Спецможливості
Архів

No-till: реальність чи фантастика

26.09.2008
601
No-till: реальність чи фантастика фото, ілюстрація

Багато можна почути про систему No-till, але побачити на практиці й почути про результати застосування її в Україні — фактично ніде неможливо.

Озима пшениця
по No-till після гречки

Багато можна почути про систему No-till, але побачити на практиці й почути про результати застосування її в Україні — фактично ніде неможливо.

На сьогодні склалися такі умови, що ринок України диктує надзвичайно жорсткі правила для підприємців, особливо тих, які займаються сільським господарством. Адже ця підприємницька діяльність вважається найризикованішою справою — навіть банків небагато, які б із великою охотою надавали кредити. Щодня сільгоспвиробники стикаються з новими й новими проблемами. Особливо болючим питанням є ціна на пально-мастильні матеріали (їхня вартість протягом дня змінюється двічі), мінеральні добрива, насіння, засоби захисту рослин. Тож кожний новий крок у подальшій справі має бути чітко обгрунтований, бо найменші помилки можуть спричинити небажані результати. Нещодавно журнал “Пропозиція” побував на Сумщині, в господарстві, яке можна рекомендувати багатьом сільгосппідприємствам як зразок.
Микола Олександрович Надточій — за спеціальністю ветеринарний лікар із вищою освітою. В минулому, з 1983 до 1986 року, працював у господарстві головним ветеринарним лікарем, потім інструктором райкому партії. Має міцне землеробське батьківське коріння:  з діда-прадіда всі займалися сільським господарством. Тож йому не бракувало досвіду, аби 15 березня 1991 року заснувати ФГ “Світанок”. Спочатку працював на 50 га землі, після 2000 року господарство мало близько 1000 га. Коли розширили земельну площу, й власних зусиль не вистачало, почав набирати працівників. Нині в господарстві — 3000 га землі (це ще не рубіж) і 80 висококваліфікованих спеціалістів, які вдячні Миколі Олександровичу за те, що він дає можливість працювати на землі з любов’ю та задоволенням. Сам Микола Олександрович вважає, що земля — це живий організм, тому ставлення до неї має бути, як до своїх батьків: потрібно “вклонятися” їй.
Микола Олексійович Груздо — інженер-агроном.   Загального сільськогосподарського стажу має 28 років (у “Світанку” працює три роки). Розповідає: “Інженерні питання завжди перепліталися з агрономічними. Наше фермерське господарство спеціалізується на вирощуванні зернових (ячмінь, пшениця), олійних (соняшник, ріпак), зернобобових (соя) та технічних культур (кукурудза, цукрові буряки), частково займаємось переробкою продукції, маємо власну олійницю, міні-млин та хлібопекарню.
Незважаючи на екстремальні торішні погодні умови, які склалися в Україні під час вирощування сільськогосподарських культур і від яких господарства в більшості областей зазнали певних збитків, “Світанку” все ж таки вдалося виростити найвищі врожаї в області й, навіть, порівняно з деякими регіонами країни. Зокрема, ячменю в середньому зібрали 35 ц, пшениці озимої — 45, кукурудзи — 70, ріпаку — 20 ц і найвищий урожай цукрових буряків за всю історію господарства — 600 ц з гектара.
Особливістю нашого господарювання є те, що вже понад п’ять років ми зовсім відмовилися від оранки; під час вирощування просапних культур використовуємо систему мінімального обробітку, а такі культури, як ріпак, гречка, ячмінь, пшениця, вже три роки вирощуємо за системою No-till. Маємо власний підхід до технологій No-till та мінімального обробітку, яким не володіє жодне господарство в Україні. Щоб перейти на No-till, насамперед потрібно придбати імпортну техніку (трактори, сівалки, обприскувачі, розкидачі мінеральних добрив, грунтообробні комплекси та збиральні комбайни). Чому імпортну, запитаєте ви? А тому, що техніка вітчизняного виробника не спроможна повністю задовольнити високу якість технологічних операцій. Подальші етапи такі: придбання високоякісного посівного матеріалу, адже не секрет, що запорука врожаю закладена в насінні. Далі, як кажуть, справа самого майстра: все залежить від уміння працювати на землі. Тобто дотриматися поступового переходу в обробітку: класичний — мінімальний — нульовий (для цього знадобиться чотири-п’ять років). Особливе значення слід приділити живленню рослин, бо за нульової технології органічні добрива не вносять, залишаються на полі тільки післяжнивні рештки, яких не достатньо для відновлення балансу витрати-надходження NPK. Тому для очікуваного врожаю важливе значення має використання мінеральних добрив. Система захисту теж відіграє чималу роль. На сьогодні неможливо навіть за класичної технології вирощування культур обійтися без препаратів захисту рослин.
Коли обрали логічний шлях, побачили, що стоїмо на правильній дорозі до успіху, й взялися до роботи. Нині маємо найновіші технології в сільському господарстві, а саме: потужний машинно-тракторний парк, з допомогою якого вдається виконати всі технологічні операції (починаючи від сівби, догляду та завершуючи збиранням) в оптимальні строки з високою якістю. Навіть вітчизняну техніку, що залишилася, до певної міри переобладнали. Наприклад, використали на вітчизняних тракторах Т-150К широку колісну гуму. Внаслідок такого вдосконалення маємо агрегат із зменшеним питомим тиском на грунт, з допомогою якого в ранні строки можемо підживити озимі культури й не зашкодити землі. Всю зарубіжну техніку обладнали супутниковою GPS-навігацією, яка дає змогу в автоматичному режимі переміщати агрегати в полі і забезпечує паралельність руху та прямолінійність рядків сільськогосподарських культур. За власною ініціативою в господарстві здійснюємо свої досліди з використання препаратів захисту рослин та удобрення.

