Моніторинг і контроль комірних шкідників

У сучасних умовах розвитку сільського господарства через низькі закупівельні ціни на зернові велика кількість аграріїв зберігає зерно у сховищах. Під час зберігання збіжжя шкідники запасів інтенсивно розмножуються і впливають на якість зерна. Фітофаги можуть повністю знищити запаси зернових, якщо вчасно і належним чином не вжити заходів щодо їхнього знищення.

Л. Бондарева, доцент,
НУБіП України
Живлячись зерном, шкідники забруднюють його продуктами своєї життєдіяльності: екскрементами, павутиною, а також шкірками від линьок та загиблими особинами. Пшениця, пошкоджена комірним довгоносиком, втрачає схожість на 92%, рисовим довгоносиком — на 75, борошняним хрущаком — на 53%. Із пошкодженого зерна отримують неякісне борошно зі зміненими кольором, запахом і смаковими якостями, тож випечений із нього хліб має вкрай погані показники смаку і низьку харчову цінність. Прогризене й пошкоджене зерно набагато швидше уражують плісняві гриби, що, проростаючи, псують його, виділяючи шкідливі й канцерогенні речовини. Тому не можна використовувати зіпсоване, запліснявіле зерно для виготовлення хлібопродуктів або на корм худобі.
В Україні найнебезпечнішими зі шкідливих комах зернових запасів є комірний та рисовий довгоносики, великий борошняний хрущак, борошняна вогнівка та інші шкідники. Значна їхня частина потрапляє до складських приміщень разом із зерном та іншою сільськогосподарською продукцією; їх заносять робітники на одязі та взутті; можуть заносити також гризуни і птахи.
Комірний довгоносик — це теплолюбна комаха, яка поширена всюди у країнах СНД, найчастіше зустрічається на Півдні України. Молоді жуки коричневого кольору, старі — майже чорні. Жуки літати не можуть. Самиця вигризає у зерні неглибоку ямку, на дно якої відкладає одне яйце. Для захисту від шкідливого впливу зовнішніх умов вона покриває яйце слизом, який на повітрі швидко твердіє. Протягом життя самиця може відкласти до 250 яєць. Через кілька днів із яйця виходить безнога личинка білого кольору із коричневою головою. Вона вгризається у зернину, де проходить весь цикл її розвитку, впродовж якого вона живиться всередині зернини, виїдаючи майже весь її вміст. Тут же вона перетворюється на лялечку, формою схожу на дорослого жука. Жуки, які виходять із лялечки, уникають освітлених місць, за щонайменшого зовнішнього подразнення впадають у заціпеніння. Сприятливими для розвитку жука є температура 20…28°С і відносна вологість повітря 75–90%. У південних районах в умовах зерносховищ цей шкідник протягом року може формувати два-три покоління, у центральних — одне-два. Належно організована вентиляція та протяги згубно впливають на комірного довгоносика.
Рисовий довгоносик ушкоджує зерно пшениці, рису, вівса, ячменю, кукурудзи, гречки, сорго, перлову крупу й сухі борошняні вироби, насіння проса, олійних і бобових культур, каштани, сухофрукти тощо. За способом життя і розвитку рисовий довгоносик схожий із комірним, але за обсягами заподіюваних збитків більш небезпечний. Відрізняється від комірного меншими розмірами. Має розвинені задні крила й може літати. Сприятливою для розвитку рисового довгоносика є температура 26…31°С, оптимальною — 28…31°С. Самиці мають високу плодючість (у середньому — 380 яєць, щонайбільше — 576). В умовах Півдня дає сім-вісім поколінь.
Великий борошняний хрущак — жук чорного і бурого кольору завдовжки 12–16 мм. Жуки й личинки живляться зерном, борошном, висівками, хлібом і сухарями. Добре літають вночі та ввечері. З’являються наприкінці весни, зустрічаються також влітку і восени. Розмножуються хрущаки у сховищах із підвищеною вологістю. Жуки та личинки стійкі до дії окремих препаратів-фумігантів, через що газація продуктів не завжди забезпечує 100%-ву загибель шкідника. У неопалюваних приміщеннях хрущак розвивається в одному поколінні, в опалюваних — у двох.
Борошняна вогнівка — метелик із червонувато-коричневими крилами, широкими поперечними сірими смужками посередині й білими лініями по краях. Гусениці завдовжки до 20 мм, покриті рідкими короткими волосками. Живляться борошном, зерном, висівками, комбікормами, засмічуючи їх екскрементами та павутинними трубчастими ходами, у яких вони живуть. Розвивається два-три покоління на рік, особливо сильно розмножуються в місцях із підвищеною вологістю.
