Спецможливості
Аналітика

Неврожай кукурудзи: в чому помилялися агрономи?

28.10.2020
6630
Неврожай кукурудзи: в чому помилялися агрономи? фото, ілюстрація

Причиною цьогорічного неврожаю кукурудзи ще до початку збирання оголосили погодні умови. Ніхто не сперечається з тим, що окремі метеорологічні показники справді стали безпрецедентними. Разом з тим низка фахівців відзначає: там, де врахували погодні умови, що складалися, менше потерпіли від погодних негараздів.

 

 

Що саме було не так із погодою?

«Кукурудза погоріла», - такі скарги надходили з багатьох господарств у різних областях ще влітку. Малося на увазі, що врожай зазнав значних втрат внаслідок високих температур і браку вологи.

Хоча в цілому, як свідчать метеорологічні дані, ситуація не була безпрецедентною. Так, загальна кількість опадів за перші 8 місяців року в 2020-му в основних кукурудзосіючих областях була лише трохи меншою за показники 2018-го, коли було досягнуто рекордної врожайності кукурудзи, і більшою, ніж у 2017 і 2019 роках. Зокрема, в Черкасах, центрі однієї з таких областей, кількість опадів була приблизно на рівні середніх багаторічних значень і 2018 року зокрема. Наприклад, якщо в березні-квітні і в другій половині літа вона була нижчою, ніж у 2018-му, то наприкінці травня, в червні і на початку липня – вищою.

«Температура теж не стала основною причиною недостатніх запилення і наливу», - розповів керівник відділу технології вирощування сільгоспкультур компанії «Байєр» Віктор Любар. Він пояснив, що хоча температура повітря під час цвітіння в тих же Черкасах була вищою за норму, з 10 останніх років у 5-ти температура в цей період була приблизно такою ж, як і в 2020-му, а то й ще вищою.

Водночас безпрецедентними були температура і кількість опадів в окремі періоди, а також характер випадіння опадів. Так, сума активних температур за перші 40 днів вегетації була найнижчою за останнє десятиліття – у тих же Черкасах вона склала заледве 150°С. А кількість опадів за перші 4 місяці року там же склала лише 130 мм, що стало одним з найнижчих показників за останнє десятиліття. Це наклалося на вкрай низькі запаси вологи в ґрунті з осені. Щоправда, потім з 1 травня по 15 червня випало приблизно 150 мм опадів. Але, як відзначив Віктор Любар, ці опади мали зазвичай зливовий характер, забивали землю і не проникали в глибину, а натомість стікали. В результаті ця волога не стала акумульованою в ґрунті.

 

Наслідки для культури

В умовах переущільнення ґрунту у рослин формувалась поверхнева коренева системаОтже, сівба проводилася в умовах браку вологи в ґрунті і в умовах низьких температур: аграрії поспішали, побоюючись, щоб не випарувалась і та мала кількість наявної вологи. В умовах прохолодної погоди прогнозовано спостерігалося «заклякання» насіння під час набубнявіння. Таке переохолодження насіння спричиняло зниження польової схожості та енергії проростання, різні гормональні порушення.

Тим не менше сівба часто проводилася густо, як зазвичай з розрахунку на високу врожайність. І це стало однією з основних помилок аграріїв. «Враховуючи погоду, цього року необхідно було внести коригування щодо густоти посіву і зменшити її проти стандартних для регіону значень. Адже рослини боролися за невелику кількість вологи, і чим рідший був посів, тим результат був кращий», — розповідає регіональний директор фірми «Агро Арена» Валерій Зайвий. «Так, наприклад, коли в Одеській області сіяли з густотою близько 40 тис. насінин/га і до збирання отримали більше 30 тис. рослин/га, то хоч якийсь урожай мали. Або візьмемо Кіровоградську область — тут звикли сіяти 65–70 тис. насінин/га, а мудрі господарі цього року посіяли 55–60 тис.»,  — продовжує він. «Хоча коли дощі пішли, фермери, яким ми порадили сіяти рідко, нарікали на нас. Але подальша ситуація показала нашу правоту», — додав Валерій Зайвий.

В поспіху збився графік польових робіт, тож, як відзначає Віктор Любар, синтетичні ауксини часом вносилися з запізненням — аж до фази 5-го листка. А це призводило до шаблевидності листя. Наслідком цього ставали редукція волоті й качана та механічні розриви тканин, через що відбувалося інфікування пухирчастою сажкою.

