Деякі елементи сучасних технологій вирощування позасезонної продукції суниці

Донедавна традиційним вважалося співвідношення між технічними й десертними сортами суниці як 70:30. Останніми роками більше уваги приділяють десертним сортам, які мають ширший попит на ринку, а відповідно, й кращий збут. Тож нині співвідношення у вирощуванні технічних сортів і десертного призначення змінилося до 50:50.

Вирощування десертних сортів потребує дещо інших підходу й модифікацій у технологіях, оскільки на перше місце виходить не стільки обсяг урожаю, скільки якість плодів, їхня привабливість. Усі модифікації в технології вирощування мають бути спрямовані на отримання привабливих, великих, міцних плодів із відмінними смаковими якостями.

Вирощування суниці на грядах

Якщо суницю вирощують у звичайних умовах відкритого ґрунту з традиційними термінами дозрівання (червень), то найчастіше застосовують технології, розроблені для рівних ділянок за рядкової чи рядково-стрічкової системи розміщення рослин, з обов’язковим мульчуванням міжрядь соломою і зрошенням у звичайний спосіб (найчастіше дощуванням). Однак останнім часом усе ширше запроваджують технології вирощування суниці на підвищених грядах, заввишки 15–20 см. Ширина такої гряди залежить від кіль­кості висаджених рядів суниць. Якщо на гряді закладають один ряд, тоді ширина її складає 40–60 см, дворядна гряда сягає 70–80 см.

Гряди мульчують чорною плівкою або агроволокном, перед тим під мульчу укладають шар соломи, посередині гряди прокладають патрубки з крапельницями для зрошення. На дворядних грядах відстань між рядами становить 30 см, а між рослинами — 15–30 см. Такі технології забезпечують підвищення врожайності на 10–15%, полегшують збір урожаю, запобігають ерозії ґрунту на схилах, сприяють кращій мінералізації органічних решток у ґрунті з вивільненням азоту та інших сполук, зводять до мінімуму ураження рослин хворобами, зменшують кошти на удобрення на 40–60%, оскільки добрива вносять лише на поверхню гряди. Водночас на таких грядах рослини більше підмерзають. Тому потребують додаткового укривання на зиму мульчею із соломи чи торфу.

Прискорення дозрівання

Традиційно отримують плоди суниці поза сезоном за допомогою прискореного плодоношення. Прискорити дозрівання суниці вдається на перфорованій плівці чи під агроволокном, а також під низькими плівковими тунелями на дротяній арматурі. Така технологія дає змогу отримати врожай на 7–10 і більше днів раніше, залежно від погодних умов, ніж із відкритого ґрунту.

Важливим елементом технології вирощування суниці під укриттям є організація запилення рослин. Як правило, під час цвітіння укривні матеріали згортають, даючи доступ бджолам до суничних рослин. Після завершення цвітіння їх знову накривають.

В окремі роки, коли надворі стоять сонячні дні, але температура повітря ззовні невисока, під плівкою створюються умови значно кращого теплозабезпечення. У такому разі плоди можуть дозрівати навіть на 14–15 днів раніше. Для комфортного розвитку рослин і попередження перегрівання плівкове укриття перфорують. Під агроволокном, яке є повітропроникним, рослини почуваються комфортніше.

Вирощування пізніх урожаїв

Метою цієї технології є вирощування десертних плодів суниці в літньо-осінній період. Для цього придатні дуже пізні сорти, ремонтантні, а також розсада типу «фріго» з літніми строками садіння із застосуванням технологій вирощування під низькими й високими тунелями.

До сортів, що не потребують додаткових заходів, належать Tarda Vicoda і Malling Pandora. Плоди цих сортів починають дозрівати тоді, коли завершує плодоносити сорт Senga Sengana. Максимум зборів припадає на другу-третю декади липня. Обидва сорти мають великі, рівномірно забарвлені, зі специфічним ароматом плоди. Сорт Malling Pandora має квіти жіночого типу, через це потребує сорту-запилювача, яким є Tarda Vicoda. Тому ці сорти рекомендують вирощувати поряд у співвідношенні 5:1.

Вирощування ремонтантних сор­тів

Ремонтантні сорти мають здатність до повторного плодоношення після звичайних термінів наприкінці літа й восени. Спочатку рослини плодоносять у червні, як більшість сортів суниці, а потім другий урожай отримують наприкінці липня або в серпні, і збори тривають часом до глибокої осені. Але врожайність ремонтантних сортів розтягується в часі й за один збір отримують значно менше плодів, ніж від звичайних сортів. Щоб одержати високий урожай поза сезоном, можна видаляти весняні квітконоси. Рослини тоді добре ростуть, закладають значно більше генеративних органів на повторне цві­тіння й плодоношення.

