Спецможливості
Архів

Молочна “Рать”

18.08.2008
1656
Молочна “Рать” фото, ілюстрація

Сільськогосподарське приватне підприємство “Рать” створено в 2000 р. на базі колишнього КСП “Рать” із центральною садибою в     с. Ратнів. На 1 січня 2007 р. під сільськогосподарськими угіддями на підприємстві було зайнято 3503 га, з яких 3500 взято в оренду. В їхній структурі рілля становить 100%, зрошуваних та осушених земель немає.

Сільськогосподарське приватне підприємство “Рать” створено в 2000 р. на базі колишнього КСП “Рать” із центральною садибою в     с. Ратнів. На 1 січня 2007 р. під сільськогосподарськими угіддями на підприємстві було зайнято 3503 га, з яких 3500 взято в оренду. В їхній структурі рілля становить 100%, зрошуваних та осушених земель немає.
У рослинництві господарство спеціалізується на вирощуванні зернових і зернофуражних культур, цукрових буряків, овочів відкритого грунту та кормовиробництві, у тваринництві — на племінному молочному скотарстві та свинарстві.
Останні три роки тут щорічно виробляють, у середньому, 7600 т зернових (із кукурудзою), понад 12,1 тис. т цукрових буряків, 530 т овочів, 3140 т молока та реалізують на забій 365 т худоби живою масою, в тому числі 240 т великої рогатої худоби та 125 т свиней.
На початку 2004 р. у господарстві утримували 530 корів, а на початок п. р. стадо збільшилося до 574 голів.
За період із 2002 по 2006 рр. молочна продуктивність дійних корів зросла на 975 кг, або на 19,3%. За 2006 р. від кожної корови, в середньому, надоїли 6033 кг молока, що на 159 кг (3%) більше, ніж попереднього року. Середньорічна рентабельність молока за останні три (2004–2006) роки становила 116%, у тому числі в 2006 р. — близько 82%. Торік від реалізації молока отримали 1827 тис. грн прибутку, питома вага якого становить 69% доходу, одержаного від реалізації всієї продукції тваринництва.
У структурі посівних площ кормові культури в середньому за останні три роки становлять 45,9%. У структурі посіву кормових культур під багаторічні трави за цей період відводили 23,8%, під кукурудзу на силос і зелений корм — 37,9, однорічні трави — 37,4 та коренеплоди — 0,9 відсотка.
Середня врожайність зернових із 1 га за той самий період становила 54,1 ц, сіна багаторічних трав — 40,6 та зеленої маси з них — 348 ц, зеленої маси однорічних трав — 305, зеленої маси кукурудзи на зелений корм і силос — 409 та кормових буряків — 514 центнерів.
Із підвищенням рівня кормовиробництва витрати кормів на корову зросли до 80 ц к. о., а на середньорічну телицю — до 23–24 ц к.о. Протягом останніх трьох років на середньорічну корову за рік, у середньому, згодовують 1,4–1,6 ц сіна, 18–19  — сінажу, 15–18 — ярої соломи, 80–85 — високоякісного силосу, 35–40 — жому, 1,5–2 — кормової патоки та 20–21 ц концентрованих кормів, із них високобілкових (макуха, шроти та соя) — 1,8–2,0 ц (8–10%) у структурі концкормів.
Міцна і стабільна кормова база (в середньому, тут отримують 60–62 ц к. о. із 1 га засіяних кормових культур) стала вирішальним чинником досягнення господарством досить високих показників розвитку молочного скотарства.
Спільним наказом Мінагрополітики України та УААН від 22 лютого 2002 року №54/17 СГПП “Рать” Луцького району Волинської області присвоєно (а пізніше підтверджено) статус племінного заводу з розведення ВРХ української чорно-рябої молочної породи. Початковим етапом формування високопродуктивного молочного стада корів слід вважати 1991 рік. Маточне поголів’я почали осіменяти сім’ям голштинізованих чорно-рябих бугаїв. А вже в 2006 р. за матеріалами бонітування все маточне поголів’я, в тому числі й корови, зараховано до чистопородних української чорно-рябої молочної породи, 80% поголів’я корів — до класів еліта-рекорд та еліта. Для осіменіння корів і телиць у господарстві використовують сім’я високопродуктивних бугаїв-плідників голштинської породи німецької селекції Центімо ТЛ 810244, Джебро 108328, Рілей 860, Майк 211 та інших, перевірених за якістю нащадків із продуктивністю їхніх матерів 10–13 тис. кг та вмістом жиру 4,1–4,8 відсотка.
