Спецможливості
Аналітика

Місце АПК у програмах партій перед парламентськими виборами: тривожний симптом

19.07.2019
325
Місце АПК у програмах партій перед парламентськими виборами: тривожний симптом фото, ілюстрація

15 липня «Німецько-український агрополітичний діалог» проаналізував з експертами, що ж партії, які мають шанси потрапити до парламенту, пропонують аграріям. Картина вийшла не дуже втішна: партії, які майже гарантовано проходять до ВР, байдужі до проблем аграріїв.

 

 

 

 

Що обіцяють лідери?

Аналізуючи передвиборчі програми на предмет визначення партіями позицій своєї аграрної політики, в «Німецько-українському агрополітичному діалозі» вирішили обмежитись тими, хто, згідно з результатами соцопитувань, долає прохідний поріг до парламенту («Слуга народу», «Опозиційна платформа – За життя», «Європейська солідарність», «Батьківщина», «Голос») або наблизились до нього («Громадянська позиція», «Сила і честь», Радикальна партія). Що стосується лідера соцопитувань, то, як відзначають експерти проекту, вони знайшли там лише 3 моменти, які можна було б відзначити. Перший — цільова прозора підтримка галузей, що здатні стати локомотивами розвитку економіки. Як переконані в Німецько-українському агрополітичному діалозі, тут мається на увазі й агросектор, адже його останніми роками часто називають локомотивом української економіки. Хоча хто знає, чи не мався на увазі російськомовний шоу-бізнес? Особливо знаючи необхідність некомпетентного керівника в апараті радників і персональний склад радників Зеленського, де нема жодного представника агробізнесу, зате є автор текстів для «95-го кварталу».

Другий момент більш чіткий: у передвиборчій програмі чинного президента було окреслено необхідність формування прозорого ринку землі. Третій — те, що, як запевнив голова «Слуги народу» Дмитро Разумков, партія вже почала роботу над запровадженням земельного ринку.

«Опозиційна платформа — За життя» згадує АПК у своїй програмі один-єдиний раз — коли говорить про збереження землі у власності українських селян і про можливість відкриття ринку землі тільки за результатами загальнонаціонального референдуму. «Європейська солідарність» згадує про АПК теж один раз, при цьому взагалі побіжно — перераховуючи галузі, які могли б пожвавити економіку і створити високооплачувані робочі місця.

Натомість у «Батьківщини» аграрному сектору присвячена ціла глава у програмі партії «Новий курс України». Тут — і обіцянка зробити державну підтримку малих і середніх сільгоспвиробників головною стратегією аграрної політики, і продовження мораторію на продаж сільгоспземель. Однак останній пропонується продовжувати вже не безкінечно, а до прийняття правил її обігу. Серед базових правил, згідно «Нового курсу України», мають бути можливість для фермерів і малих та середніх господарств викупити орендовану землю без аукціону за рахунок пільгових кредитів та викуп державою за ринковою ціною інших земель, які пайовики хотіли б продати. Крім цього, партія обіцяє повернути єдиний сільгоспподаток на гектар землі.

Партія «Голос» виступила за чесний та прозорий земельний ринок, за якісне наповнення і роботу електронного земельного кадастру, за пільгові кредити малим фермерам та за продаж і оренду державних і комунальних земель виключно через електронний аукціон. Також партія виступила за обмеження скуповування землі олігархами.

«Сила і честь» обіцяє впровадити таку модель ринку землі, яка б забезпечила рівний доступ до землі для всіх учасників ринку, а основний акцент зробити на тих власниках, які є громадянами України і працюють на своїй землі.

Та найбільше уваги аграрним питанням, як відзначила експертка Німецько-українського агрополітичного діалогу Анастасія Пилаєва, приділено в програмах «Громадянської позиції» та Радикальної партії.