Від ремонтантних сортів у Західній Європі отримують до 30 т/га плодів. Вони потребують високої агротехніки, багатих ґрунтів і регульованого водозабезпечення. Через несприятливі умови осені не завжди можуть запилитися квіти, плоди взагалі можуть не утворюватися або сформуватися здеформованими. Пізнє плодоношення не дає змоги рослинам нагромадити достатньо пластичних речовин на зиму, що може призвести до значного вимерзання такої суниці. Тож ремонтантним сортам слід додатково забезпечити захист на зиму, замульчувати соломою, торфом, агроволокном чи вкрити іншими матеріалами, організувати снігозатримання.

Вирощування суниці в теплицях

Звичайно, можна отримувати плоди поза сезоном зі скляних і плівкових теплиць як напровесні, так і пізно восени, а з обі­грівом — і в зимовий період. Для зимових теплиць ці технології надзвичайно енерго- й ресурсомісткі, потребують значних капіталовкладень.

Весняні сонячні теплиці використовують для отримання продукції у весняно-літній, а також літньо-осінній періо­ди. Вони зігріваються завдяки сонячній інсоляції. Часто це плівкові теплиці у вигляді високих тунелів, у які можна легко зайти людині в повний зріст. Крім того, використовують іще більші плівко­ві теплиці, в які може заїхати малогабаритна техніка. Висота плівкових теплиць — від 1,8 до 2,5 м, а завширшки вони можуть бути від 3 до 6 м. Ширина теплиці має забезпечувати зручний догляд за рослинами. Як правило, в промисловому використанні довжина таких теплиць сягає 40–50 м.

Теплиці поділяють на ангарні, з округлим дахом і трохи похилими, майже вертикальними, стінами і двоскатним дахом та вертикальними стінами. Для плівкового покриття вигідніші теплиці ангарного типу. У зонах із холодними і затяжними веснами для збереження тепла використовують подвійне покриття плівкою. Повітряний прошарок між шарами плівки збе­рігає накопичене тепло в нічні години. Щоб плівка не провисала вздовж на арці, через кожні 20 см закріплюють і натягують шпалерний дріт. Плівку попередньо зварюють у суцільне полотно і закріплюють з боків теплиці.

Стаціонарні зимові теплиці, як правило, під покриттям склом або міцнішими, ніж плівка, синтетичними матеріалами. Зокрема, в сучасних конструкціях використовують покриття з полікарбонату. Воно достатньо гнучке, й з нього будують теплиці ангарного типу. Зазвичай, для зимових теплиць сонячного обігріву недостатньо. Тому для них облаштовують систему опалення, яка обігріває і ґрунт, і повітря в теплиці залежно від розміщення рослин.

Для забезпечення рослин водою облаштовують поливні системи. Вони бувають різних конструкцій. Найдосконаліші та найбільш економні — системи краплинного зрошення, які дають змогу використовувати гідропонні розчини добрив. Розсаду суниці в теплиці висаджують у різні строки, залежно від бажаного терміну отримання врожаю. Для ранньовесняних зборів — наприкінці серпня — у вересні попереднього року. Розсаду використовують свіжу. Для інших строків садіння, як правило, використовують розсаду «frigo», яка зберігалась у холодильниках. Висаджена розсада зацвітає приблизно через 30 днів. Через 25–30 днів після початку цвітіння починають дозрівати плоди.

Садіння в теплицях виконують вручну. Субстрат чи ґрунт повинні бути достатньо вологими. Залежно від облаштування теплиці, рослини висаджують на грядах, стелажах у ящики-контейнери, мішки, тюки з субстратом та ін.

Найпростіше вирощувати розсаду на ґрунті або ґрунтових субстратах, які містять усі необхідні речовини для росту й розвитку рослин. Для промислового вирощування використовують суміші з умістом 15–25% органічних речовин, для решти технологічних модифікацій — мінеральні субстрати: пісок, перліт, керамзит та ін. Як органіку застосовують торф, перегній три-чотирирічної витримки, у деяких випадках тирсу.

Для гідропонної культури найкращі результати дає використання нейтрального субстрату. Для цієї технології вирощування придатні наповнювачі з діоритової крихти, дрібного керамзиту, дрібної гальки, перліт, вермикуліт та ін. Гідропонні розчини мають бути збалансовані за вмістом макро- та мікроелементів і контрольовані за концентрацією та кислотністю. Тільки тоді рослини нормально ростимуть і розвиватимуться. Використання гідропонної культури дає змогу максимально автоматизувати всі технологічні процеси й контролювати вологість субстрату, повітря та освітлення, програмувати врожай. За дотримання всіх вимог рослини добре ростуть і розвиваються.

