Спецможливості
Архів

М’ясо — актуально, шкурка — перспектива

05.06.2008
554
М’ясо — актуально, шкурка — перспектива фото, ілюстрація

Хоча кролівництво в нашій країні незаслужено призабуте, воно, поза сумнівом, залишається однією з найперспективніших галузей українського тваринництва. З-поміж свійських ссавців кролі характеризуються найліпшими показниками окупності вкладених коштів, плодючості і конверсії спожитого корму. Наші західні сусіди — поляки й угорці — випередили нас і тут: вони вирощують кролів промисловим способом, маючи на цьому чималу вигоду.

Хоча кролівництво в нашій країні незаслужено призабуте, воно, поза сумнівом, залишається однією з найперспективніших галузей українського тваринництва. З-поміж свійських ссавців кролі характеризуються найліпшими показниками окупності вкладених коштів, плодючості і конверсії спожитого корму. Наші західні сусіди — поляки й угорці — випередили нас і тут: вони вирощують кролів промисловим способом, маючи на цьому чималу вигоду. А у французів є навіть закон про цю галузь сільського господарства. Ми ж і досі не можемо оговтатися від шоку, викликаного епідемією міксоматозу, який, немов сніг у грудні, став для нашої ветеринарної служби цілковитою “несподіванкою”. Проте українське кролівництво остаточно “ще не вмерло”. Одним із осередків, де кролівничі технології успішно реалізуються і дають прибутки, є фірма “Родо”. Цей матеріал є викладом досвіду, здобутого спеціалістами цієї фірми. Утримання Промислова технологія передбачає утримання кролів у закритих приміщеннях із регульованим мікрокліматом. Регулювання полягає в підтриманні температури повітря на рівні не нижче нуля градусів, додержанні певного світлового режиму і, найголовніше, вентиляції. За цих умов з’являється можливість отримувати окроли цілий рік. Адже кролів, так само як і інших тварин, на “романтичні стосунки” більше тягне навесні. “Плодяться мов кролики”, — так кажуть ті, хто ними не займався. Насправді ж усе не так просто: примусити самицю спаровуватися восени досить нелегко. На плодючості кролів позначаються фактори, пов’язані із сезонністю: коливання температури, тривалість світлового дня тощо. У доепідемічну добу в Україні вже запровадили елементи промислових технологій вирощування кролів. Тоді на рівні рядових господарств почали широко використовувати так звані шеди — будівлі нескладної конструкції, складені з дерева й шиферу. Шеди не мали опалення, проте захищали поголів’я від вітрів. За великої концентрації тварин температура там була вищою, ніж іззовні. З “приходом” міксоматозу шеди спорожніли. Нині вони стоять покинуті, а подальше їх використання з санітарного погляду вважається недоцільним. Проте якщо підходи до кролівництва переглянути, його відродження в Україні є цілком можливим. Говорячи про промислове кролівництво в умовах сучасного господарства (колишнього колгоспу), можна як орієнтир обрати колишній корівник (розмірами 80х20 м). Нині по селах чимало з них стоять порожні. У такому приміщенні з порівняним “комфортом” можна розмістити до 600 кролематок. Кожна з них дасть 30 голів вирощеного молодняку на рік (народити кролиця може й більше, проте надмірна інтенсифікація цього процесу дуже її виснажує). У корівнику, після видалення з нього всіх зайвих “нутрощів” і ретельної санітарної обробки, рядами розміщують клітки. Приточну вентиляцію слід розмістити на даху (приточні шахти в корівниках є), а в нижній частині стін — обладнати витяжні отвори з вентиляторами: завдяки цій системі, з приміщення видалятимуться аміачні пари. Для обігріву місцеві умільці можуть спорудити печі, які працюватимуть на доступному паливі. Температуру взимку слід підтримувати на рівні плюс 10°С. Тривалість світлового дня краще регулювати за допомогою ламп денного світла: вони й економніші, і їхнє світло більше нагадує природне денне. Хоча ефект тривалішого дня сприяє кращому розмноженню кролів, проте освітлення не треба робити яскравим: у природі кролі живуть у норах, де завжди напівтемрява. Клітка кожної кролематки має бути обладнана маточним відділенням. Якщо вона стоятиме на вулиці, то від зимових окролів доведеться відмовитися. Товарний молодняк можна довирощувати й на відкритому повітрі: для молоді