Ріпак озимий по No-till після озимої пшениці

Використання ГІС (геоінформаційних систем) дають можливість бачити результати наших дослідів і, за потреби, виправляти свої помилки. Основне завдання в господарстві — відновлення й збереження природної родючості грунтів та вирівняність ФОНу на кожному полі. За використання супутникових картографічних схем поля можна чітко бачити, як варіюються врожайність сільськогосподарських культур та вміст N2 О, Р2О5 та К2О на тій чи іншій ділянці поля. В майбутньому це реальна економія на добривах та інших витратах.
Багатьох цікавить проблема з бур’янами. На перших етапах застосування мінімального обробітку були проблеми і з забур’яненістю, тому нам довелося інтенсивно застосовувати гербіциди. Знищивши за чотири-п’ять років бур’яни, що проростали у верхньому шарі, під час переходу на нульову технологію цієї проблеми вже майже не існувало, й різких коливань урожаю ми не відчули.
Сказати, що технологія No-till врятує нас від усіх бід, — не можна. Це ціла система, яка потребує дотримання найменших тонкощів у всіх технологічних операціях. Якщо хоча б одним із елементів знехтувати, то система вже не дасть бажаних результатів. Тому придбати сівалку прямого висіву й сказати, що я працюю за No-till, буде абсолютно безграмотно. Із власного досвіду хочеться наголосити, що майбутнє — за нульовим обробітком грунту. І що швидше ми почнемо впроваджувати у виробництво систему No-till, то швидше матимемо стабільність, зниження витрат та прибутки в сільському господарстві країни”.

Геннадій Жолобецький

Попередня стаття

Інтерв'ю
Керівник СТОВ "Дніпро" (Чорнобаївський р-н Черкаської обл.) Андрій Душейко
Керівник СТОВ «Дніпро», що на Черкащині, Андрій Душейко є унікальною постаттю в українському агробізнесі, адже свій чималий практичний досвід вирощування овочевих та польових культур вдало поєднує з серйозною теоретичною базою, будучи... Подробнее
Про глобальне потепління говорять уже кілька десятиліть. Які конкретні практичні наслідки від нього вже відчуло сільське господарство України і на що ще очікувати розповідає найавторитетніший в

1
0