Мальва — і декоративна, і цінна кормова культура

Оскільки значна частина в раціоні людини складається з продуктів тваринного походження, а розвиток тваринницької галузі неможливий без забезпечення тварин збалансованими кормами, то значення рослин у цій ситуації переоцінити важко.

Як показує практика, традиційне рослинництво не повною мірою справляється з поставленими завданнями. У зв'язку з цим актуальним є пошук нових нетрадиційних високопродуктивних рослин, здатних не тільки конкурувати з наявними культурами, а й значно переважати їх за стійкістю та господарсько-цінними показниками. У цьому важлива роль належить інтродукції рослин як фактору збагачення видового різноманіття культур-фітоценозів. Адже рослинний світ, що налічує близько півмільйона видів, має величезний потенціал, але в культурі вони представлені лише невеликою кількістю.
Завдяки інтродукції, у відділі нових культур Національного ботанічного саду ім. М. М. Гришка культивовано однорічні мальви родини мальвових. Ці види з давніх часів відомі як технічні, кормові, лікарські, харчові та декоративні рослини. Однорічні дрібноквіткові мальви - це високопродуктивні, холодостійкі, пластичні культури. Використовують їх на зелений корм, силос у суміші з кукурудзою, трав'яне борошно. Вирощують мальви в основних, післяукісних і післяжнивних посівах як у чистому вигляді, так і в суміші з кукурудзою.
Внаслідок виробничих випробувань у різних господарствах України, мають високу продуктивність сортів однорічних кормових мальв. Урожайність їхньої зеленої маси становить від 40 до 100 т/га, а насіння - 1000-1500 кг з гектара.
Однорічні кормові мальви вирізняються значною кількістю протеїну в надземній масі. Вміст протеїну в 1 кг зеленої маси у мальви кільчастої досягає 30-31 г, у кучерявої та пульхелли - 32-34, а в мальви мелюки - 40-41 г. Для порівняння: цей показник у конюшини червоної становить 25,1 г, гороху - 24,6, сої - 26,0, кормових бобів - 23,7, квасолі - 23,9 г. До того ж, урожайність надземної маси мальв удвічі-втричі перевищує бобові.
У фазі цвітіння (в період кормової стиглості) в 1 т зеленої маси мальви мелюки в ранньовесняних посівах міститься 194 кг абсолютно сухої речовини, 160 к. о. і 41 кг протеїну. На одну кормову одиницю припадає 192 г перетравного протеїну. У повторних післяукісних посівах у тонні зеленої маси цього самого виду міститься 172 кг абсолютно сухої речовини, 130 к. о., 41 кг - протеїну. У кормовій одиниці міститься 236 г перетравного протеїну.
Однорічні пізньостиглі види роду Мальва є найкращими білковими компонентами кукурудзи. В змішаних посівах вони забезпечують високу врожайність надземної маси (табл. 1).
Завдяки мальвам, у суміші кормова одиниця збалансовується до рівня 100-120 г перетравного протеїну.
Мальвовий корм позитивно впливає на продуктивність тварин. Встановлено, що введення до раціону дійних корів 12-14 кг зеленої маси мальви підвищує надої молока на 10 відсотків.
З огляду на високу екологічну пластичність, холодостійкість, інтенсивність вегетації, кормові якості, однорічні мальви в післяукісних і післяжнивних посівах забезпечують удвічі-втричі вищу продуктивність, ніж капустяні культури.
Велике значення однорічні мальви мають і як нові сидеральні культури. Вони позитивно впливають на корисну мікрофлору, підвищують вміст рухливих органічних речовин, окислювально-відновний потенціал, сумарну кількість вільних фенольних сполук і амінокислот грунту і, як наслідок, підсилюють гумусоутворювальний процес та його біологічну активність. Однорічні мальви, вирощені в проміжних посівах як сидеральні культури, за ефективністю післядії на продуктивність подальших культур у сівозміні перевищують ярі та озимі капустяні культури (редьку олійну, суріпицю, тифон) і прирівнюються до 20 т/га використаних органічних добрив. Тому їхня позитивна роль у біоекологізації землеробства безсумнівна.
Крім перелічених вище переваг, однорічні кормові мальви мають високу посухостійкість, тож особливо придатні для вирощування в зоні недостатнього зволоження. Як високопластичні культури їх можна використовувати також на еродованих і рекультивованих землях.

Морфобіологічні особливості
В Україні інтродуковано п'ять однорічних видів мальви: мелюка (Malva meluca Graebn.), кучерява (M.crispa L.), пульхелла (M. pulchella Bernh.), кільчаста (M. verticillata L.) і лісова (M. sylvestris L.), а також вперше створено гібридні мальви (Malva meluca Graebn. х M.crispa L., M. pulchella Bernh. х M.crispa L., (Malva meluca Graebn. х M. pulchella Bernh.). У кормовому відношенні найціннішими є мальви: мелюка, кучерява, пульхелла та їхні гібриди.
Усі вони є однорічними, монокарпічними, трав'янистими рослинами. Стебло у них пряме, заввишки 150-250 см. В основі майже циліндричне, діаметром 8-30 мм. На основному стеблі формується від 20 до 45 вузлів і від 5 до 30 бічних пагонів першого порядку.
Листки - від світлого до темно-зеленого забарвлення, розміщені на стеблі в черговому порядку по спіралі. На основному стеблі їх - від 20 до 57, частіше - 25-30.
Генеративні органи дрібноквіткових мальв і їхніх гібридів - бутони, квітки й плоди - майже нічим не різняться між собою. Квітки в них розміщені в пазухах листків у вигляді завитка (кільця) по 8-10 штук. Квітки правильні, актиноморфні, блідо-рожеві, на досить коротких квітконіжках.
Плід складається з 9-12 яскраво-коричневих плодиків. Насіння темно-сіре, за розмірами трохи дрібніше за плодики. Маса 1000 насінин - 3,45-3,60 грама.
Коренева система в усіх мальв стрижнева, могутня, добре розвинута, проникає в глибину на 40-120 см. Формує 35-80 бічних коренів першого порядку. Завдяки могутній кореневій системі, рослини стійкі до вилягання й несприятливих погодних умов (сильні дощі, вітер), дуже ефективно використовують поживні речовини грунту, особливо нижче орного шару.
Цвітуть мальви, залежно від умов вирощування, з травня до жовтня; плодоносять - із червня до листопада.
Далі буде

Д. Рахметов,
д-р с.-г. наук, заввідділу нових культур
С. Рахметова,
мол. наук. співробітник
відділу нових культур,
Національний ботанічний сад
ім. М. М. Гришка