На 1 березня п. р. на фермах підприємства утримували всього 2645 голів ВРХ, в тому числі 574 корови української чорно-рябої молочної породи.
Чільне місце посідає цілеспрямоване вирощування власних ремонтних телиць від високопродуктивних корів. Із дня народження упродовж 20 діб їх утримують в індивідуальних клітках, потім передають до профілакторію, де утримують групами по 6–10 голів, пізніше переводять у телятники. Після шести місяців утримання ремонтних теличок передають на окрему ферму з вирощування телиць у с.Новий Оздів, що за 5 км від центральної садиби.
Середньодобові прирости живої маси ремонтних телиць усіх вікових груп за останні три роки становили 732 г, а у 2006 р. — 720 г. Під час вирощування ремонтним телицям забезпечено збалансований за поживністю раціон. У молочний період їм випоюють 520 кг незбираного молока і 200–220 кг замінника незбираного молока.
Перше осіменіння ремонтних телиць практикують, в основному, в 20–21-місячному віці, коли вони досягають середньої живої маси 380–400 кг. Нетелей семимісячної тільності формують в окремі групи й закріплюють за досвідченими працівниками. У зимово-стійловий період нетелей та корів щодня вигулюють на свіжому повітрі. Тварини всіх вікових груп мають постійну мінеральну підгодівлю — кормову сіль (відповідно до вікової норми), а корови — згідно з їхнім фізіологічним станом.
На молочних фермах проводять роботу з роздоювання корів: на первістках застосовують групове роздоювання, а на коровах старших лактацій — індивідуальне. Так, у 2006 р. до продуктивності 5–6 тис. кг молока роздоєно 255 голів, або 48% до пробонітованих; до 6–7 тис. кг — 107 голів, або 20%, і до 7 тис. кг і більше — 26 голів, або 5 відсотків.
У господарстві послуговуються традиційною стійлово-табірною технологією прив’язного утримання худоби. Дійну череду доглядають на двох молочних фермах: у с. Ратнів (474 голів) і в с. Коршів (100 голів). На молочних фермах однозмінна організація праці з триразовим доїнням корів у молокопровід УДМ-100 і УДМ-200 “Брацлавчанка” з охолодженням молока до 6°С. Навантаження на доярку — 48–50 голів на молочній фермі в с. Ратнів і 30–32 голови, відповідно, — на фермі в с. Коршів.
На молочній фермі в с. Ратнів та на фермі з вирощування телиць грубі корми, силос та мелясу змішують і роздають кормороздавачами Sekko, САМ-5 (Італія); кормовий буряк і концкорми в приміщення завозять відповідно до норм годівлі та роздають вручну коровам згідно з нормами годівлі тварин. Гній із приміщення видаляють гноєвими транспортерами ТСН-2Б і ТСН-3Б.
На основній молочній фермі      (с. Ратнів) у 2003–2005 рр. проведено реконструкцію приміщень для стійлового утримання корів із застосуванням молокопроводів і кормових столів. Там же є приміщення на 130 голів для утримання сухостійних корів та корів родильного відділення.
Нинішнього року в с.  Оздів розпочато будівництво молочного комплексу на 800 корів із доїльним залом і безприв’язним утриманням тварин. До кінця 2007 р. тваринники та спеціалісти підприємства вирішили збільшити чисельність поголів’я корів до 600 голів, підвищити середні надої молока від корови до 6200 кг, виробити не менше 3560 т та реалізувати на переробні підприємства 3200 т високоякісного молока. 

Д. Микитюк,
канд. с.-г. наук
В. Шумський,
директор СГПП “Рать”
М. Геймор,
вчений зоотехнік Мінагрополітики України

Інтерв'ю
Ле­онід Ко­за­чен­ко, на­род­ний де­пу­тат, пре­зи­дент Ук­раїнської аг­рар­ної кон­фе­де­рації
Чи ре­аль­но «за­пу­с­ти­ти» земельну реформу вже за рік? Як дер­жа­ва має за­хи­с­ти­ти влас­ників паїв і аг­раріїв? Що че­кає на них 2017 ро­ку? Чи вдасть­ся по­до­ла­ти ко­рупцію в дер­жаві? На ці
З лютого цього року підрозділ Crop Science компанії «Байєр» в Україні очолив Франк Хатке, який водночас займає посаду керівника регіонального маркетингу в країнах Центральної та Східної Європи і нещодавно приїхав у нашу країну з Польщі.... Подробнее

1
0