Спецможливості
Новини

На шляху євроінтеграції

08.11.2012
617
На шляху євроінтеграції фото, ілюстрація

«Поєднання французького досвіду та вітчизняної практики регулювання економічних відносин в агропродовольчому виробництві» - таку назву мав семінар, що відбувся у Білій Церкві наприкінці жовтня. Він був організований Науково-методичним центром інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності вищих навчальних закладів «Агроосвіта», Білоцерківським національним аграрним університетом у співдружності з Діжонською вищою школою агрономії, екології та харчових технологій.

«Поєднання французького досвіду та вітчизняної практики регулювання економічних відносин в агропродовольчому виробництві» - таку назву мав семінар, що відбувся у Білій Церкві наприкінці жовтня. Він був організований Науково-методичним центром інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності вищих навчальних закладів «Агроосвіта», Білоцерківським національним аграрним університетом у співдружності з Діжонською вищою школою агрономії, екології та харчових технологій.

О. Рижков
o.ryzhkov@univest-media.com

Україно-французькі взаємини у царині сільського господарства останнім часом відчутно інтенсифікувалися. Відвідувачі виставки «ІнтерАГРО» добре знають про Дні Франції, які регулярно проходять у рамках цього заходу. Численний український аграрний десант щороку висаджується на французьких агровиставках у Парижі, Ренні, Клермон-Феррані тощо. Добра взаємодія налагоджена між профільними міністерствами двох країн. Дедалі ширшими стають зв'язки між Україною та Францією і в агронауковій та агровиробничій сферах. Свідченням цього став візит групи представників Діжонської вищої школи агрономії, екології і харчових технологій.
Програма перебування французьких гостей в Україні була дуже насиченою цікавими зустрічами. А почалося все з першого - пленарного - дня роботи семінару в конференц-залі Білоцерківського національного аграрного університету. На заході було порушено кілька актуальних для української агрогалузі питань.
   «Величезна і надзвичайно якісна співпраця між Діжонською школою і Білоцерківським національним аграрним університетом як представником української сторони розпочалася не сьогодні й має позитивні результати, - підкреслила директор науково-методичного центру інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності вищих навчальних закладів "Агроосвіта" Ірина Синявська. - Саме ця співпраця дала можливість і напрацювати пропозиції щодо закону, який уже ухвалений Верховною Радою - "Про сільськогосподарську кооперацію", і розробити навчальний посібник щодо сталого розвитку в аграрній сфері.
Нам усім відомо, який нелегкий шлях України до євроінтеграції. Саме на цьому шляху Україна переживає важливий етап перебудови всіх сфер діяльності за європейськими стандартами. В Україні створено робочу групу з розробки законопроекту "Про міжпрофесійні об'єднання в агропромисловому комплексі". Й ця робоча група, безперечно, потребує експертних висновків, консультацій і детального досвіду французької сторони, де це питання розвивається доволі глибоко і має широку підтримку. Ми розуміємо, що роль міжпрофесійних організацій неабияка як для соціальної, економічної, так і для політичної сфери, адже це - один із напрямів розвитку громадянського суспільства.
Європейські країни, як, власне, і більшість країн світу, ухвалюють галузеві рішення відповідно до висновків тих чи інших професійних організацій. Такі організації мають своїх представників в органах, які визначають політичний курс галузей. І це дуже важливо для розвитку цих галузей і тих товаровиробників, які працюють у них. Свого роду це - посередники між міністерствами та працівниками галузей. Вони доносять до міністерств думку і бачення, можливості та потреби товаровиробників і водночас доносять до товаровиробників ті норми, ті політичні курси, ті напрями, які розробляють центральні органи виконавчої влади, й від цього поєднання залежать результати роботи всієї країни. Ці організації можуть проводити наукові дослідження, можуть давати рекомендації щодо розвитку різних напрямів, впливати на встановлення стандартів якості продукції, забезпечують своїм організаціям вихід на ринки збуту тощо.
Проект PARCECO, в рамках якого проходить цей семінар, для нас важливий ще й тим, що він поєднав науку, освіту і виробництво разом із залученням міжнародних експертів, й ми маємо вийти на позитивний результат. Науково-методичний центр "Агроосвіта" не лише в межах підписаного меморандуму, а значно ширше співпрацюватиме з Діжонською школою агрономії, екології та харчових технологій для того, щоб кращі надбання такої великої аграрної країни, як Франція, були поширені й серед студентства, і серед науково-педагогічних працівників, і серед товаровиробників нашої великої держави».