Надзвичайно важливий етап — цві­тіння культури. У цей період необхідно організувати запилення квіток. Для цього в теплиці завозять бджолині вулики з розрахунку один вулик на 1000 м² площі теплиці.

Вертикальна культура суниці

Щоб раціонально використати земельні ресурси, суниці вирощують також у вертикальній культурі. Причому є різні способи її вирощування: у вертикально встановлених контейнерах різної конструкції, підвісних мішках, у пристінній вертикальній культурі, яка найбільше поширена в Японії, а також розміщенням рослин на своєрідних пірамідах та ін.

Вертикальна культура приваблює тим, що дає змогу механізувати й автоматизувати значну частину виробничих процесів, зокрема заповнення контейнерів субстратом, приготування живильного розчину і забезпечення ним рослин. Використання рослинами живильних розчинів залежить від температури й вологості повітря, тому потреба рослин у воді змінюється залежно від періоду доби. Важливим для підтримування високої продуктивності рослин у вертикальній культурі суниці є рівномірний розподіл живильного розчину субстратом. Дуже важливою складовою технології вертикальної культури суниці є наявність центру управління всіма процесами. Як правило, керує блоком режиму живлення та зволоження комп’ютерна система.

Попри особливості цієї технології, потребу в складному й вартісному устаткуванні, вертикальна культура суниць високорентабельна. За результатами досліджень низки вчених виявлено, що в теплицях за вертикальної культури суниці її врожайність збіль­шується в три-чотири рази, порівняно з горизонтальним розміщенням рослин на ґрунті, субстратах на стелажах та ін. На сьогодні розроблено й вдосконалено низку технологій для позасезонного отримання високоякісних плодів суниці десертного призначення.

Сорти суниці

Одним із ключових елементів технології вирощування ягід­них культур є сорт. Правильно дібраний сорт, адаптований до ґрунтово-кліматичних умов, може забезпечити стабільну врожайність і високий прибуток. До Державного реєстру сортів рослин, придатних для поширення в Україні на 2019 рік, внесено 66 сортів.

Найпоширеніші сорти: Клері (Clery), Вайбрант (Vibrant), Хоней (Honeоyе), Ельсанта (Elsanta), Камароза (Camarosa), Корона (Corona), Багряна, Дарунок вчителю, Десна, Ольвія, Презент, Берегиня, Присвята, Ред Гонтлет (Redgauntlet), Геркулес.

Ранні сорти

Сорти цієї групи вирізняються раннім плодоношенням, тому вони найрентабельніші, але через раннє цвітіння часто потрапляють під приморозки, що спричиняє нижчу врожайність порівняно із середньостиглими та пізніми сортами. В Україні ранні сорти займають 20–25% загальних площ під суницею.

Clery. Сорт італійської селекції (CIV, Консорціум Італійських Розсадників). Отриманий шляхом схрещування (Elsanta x FBGL 3) x Sweet Charlie. Рослина кулясто-сплющена, середньощільна, помірної сили росту. Суцвіття компактне багатоквіткове. Плід великий, конічної форми. Маса перших плодів — 32–35 г, середня — 22–25 г. Забарвлення плоду від оранжево-червоного до червоного, із сильним блиском. Горішки слабко занурені в плід. М’якоть оранжево-червона, міцна. Врожайність — 20 т/га.

Vibrant. Сорт англійської селекції (лабораторія East Malling). Отриманий шляхом схрещування форм SDBL101 x EM881. Кущ сильнорослий, розкидистий, із доброю облистненістю. Суцвіття розкидисте, містить від чотирьох до п’яти квіток. Плоди правильної конічної форми, середнього й великого розміру, блискучі, яскраво-червоного кольору, смачні. Маса перших плодів — 34–36 г, середня — 25–28 г. Епідерма й м’якоть плоду міцні. М’якоть червона, соковита. Урожайність — 26 т/га.

Ольвія. Сорт селекції Інституту садівництва НААНУ. Отриманий від схрещування Присвята х 277–3–16 (Фестивальна + F1 суниці вірджинської). Кущ середньорослий, напіврозкидистий, із доброю облистненістю. Суцвіття компактне, багатоквіткове. Плоди великі, рівномірного дозрівання й збирання, правильної тупоконічної форми, інтенсивно-червоні, блискучі, дуже ефектні в тарі. Маса перших плодів — 32–40 г, середня — 11–12 г. М’якоть яскраво-червона, ніжна, ароматна, гармонійного кисло-солодкого смаку. Врожайність — 15–18 т/га.