фактори тепла і тривалості дня не такі принципові, проте, перебуваючи взимку на вулиці, кролі споживатимуть більше корму, енергія якого йтиме на обігрівання тіла. “Пропозиція” (№ 8—9’2000) друкувала позитивні відгуки щодо створеної російським винахідником Ігорем Михайловим конструкції кролячої клітки. Але, на думку спеціалістів ТОВ “Родо”, михайлівські клітки занадто громіздкі, дорогі (1500 грн) і незручні в обслуговуванні. Клітка, що її використовують на фермі ТОВ “Родо” у Броварах (Київська область), для тварин є не менш функціональною і затишною, проте коштує вдесятеро дешевше. Санітарно-ветеринарні заходи У сучасних промислових кролівничих технологіях чільну роль відведено додержанню санітарних норм і ветеринарному обслуговуванню. Йдеться передусім про звичайну чистоту на кролефермі, якої досягають прибиранням під клітками (кролячі екскременти мають вільно висипатися з них униз і прибиратися системою гноєвидален-ня), чищенням кліток скребачкою та їх миттям. Регулярно клітки треба мити із додаванням дезінфікуючих засобів, проводити повну дезінфекцію приміщення. Головні робочі інструменти на кролефермі — скребачка, лопата, віник і ганчірка. Інший момент, який має убезпечити поголів’я від епідемій, — це ветеринарія. Три найпоширеніші кролячі хвороби — гемарогічна хвороба кролів, міксоматоз і кокцидіоз. Перші дві лікуванню не піддаються, боротися з ними можна лише вакцинуванням. Останню попереджують профілактичним згодовуванням препаратів і підтриманням чистоти. До вакцинації слід поставитися дуже серйозно: препарати купляти належить не з рук, а тільки у ветаптеці, причому вакцину аптекар має видати з холодильника; після відкриття ампули зберігати її можна не довше трьох годин. Крім окремих вакцин проти міксоматозу і гемарогічної хвороби кролів, у продажу є комбінована вакцина проти обох цих хвороб, однак її ефективність дуже низька. Виконувати вакцинування нескладно й самому, не вдаючися до допомоги ветлікаря. Треба лише додержувати інструкцій, що додаються до препаратів. Проти міксоматозу молодняк вакцинують у віці 28 днів, проти гемарогічної хвороби кролів — у 1,5 місяця. Тих тварин, що йтимуть на ремонт і поповнення маточного стада, через три місяці слід ревакцинувати за тією самою схемою. Щороку вакцинування маточного поголів’я треба повторювати. Важливо пам’ятати ще й таке: “гемарогічку” слід робити будь-якої пори року. Що ж до міксоматозу, то, з метою оптимізації затрат, проведення ревакцинації проти цієї хвороби варто відкласти до моменту, коли загроза її спалаху збільшиться. Адже такі спалахи відбуваються здебільшого в періоди лету комарів, тобто у травні-червні і серпні-вересні. Стовідсоткової гарантії жодна вакцина не дає, але й дев’яностовідсоткова — також добре. Наприклад, цього року в Броварському районі спостерігалися значні спалахи міксоматозу, проте поголів’я ТОВ “Родо” падежу не зазнало. Перехворіло лише 5—6 тварин і то у легкій формі (хвороба виявилася в тому, що на вухах з’явилися невеличкі пихирці). Годівля Існують і описані в літературі різні варіанти годівлі кролів. Усі вони випливають з досвіду кролівників різних країн і різних регіонів. Але загальноприйнятою думкою є та, що оптимальним варіантом раціону є збалансований гранульований комбікорм, складовою частиною якого є трав’яне борошно. Проте для більшості українських сільгоспвиробників він є задорогим; пом’якшити ціновий фактор можна, наполовину “розбавляючи” комбікорм наявними в господарстві овочами (морквою, капустою, картоплею) і сіном. Свіжу траву краще не використовувати, її слід підв’ялювати протягом одного дня. Цікавим є досвід фірми “Топаз” (Макарівський район Київської області), яка для годівлі свого поголів’я використовує екструдат: щось на кшталт кукурудзяних паличок, зробленого із зерносуміші (пшениці, ячменю, кукурудзи). Такий варіант годівлі є досить непоганим рішенням, проте тут треба мати на увазі деякі моменти. По-перше, екструдер коштує близько 8 тис. грн, по-друге, правильно збалансувати кормосуміш може лише досвідчений зоотехнік. Нарешті, збагатити екструдат вітамінами та мінералами кустарним способом неможливо, оскільки норма витрат вітамінів дуже мала: 100 г на 1 т корму. Тож неспеціалістам з