Наприклад, «Громадянська позиція» спеціально відзначила, що українські села мають наблизитися за рівнем комфорту життя (дороги, Інтернет, якість медицини та освіти) до європейських. А запроваджувати ринок землі партія обіцяє тільки після стабілізації фінансово-кредитної системи та надійного захисту права власності, а також 100-відсоткового наповнення Державного земельного кадастру і його узгодження з Реєстром майнових прав. Також у партії відзначають, що необхідно створити систему запобігання земельному рейдерству та скуповуванню землі іноземцями та компаніями-нерезидентами. Запорукою ж розвитку села партія вважає надання фермерам дешевих кредитів. Врешті, у партії відзначили важливість виробництва на селі не сировини, а готової продукції.

Програма Радикальної партії містить низку популістських гасел, втім, деякі з них здадуться аграріям цілком обґрунтованими. Так, Радикальна партія заявляє, що «влада хоче змусити селян віддати землю за безцінь, щоб потім її купили транснаціональні корпорації і зробили українців батраками. Щоб цього не допустити, радикали обіцяють закріпити землю за українськими селянами і зробити фермерські господарства основою аграрного устрою. Також партія обіцяє «повернути корову на село», доплачуючи мінімум 5000 грн на голову худоби. Згадана в програмі й переробка: «Коли в кожному селі буде переробка, хлібний, ковбасний завод — тоді у селян буде робота, до села повернуться молодь, життя і дитячий сміх». Це чи не єдина партія, яка пішла далі обіцянок і подала законопроект «Рейдерство стоп».

 

Чому до села така мала увага?

Таким чином, питання мораторію на продаж сільськогосподарських земель стало найважливішим для учасників парламентських виборів — по ньому окреслили свою позицію майже всі. При цьому однозначно не підтримали ідею скасування мораторію на торгівлю землею тільки 2 партії — «Батьківщина» і Радикальна. Також практично всі висловилися по темах державної підтримки села і розвитку переробки.

Цікаво, що найдокладніше аграрне питання висвітлене у тих партій, які мають шанси потрапити в парламент, але не дуже великі («Громадянська позиція», Радикальна партія). Майже стільки ж відведено цій темі в програмі «Батьківщини», яка не входить до трійки лідерів соцопитувань. А от у найпопулярніших партій, як відзначає Анастасія Пилаєва, питання розвитку аграрного сектору не є пріоритетними.

«Як перед виборами можна не говорити про АПК? Адже село — це 35% виборців», — дивується генеральний директор Української аграрної конфедерації Павло Коваль. Решта запрошених «Німецько-українським агрополітичним діалогом» експертів назвали це відсутністю стратегічного бачення, зокрема, щодо того, який сегмент агробізнесу розвивати: малі господарства чи великі? «У кого, в якій програмі наведено критерії віднесення господарств до малих чи великих? А це ж основа політики, основа програм державної підтримки», — говорить Павло Коваль.

«Сили, що проходять до ВР, пишуть у програмах поменше, щоб не зв’язувати себе потім цими обіцянками в роботі», — висловив припущення член правління Земельної спілки України Сергій Біленко, додавши, що навіть у Радикальної партії, яка свої погляди на майбутнє аграрної галузі розкрила найповніше, це не більше, ніж популізм. «Партії не говорять про свою позицію, щоб не налаштувати проти себе жодної частини свого потенційного електорату, серед якого є різні погляди», — прокоментував ситуацію Дітріх Трайс, німецький фермер, який господарює в Україні.

Також експерти пояснили таке «мовчання ягнят» з боку лідерів електоральних уподобань простою відсутністю бачення державної політики щодо аграрної галузі. «Стратегії нема, бо в українській політиці йде гра в коротку. Не встигли стратегію втілити, як міністр змінився, а новий міністр — нова стратегія», — говорить Павло Коваль. Сергій Біленко, в свою чергу, пояснив це відсутністю в Україні ідеологічних партій. Відсутність стратегії в АПК, на його думку, призведе до того, що той, хто виграє вибори і буде формувати уряд, керуватиме галуззю в ручному режимі, в режимі авралу — як і зараз.

