про­по­ну­ють бан­ки. Аг­рарні роз­пи­с­ки ма­ють до­пов­ни­ти їх, а сільгоспви­роб­ник сам вирішить, ко­т­ра з них за­без­пе­чить йо­му мак­си­маль­ну ви­го­ду.

— Скільки аг­рар­них роз­пи­сок Ви офор­ми­ли?

— Ми офор­ми­ли три аг­рарні роз­пи­с­ки. За­га­лом за ни­ми от­ри­ма­ли 3 млн грн. Гроші надійшли з «Аг­ро­про­с­періс Бан­ку». Сьо­годні це по­ки що єди­ний банк у країні, який пра­цює з аг­рар­ни­ми фінан­со­ви­ми роз­пи­с­ка­ми. І це при то­му, що по­пит на них зро­с­тає.

Відмінність фінан­со­вих роз­пи­сок від то­вар­них по­ля­гає в то­му, що кре­дит за ни­ми на­да­ють або в гро­шовій, або в то­варній формі, а от роз­ра­ху­нок за ни­ми відбу­вається ли­ше в гро­шовій формі.

За­ста­вою став май­бутній вро­жай трьох сільгоспкуль­тур — сої, со­няш­ни­ку та ку­ку­руд­зи, під посів яких ми й бра­ли по­зи­ку. При цьо­му банк брав до ува­ги се­ред­ню вро­жайність цих сільгоспкуль­тур за ос­танні три ро­ки. Та­кож виз­на­ча­ла­ся їх се­ред­ня рин­ко­ва ціна. За ци­ми по­каз­ни­ка­ми ми ма­ли ду­же до­б­рий ви­г­ляд. Це по­зи­тив­но по­зна­чи­ло­ся на за­с­тав­но­му ко­ефіцієнті. Кре­ди­тор не взяв­ся йо­го за­ви­щу­ва­ти.

Так вий­ш­ло, що кож­на із трьох сіль­госпкуль­тур — соя, со­няш­ник та ку­ку­руд­за, от­ри­ма­ла ок­ре­му аграрну роз­пи­с­ку. Та­кий підхід знач­но спро­с­тив наші відно­си­ни з «Аг­ро­про­с­періс Бан­ком».

Будь-яка сільгоспкуль­ту­ра має свою спе­цифіку. Во­на пов’яза­на з ба­га­ть­ма фак­то­ра­ми, зо­к­ре­ма, з тер­міна­ми посіву, особ­ли­во­с­тя­ми до­гля­ду за нею, терміна­ми дозріван­ня, зі зби­ран­ням уро­жаю. Ми як по­зи­чаль­ни­ки уваж­но слідкуємо за всім цим. Та ці пи­тан­ня цікав­лять і на­ших кре­ди­торів. Во­ни мо­жуть кон­тро­лю­ва­ти якість на­шої ро­бо­ти, до­три­ман­ня всіх тех­но­логічних ви­мог, усь­о­го то­го, що за­без­пе­чує ви­со­ку вро­жайність, а з нею — й по­вне ви­ко­нан­ня на­ми взя­тих пе­ред бан­ком зо­бов’язань.

— Як ба­га­то ча­су та зу­силь Вам зна­до­би­ло­ся для оформ­лен­ня трьох аг­рар­них роз­пи­сок?

— Я вже ка­зав, що в сфері кре­ди­ту­ван­ня я — не но­ва­чок. Є банк, з яким співпра­цюю вже пев­ний час. Це Євро­пейсь­кий банк, і я за­до­во­ле­ний йо­го ро­­бо­тою. Він до­сить швид­ко вирішує пи­­тан­ня кре­ди­ту­ван­ня. За­га­лом на це йде від двох до трьох тижнів. Більша ча­с­ти­на ча­су ви­т­ра­чається на підго­тов­ку відповідних до­ку­ментів та на про­хо­д­жен­ня кре­дит­ної ра­ди.

І це при то­му, що банк до­б­ре знає ме­­не. За весь час я жод­но­го ра­зу не підвів йо­го. З «Аг­ро­про­с­періс Бан­ком» я мав ли­ше ділові відно­си­ни. Тим не менш, для от­ри­ман­ня кре­ди­ту під аг­рарні роз­пи­с­ки мені зна­до­би­ли­ся всьо­го два тижні.