концкормами краще не фантазувати, а звернутися по кваліфіковану консультацію. Згідно з рекомендаціями Ігоря Михайлова, кролі мають їсти концкормів досхочу. У “Родо” з цим погоджуються лише щодо сіна: воно в годівниці повинно бути завжди. Проте якщо кролематка споживатиме необмежену кількість комбікорму, особливо в період спокою, вона розжиріє. А в жирної кролиці запліднення відбувається гірше, приплід часто народжується недорозвиненим. Жирний самець — це також погано: він лінивий, якість сперми в нього гірша. Тому в “Родо” додержують принципу регульованої годівлі за нормою: на 1 кг живої ваги кроля — 30—40 г концентрованого комбікорму на добу. Причому, цю норму у товарних фермах можна сміливо урізати наполовину і компенсувати за рахунок високоякісних сіна та овочів. Годівницю в клітці треба зробити таким чином, щоб до неї не могли потрапляти екскременти, щоб кріль не міг у ній сісти і її перекинути. Перевагу краще віддати металевій, а не пластиковій, бо деякі кролі мають схильність пластикові речі гризти. Водночас годівниця має бути зручною для чищення і давання корму. З цього погляду найоптимальнішим варіантом є прикріплення її на певній висоті до внутрішнього боку дверцят. У напувалці весь час має бути чиста вода. Породи Українські “корифеї” кролівництва (здебільшого присадибного) вважають, що кролі мають бути великими (породи Білий велетень, Сірий велетень). Проте, з економічного погляду, вигідніше розводити так звані бройлерні породи, які більш ефективно використовують корм і швидше ростуть. Кролі таких порід мають зазвичай невеликі розміри. У Польщі, скажімо, популярними є бройлерні породи Новозеландський та Каліфорнійський. Ці кролі у віці трьох місяців готові до забою, маса розібраної тушки становить 1,5—1,8 кг, вихід м’яса — 62—64% живої ваги. ТОВ “Родо” має на сьогодні маточне поголів’я порід Радянська шиншила, Сріблястий і Каліфорнійський. Сріблястий за своєю суттю є вітчизняним бройлерним кролем, під час виведення якого було використано французьку породу Шампань. Водночас Сріблястий має дуже гарну шкурку. Радянська шиншила характеризується чудовими материнськими якостями і дуже доброю шкуркою. Наступного року продуктивність ферм ТОВ “Родо” (броварської та роменської) планується довести до 15 тис. голів молодняку, половина з яких може бути реалізована як племінне поголів’я. Товариство має власну м’ясну переробку, а також торговий дім, який провадить закупівлю кролів як у живому, так і в забитому вигляді (1 кг тушки оцінюється в 13 грн). На жаль, кроляча шкурка поки що залишається в Україні перспективою. Проте сучасні технології вже дають змогу одержувати з неї чудовий матеріал як для галантерейних виробів, так і для одягу — хутряного й пухового. Вартість утримання однієї складної кролематки протягом року (складна кролематка — це 1 самиця плюс 0,1 самця плюс 30 кроленят віком 30 діб і живою вагою 0,7 кг кожне): w комбікорм — 50 грн (50 кг х 1 грн); w сіно — 30 грн (150 кг х 0,2 грн); w коренеплоди/зернові — 20 грн (50 кг х 0,4 грн); w медикаменти — 31,1 грн (31,1 гол. х 1 грн); w вакцина проти ВГХК — 23,33 грн (31,1 дози х 0,75 грн); w вакцина проти міксоматозу — 7,78 грн (31,1 дози х 0,25 грн); w профілактика інфекцій — 31,1 грн (31,1 гол. х 1 грн); w разом — 193,31 грн. Вартість однієї голови 30-денного кроленяти становитиме 6,44 грн (193,31/30). Щоб догодувати його до маси 3 кг (оптимальна для забою вага, за якої вихід м’яса становить 1,8 кг), необхідно витратити 7 кг комбікому (7 грн) і 15 кг сіна (3 грн). Отже, вартість кроля живою вагою 3 кг становитиме 16,44 грн. Кріль живою вагою 3 кг дає 1,85 кг м’яса і субпродуктів, які можна реалізувати за ціною 13 грн/кг на суму 24,05 грн. Шкурку можна реалізувати за ціною від 2 до 5 грн залежно від якості. Записав Павло Коротич

Інтерв'ю
Petro Melnyk2
Компанія Agricom Group спеціалізується на рослинництві. Обробляє землю на Чернігівщині та Луганщині, вирощує олійний льон, соняшник, кукурудзу, овес та гречку. Але більш відома як виробник товарів із
Голова асоціації «Укрцукор», голова ГС «Всеукраїнська аграрна рада», а також лідер низки громадських асоціацій Андрій Дикун у ході І Міжнародного конгресу для виробників і переробників цукрових

1
0