Система захисту нових сортів пшениці озимої

Застосування фунгіцидів — один із найефективніших та широко рекомендованих методів боротьби з хворобами зернових культур. Однак постійне використання таких хімічних фунгіцидів не є економічним і екологічним, до того ж багаторазове їхнє застосування може спричинити виникнення стійких штамів збудників хвороб.

Саме засоби біологічного контролю можна широко використовувати як альтернативні засоби боротьби з хворобами. Біологічні препарати посилюють імунітет рослин, чим сприяють реалізації закладених у сортах рослин потенційних можливостей, зокрема необхідних імунних реакцій і життєвої енергії. Оскільки деякі хімічні речовини надто несприятливо впливають на здоров’я людини, навколишнє середовище та живі організми, дослідники зосереджують увагу на мікроорганізмах із біологічного контролю як альтернативу для боротьби з патогенами рослин.

Хімія + біологія = ефективний захист

Інколи їхні діючі речовини не мають прямої активності на патоген, вони діють проти хвороб як індуктори опору, а не як біофунгіциди. Наприклад, деякі види грибів Trichoderma мають прямий вплив на рослини, збільшують їхній потенціал зростання, поглинання поживних речовин, ефективність добрив, підвищують швидкість і відсоток проростання насіння та стимулюють захист рослин від біотичних й абіотичних ушкоджень. Ендофітні гриби, включно з видами роду Trichoderma і Aspergillus, можуть діяти безпосередньо в конфронтації з патогенами, конкуруючи за простір або поживу, чи опосередковано — через виробництво сполук або індукцію стійкості в рослинах. Гриби також збільшують урожайність рослин, сприяють росту, а також зменшенню інтенсивності розвитку захворювань, тим що збільшують активність ферментів.

Для розробки ефективної програми боротьби з хворобами важлива сумісність потенційних біологічних засобів захисту з низькими нормами витрати фунгіцидів. Поєднання хімічних фунгіцидів із біологічними засобами контролю, включно з Trichoderma spp. та Bacillus subtilis, може підвищити показники контролю над хворобами та забезпечити краще управління ними.

Задля екологізації агровиробництва потрібно розробляти систему захисту зернових культур з урахуванням стійкості сорту, що дасть можливість знизити пестицид не навантаження та зменшити кратність обробок посівів.

Методи дослідження

Дослідження проводили в 2019–20 рр. на полях Миронівського інституту пшениці. Вивчали ефективність дії фунгіцидів проти збудників хвороб на різних за стійкістю сортах. Насіння протруювали протруйником Максим Стар 025 FS, т.к.с. (1,5 л/т). Сівбу пшениці озимої виконували в першій декаді жовтня сівалкою СН-10Ц з нормою висіву 5 млн схожих насінин на 1 га.

Площа дослідної ділянки — 10 м², повторність — чотириразова, розміщення ділянок рендомізоване. Попередник — соя. Агротехніка вирощування загальноприйнята для Лісостепу України. Перед обприскуванням та після нього, через кожні сім діб, проводили обліки з ураження рослин збудниками хвороб.

СХЕМА ДОСЛІДІВ ВКЛЮЧАЛА ВИВЧЕННЯ:

1. Сорти пшениці озимої: МІП Дніпрянка, МІП Ассоль, Подолянка;

2. Препарати фунгіцидної дії: Мікосан В, в.р.к. (д. р. — лужний екстракт афілофорального гриба Fomes fomentarius), Фітоцид-р, (д. р. — живі культури роду Bacillus, вид Bacillus subtilis), Планриз БТ, в.с. (д. р. — бактерії штаму АР-33 Pseudomonas fluorescens), Триходермін БТ, в.с. (д. р. — спори гриба Trichoderma lignorum), Фалькон 460 ЕС, к.е. (д. р. — тебуконазол, тріадименол, спіроксамін).

Вивчення біологічних і хімічних засобів захисту рослин проводили за такими варіантами обробки:

1. Контроль (обприскування лише водою) (Т1 + Т2 + Т3);

2. Триходермін (3 л/га) (Т1 + Т2 + Т3);

3. Планриз (2 л/га) (Т1 + Т2 + Т3);

4. Фітоцид-р (0,5 л/га) (Т1 + Т2 + Т3);

5. Мікосан В (8 л/га) (Т1 + Т2 + Т3);

6. Фалькон 460 ЕС, КЕ (0,6 л/га) (Т1).

Обробка Т1 — обприскування у фазі виходу в трубку (ВВСН-31-33); Т2 — обприскування у фазі колосіння (ВВСН-55); Т3 — обприскування у фазі цвітіння (ВВСН-65).

Результати дослідження

У середньому за роки досліджень у фазі виходу в трубку пшениці озимої, перед першою обробкою фунгіцидами, розвиток борошнистої роси та септоріозу листя не перевищував 2%. У фазі колосіння сорт Подолянка був уражений борошнистою росою на рівні 12% і септоріозом — 17%, сорт МІП Ассоль мав ураження відповідно 6% і 10%, сорт МІП Дніпрянка — 4% і 10% (табл. 1).