Єди­не, що на мо­мент на­шої до­мо­вле­ності та оформ­лен­ня в Пол­тавській об­ласті ли­ше один но­таріус реєстру­вав аг­рарні роз­пи­с­ки, і пра­цю­вав він за 100 км від Пол­та­ви. Аби мак­си­маль­но спро­с­ти­ти ро­бо­ту з цим но­таріусом, я пе­ре­слав йо­му всі не­обхідні до­ку­мен­ти в еле­к­трон­но­му ви­гляді. За два дні мені та пред­став­ни­кові «Аг­ро­про­с­періс Бан­ку» при­зна­чи­ли зустріч. Ми приїха­ли у вка­за­ний час і бу­ли зди­во­вані швид­ким ви­­ко­­­­нан­ням ро­бо­ти по отриманню пакету по аграрним розпискам. На оформ­лен­ня трьох аг­рар­них роз­пи­сок, їх реєстрацію та під­пи­сан­ня до­го­ворів у ціло­му бу­ло ви­т­ра­че­но ли­ше дві го­ди­ни.

На­ступ­но­го дня 3 млн грн ле­жа­ли на моєму ра­хун­ку, і я міг вільно роз­по­ря­д­жа­ти­ся ни­ми.

— Які до­ку­мен­ти Вам до­ве­ло­ся го­ту­ва­ти для от­ри­ман­ня аг­рар­них роз­пи­сок? 

— Це стан­дарт­ний па­кет до­ку­ментів. До ньо­го, зо­к­ре­ма, вхо­дять ста­тутні до­ку­мен­ти, звітність за ос­танні три ро­ки. Всі ці до­ку­мен­ти по­винні бу­ти в бух­гал­терії кож­но­го сільгосппідприємства. То­му зібра­ти їх ду­же про­сто. Ма­ю­чи досвід ро­бо­ти з бан­ка­ми, я вже знаю, які до­ку­мен­ти не­обхідно на­­да­ва­ти їм. То­му зберігаю їх в еле­к­трон­но­му ви­гляді. У разі по­тре­би, будь-ко­ли мо­жу їх ро­з­д­ру­ку­ва­ти і пе­ре­сла­ти кре­ди­то­ру.

Ба­га­то за­ле­жить від то­го, як на­ла­го­ди­ти ро­бо­ту. Вза­галі в умо­вах сьо­го­ден­ня про­блем зі зби­ран­ням до­ку­ментів і ро­бо­ти з ни­ми не по­вин­но бу­ти.

— Уявімо, що Ви не змо­же­те вчас­но роз­ра­ху­ва­ти­ся з кре­ди­то­ром. Чи пе­ред­ба­чи­ли в аг­рар­них роз­пи­с­ках мож­ливість відтерміну­ван­ня пла­тежів?

— У нас та­кої си­ту­ації не мо­же бу­ти. Ми вже зібра­ли весь вро­жай. Маємо не­ре­алізо­ва­ну про­дукцію. Во­на пе­ре­бу­ває у складсь­ких при­міщен­нях. Тож з «Аг­ро­про­с­періс Бан­ком» роз­ра­хуємо­ся вчас­но.

Од­нак, від не­пе­ред­ба­че­них си­ту­ацій ніхто не за­ст­ра­хо­ва­ний, то­му на са­мо­му по­чат­ку ми пе­ред­ба­ча­ли ймовірність форс-ма­жо­ру та, відповідно, роз­г­ля­ну­ли до­дат­кові умо­ви мож­ли­вої про­лон­гації пла­тежів за кре­ди­та­ми на рік. Во­ни цілком вла­ш­то­ву­ва­ли нас як по­зи­чаль­ників.

— Чи оформ­ля­ти­ме­те аг­рарні роз­пи­с­ки на­ступ­но­го ро­ку?

— По­ди­ви­мо­ся, як за­вер­ши­мо ни­ніш­ній рік, якою бу­де еко­номіка країни най­б­лиж­чим ча­сом. У будь-яко­му ви­пад­ку, ми те­пер маємо досвід ро­бо­ти з аг­рар­ни­ми роз­пи­с­ка­ми й у разі не­об­хідності не­одмінно ско­ри­с­таємо­ся ним. 

 

М. Лу­го­вий, Національ­ний пресс-клуб «Ук­раїнська пер­спек­ти­ва»

 

 

Інтерв'ю
Всі ми любимо у вихідні побалувати рідних і близьких візитом до пристойного ресторану, кафе, щоб посидіти, поспілкуватися, відпочити. А чи в курсі, що представники системи HoReCa давно мріють про
доцент Львівського національного аграрного університету, канд. с.-г. наук Ігор Дидів (ліворуч) і співвласник компанії "Тетра-Агро" Сергій Прокопенко (праворуч)
Доцент кафедри садівництва і овочівництва Львівського національного аграрного університету, кандидат сільськогосподарських наук розповів сайту «Пропозиція» про нові дослідження і їх результати.                     - Зараз пора літніх... Подробнее

1
0