Учені "розібрали" картину художника М. Пимоненка на аграрні складові

На жанровій картині відомого українського художника Миколи Пимоненка «Жнива на Україні» (1896) можна побачити ідилічне до обрію золоте море пшениці. Це емоційний та потенційний рівень митця. Однак, сюжет можна розглянути з позицій прагматичного аграрія. На "аграрні складові" полотно розклали Віктор Тимчук, Владислав Іодковський і Зоя Усова, Інститут рослинництва ім. В. Я. Юр'єва НААН України, пише propozitsiya.com за матеріалами zerno-ua.com.

Картину датовано 1896 роком, в який згідно архівних статистичних даних урожайність пшениці в царській Росії складала 6,1 ц/га. При цьому врожайність в Україні була дещо вищою (біля 7-8 ц/га).

Про жодні сівозміни, звісно, не йшлося - на картині майже сама пшениця і невеликі наділи. Навіть родина невелика і з невеликим достатком - тож і мова про технології безпідставна.

Посіяно найімовірніше пшеницю, ось тільки яру чи озиму - питання відкрите, як і стосовно попередника та добрив. Якби це було жито, колір був би темнішим.

Що стосується зони - то з підвищеною вірогідністю це не Полісся.

Тепер щодо посіву. З одного боку, сухий ґрунт та елітні будяки свідчать про значний період посухи, а з іншого - зелена (не пожовкла) трава по дорозі вказує на певні опади.

До речі, бур’янів небагато, тобто рівень забур’яненості - нижчий за середній. Фітосанітарний стан - непоганий.

Урожайність - невелика, бо зжато від дороги близько 4 м, а снопів небагато. Ні про яку якість на продаж не йдеться - найвірогідніше збирають для себе.

Якщо перекласти на сьогодення - умовно рівень фермера, вище середнього, облять висновок науковці.

Довідка

Микола Пимоненко (1862-1912 рр.) – український художник-живописець, автор багатьох картин на сільську та міську тематику.

Знавці підкреслюють, що природа в жанрових творах М. Пимоненка ніколи не сприймається як тло. Вона виступає рівноправним «героєм», котрий визначає образний і емоційний лад картини. З усіх пір року художник віддавав перевагу літу - як і в малютинських селян, воно було «гарячою порою» майстра.

Одна з картин М. Пимоненка «До дому» послужила причиною скандалу в середовищі Передвижників. Картина без дозволу художника стала прототипом горілчаної етикетки «Спотикач», що випускався горілчаним фабрикантом Шустовим. Передвижники звинуватили М. Пимоненка в продажності. Художник був змушений подати у суд на фабриканта з вимогою вилучити з продажу «Спотикач», а етикетку знищити.