У фазі цвітіння на сорті Подолянка розвиток борошнистої роси становив 10%, на сорті МІП Ассоль — 5% та на сорті МІП Дніпрянка — 3%. Ураження септоріозом на сорті Подолянка було на рівні 19%, на сорті МІП Ассоль — 12%, на сорті МІП Дніпрянка — 10%. У фазі молочної стиглості зерна рівень ураження сорту Подолянка бурою іржею становив 33%, МІП Ассоль — 18%, МІП Дніпрянка — 7%. Розвиток борошнистої роси на сорті Подолянка становив 8%, на сорті МІП Ассоль — 5%, на сорті МІП Дніпрянка — 4%. Ураженість септоріозом листя на сортах становила 18% — МІП Дніпрянка, 22% — МІП Ассоль та 29% — Подолянка.

У фазі колосіння ефективність дії біологічних фунгіцидів проти борошнистої роси становила 20–54%, проти септоріозу — 16–39%, ефективність хімічного фунгіциду Фалькон 460 ЕС була на рівні 62–65 і 42–59% відповідно (табл. 1). У фазі цвітіння технічна ефективність дворазового застосування біологічних фунгіцидів на сортах проти борошнистої роси становила 38–63%, проти септоріозу — 15–40%; ефективність у варіанті Фалькон була на рівні 63–74 і 43–52% відповідно. У фазі молочної стиглості біологічні препарати забезпечили технічну ефективність проти борошнистої роси на рівні 29–70%, септоріозу листя — 11–38%, бурої іржі — 34–81%. Технічна ефективність у варіантах із хімічним захистом проти борошнистої роси становила 70% на сортах Подолянка та МІП Ассоль і 29% — на сорті МІП Дніпрянка. Проти септоріозу ефективність дії фунгіциду Фалькон 460 ЕС становила від 30 до 41%, бурої іржі — 51–86%. Більшу ефективність проти хвороб відмічено у варіанті із хімічним фунгіцидом Фалькон 460 ЕС. Серед біологічних препаратів найменший розвиток хвороб відмічено у варіантах Мікосан В (8 л/га) і Фітоцид-р (0,5 л/га).

За сумісного застосування біологічних і хімічних засобів захисту від хвороб пшениці озимої підвищувався рівень урожайності. Зокрема, на сорті МІП Дніпрянка обробка біофунгіцидами сприяла підвищенню урожайності на 0,26–0,51 т/га, за показника в контролі 5,1 т/га (табл. 2). У варіанті із хімічним захистом прибавка врожайності становила 0,52 т/га. У сорту МІП Ассоль за врожайності на контролі на рівні 4,91 т/га прибавка врожаю після біологічного захисту становила 0,21–0,45 т/га, після хімічного — 0,43 т/га. У сорту Подолянка врожайність на контролі становила 4,41 т/га, прибавка рівня врожайності у варіантах була в межах 0,2–0,42 і 0,5 т/га відповідно.

Серед біологічних препаратів найвищу прибавку врожайності на сортах МІП Ассоль і Подолянка забезпечували варіанти застосування Мікосан В (8 л/га) — 0,45 і 0,42 т/га та Фітоцид-р (0,5 л/га) — 0,43 і 0,4 т/га відповідно, на сорті МІП Дніпрянка — Мікосан В (8 л/га) — 0,39 т/га та Триходермін (3 л/га) — 0,51 т/га.

Найвищу врожайність та її прибавку загалом по всьому досліду отримано на сорті МІП Дніпрянка у варіанті з фунгіцидом Фалькон 460 ЕС, КЕ (Т1), вона становила 5,62 т/га.

Найвищі показники економічної ефективності застосування фунгіцидів на пшениці озимій у 2019–20 рр. були за обробки рослин у фазі виходу в трубку фунгіцидом Фалькон 460 ЕС, КЕ (0,6 л/га), серед біологічних фунгіцидів – у варіанті з триразовим обприскуванням препаратом Триходермін (3 л/га).

ВИСНОВКИ

Для отримання вищого врожаю зерна потрібно проводити обприскування посівів фунгіцидами у трьох фазах розвитку пшениці озимої (виходу в трубку, колосіння та цвітіння). За вирощування пшениці із застосуванням біологічних засобів захисту від хвороб найбільшу врожайність і якість зерна забезпечує триразове обприскування фунгіцидами Мікосан В (8 л/га) і Триходермін (3 л/га). За незначного розвитку хвороб високоефективним є варіант хімічного захисту Фалькон 460 ЕС, КЕ (0,6 л/га) у фазі виходу рослин у трубку. Із економічної точки зору найвигіднішими варіантами захисту пшениці від хвороб є обробка рослин у фазі виходу в трубку хімічним фунгіцидом Фалькон 460 ЕС (0,6 л/га) або обприскування у трьох зазначених вище фазах розвитку біологічним препаратом Триходермін (3 л/га).

О. Заїма, канд. с.-г. наук, старш. наук. співробітник відділу насінництва та агротехнологій

О. Дергачов, канд. с.-г. наук, старш. наук. співробітник відділу насінництва та агротехнологій

Т. Муха, наук. співробітник лабораторії селекції озимої пшениці,

Миронівський інститут пшениці імені В. М. Ремесла НААН

Журнал «Пропозиція», №1, 2021 р.