Спецможливості
Архів

Маркування продуктів на вміст ГМО — стрижи баранів!

07.06.2010
318
Маркування продуктів на вміст ГМО — стрижи баранів! фото, ілюстрація

Сподіваємося, що ви вже ознайомилися з інтерв'ю, яке дав "Пропозиції" начальник Науково-методичного центру підтвердження відповідності та випробування харчової продукції ДП "Укрметртестстандарт" Володимир Семенович. Хочемо звернути увагу наших читачів на волаючі суперечності у словах Володимира Семеновича.

Сподіваємося, що ви вже ознайомилися з інтерв'ю, яке дав "Пропозиції" начальник Науково-методичного центру підтвердження відповідності та випробування харчової продукції ДП "Укрметртестстандарт" Володимир Семенович. Хочемо звернути увагу наших читачів на волаючі суперечності у словах Володимира Семеновича.

Ось він підтверджує, що "ми перевіряємо найбільш поширені генетичні конструкції за наявністю промотора-термінатора 35S-NOS і в результатах зазначаємо: містить чи не містить зразок для аналізу ці регуляторні елементи. Ми говоримо, що якусь специфічну послідовність ми не виявимо. Ми не кажемо, що можемо виявити все, що в світі зареєстровано. Це не є нашою прерогативою".
І трохи згодом він каже, що "тепер виробник для того, щоб зробити напис "Без ГМО", має перевірити свою продукцію, і якщо в ній не виявлено ГМО, він може маркувати продукцію: "Не містить ГМО".
Тобто, лабораторії Укрметртестстандарту можуть перевірити продукти та корми на наявність дуже обмеженої кількості видів ГМО. Якщо в харчах тих ГМО, які вони спроможні виявити, немає, тоді виробник може спокійно клеїти етикетки "Без ГМО", хоча їх там може бути сила силенна. Купила людина щось, повіривши етикетці "Без ГМО", і радіє "якісному" продукту.
Наголошуємо: напис "Без ГМО" не дає жодної гарантії, що їх там справді немає.
То для чого ж тоді вся ця метушня з маркуванням?
Відповідь проста, як колумбове яйце: хтось заробляє на цьому просто скажені гроші. Перевіряти за законом треба все, і один аналіз коштує близько 100 доларів. Йдеться про мільярди доларів на рівному місці, які, безумовно, платитиме споживач, тобто все населення України, без жодної гарантії, що отримує те, за що платить.
Звідки ж у цієї проблеми, як то кажуть, ноги ростуть?
Європа програла науково-технічне змагання із США в питаннях біотехнологій. Єдиною можливістю двадцять років тому якось виправити ситуацію стала заборона ввезення до ЄС та вирощування в ній генетично модифікованих організмів та інтенсивне провадження в цей час власних досліджень. ЄС прийняла відповідні закони, за якими вводилося так зване відстежування ГМО. На кожному етапі виробництва постачальник мав надавати супроводжувальні документи з інформацією про те, чи є в його продукції ГМО, чи немає. До використання дозволяли лише ті ГМО, які було зареєстровано в ЄС. Прийшов корабель з кукурудзою або соєю зі США, Аргентини чи Бразилії - роблять аналіз на вміст зареєстрованих ГМО. Якщо виявлять незареєстровані ГМО, вантаж повертають.
Так само в Європі можна перевірити, чи виростив фермер ГМ-продукцію, що зареєстрована й дозволена для вирощування. Якщо виробник порушив закон, наприклад, виростив ГМ-сою, яку, хоч і дозволено використовувати, але не дозволено вирощувати (не кажучи вже про вирощування незареєстрованих ліній), він підпадає під найжорсткіші покарання. І знайти такого фермера, маючи систему "відстежування", дуже легко.
Для перевірки продуктів і кормів на вміст ГМО досить кількох лабораторій на країну, що здійснюють за рік близько двох-трьох сотень аналізів. Для всіх країн ЄС існує референтна лабораторія, яка має зразки всіх зареєстрованих у світі ГМ-культур. Так само, всі зразки зареєстрованих ГМ-культур мають відповідні лабораторії на кордонах, через які імпортують харчі й корми до ЄС.
У нас влада, передусім Верховна Рада, байдуже спостерігала за розвитком подій довкола ГМО в Європі та США і схаменулася тільки в 2007 році. Чому?
Все дуже просто: через абсолютну некомпетентність наших народних депутатів. Є такий закон Старджона, який описує суспільства. Закон формулюється так: "90% усього, що оточує нас, повне лайно". Так от, 90%    нардепів абсолютно некомпетентні в жодному питанні, 90% прийнятих Верховною Радою законів - це повний НЕПРОФЕСІОНАЛІЗМ.
Наприклад, візьмемо народного депутата від БЮТ Наталю Королевську, голову Комітету Верховної Ради з питань промислової і регуляторної політики та підприємництва. Ось її "одкровення" газеті "Лівий берег" (11.02.2010):
"Продукцию, не содержащую генно-модифицированных организмов, можно приравнять к экологически чистым продуктам".
На думку Н. Королевської, держава має зайняти жорстку позицію щодо ГМО-продукції. Для цього є дві причини. По-перше, ймовірна прихована біологічна загроза такої продукції. По-друге, брак потрібних технічних можливостей контролю відповідності маркування вмісту всіх продуктів на украинському ринку.