   На питанні створення бази для ефективного використання земельних ресурсів наголосив у своєму виступі ректор Білоцерківського національного аграрного університету Анатолій Даниленко. «Ми робимо дуже позитивні кроки в об'єднанні на базі університету і навчання, що грунтується на новітніх наукових розробках, і безпосередньо впровадження у виробництво нових технологій, - підкреслив він. - У нас наразі дуже часто кажуть на всіх рівнях, що аграрний сектор є базовим у розвитку економіки, підвищенні стандартів життя людей, зміцненні державності. Це, справді, так. Зрозуміло, що основними ресурсами аграрної сфери економіки є людський потенціал, земля, технології, техніка та інші складові.
Маючи надзвичайно потужні земельні ресурси, а це - понад 60 млн га землі, 42,7 млн га земель сільськогосподарського призначення, у тому числі ріллі - понад 33 млн га, ми дотепер, як це не прикро, не змогли вийти на належний рівень. Яка мета реформ у цій галузі? Соціальний аспект, ефективне використання наявного ресурсу, право розпоряджатися результатами своєї праці, отримання значних фінансових джерел для родин від використання земельних ресурсів та оренди. А якщо подивитися ще далі, ми бачимо, які проблеми нині з наповненням фінансами місцевих бюджетів, а це утримання соціальної сфери - вчителі, лікарі. А чому так відбувається? Ми дуже часто ведемо розмову про включення земель сільськогосподарського призначення в активний обіг. На жаль, чимало політиків і депутатів під активним обігом земель сільськогосподарського призначення розуміють продаж. Так, це моє конституційне право як громадянина держави та власника. Але наше завдання полягає в іншому. Ми маємо сформувати базу для ефективнішого використання земель сільськогосподарського призначення. У сільському господарстві мають бути три головні напрями. Насамперед, це - продовольча безпека держави, надалі - експортний потенціал, забезпечення біоенергетикою.
Земельний банк має бути елементом великого системного підходу, назва якого - "система іпотеки". Ми це маємо зробити, підтягнути довгострокові дешеві кредити. Окремі елементи цієї системи є у банках, але самої системи іпотеки немає. Об'єктивно назріло це питання, і нам потрібно терміново його вирішувати. Залучення дешевих кредитів у сільське господарство означає залучення нових технологій і нового обладнання. Відтак ми зробимо аграрний сектор економіки ліквідним і привабливим, а значить, ті, хто працює у сільському господарстві, перестануть думати про те, що слід розстатися зі своїм паєм. Якщо ми це зробимо, то піднімемо й ті три питання, про які я сказав вище.
Я розумію ринок земель сільськогосподарського призначення, насамперед, як створення бази для ефективного використання земельних ресурсів, підняття ліквідності й престижу сільського господарства. А продаж, тобто відчуження, - аж ніяк не першочергове питання, і слід зробити так, щоб людям не хотілося розставатися зі своєю землею».
Радник при Міністерстві аграрної політики та продовольства України Анрі Барнабо розповів про численні чинні україно-французькі проекти. Головний науковий співробітник Інституту економіки та прогнозування НАН України Любов Молдован поділилася своїм досвідом вивчення системи кооперативних структур у Франції. А завідувач відділення ціноутворення, інфраструктури ринку та розвитку наукових інновацій ННЦ «Інститут аграрної економіки» НААН України Олександр Шпичак наголосив на ролі та місці погоджувальних комісій у формуванні партнерських відносин в агропродовольчому ланцюзі. Напрочуд цікавою була розповідь практика - голови фермерського господарства «Лад» Анатолія Ляшенка - про свій досвід роботи. Попри всі складнощі на тернистому агробізнесовому шляху, Анатолій розбудовує своє господарство і повсякчас дбає про його розвиток. Перспектива продажу землі у нього, як і у багатьох фермерів, не викликає особливої радості, але якщо це питання актуалізується, то він спробує придбати землю, навіть зекономивши десь на засобах виробництва. Власне, такий шлях у разі набуття чинності відповідного закону змушені будуть обрати чимало фермерів.
У Білоцерківському національному аграрному університеті відбулася предметна цікава розмова на актуальні для сучасного українського агросектору теми. Обмін досвідом із французькими колегами посприяє вдосконаленню системи регулювання економічних відносин в агровиробництві, а також збагатить студентів білоцерківського аграрного новими знаннями.

Інтерв'ю
Система аграрних розписок (АР) працює у 8 областях: Харківській, Полтавській, Черкаській, Вінницькій, Хмельницькій, Тернопільській, Сумській та Миколаївській. Станом на середину квітня в Україні
Федір Шумейко, головний інженер ФГ «Агро Хорс»
Коротка дискова борона Heliodor 9 від LEMKEN – найлегша дискова борона в продуктовій лінійці компанії. Діаметром дисків цього агрегату становить 510 мм. Серед особливостей агрегату слід відмітити його маневреність, технологічність та... Подробнее

1
0