Початковий період вегетації, як уже писалося, видався на рідкість прохолодним. Відповідно, цвітіння кукурудзи відбувалося на 5–15 днів пізніше, ніж зазвичай. І в більш пізньостиглих гібридів (а в Україні багато хто женеться за якомога вищим ФАО, бо такі гібриди більш урожайні) час цвітіння припав на період високих температур.

В результаті кукурудза погано запилилася, а там, де запилилася, качан недостатньо налився. «Цього року ранньостигла група з ФАО 200–300 показала себе краще, ніж гібриди з більшим ФАО», — розповідає Валерій Зайвий. «Перша сформувала хоч і маленький, але качан, і дала хоч і малий, але врожай. А з ФАО більше 300 кукурудза навіть там, де запилилася, не змогла повністю налитись, і якщо зерно й було, воно було плюскле і невиповнене», — пояснив він. Фахівці компанії Mas Seeds іще більш категоричні: вони стверджують, що цього року виграв той, хто посіяв кукурудзу з ФАО до 250.

Віктор Любар наголошує, що самі температури не були такими вже критичними, але біда в тому, що вони наклалися на посуху: в критичний період у водоспоживанні кукурудзи (10 днів до викидання волоті та під час цвітіння) запаси вологі в ґрунті були мінімальними. Посуха цього року завдала особливої шкоди ще й тому, що там, де ґрунт був переущільнений, рясні травневі й червневі дощі просто стікли по поверхні, не потрапивши вглибину. Внаслідок цього кукурудза сформувала слабку кореневу систему, яка не змогла подати рослині воду на формування качана. Тому головною причиною неврожаю кукурудзи В. Любар вважає те, що через недорозвиненість кореневої системи культура недоотримала поживних речовин, щоб сформувати закладені качани.

Валерій Зайвий додав, що важливу роль відіграв попередник: особливо погано вродила кукурудза після соняшнику, який забирає багато вологи. Фахівці Mas Seeds відзначили негативну роль монокультури, зауваживши, що селекціонери, коли заявляють, що гібрид толерантний до монокультури, мають на увазі повторний посів, тоді як в Україні багато хто, керуючись цим, вирощує кукурудзу на одному полі до 10 років, а це суттєво збільшує патогенне навантаження.

 

Висновки

Підбиваючи підсумки сезону, Віктор Любар нагадує, що по причині кліматичних змін вологи бракує вже на 70% території України. Відповідно, норму добрив треба розраховувати не по врожайності, а від запасів вологи, враховуючи евапотранспірацію і додавати можливі опади. Одним із визначальних, на його думку, має стати й фактор густоти. В. Любар радить враховувати при її виборі фізико-механічні властивості ґрунту, попередник (скільки він після себе залишив вологи), експозицію і швидкість висихання поля, наявність підповерхневого стоку води. Також він наголошує, що треба враховувати синхронність цвітіння, його швидкість, життєздатність приймочок: від цього залежить урожайність у стресових умовах. «Ми йдемо в напрямку низьких густот сівби, а тут зростає важливість компенсаторної здатності гібридів — здатності позитивно реагувати збільшенням маси зерна з качана на зменшення густоти», — підсумував В. Любар.

В компанії Mas Seeds додають, що цього року виграв той, хто правильно обрав строки сівби і правильно розподілив площі: 10% під ранніми гібридами, 60% під середньостиглими і 20% під пізніми.

Що ж до обробітку ґрунту, то думки фахівців розділилися. Одні стверджують, що по «нулю» або по мінімальній технології цього року результат був кращий, бо це дало змогу зберегти ту вологу, яка була в ґрунті, і не дало їй випаруватись, як при оранці. Інші ж вважають, що через мінімальний обробіток виникає ущільнення ґрунту, через яке опади, які випали в травні-червні, стекли, а не просочилися вглибину.

 

Богдан Малиновський, b.malinovskiy@univest-media.com

Ключові слова: Кукурудза

Інтерв'ю
AgroGeneration є одним із провідних агрохолдингів України не лише за обсягами виробничих площ, а й за операційною ефективністю. Головний напрямок діяльності компанії – виробництво зернових та олійних
Віктор Шеремета, заступник Міністра АПК з питань фермерства
На початку жовтня в Міністерстві аграрної політики та продовольства була введена окрема посада заступника міністра з питань фермерства. Ним став Віктор Шеремета, який раніше обіймав посаду Віце-президента Асоціації фермерів і... Подробнее

1
0