Чи бути озимому гороху на бобовому олімпі?

Озимий горох — культура досить нова в Україні, і тому невелика кількість агровиробників володіє знаннями про його переваги та особливості вирощування. З огляду на актуальність цього питання пропонуємо вашій увазі статтю, яка містить практичний досвід вирощування цієї бобової культури у ТОВ «Українка Агро».

Саме господарство розташоване в Малинському р-ні Житомирської обл. В обробітку підприємства близько 2000 га землі. Вирощують такі характерні для Полісся культури, як кукурудза, соняшник, озимі зернові: пшеницю, жито, тритикале та озимі ріпак і горох. Чим цікавий в умовах сьогодення озимий горох для українських агровиробників, ми вирішили дізнатися в головного агронома ТОВ «Українка Агро » Олега Пилипенка.

Агроном: Горох для нас як для агровиробників цікавий тим, що він відносно рано звільняє поле. Тож і його врожай, на відміну від сої, кукурудзи та інших культур, також можна реалізувати раніше. До того ж горох є добрим попередником для зернових культур та озимого ріпаку.

«Пропозиція »: Як ви вийшли на пропозицію щодо насіннєвого матеріалу озимого гороху — знайшли об’яву «на стовпі»?

Агроном: Ні, ми не належимо до тих, хто шукає саме там оголошення. Оскільки маємо тваринництво, то нам потрібна якісна кормова база. Для того, аби її забезпечити, співпрацюємо із Інститутом рільництва та овочівництва (м. Нові Сад, Сербія). У них закуповуємо насіння бобових трав: конюшини, люцерни тощо. Після того, як ця установа зареєструвала в Україні озимий горох, сорт НС Мороз, нам запропонували взяти його на пробу. Тож фактично ми одні з перших, хто почав вирощувати його в Україні. Варто зазначити, що, враховуючи наші погодно- кліматичні умови та ґрунти, озимі культури — це той сегмент рослинництва, який має бути в пріоритеті, оскільки вони доволі продуктивні.

«Пропозиція »: Тож поділіться, будь ласка, своїм практичним досвідом вирощування озимого гороху.

Агроном: Планували його висіяти на площі 150 га, та початкові наміри дещо змінилися. Восени ми висіяли його на площі 120 га, та оскільки надалі погодні умови значно погіршилися (ґрунт був перезволожений та наставало значне похолодання), то висівання на решті площі перенесли на весну. Адже, як виявилося, це сорт-дворучка, тож недосіяне восени насіння не пропаде. Таким чином випала нагода порівняти врожайність цієї культури з різними строками висівання.

«Пропозиція »: Чи були у вас побоювання перед висіванням озимого гороху? Що вас найбільше непокоїло?

Агроном: За словами оригінатора, як і щодо всіх озимих культур, можуть виникнути проблеми із перезимівлею рослин. Але це звичайний агрономічний ризик: таке може трапитися один раз на п’ять років, а може й зовсім не трапитися. Здебільшого під горох у нас були стерньові попередники — озима пшениця та жито. Після збирання попередника ми проводили поверхневий обробіток ґрунту, який складався із двох дискувань та передпосівної культивації.

Оптимальними строками сівби для Центральної та Північної України є 15–25 вересня, на Півдні України висівні терміни можуть розтягуватися до 5 жовтня. Як бачимо, вони практично збігаються зі строками сівби озимих зернових культур.

Для озимого гороху оптимальною фазою для входження в зиму є утворення 3–5 трійчастих листків. Саме за такої стадії розвитку він найкраще перезимовує.

Практично ми почали висівати горох наприкінці вересня — на початку жовтня. Умови для сівби були далеко не найкращі — доводилося висівати в сухий ґрунт і до того ж фактично перед самими приморозками. Тож не все насіння зійшло восени. Навесні воно ще досходило.