Зернова вогнівка має передні крила коричнево-сірого кольору із хвилеподібними поперечними смужками і темною облямівкою. Гусениці, залежно від виду живлення, бувають білуваті, жовтуваті або червонуваті, з коричневою головою. Самиця відкладає близько 100 яєць. Гусениці чутливі і до знижених, і до високих температур: за температури -3…4°С вони гинуть протягом 4 хв, а за +55°С — за 10 хв. Тож високі та низькі температури потрібно використовувати для боротьби із цим шкідником. Вогнівка поширена майже в усіх країнах помірного клімату. Гусениці розвиваються на сухих рослинних продуктах: горіхах, какао, шоколадних виробах, тютюні, лікарських рослинах, сухофруктах тощо.
У сучасних умовах ведення рослинництва важливим є фітосанітарний моніторинг польових і комірних видів комах. Як відомо, моніторинг комплексу шкідників відіграє важливу роль у системі інтегрованого захисту рослин, адже візуально дуже складно визначити видовий склад фітофагів. Також важливим аспектом моніторингу є визначення чисельності комах і відстеження динаміки їхніх популяцій.
У науковій літературі з’явилася інформація про високу ефективність моніторингу вогнівок (у т. ч. і комірних) із застосуванням екологічно безпечних сертифікованих клейових пасток «Клей-Кун». Вони являють собою смужки ламінованого поліетиленового паперу розміром 5 х 45 см з одностороннім клейовим покриттям на основі розчиненого в ентомологічному клеї синтетичного статевого феромону самок зернової і південної вогнівок. Пастки приваблюють самців із популяції метеликів, що сприяє пригніченню їхнього розмноження і підтриманню чисельності шкідників на економічно невідчутному рівні. Місткість фіксуючої поверхні пастки — 170–200 метеликів. Компоненти пасток «Клей-Кун» нетоксичні і вогнебезпечні. За потрапляння в очі або на шкіру клей видаляють з допомогою соняшникової олії.
Встановлено, що феромонні пастки «Клей-Кун» характеризуються високою привабливістю для самців вогнівок. На складах харчових продуктів рекомендовано застосовувати 1 пастку на 150–200 м3. За проведеними дослідженнями встановлено, що впродовж перших трьох діб до пастки потрапляло близько 70 екз./добу. За високої чисельності вогнівок у приміщеннях протягом семи діб після установлення пасток вони були повністю заповнені метеликами. Порівняно із контрольними пастками (без феромону), які були розміщені на відстані 0,5–5 м від них, у пастки «Клей-Кун» потрапило в 3,2–6,2 раза метеликів більше. Оптимальна відстань між пастками має бути не менше ніж 1–1,5 м. За чисельності виловлених метеликів понад 100 екз. атрактивність пасток починає знижуватися, а за понад 150 екз. — до них потрапляють лише поодинокі особини. За високої чисельності вогнівки в зернових складах пастки «Клей-Кун» заповнюються метеликами протягом 7–20 діб після їхнього установлення.
Таким чином, феромонні клейові пастки «Клей-Кун» мають високу привабливість для самців вогнівки.
Крім комірних комах, у складських приміщеннях небезпечними шкідниками є мишоподібні гризуни. Для захисту приміщень від заселення гризунами необхідно забезпечити їхню непроникність для цього виду шкідників. Для зниження чисельності гризунів слід проводити комплексні і систематичні заходи боротьби з ними. За невеликої їхньої чисельності можна застосовувати лише механічний або хімічний методи. Але якщо гризунів багато і вони заселяють велику площу приміщень, де є місця для їхньої резервації, в яких неможливо проводити заходи щодо регулювання чисельності шкідників, варто використовувати методи комплексно. Вирішальним буде застосування хімічного методу. Заходи із пригнічення розвитку гризунів повторюють циклічно через кожні три-чотири місяці, послідовно застосовуючи механічний, хімічний і бактеріальний методи.
Для обробки складів, млинів, елеваторів слід мати надзвичайно ефективний засіб для боротьби проти комірних шкідників із низьким рівнем залишку в зерні.
Саме тому працівники складів та елеваторів застосовують препарати із високою ефективністю дії та мінімальною небезпекою для споживача зернової продукції. Обробку зерна можна проводити лише зареєстрованими препаратами, які внесені в «Перелік пестицидів та агрохімікатів…» і дозволені до використання на території України (на основі д. р.: піриміфос-метил, фосфід алюмінію, фосфід магнію, альфа-циперметрин, малатіон та ін.).