Та навіть ті позиції, що експерти знайшли в програмах партій, вони розкритикували. «Зеленський обіцяв до кінця року підготувати документи для запуску ринку землі. Стільки років нічого не робили, а тут аврал. Аграрії сказали, що за ці всі роки можна було б повністю привести до ладу земельний кадастр зі швидкістю 1 область на рік і знати, хто який обніжок використовує і які його плани щодо цього шматка землі на наступні роки», — говорить Павло Коваль. І справді, коли 2 млн га лише державних земель не мають кадастрових номерів, кожен, хто працює на землі, скаже, що в цій ситуації небезпечно починати торгівлю землею. Однак зараз у партій — вибори, а левова частка виборців на землі не працює.

Також Павло Коваль вказав на інший момент програм політичних партій — розвиток переробки: «Зараз усю пшеницю, яку ми експортуємо, можна перемолоти на борошно. Однак Україна не зможе знайти збуту для такої кількості борошна. А для пшениці — зможе».

 

Наступний склад ВР однозначно зніме мораторій

Однак тут слід відзначити ще одну подію, якої багато хто ще не помітив: зниження частки сільського населення, дійшло до того, що кількісні зміни перейшли в якісні — село вже не здатне визначити результати виборів. І справа не тільки у зменшенні населення на селі. Багато сільських мешканців працює вже не в селі, а на заробітках, в т. ч. за кордоном. Усе більше паїв переходить від тих, хто їх заробив, тому, хто їх успадкував. Відповідно, для все більшої кількості пайовиків головне — не зберегти свій пай, а виручити за нього якомога більше. І все більше людей вже мріють, як розпорядяться грошима, вирученими за землю: чи внесуть у якості першого внеску за квартиру в місті, чи витратять на те, щоб облаштуватися за кордоном.

Ще президентські вибори показали, що тема землі, тема села вже не приносить того результату, що ще з десяток років тому. Наприклад, кандидатка, яка багато уваги приділяла проблемам саме сільського населення — земельному питанню, субсидіям на опалення — виграла в першому турі в багатьох селах, у цілій низці сільських районів, навіть в одній області, але в цілому не змогла навіть у 2-й тур вийти. А результат забезпечили ті, хто не вилазить з Інтернету, тобто, група, яка практично повністю складається з міського населення (включаючи райцентри) з огляду на те, що у сільського населення для цього менше і часу, і технічних можливостей. Тому часто переможець у більшості сіл не міг перемогти в районі в цілому, бо в районі перемагав той, хто переміг у райцентрі. Тож, схоже, в Україні проявляються ті самі тенденції, що й у країнах Західної Європи, де аграрні партії, що ще в 50-60-х роках були впливовими, в 80-і перейшли до групи другорядних політичних гравців, а зараз зникли з політичної карти або ж оновили свою соціальну базу.

І головним наслідком цього напевне стане скасування мораторію на продаж землі. «Трендом нинішнього складу ВР, який допрацьовує свою каденцію, стало те, що якщо раніше питання мораторію замовчувалось або ця ідея критикувалася, то зараз говорити про ліберальний ринок землі стало модно. Це стало ознакою молодих перспективних політиків-реформаторів», — відзначає Сергій Біленко. Хоча, на його думку, всі розмови про скасування мораторію досі були не більше, ніж бажанням заробити політичний капітал і підготувати суспільну думку до торгівлі землею. «Бо якість законопроектів з цієї тематики, які подавалися до ВР, досить низька, і це свідчить про те, що якоїсь серйозної роботи зі зняття мораторію не було», — пояснив С. Біленко.

А от ВР нового скликання, за його прогнозами, напевне скористається цими напрацюваннями — новий склад парламенту однозначно набереться сміливості відкрити ринок землі. Однак строків зняття мораторію експерти назвати поки що не наважуються, попри бадьорі прогнози декого з оточення президента.

 

Богдан Малиновський, b.malonovskiy@univest-media.com

Інтерв'ю
Николай Орлов
У 2016 році значно зросла кількість рейдерських захоплень підприємств. Серед постраждалих є і  представники аграрного бізнесу. Лише протягом першого півріччя зі скаргами на дії рейдерів до
«Зернові технології-2018» закінчили виставковий сезон для аграрної галузі, адже незабаром — відкриття нового сезону, польового. Для УПЕК, власника підприємства «Лозівські машини», одного з флагманів вітчизняного сільськогосподарського... Подробнее

1
0