Густота сівби — 1–1,1 млн схожих насінин на гектар. Оскільки маса 1000 насінин озимого гороху дещо нижча, ніж у звичайних сортів, то висівна норма становить 220 кг/га. Глибина висіву варіює від 3–5 см залежно від вологості та механічного складу ґрунтів. Висівали озимий горох традиційними зерновими сівалками із міжряддям 15 см. Також слід зазначити, що горох з урахуванням його доброї здатності до гілкування можна висівати і з шириною 30 см — він досить ефективно використовує площу і, як правило, пустих місць на полі не буває.

«Пропозиція »: А як щодо ефективності інокуляції насіння озимого гороху?

Агроном: Перед сівбою особисто ми не проводили інокуляцію, адже, враховуючи дещо запізнілі терміни висівання, бактерії не прижилися б. А цього року, сподіваємося, умови складуться кращим чином і висів проводитимемо в оптимально ранні строки, тож плануємо застосувати інокуляцію.

«Пропозиція »: А чи взагалі доцільно на зиму проводити інокуляцію, адже з пониженням температури ґрунту активність мікроорганізмів падає?

Агроном: Так, це варто робити. Візьмімо для прикладу сою: адже наступного року після її вирощування бульбочки в ґрунті продовжують жити, до того ж, хоча й у меншій кількості, але все ж функціонують. Для інокуляції озимого гороху спробуємо застосувати Оптімайз Пульс для висіву на невеликій площі, решту замовлятимемо в Інституті мікробіології.

Щодо основного удобрення. Позаяк ми не встигли провести агрохімічний аналіз ґрунту поля, то взяли середні показники забезпечення мінеральними елементами. Тож в основне удобрення було внесено 150 кг/га нітроамофоски. В основу підживлення рано навесні, по мерзлоталому ґрунту, використали аміачну селітру (200 кг/га), також упродовж вегетації двічі підживлювали карбамідом — по 10 кг/га. Перше внесення припало разом із застосуванням гербіцидів, друге — на фазу початку гілкування культури.

«Пропозиція »: А щодо ретардантів — чи є потреба у їхньому застосуванні? Чи, можливо, горох не має такої здатності до переростання, як, наприклад, рослини озимого ріпаку?

Агроном: Як заявлено оригінатором, цей сорт належить до групи середньорослих, тож потреби в застосуванні ретардантів не виникає.

«Пропозиція »: Який рівень перезимівлі озимого гороху порівняно з озимими колосовими?

Агроном: За нашою оцінкою, виходячи із власного досвіду вирощування, рівень перезимівлі озимого гороху вищий, ніж в озимого ячменю, але поступається озимій пшениці. Цієї зими мороз у нашому краї був до -26°С, а снігу випало шаром завтовшки 60–70 см. Проте такі умови можна вважати ідеальними для перезимівлі й для інших озимих. Тож під «показові » погодні умови озимий горох у нас не попадав.

«Пропозиція »: Поділіться особливостями захисту озимого гороху від шкідливих організмів.

Агроном: В умовах центральних та північних регіонів задля зниження ризиків ураження культури сніговою пліснявою та фузаріозом, а також зведення нанівець ураження грибними інфекціями потрібно проводити осінню обробку посівів фунгіцидами з д.р. беноміл. Найкраще це робити в першій-другій декаді жовтня або у фазі двох-трьох трійчастих листків у культури. На відміну від триазолів, які працюють за теплової температури на рівні 12–15°С, д.р. беноміл, тіофанат-метил відносяться до бензимідазолів. Тому ці діючі речовини починають ефективно працювати в умовах дещо нижчого теплового режиму — починаючи з 8°С. Тож зменшення температурного рівня не впливатиме негативним чином на ефективність фунгіцидів із зазначеними діючими речовинами. Також, ураховуючи, що період їхнього напіврозпаду подовжений, вони, відповідно, триваліший час залишаються на поверхні рослин та справляють подовжений захисний ефект.

Для протруювання насіння радимо застосовувати препарати з такими д.р., як тирам, флудіоксаніл. Особисто ми проводили протруювання Вітаваксом і, в принципі, результатом дуже задоволені.

