Норма висіву та оптимальна густота сої

Рекомендації щодо сівби сої, ширини міжрядь та оптимальних строків взаємопов’язані. Остаточна густота стояння рослин на погонний метр у рядку знижується по мірі звуження міжряддя. Наприклад, якщо запланована густота стояння становить 257,5 тис. росл./га, а схожість – 85%, за міжряддя 76 см відстань між рослинами в ряду зменшують удвічі порівняно з 38-сантиметровим міжряддям – вона становить відповідно 5 і 10 см. Норма висіву потребує збільшення за пізнішої сівби, щоб компенсувати скорочення періоду вегетації.

Умови вирощування теж впливають на оптимальний показник норми висіву. В сухих і жарких умовах потрібно менше рослин, щоб збільшити врожайність, в той час як сприятливі умови вимагають збільшити норму висіву, щоб якнайповніше реалізувати потенціал урожайності. У сприятливих умовах на зрошенні норма висіву може перевищувати 400 тис. шт./га (за умови високої схожості), щоб на час жнив мати густоту стояння 375 тис. росл./га.

Останніми роками, підсумовуючи дані регулярних спостережень з 21 ділянки на фермах та 5 повторених експериментів на дослідницьких ділянках (усі в центральному та східному Канзасі), агроном з сівозмін Університету штату Канзас Крейг Роозебоом прийшов до висновку про необхідність перегляду рекомендацій щодо сої. Більшість дослідів проводилися в посушливих умовах (23 на богарі і лише 3 на поливі) і в умовах практикування ноу-тілл.

Як показують остаточні дані, чинні рекомендації забезпечують схожість на рівні 80%. Індивідуальні показники кожного досліду перебували в межах від менш ніж 50% до 100%, що вказувало на важливість дослідження польової схожості в кожному конкретному випадку. Наприклад, при сівбі сівалкою точного висіву схожість ненабагато нижча за 80%, тоді як при сівбі зерновою сівалкою – приблизно 65%. Хоча відхилення від цих середніх значень теж досить суттєві.

А) Несприятливі умови.

Максимальна врожайність досягається за густоти стояння менш ніж 200 тис. росл./га. Оптимальна рекомендована густота стояння – 175-187,5 тис. росл./га, що за схожості 80% дає норму висіву 212,5-225 тис. шт./га.

В) Помірно несприятливі умови.

Максимальна врожайність досягається за густоти стояння 187,5-200 тис. росл./га і далі не зростає по мірі подальшого збільшення густоти стояння. За умови схожості трохи більше 80% оптимальна густота висіву становить 225-237,5 тис. шт./га.

С) Помірно сприятливі умови.

Урожайність зазвичай найбільша за густоти стояння 262,5-300 тис. росл./га. Тенденція росту врожайності змінюється при густоті стояння близько 300 тис. росл./га. За густоти стояння більше 325 тис. росл./га подальшого зростання врожайності не спостерігається. За середньої польової схожості 80% рекомендована норма висіву 350 тис. росл./га.

D) Сприятливі умови.

Найвища врожайність за умов поливу досягається при густоті стояння 262,5 тис. росл./га (і нормі висіву близько 325 тис. шт./га за схожості 80%). В цій групі було досить мало дослідів, щоб досягти прийнятної репрезентативності, однак і тут добре видно, якою є оптимальна густота висіву та стояння.

Інші дослідження показали, що в сприятливих умовах урожай сої в 80-90 бушелів/акр (54,4-61,2 ц/га) досягається за густоти стояння 250-300 тис. росл./га.

Інша серія досліджень була проведена в 2012-2013 роках Об’єднаною радою з сої на Середньому Заході й Середньому Півдні (включаючи шт. Канзас), щоб виявити результати господарств, які дотримуються високих посівних норм. Початкові результати показали максимальну врожайність за норми висіву, що знаходилася в межах між 250 та 412,5 тис. шт/га. В південних штатах (Канзас, Кентуккі й Арканзас) для досягнення максимальної врожайності потрібно було висівати 325-425 тис. шт/га. Це відношення зберігалося за різних технологій вирощування, незалежно від того, чи вносилися високі норми засобів (протруювачів, фунгіцидів, стимуляторів росту, тощо), чи ні.

При визначенні норми висіву завжди слід брати до уваги потенціал урожайності для конкретних умов вирощування. Потенціал урожайності насамперед визначається погодними умовами (до і після сівби), генетичним потенціалом, типом грунту, живленням, та застосуванням ефективних агротехнологій (правильний контроль бур’янів, шкідників і хвороб протягом усього строку вегетації). Таким чином, чинні рекомендації є адекватними, можливо, за винятком випадків досягнення надзвичайно високої врожайності, що вимагає для отримання якнайвищого врожаю густоти стояння близько 375 тис. росл./га. Застосування норм висіву, вищих за рекомендовані, рідко призводить до зниження врожайності, але завжди – до збільшення затрат.

Перший висновок, який приходить на думку після вивчення результатів дослідження – тісний взаємозв’язок норми висіву з отриманою врожайністю.

Ігнасіо Чьямпітті, дослідник Університету штату Канзас