Яких перевірок чекати сільгоспвиробникам у нинішньому році?

Все хороше коли-небудь закінчується. 1 січня цього року закінчився мораторій на перевірки суб’єктів підприємництва. Тож у декого вже побували ті чи інші контролюючі органи. Але це тільки початок: фахівці вважають, що піку активності перевіряльників слід очікувати в сезон збирання продукції.

Зустрічаємо перевіряльників

Людей, які прийшли на підприємство з перевіркою, можна взагалі не пустити на поріг, причому цілком законно. Адже всі контрольні органи, крім ДФС і Держпраці, повинні перевіряти суб’єктів підприємництва виключно згідно акту, складеного за новою уніфікованою формою — як це зобов’язав їх Кабмін у травні минулого року.

Однак не всі відомства розробили форми актів перевірки за новою методикою. Серед тих, хто часто перевіряє аграріїв, таких актів не розробили Держпродспоживслужба і Державна екологічна інспекція.

Звичайно, вони говоритимуть, що вони мають право перевіряти за актом, складеним за старою методикою, оскільки вона не скасована, раз форма акту згідно нової методики ще не затверджена відповідними відомством. Однак у Державній регуляторній службі вважають, що перевіряльники неправі, бо у їхніх відомств було вдосталь часу, щоб розробити нові акти перевірки.

Важливо: юристи радять не просто блокувати доступ перевіряльників на підприємство, а одночасно написати скарги на ім’я голови відповідного відомства та до Державної регуляторної служби, де описати порушення з боку перевіряльників.

«Підприємства дуже рідко звертаються до нас за захистом своїх прав — зазвичай тому, що просто не знають їх», — коментує ситуацію голова Державної регуляторної служби Ксенія Ляпіна.

Існує ще одна причина не пустити перевіряльників на підприємство, але суто під час комплексних перевірок — перевищення встановленого законом терміну сумарної тривалості контрольних заходів. Наприклад, якщо в плані комплексної перевірки вказані Держпродспоживслужба, пожежний нагляд (зараз його здійснює Департамент запобігання надзвичайним ситуаціям ДСНС) та екологічна інспекція, то, якщо пожежники вичерпали термін перевірки, а після них приходять ще екологи, то останніх підприємство має повне право не пустити на свою територію. Виняток становлять знову ж таки ДФС і Держпраці.

Відрадно відзначити, що з 1 січня продовжено термін оскарження дій перевіряльників: термін подачі заперечення — з 5 до 10 робочих днів, оскарження — з 10 календарних до 10 робочих днів.

Правоохоронці можуть вдаватися й до ще більшого нахабства. «Наприклад, прокуратура нерідко просить підприємства надати документи неофіційно», — розповідає Сергій Пагер, керуючий адвокат Адвокатського бюро «Сергія Пагера». «На запитання «навіщо?» в таких випадках дається розпливчаста відповідь на кшталт «перевіряємо, чи у вас все нормально», — продовжує він.

Однак, як наголошує С. Пагер, слід добитися від правоохоронців конкретної відповіді, що саме вони перевіряють. «На ходу найчастіше вигадують наступні причини: чи зареєстроване підприємство, чи сплачує воно ПДВ, чи всі необхідні документи на нерухомість воно має», — пояснює адвокат. Але все це зараз правоохоронці можуть з’ясувати і без заходу на підприємство: реєстрацію перевірити в реєстрі юросіб, сплату ПДВ перевірити на сайті ДФС, а наявність документів на нерухомість — теж у відповідному реєстрі. Як попереджає Сергій Пагер, якщо правоохоронці просять надати документи неофіційно, вони можуть діяти в інтересах рейдерів, які шукають юридичні «слабинки» підприємства.

Навіть ордер на обшук, як нагадує С. Пагер, має містити конкретну інформацію: адресу, приміщення, які обшукуватимуться, перелік об’єктів і речей на відшукання.

У жнива почнуться перевірки операцій з пальним

Найбільшою серед нових проблем, які виникнуть у сільгосппідприємств цього року, стануть зміни до Податкового Кодексу, які стосуються акцизу на пальне. Тим більше, що наберуть чинності вони саме в жнива — з 1 липня.

Головне, що зміниться механізмі регулювання обігу пального — це поняття його реалізації. Якщо раніше реалізацією вважався перехід права власності й розпорядження, то зараз — будь-яка передача навіть літра пального! Заправило господарство своїм пальним особисту машину агронома, якою він їздить по полях, поки службова на черговому ремонті — це вже реалізація. Дало пальне для виконання робіт сторонньому підряднику, який, наприклад, проводить чизелювання або обприскування — теж реалізація. З усіма відповідними наслідками для господарства, якщо воно не зареєстроване як продавець пального.