Не менш важливим є захист посівів від бур’янів. Якщо попередником під горох є зернові колосові, то виникає потреба внесення грамініцидів. Оскільки першого року вирощування озимого гороху через несприятливі погодні умови у нас був пізній його висів, до того ж певний період осені був сухим, то падалиця колосових сходила досить пізно. Тому всі гербіцидні обробки ми змушені були перенести на весну — це було цілком логічно. Зокрема, використовували бакову суміш Базагран, 2,5 л + Агрітокс, 0,4 л/га (час застосування — до початку періоду бутонізації).

Взагалі оптимальна фаза внесення гербіцидів на горосі — формування культурою 5 трійчастих листків. Проте за використання цієї суміші восени фаза розвитку культури, звісно, буде нижчою. Слід протруювати насіння озимого гороху проти таких шкідників, як паросткова муха та бульбочковий довгоносик. Починаючи від періоду відновлення вегетації з’являються попелиці, брухус та плодожерки. Проти брухусу обробку посівів проводимо тоді, коли в культури з’явилася перша квітка, а через 10–12 днів повторюємо знову. Тут важливо чергувати інсектициди групи неонікотиноїдів та системні фосфорорганічні.

«Пропозиція »: Чи має озимий горох якісь особливості збирання порівняно з ярим?

 Агроном: Озимий достигає на два тижні раніше, ніж ярий. Для того, аби не виникало питань із його збиранням, варто провести десикацію Дикватом.

«Пропозиція »: А що можете сказати про стійкість культури до обсипання?

Агроном: Цього року виникла така ситуація, що випадання дощів під час збирання гороху не дало змогу вчасно змолотити рослини з усієї площі. Тож збирали горох навіть на десятий день після проведення десикації і як такого обсипання не спостерігали, воно було на допустимому рівні — 2–3%. Тож можна стверджувати, що культура досить стійка до розтріскування.

«Пропозиція »: А яку врожайність вам вдалося отримати?

Агроном: По Житомирщині врожайність озимого гороху на круг становила 37 ц/га. Зокрема, із площ, де культуру досівали навесні, врожайність становила 31 ц/га. Тож, як показує виробнича практика, краще все ж таки дотримуватися рекомендованих строків сівби й висівати його під зиму, оскільки навесні рослини краще використовують ґрунтову вологу, що накопичилась у зимовий період.

«Пропозиція »: На вашу думку, чи може озимий горох повністю замінити ярий?

Агроном: Я вважаю, що не може. Не всі регіони України придатні для його вирощування. Так, наприклад, на сході України (Донеччина, Харківщина) є великі ризики щодо його вимерзання, тому тут доцільніше вирощувати ярий горох. Найкраще висівати його на півдні країни — Одещині й Миколаївщині. Якщо дотримуватися технології на високому рівні, то можна вирощувати, звісно, й у центральних регіонах.

«Пропозиція »: А яка потенційна врожайність цього сорту?

Агроном: За ствердженням оригінатора — 60 ц/га. У нашому господарстві, оскільки більша частина сходів гороху була отримана навесні, для нього склалися не зовсім сприятливі вегетаційні умови. А за дотримання строків висівання, однозначно, отримали б більшу врожайність.

«Пропозиція »: Наостанок скажіть відверто, чи помітили ви недоліки у вирощуванні озимого гороху?

Агроном: Єдиним його недоліком є нерівномірність дозрівання. Саме така ознака спостерігається, коли ви отримуєте частину сходів восени, а частину — навесні. У такому разі, аби «підігнати » дозрівання гороху під один масив, десикація вкрай потрібна. Під час вирощування ярого гороху така ознака не спостерігається, адже ми його висіваємо у фізично стиглий, добре прогрітий ґрунт і питання рівномірності сходів не виникає.

Ось такий він, озимий горох, зі своїми перевагами й нюансами вирощування. Безперечно, вартий того, аби ним зацікавилися аграрії. А яке місце на своєму полі відведете йому ви — як експериментальну ділянку чи промисловий посів, — вирішувати вам. Але, безумовно, в регіонах, де «прописано » його вирощування, — варто спробувати!

Г. Жолобецький,  g.zholobetskiy@univest-media.com

Журнал «Пропозиція», №9, 2017 р.