Для того щоб прирівняти продукцію без ГМО до органічної, треба, щоб вона відповідала ще дуже багатьом вимогам. "Без ГМО" і "органічна продукція" - це абсолютно різні речі!
Тут варто нагадати, що Наталя Королевська до того, як стати народним депутатом, торгувала металобрухтом і морозивом.
У Верховній Раді України зареєстровано два законопроекти: №5286 від 28.10.2009 "Про заборону використання в Україні генетично модифікованих організмів" Юрія Мірошниченка і №5286-1 від 03.11.2009 "Про проголошення території України вільною від генетично модифікованих організмів (ГМО)" Володимира Даниленка. Юрій Мірошниченко за освітою викладач іноземної мови, а Володимир Даниленко - лісник. Обидва про генетично модифіковані організми мають таке саме уявлення, "яке має про сільське господарство слухачка хореографічних курсів імені Леонардо да Вінчі, думаючи, що сир добувають з вареників".
Ось пропозиції Юрія Мірошниченка:
Стаття 3. В Україні забороняється будь-яке використання генетично модифікованих організмів та продукції, отриманої з використанням генетично модифікованих організмів, крім їхнього виробництва для експорту.
Стаття 4. Забороняється ввезення на митну територію України генетично модифікованих організмів та продукції, отриманої з використанням генетично модифікованих організмів, за винятком таких, що призначені для науково-дослідних цілей або державних апробацій (випробовувань).
Якщо прийняти такий закон, то в Україні доведеться заборонити обіг паперових доларів і євро, які виготовляють із ГМ-бавовнику, продаж одягу та білизни, багатьох ліків і вакцин, вітамінів, паперу, пива, сирів, вин, горілки, всієї м'ясо- та молокопродукції, бо ж тварин годували ГМ-харчами. Та й ще від багатьох товарів доведеться відмовитися. Згадаймо хоча б те, що чорнила для принтерів виробляють із ГМ-кукурудзи, а компанія "Джон Дір" дуже багато деталей виробляє з ГМ-сої.
Про те ж саме йдеться в законопроекті Володимира Даниленка.
Наслідком абсолютного непрофесіоналізму влади і, передусім, Верховної Ради, є повний хаос у питаннях ГМО. Референтної лабораторії, в якій були б усі референтні зразки ГМ-культур, немає, хоча її треба було створювати першою. Системи відстежування в країні теж немає. Жодна ГМ-культура в Україні не зареєстрована, і тому немає молекулярно-генетичних досьє на ГМО.
У країні повна вакханалія з виробництвом продуктів харчування: кожен виробник, що хоче, те й робить. Для виробництва продукції досить затвердити на підприємстві виробника ТУ - технічні умови, які абсолютно необов'язково узгоджувати з Держспоживстандартом. Практично всі харчі в Україні фальсифікують - від горілки і вин, до м'ясо- та молокопродуктів. Здоров'ю населення загрожують, передусім, ці фальсифікати!
В інтерв'ю Володимир Семенович вихваляється, що вони, завдяки аналізу на вміст ГМО, виявляли фальсифікацію молокопродуктів, в які виробники додавали соєвий білок. Чи не простіше було б просто перевіряти молокопродукти на наявність у них рослинного білка?
Що в такій ситуації робити? По-перше, негайно розпочати реєстрацію в Україні ГМ-культур, принаймні тих, які зареєстровані в ЄС. Жорстоко карати виробників, які вирощують незареєстровані ГМО. Тих, хто вирощує зареєстровані ГМО, перевіряти на наявність ліцензій. Порушників жорстоко карати.
Запровадити систему відстежуванння.
Визнати, що система сепарації (відокремлення) продукції, що не містить ГМО, від "чистої" продукції є надзвичайно дорогою (окремі елеватори та склади для ГМ-продукції, окремі для не ГМ-продукції).
Визнати, що в найближчі сто років Україна до ЄС не приєднається, а через сто років, можливо, й самої ЄС уже не буде. Тому немає жодного сенсу брати приклад і ЄС.
Нарешті, найголовніше. Визнати, що реально виправити наявну ситуацію за прикладом Європи неможливо - вже запізно. Тож треба взагалі відмовитися від будь-якого маркування на вміст чи відсутність ГМО, як це роблять у США, Канаді, Аргентині та Бразилії. Натомість ті, кого ГМО лякають до смерті, мають купувати "органічні" продукти, в яких ГМО немає за визначенням.
Але, здається, це нікому не потрібно. Як каже народне прислів'я: "В каламутній воді легше рибу ловити".

Юрій Михайлов

Advertisement

Інтерв'ю
Зовсім недавно в Української зернової асоціації з'явився новий керівник - Микола Горбачьов. Ми поговорили з ним про проблеми, які хвилюють УЗА, прогнози на нинішній сезон і особисте бачення бізнес
    Нові «Правила використання повітряного простору України» викликали чимало запитань та нарікань з боку користувачів безпілотників. Ми поспілкувалися із керівником компанії Drone.ua Валерієм Яковенком, щоб дізнатися, які ж наслідки... Подробнее

1
0