Учені "розібрали" картину художника М. Пимоненка на аграрні складові
![Учені "розібрали" картину художника М. Пимоненка на аграрні складові фото, ілюстрація](https://propozitsiya.com/sites/default/files/styles/580x/public/news/pimonenko.jpg?itok=FjKzs0Vr&v=1706121227)
На жанровій картині відомого українського художника Миколи Пимоненка «Жнива на Україні» (1896) можна побачити ідилічне до обрію золоте море пшениці. Це емоційний та потенційний рівень митця. Однак, сюжет можна розглянути з позицій прагматичного аграрія. На "аграрні складові" полотно розклали Віктор Тимчук, Владислав Іодковський і Зоя Усова, Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН України, пише propozitsiya.com за матеріалами zerno-ua.com.
Картину датовано 1896 роком, в який згідно архівних статистичних даних урожайність пшениці в царській Росії складала 6,1 ц/га. При цьому врожайність в Україні була дещо вищою (біля 7-8 ц/га).
Про жодні сівозміни, звісно, не йшлося - на картині майже сама пшениця і невеликі наділи. Навіть родина невелика і з невеликим достатком - тож і мова про технології безпідставна.
Посіяно найімовірніше пшеницю, ось тільки яру чи озиму - питання відкрите, як і стосовно попередника та добрив. Якби це було жито, колір був би темнішим.
Що стосується зони - то з підвищеною вірогідністю це не Полісся.
Тепер щодо посіву. З одного боку, сухий ґрунт та елітні будяки свідчать про значний період посухи, а з іншого - зелена (не пожовкла) трава по дорозі вказує на певні опади.
До речі, бур’янів небагато, тобто рівень забур’яненості - нижчий за середній. Фітосанітарний стан - непоганий.
Урожайність - невелика, бо зжато від дороги близько 4 м, а снопів небагато. Ні про яку якість на продаж не йдеться - найвірогідніше збирають для себе.
Якщо перекласти на сьогодення - умовно рівень фермера, вище середнього, облять висновок науковці.
Довідка
Микола Пимоненко (1862-1912 рр.) – український художник-живописець, автор багатьох картин на сільську та міську тематику.
Знавці підкреслюють, що природа в жанрових творах М. Пимоненка ніколи не сприймається як тло. Вона виступає рівноправним «героєм», котрий визначає образний і емоційний лад картини. З усіх пір року художник віддавав перевагу літу - як і в малютинських селян, воно було «гарячою порою» майстра.
Одна з картин М. Пимоненка «До дому» послужила причиною скандалу в середовищі Передвижників. Картина без дозволу художника стала прототипом горілчаної етикетки «Спотикач», що випускався горілчаним фабрикантом Шустовим. Передвижники звинуватили М. Пимоненка в продажності. Художник був змушений подати у суд на фабриканта з вимогою вилучити з продажу «Спотикач», а етикетку знищити.