Мисливство — один із видів прибуткового господарювання

Що може бути кращим, ніж зустріти світанок в осінньому чи зимовому лісі, насолодитися свіжістю природи, яка тільки-но прокинулася, поділитися з друзями новими мисливськими байками.

Змагання людини зі звіром — такі розваги дійшли до нашого часу у вигляді мисливства. Ці вбивства заради трофеїв не може зупинити навіть Папа Римський. За давніх часів люди в пошуках їжі вбивали тварин для того, щоб вижити. І це давалося їм нелегкою працею, адже взяти здобич палицями не так і просто, як здається. В міру розвитку сільського господарства населення почало освоювати природні землі та приручати диких тварин, які потім ставали домашніми. Здавалося б, справу з харчами вирішено, але полювання існує й досі. Тож питається: для чого вбивати звіра? На це питання найчастіше можна почути відповідь, що полювання — це в крові. Справді, можливо, гени, які від предків-мисливців передалися нам, з покоління в покоління спонукають нас піклуватися про забезпечення своєї родини продуктами харчування, зокрема м’ясом. Тоді виникає відповідне питання: а хіба сьогодні не можна купити все це в магазині? Є інші відповіді: полювання — це стан душі, свого роду, гармонія та спілкування з природою, від чого людина одержує масу задоволення, це позитивні емоції, особливо коли поруч чотириногий друг — мисливський собака, це гарний настрій на весь робочий тиждень. Полювання потрібне. Без нього не можна регулювати взаємозв’язок природи й людської діяльності. Регулювання — це не тільки відстрілювання зайвого. У більшості областей України товариства мисливців закуповують в інших зонах диких тварин для акліматизації їх на нових угіддях (єнотоподібний собака, олені, норка та інші). Мисливство сьогодні — один із прибуткових видів господарювання. В Україні налічується понад 500 тисяч мисливців. З кожним роком їх стає дедалі більше.
Часто можна почути: навіщо мисливці беруть на полювання підлітків? Треба брати, адже з юнака слід виховати громадянина, захисника держави, підготовленого, загартованого стрільця, розвідника, слідопита, фізично розвинену людину.       
Площа мисливських угідь в Україні налічує 47,2 млн га, із них надано в користування організаціям Українського товариства мисливців та рибалок (УТМР) 34,8 млн га, або 73,7% мисливських угідь, та підприємствам Держкомлісгоспу України — 6,5 млн га (13,7%). Збільшується площа мисливських угідь, наданих у користування мисливським клубам і організаціям. У мисливському господарстві країни працює 5,5 тис. чоловік, серед яких 590 — мисливствознавці і 4121 — штатний єгер (у Держкомлісгоспі — 297 мисливствознавців — 49,7% усіх мисливствознавців). У середньому на одного штатного єгеря припадає 11,7 тис. га (в Держкомлісгоспі — 6,6 тис. га, в УТМР — 15,7 тис. га угідь).
Проблемою мисливського господарства, що стримує подальший його розвиток, є браконьєрство. Якщо в 1991 році виявлено 4,6 тис. випадків порушень правил полювання, то в 2004 — 8,0 тис., із них 4,9 тис. випадків (61,2%) виявили працівники системи Держкомлісгоспу України. Торік до адміністративної відповідальності за браконьєрство притягнуто 7,6 тис. осіб, до кримінальної — 33 особи. З браконьєрів стягнено 287 тис. грн штрафів, конфісковано 432 одиниці гладкоствольної та 17 одиниць нарізної зброї.
Одним із найрозвинутіших мисливських господарств є Романівська районна рада “Українське товариство мисливства та рибалок” (УТМР), що на Житомирщині, в смт Романів. Вона володіє 52415 га мисливських угідь. Із них 41331 — польові та 9800 — лісові угіддя, до складу яких входить заказник — 663 га. У господарстві працюють п’ять досвідчених єгерів, на кожного припадає по 10000 га угідь. На території розміщено близько 20 кормових майданчиків. Диких тварин годують цілий рік. Корми заготовляють своїми силами: зерна — 20 т, буряків — 5, сіна — 10, солі — 1,5 т. На території водяться такі “трофеї”: 18 оленів, 18 лосів, 148 козуль, 26 кабанів. Бюджет наповнюють власними коштами: членські внески, картки на відстрілювання, ліцензії, — розповів Віктор Іванович Корінчук, голова райради УТМР. Товариство здійснює активну роботу з боротьби зі сказом. За 2007 рік відстріляно 160 лисиць та 50 бродячих собак і котів.       
На сьогодні діє законопроект, який розроблено на виконання Указу Президента України “Про невідкладні заходи у сфері збереження, відтворення та раціонального використання мисливських тварин” (від 23.05.2005 №837/2005), в одному із пунктів якого сказано: “Діючий Закон України “Про мисливське господарство та полювання” недостатньо забезпечує державний контроль за діяльністю мисливських господарств та процесом полювання, недостатньо забезпечує раціональне використання та відтворення мисливської фауни. Полювання є різновидом діяльності, яке може завдати значної шкоди навколишньому природному середовищу, проте контроль за ним з боку природоохоронних органів нині є мінімальним, мисливські господарства не проходять екологічної сертифікації, як це заведено в розвинутих країнах світу. Чинний Закон взагалі менш суворий до порушників правил полювання та охорони фауни, ніж Правила полювання, що існували в Україні в 70-ті роки минулого століття. Це призводить до численних зловживань з боку керівництва мисливськими господарствами та розквіту браконьєрства й “царських” полювань.
Нині в Україні спостерігається зменшення кількості мисливських тварин. Лише на угіддях Українського товариства мисливців та рибалок з 2000 по 2005 роки лосів стало менше на 600 голів, оленя благородного — на 800, козуль — на 13800, кабанів — на 2600 голів. У багатьох областях України до мінімуму зменшилася кількість зайців”.
Даний законопроект спрямовано на:
nвдосконалення державного контролю за мисливським господарством та полюванням;
nпосилення боротьби зі зловживаннями посадових осіб мисливського господарства, із браконьєрством та “царськими” полюваннями;
nзниження мисливського пресу на тваринний світ;
nпокращання охорони та відтворення мисливських тварин;
nвиконання Указу Президента України “Про невідкладні заходи у сфері збереження, відтворення та раціонального використання мисливських тварин”.
На сьогодні тарифи для мисливців такі: картка на відстрілювання хутрових звірів коштує в середньому 100–150 грн, ліцензії на козулю — 1500, на кабана — 3000 гривень.

Олександр Охота