Спецможливості
Статті

Мальва — і декоративна, і цінна кормова культура

03.03.2010
1912
Мальва — і декоративна,  і цінна кормова культура фото, ілюстрація

Оскільки значна частина в раціоні людини складається з продуктів тваринного походження, а розвиток тваринницької галузі неможливий без забезпечення тварин збалансованими кормами, то значення рослин у цій ситуації переоцінити важко.

Оскільки значна частина в раціоні людини складається з продуктів тваринного походження, а розвиток тваринницької галузі неможливий без забезпечення тварин збалансованими кормами, то значення рослин у цій ситуації переоцінити важко.

Як показує практика, традиційне рослинництво не повною мірою справляється з поставленими завданнями. У зв'язку з цим актуальним є пошук нових нетрадиційних високопродуктивних рослин, здатних не тільки конкурувати з наявними культурами, а й значно переважати їх за стійкістю та господарсько-цінними показниками. У цьому важлива роль належить інтродукції рослин як фактору збагачення видового різноманіття культур-фітоценозів. Адже рослинний світ, що налічує близько півмільйона видів, має величезний потенціал, але в культурі вони представлені лише невеликою кількістю.
Завдяки інтродукції, у відділі нових культур Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка культивовано однорічні мальви родини мальвових. Ці види з давніх часів відомі як технічні, кормові, лікарські, харчові та декоративні рослини. Однорічні дрібноквіткові мальви - це високопродуктивні, холодостійкі, пластичні культури. Використовують їх на зелений корм, силос у суміші з кукурудзою, трав'яне борошно. Вирощують мальви в основних, післяукісних і післяжнивних посівах як у чистому вигляді, так і в суміші з кукурудзою.
Внаслідок виробничих випробувань у різних господарствах України, мають високу продуктивність сортів однорічних кормових мальв. Урожайність їхньої зеленої маси становить від 40 до 100 т/га, а насіння - 1000-1500 кг з гектара.
Однорічні кормові мальви вирізняються значною кількістю протеїну в надземній масі. Вміст протеїну в 1 кг зеленої маси у мальви кільчастої досягає 30-31 г, у кучерявої та пульхелли - 32-34, а в мальви мелюки - 40-41 г. Для порівняння: цей показник у конюшини червоної становить 25,1 г, гороху - 24,6, сої - 26,0, кормових бобів - 23,7, квасолі - 23,9 г. До того ж, урожайність надземної маси мальв удвічі-втричі перевищує бобові.
У фазі цвітіння (в період кормової стиглості) в 1 т зеленої маси мальви мелюки в ранньовесняних посівах міститься 194 кг абсолютно сухої речовини, 160 к. о. і 41 кг протеїну. На одну кормову одиницю припадає 192 г перетравного протеїну. У повторних післяукісних посівах у тонні зеленої маси цього самого виду міститься 172 кг абсолютно сухої речовини, 130 к. о., 41 кг - протеїну. У кормовій одиниці міститься 236 г перетравного протеїну.
Однорічні пізньостиглі види роду Мальва є найкращими білковими компонентами кукурудзи. В змішаних посівах вони забезпечують високу врожайність надземної маси (табл. 1).
Завдяки мальвам, у суміші кормова одиниця збалансовується до рівня 100-120 г перетравного протеїну.
Мальвовий корм позитивно впливає на продуктивність тварин. Встановлено, що введення до раціону дійних корів 12-14 кг зеленої маси мальви підвищує надої молока на 10 відсотків.
З огляду на високу екологічну пластичність, холодостійкість, інтенсивність вегетації, кормові якості, однорічні мальви в післяукісних і післяжнивних посівах забезпечують удвічі-втричі вищу продуктивність, ніж капустяні культури.
Велике значення однорічні мальви мають і як нові сидеральні культури. Вони позитивно впливають на корисну мікрофлору, підвищують вміст рухливих органічних речовин, окислювально-відновний потенціал, сумарну кількість вільних фенольних сполук і амінокислот грунту і, як наслідок, підсилюють гумусоутворювальний процес та його біологічну активність. Однорічні мальви, вирощені в проміжних посівах як сидеральні культури, за ефективністю післядії на продуктивність подальших культур у сівозміні перевищують ярі та озимі капустяні культури (редьку олійну, суріпицю, тифон) і прирівнюються до 20 т/га використаних органічних добрив. Тому їхня позитивна роль у біоекологізації землеробства безсумнівна.
Крім перелічених вище переваг, однорічні кормові мальви мають високу посухостійкість, тож особливо придатні для вирощування в зоні недостатнього зволоження. Як високопластичні культури їх можна використовувати також на еродованих і рекультивованих землях.

Морфобіологічні особливості
В Україні інтродуковано п'ять однорічних видів мальви: мелюка (Malva meluca Graebn.), кучерява (M.crispa L.), пульхелла (M. pulchella Bernh.), кільчаста (M. verticillata L.) і лісова (M. sylvestris L.), а також вперше створено гібридні мальви (Malva meluca Graebn. х M.crispa L., M. pulchella Bernh. х M.crispa L., (Malva meluca Graebn. х M. pulchella Bernh.). У кормовому відношенні найціннішими є мальви: мелюка, кучерява, пульхелла та їхні гібриди.
Усі вони є однорічними, монокарпічними, трав'янистими рослинами. Стебло у них пряме, заввишки 150-250 см. В основі майже циліндричне, діаметром 8-30 мм. На основному стеблі формується від 20 до 45 вузлів і від 5 до 30 бічних пагонів першого порядку.
Листки - від світлого до темно-зеленого забарвлення, розміщені на стеблі в черговому порядку по спіралі. На основному стеблі їх - від 20 до 57, частіше - 25-30.
Генеративні органи дрібноквіткових мальв і їхніх гібридів - бутони, квітки й плоди - майже нічим не різняться між собою. Квітки в них розміщені в пазухах листків у вигляді завитка (кільця) по 8-10 штук. Квітки правильні, актиноморфні, блідо-рожеві, на досить коротких квітконіжках.
Плід складається з 9-12 яскраво-коричневих плодиків. Насіння темно-сіре, за розмірами трохи дрібніше за плодики. Маса 1000 насінин - 3,45-3,60 грама.
Коренева система в усіх мальв стрижнева, могутня, добре розвинута, проникає в глибину на 40-120 см. Формує 35-80 бічних коренів першого порядку. Завдяки могутній кореневій системі, рослини стійкі до вилягання й несприятливих погодних умов (сильні дощі, вітер), дуже ефективно використовують поживні речовини грунту, особливо нижче орного шару.
Цвітуть мальви, залежно від умов вирощування, з травня до жовтня; плодоносять - із червня до листопада.
Далі буде

Д. Рахметов,
д-р с.-г. наук, заввідділу нових культур
С. Рахметова,
мол. наук. співробітник
відділу нових культур,
Національний ботанічний сад
ім. М. М. Гришка

Інтерв'ю
Марина Чулаєвська, старший тренер Association4U
Нині Україна на шляху імплементації Угоди про асоціацію з Європейським союзом – документу, що визначає план реформ на найближчі 10 років. Ця угода - великий рамковий документ, що стосується різних
У середині грудня офіційно було повідомлено про створення нової громадської організації — «Всеукраїнського аграрного форуму», метою якої є об’єднання  всіх сільськогосподарських організацій задля спільної продуктивної роботи й ефективної... Подробнее

1
0