Honeоyе (Хоней). Сорт виведений у США в результаті схрещування сортів Vibrant х Holiday. Кущ могутній, компактний, густооблистнений. Суцвіття — компактний дихазій із вісьмома — десятьма квітками. Плоди великі, конічні, інтенсивно-червоні, блискучі. Маса перших плодів — 39 г, середня — 13 г. М’якоть середньої міцності, червона з білими прожилками, кисло-солодка, приємного аромату. Горішки слабо втиснуті в м’якоть. Урожайність — 10–14 т/га.

Середньоранні сорти

Elsanta. Сорт голландської селекції, виведений від схрещування сортів Gorella х Holiday. Кущ високий, добре розвинений, напіврозлогий, слабооблистнений, що полегшує збір плодів. Суцвіття компактне, з 8–12 квітками, формує шість — дев’ять плодів. Плоди яскраво-червоні, з оранжевим блиском, ароматні, конічно-округлої форми, дуже великі. Маса перших плодів — 32–38 г, середня — 18 г. Горішки слабозаглиблені в міцну соковиту м’якоть червоного кольору. Урожайність — 10–12 т/га.

Asia. Зареєстрована торгова марка для сорту суниць ананасових НФ 421 (NF 421) селекції Нью Фрутс (New Fruits S.A.S., Італія). Кущ сильнорослий, розкидистий, із доброю облистненістю. Суцвіття розкидисте, багатоквіткове. Перші плоди дуже великі, гребенеподібної форми, наступні — видовжено-конічні. Маса перших плодів — 35 г, середня — 24 г. Епідерма й м’якоть плоду середньої міцнос­ті. М’якоть червона, соковита. Врожайність — 24 т/га.

Середні та середньопізні сорти

Презент. Виведений в Інституті садівництва НААНУ схрещуванням елітних форм 90–1–190 х 92–15–7. Кущ сильнорослий, напiврозлогий, із темно-зеленим листям. Плоди округлi, без шийки, рiвномiрного темно-червоного забарвлення, iз помiрним блиском та з поверхневим розміщенням горішків, з «кучерявими» чашолистками. М’якоть плоду міцна, свiтло-червона всерединi та темно-червона зовні. Маса перших плодів — 40–42 г, середня — 16–18 г. Врожайність — 17–19 т/га.

Геркулес. Виведений в Інституті садівництва НААНУ схрещуванням Elsanta х елітна форма 87–75–182. Кущi вищесередньої сили росту, напiврозлогi, з високими квітконосами. Плоди ширококонічної або округлої форми, без шийки, яскраво-червоного кольору. М’якоть міцна, яскраво-червона, соковита, відмінного солодкого смаку. Маса перших плодів — 35 г, середня — 12,8 г. Урожайність — 15–17 т/га.

Присвята. Виведений в Інституті садівництва НААНУ від схрещування В–17–89 (Коралова-100 х Senga Sengana) х С–42–44 (Pocahontas x Grenadier). Кущi вищесередньої сили росту, напiврозлогi, з міцними квітконосами. Плоди овальної або округлої форми, темно-червоного кольору. М’якоть міцна, червона, соковита, дуже доброго кисло-солодкого смаку. Маса перших плодів — 36–40 г, середня — 14–16,7 г. Урожайність — 16–18 т/га.

Корона. Сорт голландської селекції, отриманий схрещуванням Tamella х Induka. Кущi середньорослі, напiврозлогi, з темно-зеленими помірно блискучими листками. Плоди вирівняної ширококонусної чи серцеподібної форми, рівномірного темно-червоного кольору. М’якоть середньоміцна, оранжево-червоного забарвлення, ароматна. Маса перших плодів — 32 г, середня — 12 г. Урожайність — 15 т/га.

Пізні сорти

Полка. Сорт голландської селекції, отриманий схрещуванням Induka х Sewetta. Кущi середньорослі, напiврозлогi, з темно-зеленими листками. Плоди вирівняної ширококонусної чи серцеподібної форми, темно-червоного кольору. М’якоть міцна, темно-червона. Маса перших плодів — 27 г, середня — 10 г. Урожайність — 14 т/га.

Florence. Сорт англійської селекції (Іст-Моллінгська дослідна станція). Отриманий шляхом комплексного схрещування (Tioga х (Redgontlet х (Wiltgard х Gorella) )) х Providence. Кущ середній, прямостоячий, із доброю облистненістю. Суцвіття компактне багатоквіткове. Плід суниці конічної форми, насичено-червоного матова матового кольору. Маса перших плодів — 32–33 г, середня — 22–24 г. Епідерма плоду та м’якоть міцні. Врожайність — 18–20 т/га.

І. Гель, І. Рожко, кандидати с.-г. наук, доценти,

Львівський національний аграрний університет

Журнал «Пропозиція», №8, 2019 р.