І з 1 липня слід очікувати, що податківці почнуть вимагати від сільгосппідприємств інвентаризації дизпального, щоб, виявивши недостачу хоча б літра, звинуватити підприємство в передачі пального, а відтак — у порушенні законодавства.

В рамках цих змін, зокрема, вводиться поняття акцизного складу для пального. Таким «пересувним акцизним складом» (термін — з нових змін до Податкового Кодексу) стає навіть звичайна автоцистерна — якщо з неї передається пальне стороннім особам (наприклад, тим самим директору чи підрядникам). І цей акцизний склад потрібно буде зареєструвати, обладнати вимірювальними пристроями, які теж необхідно буде зареєструвати, щомісяця подавати звітність і т. д.

Щоб уникнути цієї мороки, фахівці радять припинити практику заправляння пальним господарства транспорту будь-яких сторонніх осіб — як фізичних, так і юридичних. Останнє часто вимагатиме вилучити з договорів підряду на виконання сільгоспробіт всі згадки про те, що замовник надає підряднику пальне: нехай приїздить зі своїм пальним, а від господарства отримує тільки гроші. Також фахівці радять звернути увагу на такі можливості, як передача автоцистерн в оренду (в такому разі податківці перевірятимуть не господарство, а орендаря) та зберігання пального на стороні згідно договору.

Втім, зберігання пального для господарства не буде особливо обтяжливим, хоча з 1 липня ВСЯ діяльність, пов’язана з пальним, підлягає ліцензуванню. Ліцензія на зберігання пального видаватиметься на 5 років і коштуватиме 780 грн на рік. Щоправда, нормативних документів, які б регулювали зберігання пального в умовах нового правового поля, ще немає.

Нерухомість — іще один об’єкт перевірок

Також суттєвих змін цього року зазнав податок на нерухомість. Хоча й не настільки неприємних для сільгоспвиробників, як акциз на пальне. Головна проблема у визначенні профілю об’єктів нерухомості. Адже в господарствах були впевнені: раз вони сільгоспвиробники, то всі їхні будівлі можна зарахувати до нерухомості сільськогосподарського призначення, яка податком не обкладається.

Однак перші перевірки виявили, що податківці думають по-іншому. Наприклад, знаходять у переліку об’єктів нерухомості господарства такі записи: «Будівля, включає вагову, …» (далі перераховується призначення приміщень – ред.) або «Гараж» — і нараховують на них податок на нерухомість. На якій підставі? А на тій, що податківцям не очевидно, що ці об’єкти нерухомості — сільськогосподарського призначення. Наприклад, раптом у гаражі стоїть службовий автомобіль директора? Або вантажівки, якими господарство здійснює перевезення на замовлення інших суб’єктів підприємництва? Ні одне, ні інше не має відношення до сільськогосподарського виробництва, і тому податківці на ці об’єкти нараховують податок на нерухомість.

Фахівці вказують на те, що проблему можна вирішити, давши більш точне визначення об’єктів у їх переліку. Наприклад, «Гараж сільгосптехніки». Якщо він призначається тільки для сільгосптехніки, то який може бути податок? Тому вони радять провести інвентаризацію споруд, зокрема, на предмет того, які назви і призначення вказані в їх паспортах.

Ще одним варіантом переконати податківців у сільськогосподарському призначенні будівлі є висновок НДІ автоматичних систем у будівництві, який і веде класифікатор об’єктів нерухомості. Однак такий висновок коштує грошей.

Ще одним нововведенням стало роз’яснення ДФС щодо того, що фізособи-сільгоспвиробники теж можуть бути звільнені від податку на нерухомість як сільгоспвиробники. Хоча доти фізособи не могли користуватись цією пільгою для сільгоспвиробників.

Втім, місцеві фіскальні органи не афішують наявність цього роз’яснення і продовжують стягувати податок з фізосіб, виправдовуючись тим, що вони спочатку повинні довести, що вони сільгоспвиробники, а зробити це можна лише на підставі вказаного в документах фірми коду Класифікації видів економічної діяльності. Що для фізосіб неможливо, адже вони не охоплені системою КВЕД.

Однак фахівці радять фізособам не здаватися і доводити свій статус сільгоспвиробника іншим способом — наявністю землі. Наприклад, якщо у фізособи є земля і сховище або сільгосптехніка і гараж для неї, вона не повинна платити податок за сховище чи гараж.

Тому якщо фізособам-сільгоспвиробникам і за цей рік нараховуватимуть податок на нерухомість, юристи радять у місячний термін оскаржувати такі дії місцевих податківців у ДФСУ. Фахівці додають, що якщо дії податків оскаржити в суді, то можна повернути і вже заплачений раніше податок на нерухомість.

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com